Часті побічні реакції у пацієнтів, які приймають леводопу/карбідопу, пов’язані з центральною дією дофаміну.
Як правило, вони можуть бути зменшені шляхом зниження дози препарату.
Найбільш часто спостерігаються дискінезії, в тому числі хореєформні, дистонічні та інші мимовільні рухові розлади, а також нудота. М’язові судоми та блефароспазм можуть бути ранніми ознаками відносного передозування препарату.
Відомо, що застосування комбінації леводопи/карбідопи у формі з подовженим вивільненням у пацієнтів з помірними або тяжкими руховими розладами не призводило до появи небажаних реакцій, пов’язаних з лікарською формою препарату. Дискінезії спостерігались дещо частіше у пацієнтів, які отримували препарат леводопа/карбідопа у формі з подовженим вивільненням, у порівнянні з пацієнтами, які отримували препарат у формі без подовженого вивільнення, оскільки зменшення «періоду виключення» препаратом леводопа/карбідопа у формі з подовженим вивільненням змінюється довшим «періодом включення» (з більш частим виникненням дискінезій).
Найбільш частими небажаними реакціями, про які повідомлялось, були дискінезії (форма патологічних мимовільних рухів).
Побічні ефекти, що спостерігались у ході клінічних досліджень у 1% або більше пацієнтів
Побічний ефект |
Леводопа/карбідопа з пролонгованим вивільненням N= 491 % |
Леводопа/карбідопа з непролонгованим вивільненням N= 524 % |
Інфекції та інвазії |
Інфекції сечовивідних шляхів |
2,2 |
2,3 |
Інфекції верхніх дихальних шляхів |
1,8 |
1,0 |
Порушення з боку обміну речовин і харчування |
Анорексія |
1,2 |
1,1 |
Психічні розлади |
Депресія |
2,2 |
1,3 |
Галюцинації |
3,9 |
3,2 |
Сплутаність свідомості |
3,7 |
2,3 |
Незвичайні сновидіння |
1,8 |
0,8 |
Безсоння |
1,2 |
1,0 |
Порушення з боку нервової системи |
Дискінезія |
16,5 |
12,2 |
Вертиго |
2,9 |
2,3 |
Дистонія |
1,8 |
0,8 |
Головний біль |
2,0 |
1,9 |
Феномен «включення-виключення» |
1,6 |
1,1 |
Парестезії |
0,8 |
1,1 |
Порушення з боку судин |
Ортостатична гіпотензія |
1,0 |
1,1 |
Порушення з боку органів дихання, грудної клітини та середостіння |
Задишка |
1,6 |
0,4 |
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту |
Нудота |
5,5 |
5,7 |
Блювота |
1,8 |
1,9 |
Сухість у роті |
1,4 |
1,1 |
Діарея |
1,2 |
0,6 |
Диспепсія |
0,6 |
1,1 |
Запор |
0,2 |
1,5 |
Розлади з боку кістково-м'язової та сполучної тканини |
Біль у спині |
1,6 |
0,6 |
Болі в плечі |
1,0 |
0,6 |
М'язові спазми |
0,8 |
1,0 |
Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів |
Часте сечовипускання |
0,8 |
1,1 |
Загальні розлади |
Біль у грудях |
1,0 |
0,8 |
Інші серйозні небажані ефекти включають психічні розлади, в тому числі параноїдальні думки та психотичні епізоди, депресію з можливими думками суїцидального характеру та деменцію.
Небажані ефекти, які спостерігались в рамках клінічних досліджень або післяреєстраційного застосування:
Інфекційні та паразитарні захворювання: інфекції сечовивідних шляхів, інфекції верхніх дихальних шляхів.
Доброякісні та злоякісні новоутворення (в тому числі кісти та поліпи): злоякісна меланома (див. розділ «Протипоказання»).
З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, лейкопенія, гемолітична та негемолітична анемія, тромбоцитопенія.
Метаболічні та аліментарні розлади: анорексія.
З боку психіки: підвищена збудливість, тривожність, бруксизм, сплутаність свідомості, деменція, депресія із суїцидальною тенденцією або без такої, дезорієнтація, незвичайні сновидіння, ейфорія, галюцинації, безсоння, психотичні епізоди, в тому числі марення та параноїдальні думки.
В рамках постмаркетингового застосування були повідомлення про патологічний потяг до азартних ігор, підвищення лібідо, гіперсексуальність, потяг до шопінгу / витрачання грошей та переїдання після застосування агоністів дофаміну і/або інших дофамінергічних препаратів, в тому числі, у рідкісних випадках, у пацієнтів, що отримували леводопу, включаючи препарат Левоком ретард Асіно (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку нервової системи: активація синдрому Горнера, атаксія, брадикінетичні епізоди (феномен «включення-виключення»), хорея, судоми, зниження реакції, запаморочення, дискінезія, дистонія, екстрапірамідні та рухові розлади, слабкість, падіння та порушення ходи, головний біль, тремор рук, заніміння кінцівок, патологічний рух/позиція очей за гострим дистонічним типом (окулогірний криз), парестезія, збудження, сонливість, в тому числі дуже рідкісні випадки вираженої сонливості вдень та епізодів раптового засинання, синкопе, спазм жувальних м’язів.
З боку органів зору: блефароспазм, нечіткість зору, мідріаз, диплопія.
З боку серця: порушення серцевого ритму, прискорене серцебиття.
З боку судин: гіперемія, посилене потовиділення, артеріальна гіпертензія, ортостатичні ефекти, в тому числі ортостатична артеріальна гіпотензія, флебіт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: порушення дихання, задишка, охриплість голосу.
З боку травної системи: гіркота в роті, печіння язика, запор, потемніння слини, розвиток виразок дванадцятипалої кишки, діарея, сухість у роті, диспепсія, дисфагія, метеоризм, шлунково-кишкова кровотеча, біль у животі шлунково-кишкової етіології, гикавка, нудота, посилене слиновиділення, блювання.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: випадіння волосся, ангіоневротичний набряк, потемніння поту, пурпура Шенлейна–Геноха, посилене потовиділення, свербіння, висипання, кропив’янка.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м’язові спазми, посмикування м’язів.
З боку нирок та сечовидільної системи: темне забарвлення сечі, нетримання сечі, затримка сечі.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: пріапізм.
Загальні розлади: астенія, біль у грудях, набряки, підвищена втомлюваність, загальне нездужання, злоякісний нейролептичний синдром (див. розділ «Особливості застосування»), слабкість.
Результати досліджень: збільшення маси тіла, втрата маси тіла.
За результатами лабораторних аналізів спостерігались відхилення від норми показників креатиніну, сечової кислоти, лужної фосфатази, сироваткової глутаматоксалоацетаттрансамінази (аспартатамінотрансферази), сироваткової глутаматпіруваттрансамінази (аланінамінотрансферази), лактатдегідрогенази, білірубіну, сечовини крові та проби Кумбса.
Були повідомлення про зниження рівня гемоглобіну та гематокриту, підвищення рівня глюкози в сироватці крові, а також наявність лейкоцитів, бактерій та крові в сечі.
Препарати карбідопа/леводопа можуть призводити до хибнопозитивних результатів реакцій на кетонові тіла в сечі, якщо для визначення кетонурії застосовуються тест-смужки. Результат реакції не змінюється навіть при кип’ятінні зразків сечі.
Хибнонегативні результати можуть бути отримані при визначенні глюкозурії за допомогою глюкозооксидазного методу.