Таблетки Левофлоксацину приймати 1 або 2 рази на день. Доза залежить від типу та тяжкості інфекції. Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Рекомендується продовжувати лікування Левофлоксацином принаймні протягом 48-72 тіла чи підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.
Таблетки Левофлоксацин слід проковтувати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Для зручності дозування таблетку можна розділити по лінії поділу. Приймати їх можна як під час їжі, так і в інший час.
Щодо дозування слід дотримуватися таких рекомендацій.
Дозування для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок , у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хв
Показання
|
добова доза
|
Кількість прийомів на добу
|
Тривалість лікування
|
гострі синусити
|
500 мг
|
1 раз
|
10-14 днів
|
Загострення хронічного бронхіту
|
500 мг
|
1 раз
|
7-10 днів
|
Нешпитальні
пневмонії
|
500 мг
|
1-2 рази
|
7-14 днів
|
Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів
|
250 мг
|
1 раз
|
3 дні
|
Хронічний бактеріальний простатит
|
500 мг
|
1 раз
|
28 днів
|
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит
|
500 мг
|
1 раз
|
7-10 днів
|
Інфекції шкіри та м'яких тканин
|
500 мг
|
1-2 рази
|
7-14 днів
|
Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну менше 50 мл/хв.
Кліренс креатиніну
|
Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції
і нозологічної форми)
|
50-20 мл/хв
|
250 мг/24 рік
|
500 мг/24 рік
|
500 мг/12 років
|
перша доза:
250 мг
наступні:
125 мг/24 рік
|
перша доза:
500 мг
наступні:
250 мг/24 рік
|
перша доза:
500 мг
наступні:
250 мг/12 років
|
19-10 мл/хв
|
перша доза:
250 мг
наступні: 125 мг/48 год
|
перша доза:
500 мг
наступні:
125 мг/24 рік
|
перша доза:
500 мг
наступні:
125 мг/12 років
|
< 10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД 1 )
|
перша доза:
250 мг
наступні:
125 мг/48 рік
|
перша доза: 500 мг
наступні:
125 мг/24 рік
|
перша доза:
500 мг
наступні:
125 мг/24 рік
|
1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.
При необхідності призначення левофлоксацину в дозі 125 мг слід застосовувати препарат у відповідному дозуванні.
Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин значною мірою метаболізується в печінці і виводиться переважно нирками.
Дозування для пацієнтів похилого віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає необхідності в корекції дози.
>
Особливості застосування
Метицилін-резистентний S.Aureus.
Для метицилін-резистентного S. Aureus (MRSA) існує дуже висока ймовірність коррезистентності до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину. , коли результати лабораторних тестів підтвердили чутливість збудника до левофлоксацину.
Левофлоксацин можна використовувати для лікування гострого бактеріального синуситу та гострого загострення хронічного бронхіту, якщо ці інфекції були діагностовані відповідним чином.
Резистентність до фторхінолонів в E. coli (найчастішому збуднику інфекцій сечовивідних шляхів) варіює в різних країнах. При призначенні фторхінолонів слід враховувати місцеву поширеність резистентності E. соli до фторхінолонів.
При дуже тяжкому перебігу запалення легень, викликаному пневмококами, препарат може не дати оптимального терапевтичного ефекту.
Шпитальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть вимагати комбінованої терапії.
Тендініт та розриви сухожилля
Рідко можуть траплятися випадки тендиніту. Частіше це стосується ахіллового сухожилля і може призвести до розриву сухожилля. Цей небажаний ефект може виникати протягом 48 годин після початку лікування і може бути двостороннім. у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів, які отримують препарат у дозах 1000 мг на добу, і у пацієнтів, які приймають кортикостероїди. У пацієнтів похилого віку слід коригувати добову дозу в залежності від кліренсу креатиніну (див. «Спосіб застосування та дози»). . Тому необхідне ретельне спостереження за такими пацієнтами, якщо призначати левофлоксацин. Пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем, якщо у них з'явилися симптоми тендиніту.
Захворювання, викликані Clostridium difficile
Діарея, особливо у важких випадках, персистуюча та/або геморагічна, під час або після лікування препаратом може бути симптомом хвороби, викликаної Clostridium difficile, найбільш важкою формою якої є псевдомембранозний коліт. ;Якщо виникають підозри на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити застосування препарату, а пацієнтів необхідно терміново лікувати підтримуючими засобами, також може виникнути необхідність специфічної терапії (наприклад, пероральний прийом ванкоміцину). Засоби, що пригнічують моторику кишечника,
Пацієнти, схильні до суду
Препарат протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі. Як і у випадку з іншими хінолонами, левофлоксацин слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, зокрема пацієнтам з попередніми ураженнями центральної нервової системи, при одночасної терапії фенбуфеном та феном протизапальними лікарськими засобами або препаратами, що підвищують судомну готовність (судомний поріг), наприклад теофіліном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У разі появи судом лікування левофлоксацином необхідно припинити.
Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
Пацієнти з латентними або наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази схильні до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів і тому левофлоксацин їм слід застосовувати з обережністю.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, необхідна корекція дози для хворих з ослабленою нирковою функцією (нирковою недостатністю) (див. Спосіб застосування та дози).
Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості)
Левофлоксацин може іноді викликати серйозні, потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (наприклад, ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку) після застосування початкової дози (див. розділ Побічні реакції). У такому разі пацієнтам слід негайно припинити лікування та звернутися до лікаря .
Важкі бульозні реакції.
При застосуванні левофлоксацину повідомлялося про виникнення важких бульозних реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (див. розділ Побічні реакції). При виникненні будь-яких реакцій з боку шкіри та/або слизових оболонок слід негайно припинити , звернутися до лікаря та за необхідності розпочати відповідне лікування.
Зміна рівня глюкози в крові.
Як і при застосуванні всіх хінолонів, повідомлялося про випадки змін зі сторони рівня глюкози в крові, серед яких були як випадки гіпоглікемії, так і випадки гіперглікемії, що спостерігалися, як правило, у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримували супутню терапію пероральним цукрознижувальним препаратом (наприклад, глібенкламідом) або інсуліном. . У пацієнтів з цукровим діабетом рекомендується ретельно контролювати рівень глюкози в крові (див. «Побічні реакції»).
Профілактика фотосенсибілізації
Хоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при прийомі левофлоксацину, щоб уникнути пацієнтів не рекомендується без особливої необхідності піддаватися впливу сильних сонячних променів або штучного УФ-випромінювання (наприклад, ламп штучного ультрафіолетового випромінювання, солярію).
Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну К
У зв'язку з можливим збільшенням показників коагуляційних тестів (ПЛ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) та/або кровотечі у пацієнтів, які приймали левофлоксацин у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад, варфарином), слід спостерігати за показниками коагуляційних тестів (див. розділ ;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій»).
Психотічні реакції
Відомо про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи левофлоксацин. У випадку, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вжити відповідних заходів.
Довжина інтервалу QT
Слід обережно застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, такими як:
- вроджений синдром подовження інтервалу QT;
- супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (таких як протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди);
- нескоректований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
- літній вік;
- хвороба серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія) (див. розділ "Спосіб застосування та дози" ("Пацієнти похилого віку" ), "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій", "Побічні реакції", "Передозування") ).
Периферична нейропатія
Відомо про раптову сенсорну або сенсомоторну периферичну нейропатію у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб запобігти виникненню необоротного стану.
Гепатобіліарні порушення
Відомо про випадки некротичного гепатиту, аж до загрозливого життя печінкової недостатності при прийомі левофлоксацину, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід порекомендувати припинити лікування та лікування лікарю, якщо виникають такі симптоми хвороби печінки як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж або біль у ділянці живота.
Загострення myasthenia gravis.
Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, мають ефект нервово-м'язової блокади і можуть загострювати м'язову слабкість у пацієнтів з myasthenia gravis. У післяреєстраційному періоді у пацієнтів з myasthenia gravis із застосуванням фторхінолонів були асоційовані серйозні побічні реакції. які потребують заходів щодо підтримки дихання. Левофлоксацин не рекомендується застосовувати пацієнтам з myasthenia gravis в анамнезі.
Порушення зору.
Якщо при прийомі левофоксацину виникають будь-які порушення зору або побічні реакції з боку органів зору, слід негайно звернутися до офтальмолога.
Суперінфекція.
Застосування левофлоксацину, особливо тривале, може призводити до надмірного зростання нечутливих (резистентних) до препарату мікроорганізмів. Якщо на тлі терапії розвивається суперінфекція, необхідно вжити відповідних заходів.
Вплив на результати лабораторних досліджень.
У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибнопозитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердження позитивних результатів опіатів за допомогою специфічних методів.
Левофлоксацин може інгібувати зростання Mycobacterium tuberculosis, у зв'язку з цим приводити до помилково-негативних результатів при бактеріологічній діагностиці туберкульозу.
Необхідно брати до уваги офіційні вказівки щодо доцільного застосування антибактеріальних засобів.