Механізм дії
Ривароксабан – високоселективний прямий інгібітор фактора Ха, що має достатньо високу біодоступність при пероральному застосуванні. Блокування активності фактору Ха перериває внутрішній та зовнішній шляхи коагуляційного каскаду, і, як наслідок, пригнічується формування тромбіну та утворення тромбу. Ривароксабан безпосередньо не пригнічує активність тромбіну (активованого фактора ІІ) та не впливає на тромбоцити.
Фармакодинамічні ефекти
При застосуванні у людей відмічено дозозалежне інгібування активності фактора Ха. При використанні тесту Neoplastin ривароксабан виявляє дозозалежний вплив на протромбіновий час, що достовірно корелює з концентраціями у плазмі крові (r = 0,98). При використанні інших тестів/наборів результати будуть іншими. Показання приладу варто знімати у секундах, оскільки МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) відкаліброване та провалідоване тільки для кумаринів і його не можна застосовувати для інших антикоагулянтів.
У пацієнтів, яким проводять великі ортопедичні втручання, 5/95 процентилів для протромбіну (тест Neoplastin) через 2–4 години після прийому таблетки (тобто під час досягнення максимального ефекту) коливаються від 13 до 25 с (вихідні значення до проведення втручання: 12–15 с).
У ході клініко-фармакологічного дослідження з вивчення пригнічення фармакодинаміки ривароксабану у здорових дорослих добровольців (n = 22) проводилась оцінка впливу одноразових доз (50 МО/кг) концентратів протромбінового комплексу (РСС) двох різних типів: РСС із 3 факторів (фактори ІІ, ІХ та Х) та РСС із 4 факторів (фактори ІІ, VІІ, ІХ та Х).
При застосуванні РСС із 3 факторів спостерігалося зниження середніх значень ПЧ (протромбінового часу) (Neoplastin) приблизно на 1,0 с за 30 хвилин, а на тлі РСС із 4 факторів такі значення знизились на близько 3,5 с. Натомість РСС із 3 факторів виявляли потужніший та швидший загальний вплив на пригнічення змін в утворенні ендогенного тромбіну, ніж РСС із 4 факторів (див. розділ «Передозування»).
Також ривароксабан дозозалежно збільшує активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) і результат HepTest; однак ці параметри не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічних ефектів ривароксабану. У період лікування ривароксабаном проводити моніторинг параметрів згортання крові не потрібно. Проте, у разі клінічної необхідності, рівень ривароксабану може бути виміряний за допомогою каліброваних кількісних тестів на антифактор Ха (див. розділ «Фармакокінетика»).
Клінічна ефективність і безпека
Профілактика венозної тромбоемболії (ВТЕ) у дорослих пацієнтів, яким проводять оперативні втручання з ендопротезування кульшового чи колінного суглобів
Клінічна програма розробки ривароксабану планувалася з метою демонстрації ефективності ривароксабану, що застосовується для профілактики ВТЕ, тобто проксимального та дистального тромбозу глибоких вен (ТГВ) і тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) у хворих, яким проводяться великі ортопедичні втручання на нижній кінцівці.
У рамках програми RECORD, що включала контрольовані, рандомізовані, подвійні сліпі клінічні дослідження фази III, спостерігали понад 9500 пацієнтів (7050 пацієнтів, яким проводилося тотальне протезування кульшового суглоба та 2531 пацієнт, якому проводилося тотальне протезування колінного суглоба).
Ривароксабан у дозі 10 мг 1 раз на добу призначали як мінімум через 6 годин після операції. При цьому його ефективність порівнювали з еноксапарином 40 мг 1 раз на добу, першу дозу якого призначали за 12 годин до операції.
В усіх дослідженнях фази III (див. таблицю 1) ривароксабан достовірно знижував частоту усіх випадків ВТЕ (виявленого венографічно або симптомного ТГВ, нелетальної ТЕЛА або летального наслідку) та серйозних ВТЕ (проксимального ТГВ, нелетальної ТЕЛА та летального наслідку, пов’язаного з ВТЕ) – заздалегідь запланованих первинних кінцевих точок ефективності.
Окрім того, у всіх трьох дослідженнях частота симптомної ВТЕ (симптомного ТГВ, нелетальної ТЕЛА та летального наслідку, пов’язаного з ВТЕ) була нижчою у пацієнтів групи ривароксабану порівняно з пацієнтами, які отримували еноксапарин. Первинна кінцева точка безпеки – масивні кровотечі – була подібною у пацієнтів, які отримували ривароксабан 10 мг та еноксапарин 40 мг.
Таблиця 1. Результати клінічних досліджень фази ІІІ стосовно ефективності та безпеки
RECORD 1 |
RECORD 2 |
RECORD 3 |
Популяція, що досліджу-валась |
4541 пацієнт, яким проводилось тотальне ендопротезування кульшового суглобу |
2509 пацієнтів, яким проводилось тотальне ендопротезування кульшового суглобу |
2531 пацієнт, яким проводилось тотальне ендопротезування колінного суглобу |
Доза та тривалість лікування після операції |
Риварок-сабан 10 мг 1 р/д 35 ± 4 дні |
Енокса-парин 40 мг 1 р/д 35 ± 4 дні |
Р |
Риварок-сабан 10 мг 1 р/д 35 ± 4 дні |
Енокса-парин 40 мг 1 р/д 12 ± 2 дні |
р |
Риварок-сабан 10 мг 1 р/д 12 ± 2 дні |
Енокса-парин 40 мг 1 р/д 12 ± 2 дні |
р |
Всі випадки ВТЕ |
18 (1,1 %) |
58 (3,7 %) |
<0,001 |
17 (2,0 %) |
81 (9,3 %) |
<0,001 |
79 (9,6 %) |
166 (18,9 %) |
<0,001 |
Серйозна ВТЕ |
4 (0,2 %) |
33 (2,0 %) |
<0,001 |
6 (0,6 %) |
49 (5,1 %) |
<0,001 |
9 (1,0 %) |
24 (2,6 %) |
0,01 |
Симптомна ВТЕ |
6 (0,4 %) |
11 (0,7 %) |
- |
3 (0,4 %) |
15 (1,7 %) |
- |
8 (1,0 %) |
24 (2,7 %) |
- |
Масивні кровотечі |
6 (0,3 %) |
2 (0,1 %) |
- |
1 (0,1 %) |
1 (0,1 %) |
- |
7 (0,6 %) |
6 (0,5 %) |
- |
Аналіз узагальнених результатів досліджень фази ІІІ підтвердив дані, отримані в ході окремих досліджень з порівняння ефективності ривароксабану 10 мг 1 раз на добу та еноксапарину 40 мг 1 раз на добу, стосовно зниження частоти усіх випадків ВТЕ, серйозних ВТЕ та симптомних ВТЕ.
Лікування ТГВ, ТЕЛА та профілактика рецидивів ТГВ і ТЕЛА
Програма клінічних досліджень Ксарелто® була розроблена з метою демонстрації ефективності Ксарелто® як лікарського засобу для первинної і тривалої терапії гострого ТГВ і ТЕЛА та попередження їх рецидивів.
У ході чотирьох рандомізованих контрольованих клінічних досліджень фази ІІІ було вивчено понад 12800 пацієнтів (дослідження Einstein DVT, Einstein PE, Einstein Extension та Einstein Choice) та додатково проведено зведений аналіз за заданими параметрами досліджень Einstein DVT і Einstein PE. Загальна тривалість комплексного лікування в усіх дослідженнях становила максимум 21 місяць.
У дослідженні Einstein DVT вивчались 3449 пацієнтів з гострим ТГВ з метою лікування ТГВ та попередження повторного розвитку ТГВ і ТЕЛА (пацієнти з клінічними проявами ТЕЛА не включалися у це дослідження). Тривалість лікування становила 3, 6 і 12 місяців, залежно від клінічної оцінки лікаря.
Протягом перших 3 тижнів терапії для лікування ТГВ застосовувався ривароксабан у дозі 15 мг двічі на добу. Після закінчення цього періоду пацієнти отримували ривароксабан у дозі 20 мг 1 раз на добу.
У дослідженні Einstein PE вивчались 4832 пацієнти з гострою ТЕЛА з метою лікування ТЕЛА та профілактики рецидивів ТГВ і ТЕЛА. Тривалість лікування становила 3, 6 та 12 місяців, залежно від клінічної оцінки лікаря.
Для первинної терапії гострої ТЕЛА застосовували ривароксабан у дозі 15 мг двічі на добу протягом трьох тижнів. Далі лікування продовжувалось ривароксабаном у дозі 20 мг 1 раз на добу.
В обох дослідженнях, Einstein DVT та Einstein PE, порівняльні режими лікування складалися з терапії еноксапарином протягом принаймні 5 днів у комбінації з антагоністом вітаміну К до досягнення терапевтичного діапазону ПЧ/МНВ (≥ 2,0). Далі лікування продовжувалось антагоністом вітаміну К у дозі, необхідній для підтримки значення ПЧ/МНВ у межах терапевтичного діапазону 2,0–3,0.
У дослідженні Einstein Extension вивчалися 1197 пацієнтів з ТГВ або ТЕЛА з метою профілактики повторного виникнення ТГВ і ТЕЛА. Тривалість лікування додатково становила 6 або 12 місяців у пацієнтів, які завершили 6 або 12-місячний курс терапії венозної тромбоемболії, залежно від клінічної оцінки лікаря. Лікарський засіб Ксарелто® у дозі 20 мг 1 раз на добу порівнювався з плацебо.
У дослідженнях Einstein DVT, Einstein PE та Einstein Extension застосовували однакові попередньо визначені первинні та вторинні показники ефективності. Первинним показником ефективності були рецидиви ВТЕ з клінічними проявами, визначені як сукупність повторного ТГВ або летальної чи нелетальної ТЕЛА. Вторинний показник ефективності визначався як сукупність рецидивів ТГВ, нелетальної ТЕЛА та летальних випадків з усіх причин.
У дослідженні Einstein Choice вивчалися 3396 пацієнтів із підтвердженим симптомним ТГВ та/або ТЕЛА з метою профілактики летальної ТЕЛА бо нелетального симптомного повторного виникнення ТГВ або ТЕЛА, які завершили курс антикоагулянтної терапії тривалістю 6–12 місяців. Пацієнти з показанням для тривалої антикоагулянтної терапії у терапевтичних дозах були виключені із дослідження.
Тривалість лікування становила до 12 місяців залежно від індивідуальної дати радомізації (медіана: 351 день). Дію лікарського засобу Ксарелто® у дозі
20 мг 1 раз на добу та у дозі 10 мг 1 раз на добу порівнювали із дією 100 мг ацетилсаліцилової кислоти 1 раз на добу.
Первинним показником ефективності був симптомний рецидив ВТЕ, визначений як сукупність повторного ТГВ або летальної чи нелетальної ТЕЛА.
У дослідженні Einstein DVT (див. таблицю 2) ривароксабан продемонстрував не меншу ефективність, ніж еноксапарин/антагоніст вітаміну К за первинним показником ефективності (р < 0,0001) (показник «не поступається»); відношення ризиків: 0,680 (0,443–1,042), р = 0,076 (показник «перевершує»).
Співвідношення ризиків за попередньо заданою чистою клінічною користю (первинний показник ефективності плюс масивні кровотечі) становило 0,67 [(95 % ДІ (довірчий інтервал): 0,47–0,95), номінальне значення р = 0,024] на користь ривароксабану. Значення МНВ знаходились в межах терапевтичного діапазону в середньому 60,3 % часу при середній тривалості лікування 189 днів та 55,4 %, 60,1 % і 62,8 % часу в групах із запланованою тривалістю лікування 3, 6 і 12 місяців відповідно.
В групі, що лікувалась еноксапарином/антагоністом вітаміну К, не відмічено чіткої залежності між рівнем середнього періоду у терапевтичному діапазоні (ПТД) в центрі (час підтримання цільового діапазону значень МНВ 2,0–3,0) в терцилях однакового розміру і частотою рецидивів ВТЕ (р = 0,932 для взаємодії). В межах найвищого терцилю відповідно до центру, співвідношення ризиків у разі прийому ривароксабану в порівнянні з варфарином становило 0,69 (95 % ДІ: 0,35–1,35).
Частота виникнення явищ основного показника безпеки (масивні або клінічно значущі немасивні кровотечі) та вторинного показника безпеки (масивні кровотечі) була однаковою в обох терапевтичних групах.
Таблиця 2. Показники ефективності та безпеки за даними дослідження фази ІІІ Einstein DVT
Популяція дослідження |
3449 пацієнтів з симптомним гострим тромбозом глибоких вен |
Терапевтичні дози та тривалість |
Ксарелто®а) 3, 6 або 12 місяців N = 1 731 |
Еноксапарин/ антагоніст вітаміну Кb) 3, 6 або 12 місяців N = 1 718 |
Симптомна рецидивуюча ВТЕ* |
36 (2,1 %) |
51 (3,0 %) |
Симптомна рецидивуюча ТЕЛА |
20 (1,2 %) |
18 (1,0 %) |
Симптомний рецидивуючий ТГВ |
14 (0,8 %) |
28 (1,6 %) |
Симптомні ТЕЛА і ТГВ |
1 (0,1 %) |
0 |
Летальна ТЕЛА/смертельні випадки, коли наявність ТЕЛА не можна виключити |
4 (0,2 %) |
6 (0,3 %) |
Масивна або клінічно значуща немасивна кровотеча |
139 (8,1 %) |
138 (8,1 %) |
Масивні кровотечі |
14 (0,8 %) |
20 (1,2 %) |
а) Ривароксабан 15 мг двічі на добу протягом 3 тижнів з наступним застосуванням дози 20 мг один раз на добу.
b) Еноксапарин щонайменше протягом 5 днів, після цього – антагоніст вітаміну К, застосування якого починається в період прийому еноксапарину.
* р < 0,0001 (не менша ефективність за попередньо визначеним співвідношенням ризиків 2,0); співвідношення ризиків: 0,680 (0,443 – 1,042), р=0,076 («перевершує»).
У дослідженні Einstein PE (див. таблицю 3) ривароксабан продемонстрував не меншу ефективність, ніж еноксапарин/ антагоніст вітаміну К за первинним показником ефективності [р = 0,0026 (показник «не поступається»); співвідношення ризиків: 1,123 (0,749–1,684)]. Співвідношення ризиків за попередньо заданою чистою клінічною користю (первинний показник ефективності плюс масивні кровотечі) становило 0,849 [(95 % ДІ: 0,633–1,139), номінальне значення р = 0,0275].
Значення МНВ знаходились в межах терапевтичного діапазону в середньому 63 % часу при середній тривалості лікування 215 днів та 57 %, 62 % і 65 % часу в групах із запланованою тривалістю лікування 3, 6 і 12 місяців відповідно. В групі, що лікувалась еноксапарином/антагоністом вітаміну К, не відмічено чіткої залежності між рівнем середнього ПТД в центрі (час підтримання цільового діапазону значень МНВ 2,0–3,0) в терцилях однакового розміру і частотою рецидивів ВТЕ (р = 0,082 для взаємодії).
В межах найвищого терцилю відповідно до центру, співвідношення ризиків у разі прийому ривароксабану в порівнянні з варфарином становило 0,642 (95 % ДІ: 0,277–1,484).
Частота виникнення явищ основного показника безпеки (масивні або клінічно значимі немасивні кровотечі) була дещо нижчою в групі, що лікувалась ривароксабаном [10,3 % (249/2412)], ніж в групі, що отримувала еноксапарин/антагоніст вітаміну К [11,4% (274/2405)].
Частота явищ вторинного показника безпеки (масивні кровотечі) була нижчою в групі, що лікувалась ривароксабаном [1,1% (26/2412)], ніж в групі еноксапарину/антагоніста вітаміну К [2,2 % (52/2405)] зі співвідношенням ризиків 0,493 (95 % ДІ: 0,308–0,789).
Таблиця 3. Показники ефективності та безпеки за даними дослідження фази ІІІ Einstein РЕ
Популяція дослідження |
4 832 пацієнти з гострою симптомною ТЕЛА |
Терапевтичні дози та тривалість |
Ксарелто®а) 3, 6 або 12 місяців N = 2 419 |
Еноксапарин/антагоніст вітаміну Кb) 3, 6 або 12 місяців N = 2 413 |
Симптомна рецидивуюча ВТЕ* |
50 (2,1 %) |
44 (1,8 %) |
Симптомна рецидивуюча ТЕЛА |
23 (1,0 %) |
20 (0,8 %) |
Симптомний рецидивуючий ТГВ |
18 (0,7 %) |
17 (0,7 %) |
Симптомні ТЕЛА і ТГВ |
0 |
2 (<0,1 %) |
Летальна ТЕЛА/смертельні випадки, коли наявність ТЕЛА не можна виключити |
11 (0,5 %) |
7 (0,3 %) |
Масивна або клінічно значуща немасивна кровотеча |
249 (10,3 %) |
274 (11,4 %) |
Масивні кровотечі |
26 (1,1 %) |
52 (2,2 %) |
а) Ривароксабан 15 мг двічі на добу протягом 3 тижнів з наступним застосуванням дози 20 мг один раз на добу.
b) Еноксапарин щонайменше протягом 5 днів, після цього – антагоніст вітаміну К, застосування якого починається в період прийому еноксапарину.
* р < 0,0026 (не менша ефективність за попередньо визначеним співвідношенням ризиків 2,0); співвідношення ризиків: 1,123 (0,749–1,684).
Було проведено зведений аналіз результатів досліджень Einstein DVT і РЕ за попередньо визначеними параметрами (див. таблицю 4).
Таблиця 4. Показники ефективності та безпеки за даними зведеного аналізу результатів досліджень фази ІІІ Einstein DVT та Einstein РЕ
Популяція дослідження |
8 281 пацієнт з гострим симптомним ТГВ або ТЕЛА |
Терапевтичні дози та тривалість |
Ксарелто®а) 3, 6 або 12 місяців N = 4 150 |
Еноксапарин/ антагоніст вітаміну Кb) 3, 6 або 12 місяців N = 4 131 |
Симптомна рецидивуюча ВТЕ* |
86 (2,1 %) |
95 (2,3 %) |
Симптомна рецидивуюча ТЕЛА |
43 (1,0 %) |
38 (0,9 %) |
Симптомний рецидивуючий ТГВ |
32 (0,8 %) |
45 (1,1 %) |
Симптомні ТЕЛА і ТГВ |
1 (< 0,1 %) |
2 (< 0,1 %) |
Летальна ТЕЛА/смертельні випадки, коли наявність ТЕЛА не можна виключити |
15 (0,4 %) |
13 (0,3 %) |
Масивна або клінічно значуща немасивна кровотеча |
388 (9,4 %) |
412 (10,0 %) |
Масивні кровотечі |
40 (1,0 %) |
72 (1,7 %) |
а) Ривароксабан 15 мг двічі на добу протягом 3 тижнів з наступним застосуванням дози 20 мг один раз на добу.
b) Еноксапарин щонайменше протягом 5 днів, після цього – антагоніст вітаміну К, застосування якого починається в період прийому еноксапарину.
* р < 0,0001 (не менша ефективність за попередньо визначеним співвідношенням ризиків 1,75); співвідношення ризиків: 0,886 (0,661–1,186).
Співвідношення ризиків за попередньо заданою чистою клінічною користю (первинний показник ефективності плюс масивні кровотечі) за даними зведеного аналізу становило 0,771 [(95 % ДІ: 0,614–0,967), номінальне значення р = 0,0244].
У дослідженні Einsten Extension (див. таблицю 5) ривароксабан продемонстрував перевагу над плацебо стосовно первинних і вторинних показників ефективності. Частота явищ головного показника безпеки (масивні кровотечі) у пацієнтів, що лікувались ривароксабаном в дозі 20 мг один раз на добу, була кількісно незначно вищою, ніж у хворих, що отримували плацебо.
Частота виникнення явищ вторинного показника безпеки (масивні або клінічно значущі немасивні кровотечі) була вищою у пацієнтів, які отримували ривароксабан в дозі 20 мг один раз на добу, ніж у пацієнтів, що лікувались плацебо.
Таблиця 5. Показники ефективності та безпеки за даними дослідження фази ІІІ Einstein Extension
Популяція дослідження |
1197 пацієнтів, у яких продовжувалось лікування або профілактика рецидивів венозної тромбоемболії |
Терапевтичні дози та тривалість |
Ксарелто®а) 6 або 12 місяців N = 602 |
Плацебо 6 або 12 місяців N = 594 |
Симптомна рецидивуюча ВТЕ* |
8 (1,3 %) |
42 (7,1 %) |
Симптомна рецидивуюча ТЕЛА |
2 (0,3 %) |
13 (2,2 %) |
Симптомний рецидивуючий ТГВ |
5 (0,8 %) |
31 (5,2 %) |
Летальна ТЕЛА/смертельні випадки, коли наявність ТЕЛА не можна виключити |
1 (0,2 %) |
1 (0,2 %) |
Масивні кровотечі |
4 (0,7 %) |
0 (0,0 %) |
Клінічно значущі немасивні кровотечі |
32 (5,4 %) |
7 (1,2 %) |
а) Ривароксабан 20 мг один раз на добу.
* р < 0,0001 («перевершує»); співвідношення ризиків: 0,185 (0,087–0,393).
У дослідженні Einsten Choice (див. таблицю 6) лікарський засіб Ксарелто® у дозах 20 мг та
10 мг продемонстрував перевагу над ацетилсаліциловою кислотою у дозі 100 мг стосовно первинних і вторинних показників ефективності. Основний показник безпеки (масивні кровотечі) був подібний у пацієнтів, які отримували лікарський засіб Ксарелто® у дозі 20 мг або 10 мг, порівняно з ацетилсаліциловою кислотою у дозі 100 мг.
Таблиця 6. Показники ефективності та безпеки за даними дослідження фази ІІІ Einstein Choice
Популяція дослідження |
3396 пацієнтів з тривалою профілактикою повторного виникнення ТГВ |
Терапевтичні дози |
Ксарелто® 20 мг 1 раз на добу N = 1107 |
Ксарелто® 10 мг 1 раз на добу N = 1127 |
АСК 100 мг 1 раз на добу N = 1131 |
Медіана тривалості терапії [інтерквартильний діапазон] |
349 [189–362] днів |
353 [190–362] дні |
350 [186–362] днів |
Симптомна рецидивуюча ВТЕ* |
17 (1,5 %)* |
13 (1,2 %)** |
50 (4,4 %) |
Симптомна рецидивуюча ТЕЛА |
6 (0,5 %) |
6 (0,5 %) |
19 (1,7 %) |
Симптомний рецидивуючий ТГВ |
9 (0,8 %) |
8 (0,7 %) |
30 (2,7 %) |
Летальна ТЕЛА/Смертельні випадки, коли наявність ТЕЛА не можна виключити |
2 (0,2 %) |
0 |
2 (0,2 %) |
Симптомна рецидивуюча ВТЕ, інфаркт міокарду, інсульт або системна емболія поза межами ЦНС |
19 (1,7 %) |
18 (1,6%) |
56 (5,0%) |
Масивні кровотечі |
6 (0,5 %) |
5 (0,4 %) |
3 (0,3 %) |
Клінічно значущі немасивні кровотечі |
30 (2,7) |
22 (2,0) |
20 (1,8) |
Симптомна рецидивуюча ВТЕ або масивна кровотеча (чиста клінічна користь) |
23 (2,1 %)+ |
17 (1,5 %)++ |
53 (4,7 %) |
* р < 0,0001 («перевершує») Ксарелто® 20 мг 1 раз на добу порівняно з АСК 100 мг 1 раз на добу; співвідношення ризиків = 0,34 (0,20–0,59);
** р < 0,0001 («перевершує») Ксарелто® 10 мг 1 раз на добу порівняно з АСК 100 мг 1 раз на добу; співвідношення ризиків = 0,26 (0,14–0,47) ;
+ Ксарелто® 20 мг 1 раз на добу порівняно з АСК 100 мг 1 раз на добу; співвідношення ризиків = 0,44 (0,27–0,71), p = 0,0009 (номінальне);
++ Ксарелто® 10 мг 1 раз на добу порівняно з АСК 100 мг 1 раз на добу; співвідношення ризиків = 0,32 (0,18–0,55), p < 0,0001 (номінальне).
Додатково до досліджень ІІІ фази програми EINSTEIN було проведено проспективне неінтервенційне відкрите когортне дослідження (XALIA) із централізованою оцінкою кінцевих точок, включаючи рецидиви ВТЕ, серйозні кровотечі та летальні випадки. Для вивчення безпеки довготривалого застосування ривароксабану у клінічній практиці у порівнянні з традиційною антикоагулянтною терапією в дослідження було включено 5142 пацієнти з гострим ТГВ.
У групі ривароксабану частота серйозних кровотеч становила 0,7 %, рецидивуючого ВТЕ – 1,4 %, летальних наслідків з усіх причин – 0,5 %. У вихідних характеристиках пацієнтів були відмінності, включаючи вік, онкологічні захворювання та ниркову недостатність. Для коригування відмінностей у вихідних характеристиках було застосовано попередньо запланований стратифікований аналіз за коефіцієнтом схильності, але, незважаючи на це, залишкове відхилення може впливати на результат.
При застосуванні ривароксбану в порівнянні із традиційною терапією скориговані відношення ризиків серйозних кровотеч, рецидивуючого ВТЕ та летальних наслідків з усіх причин становлять відповідно 0,77 (95 % ДІ 0,40‑1.50), 0,91 (95 % ДІ 0,54–1,54) та 0,51 (95 % ДІ 0,24–1,07). Ці результати у клінічній практиці відповідають встановленому профілю безпеки для даного показання.
Застосування дітям
Європейська медична агенція відклала зобов’язання стосовно подання результатів досліджень із застосування Ксарелто® в одній або декількох підгрупах представників дитячої популяції для лікування тромбоемболічних станів.
Європейська медична агенція відмовилась від права вимагати виконання зобов’язання стосовно подання результатів досліджень із застосування Ксарелто® в усіх підгрупах представників дитячої популяції для лікування тромбоемболічних станів. Для ознайомлення з інформацією про використання лікарського засобу у дітей дивись розділ «Діти».