Хітакса таблетки по 5 мг, 10 шт.

По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у картонній коробці.

Таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі, червоно-цегляні таблетки, з фаскою та тисненням на одній стороні «5».

Дезлоратадин – це неседативний антигістамінний препарат тривалої дії, що має селективну антагоністичну дію на периферичні Н1 – рецептори. Після внутрішнього прийому дезлоратадин селективно блокує периферичні гістамінові Н1 - рецептори. У дослідженнях in vitro дезлоратадин продемонстрував на клітинах ендотелію свої антиалергічні властивості. Це виявлялося пригніченням виділення прозапальних цитокінів, таких як IL-4, IL-6, IL-8 та IL-13 з опасистих клітин/базофілів людини, а також пригніченням експресії молекул адгезії, таких як Р-селектину. Клінічна значимість цих спостережень ще потребує підтвердження.
Дослідження показали, що, крім антигістамінної активності, Хітаксу має протиалергічну та протизапальну дію.
Дезлоратадин не проникає в центральну нервову систему і не впливає на психомоторну функцію.
У пацієнтів з алергічним ринітом Хітаксу ефективно усувала такі симптоми, як чхання, виділення з носа та свербіння, а також подразнення очей, сльозотеча та почервоніння, свербіж неба. Хітакса ефективно контролювала симптоми протягом 24 годин.

Всмоктування.
Концентрації дезлоратадину в плазмі крові можна визначити через 30 хвилин після введення.
Дезлоратадин добре абсорбується, максимальна концентрація досягається через 3 години.
Вивод.
Період напіввиведення становить близько 27 годин. Ступінь кумуляції дезлоратадину відповідає його періоду напіввиведення (приблизно 27 годин) частоті прийому раз на добу.
Лінійність та нелінійність.
Біодоступність дезлоратадину була пропорційна дозі в діапазоні від 5 мг до 20 мг. Дезлоратадин помірно зв'язується із білками плазми (83-87%). При застосуванні дози дезлоратадину від 5 до 20 мг один раз на добу протягом 14 днів ознак клінічно значущої кумуляції препарату не виявлено.
Їжа (жирний висококалорійний сніданок) не впливає на фармакокінетику дезлоратадину. Встановлено, що грейпфрутовий сік також не впливає на фармакокінетику дезлоратадину.

Антигістамінні засоби для системного застосування.
Код АТХ R06А Х27.

При сумісному застосуванні таблеток дезлоратадину та еритроміцину або кетоконазолу жодних клінічно значущих взаємодій не спостерігалося.
Дезлоратадин, який отримували разом з алкоголем, не посилював негативного впливу етанолу на психомоторну функцію.

Діюча речовина: дезлоратадин;
1 таблетка, що диспергується в ротовій порожнині, 5 мг дезлоратадину;
допоміжні речовини: калію полакрилін; кислота лимонна моногідрат, вода очищена оксид заліза червоний (Е172) магнію стеарат натрію кроскармелоза, ароматизатор, аспартам (Е 951), мікрокристалічна целюлоза, маніт (Е 421).

Не відзначалося зниження працездатності у пацієнтів, які отримували дезлоратадин. Однак пацієнти повинні бути поінформовані, що дуже рідко у деяких осіб можлива сонливість, яка може вплинути на здатність керувати автотранспортом та механізмами.

Безпека застосування лікарського засобу в період вагітності не встановлена, тому не рекомендується застосовувати препарат Хітакса в період вагітності.
Дезлоратадин проникає в грудне молоко, тому жінкам, які годують груддю, не слід приймати препарат Хітакса.

У даній лікарській формі препарат призначений для застосування дітям віком від 12 років.

Усунення симптомів, пов’язаних з алергічним ринітом та кропив’янкою.

Підвищена чутливість до активної речовини, до будь - якого допоміжного компонента препарату або до лоратадину.

Дорослі та підлітки (у віці від 12 років): 1 таблетка 1 раз на день незалежно від прийому їжі, для усунення симптомів, асоційованих з алергічним ринітом (включаючи інтермітуючий та персистуючий алергічний риніт) та кропивницею.

Терапію алергічного риніту (наявність симптомів менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів) необхідно проводити з урахуванням даних анамнезу: припинити після зникнення симптомів та відновити після повторного їх виникнення.

При персистуючому алергічному риніті (наявність симптомів більше 4 днів на тиждень або більше 4 тижнів) необхідно продовжувати лікування протягом усього періоду контакту з алергеном. обережно розкрити і дістати, не подрібнюючи таблетку, диспергується в ротовій порожнині, так, щоб вона не розкришилася. Таблетку покласти до рота, де вона відразу розпадеться. Вода або інша рідина для проковтування таблетки не потрібні. Дозу слід прийняти одразу після відкриття блістера.

Існує ризик психомоторної гіперактивності (аномальної поведінки), пов'язаної з використанням дезлоратадину (що може виявлятися у вигляді агресії та агресії, а також збудженні).
Частота появи побічних реакцій класифікується наступним чином: дуже часто (≥1/ 10), часто (≥1/100, ˂1/10), нечасто (≥1/1000, ˂1/100), рідко (≥1/10000, ˂1/1000), дуже рідко (˂1 /10000) і частота невідома.
З боку психіки: дуже рідко: галюцинації; частота невідома: аномальна поведінка, агресія.
З боку нервової системи: часто: головний біль; дуже рідко: запаморочення, сонливість, безсоння, психомоторне збудження, судоми.
З боку серця: дуже рідко: тахікардія, прискорене серцебиття; частота невідома: подовження інтервалу QT, суправентрикулярна тахіаритмія.
З боку травного тракту: часто: сухість у роті; дуже рідко: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея.
З боку травної системи: дуже рідко: підвищення рівня ферментів печінки, білірубін, гепатит; частота невідома: жовтяниця.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: дуже рідко: міалгія.
З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома: фотосенсибілізація.
Загальні порушення: часто: підвищена стомлюваність; дуже рідко: реакції гіперчутливості (анафілаксія, набряк Квінке, задишка, свербіж, висип та кропив'янка), частота невідома: астенія.
З боку обміну речовин та розлади травлення: підвищений апетит.
Дослідження: збільшення маси тіла.

У разі передозування показано стандартні заходи, спрямовані на видалення неадсорбованої діючої речовини.

Рекомендується симптоматичне та підтримуюче лікування. Під час досліджень із застосуванням збільшеної в рази дози у дорослих та підлітків, яким давали до 45 мг дезлоратадину (доза в 9 разів перевищує терапевтичну), клінічно значущого впливу не виявили.
Дезлоратадін не виводиться в результаті гемодіалізу, невідомо, виводиться він шляхом перитонеального діалізу.

Особливі умови для зберігання не вимагаються.

Дезлоратадин – це неседативний антигістамінний препарат тривалої дії, що має селективну антагоністичну дію на периферичні Н1 - рецептори.