Кетонал Дуо капсули 150 мг №20

Капсули з модифікованим вивільненням, 150 мг
Первинна упаковка: по 10 капсул у блістер з алюмінію/ПВХ/ТЕ/ПВДХ.
Вторинна упаковка: по 1, 2 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування у картонну пачку.

Капсули.
Основні фізико-хімічні властивості: капсула №1 з прозорим корпусом та синьою кришкою. Вміст капсули є білі та жовті пелети.

Кетопрофен блокує дію ферменту циклооксигенази 1 і 2 (ЦОГ1 і ЦОГ2) і, частково, ліпооксигенази, що призводить до придушення синтезу простагландинів (у тому числі і в центральній нервовій системі (ЦНС), найімовірніше, в гіпоталамусі).

Стабілізує in vitro та in vivo ліпосомальні мембрани, при високих концентраціях in vitro кетопрофен пригнічує синтез брадикініну та лейкотрієнів.

Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.

Абсорбція

Кетонал®ДУО є новою лікарською формою, що відрізняється від звичайних капсул способом вивільнення активної речовини. Капсули з модифікованим вивільненням містять два види пелет: білі (близько 60% від загальної кількості) та жовті (40% від загальної кількості, вкриті оболонкою). Кетопрофен швидко вивільняється з білих пелет та повільно з жовтих, що обумовлює поєднання швидкої та пролонгованої дії препарату.

Препарат добре всмоктується після прийому внутрішньо. Біодоступність як звичайних капсул, так і капсул з модифікованим вивільненням однакова і становить 90%.

Прийом їжі не впливає на загальну біодоступність (AUC) кетопрофену, але зменшує швидкість всмоктування.

Після прийому внутрішньо кетопрофену у вигляді капсул з модифікованим вивільненням 150 мг максимальна плазмова концентрація (Cmax) = 9036,64 нг/мл досягається протягом 1,76 год.

Розподіл

Кетопрофен більш ніж на 90% пов'язаний з білками плазми, переважно з альбуміновою фракцією. Об'єм розподілу у тканинах становить від 0,1 до 0,2 л/кг. Препарат добре проникає в синовіальну рідину і досягає концентрації, що дорівнює 30% плазмової. Значні концентрації кетопрофену в синовіальній рідині стабільні та зберігаються до 30 год, внаслідок чого на тривалий час зменшується больовий синдром та скутість суглобів.

Метаболізм та виведення

Кетопрофен піддається інтенсивному метаболізму за допомогою мікросомальних ферментів печінки, період напіввиведення (Т1/2) становить 2 год. Кетопрофен зв'язується з глюкуроновою кислотою та виводиться з організму у вигляді глюкуроніду. Активних метаболітів кетопрофену немає. Від 70% до 80% кетопрофену виводиться нирками протягом 24 годин, переважно (більше 90%) у формі глюкуроніду кетопрофену, і близько 10% виводиться кишечником.

У пацієнтів з печінковою недостатністю кетопрофен може акумулюватися в тканинах, таким пацієнтам потрібне призначення препарату в мінімальній терапевтичній дозі.

У пацієнтів з нирковою недостатністю кліренс кетопрофену знижений, збільшуючи період напіввиведення (Т1/2) на 1 год.

У пацієнтів похилого віку метаболізм та виведення кетопрофену відбуваються повільніше, але це має клінічне значення тільки для пацієнтів зі зниженою функцією нирок.

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Кетопрофен. Код АТХ M01A Е03.

Препарати, спільне застосування з якими не рекомендується

Інші НПЗЗ (включаючи селективні інгібітори ЦОГ2) та саліцилати у високих дозах: підвищений ризик розвитку виразок та кровотеч шлунково-кишкового тракту.

Антикоагулянти

Підвищений ризик розвитку кровотеч при сумісному застосуванні з такими препаратами:

• гепарин;
• антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин);
• інгібітори агрегації тромбоцитів (наприклад, тиклопідин, клопідогрел);
• інгібітори тромбіну (наприклад, дабігатран);
• прямі інгібітори фактора згортання Xa (наприклад, апіксабан, рівароксабан, едоксабан).

Якщо спільного застосування не можна уникнути, за пацієнтом слід здійснювати ретельне спостереження.

Препарати літію

Через зниження екскреції літію нирками виникає ризик підвищення плазмових концентрацій літію, що іноді досягають токсичного рівня. При необхідності слід ретельно стежити за рівнем літію в плазмі крові та коригувати дозу препаратів літію під час та після застосування НПЗП.

Метотрексат у дозах понад 15 мг на тиждень

Можливий підвищений ризик гематологічної токсичності метотрексату, особливо при застосуванні у високих дозах (15 мг на тиждень), що, ймовірно, пов'язане з витісненням метотрексату, пов'язаного білками, та зниженням його ниркового кліренсу.

Препарати, при спільному застосуванні з якими слід бути обережними

Діуретичні засоби

У пацієнтів, які приймають діуретики (особливо у зневоднених пацієнтів), підвищується ризик розвитку ниркової недостатності внаслідок зниження ниркового кровотоку, спричиненого інгібуванням простагландинів. У таких пацієнтів має бути заповнена втрата рідини до початку спільної терапії, а також має здійснюватися моніторинг функції нирок після початку терапії (див. розділ «Особливі вказівки»).

Інгібітори АПФ та антагоністи рецепторів ангіотензину II

У пацієнтів зі зниженою функцією нирок (наприклад, у зневоднених пацієнтів та пацієнтів похилого віку) спільне застосування інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину II та препаратів, що інгібують ЦОГ, може призводити до подальшого зниження ниркової функції, включаючи можливість розвитку гострої ниркової недостатності.

Метотрексат у дозах нижче 15 мг на тиждень

Протягом перших тижнів спільного застосування слід щотижня контролювати загальний аналіз крові. Контроль слід здійснювати частіше у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Пентоксифілін

Спільне застосування з пентоксифіліном підвищує ризик розвитку кровотеч. Необхідно частіше проводити клінічний огляд та визначення часу кровотечі.

Тенофовір

Спільне застосування тенофовіру дисопроксилу фумарату та нестероїдних протизапальних засобів може підвищувати ризик розвитку ниркової недостатності.

Нікоранділ

Спільне застосування нікорандилу та нестероїдних протизапальних засобів може підвищувати ризик розвитку серйозних ускладнень, таких як виразки, перфорація та кровотеча з органів шлунково-кишкового тракту (див. розділ «Особливі вказівки»).

Серцеві глікозиди

Не було відзначено фармакокінетичних взаємодій між кетопрофеном та дигоксином. Однак при їх спільному застосуванні слід бути обережними, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, оскільки НПЗЗ можуть послаблювати функцію нирок і знижувати нирковий кліренс серцевих глікозидів.

Кортикостероїди

Підвищений ризик виразок та кровотеч органів шлунково-кишкового тракту при спільному застосуванні (див. розділ «Особливі вказівки»).

Препарати, взаємодія з якими слід враховувати

Антигіпертензивні препарати (бета-блокатори, інгібітори АПФ, діуретики)

Ризик ослаблення антигіпертензивних ефектів (за рахунок інгібування

НПЗП вазодилатованих простагландинів).

Тромболітичні препарати

Підвищений ризик кровотечі.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗЗ)

Підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі (див. розділ «Особливі вказівки»).

Пробенецид

Спільне застосування з пробенецидом може значно знизити плазмовий кліренс кетопрофену.

Препарати, взаємодія з якими слід брати до уваги

Циклоспорин, такролімус

Ризик додаткової нефротоксичної дії, особливо у пацієнтів похилого віку.

1 капсула містить: ядро ​​пелет: діюча речовина: кетопрофен - 150,00 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (тип 101) – 34,00 мг; лактози моногідрат – 20,00 мг; повідон До 25 - 5,00 мг; кроскармелоза натрію – 10,00 мг; полісорбат 80 – 1,00 мг; оболонка пелет: еудрагіт RS 30 D (етилакрилату, метилметакрилату і триметиламоніоетилметакрилату сополімер [1:2:0,1]) - 4,908 мг; еудрагіт RL 30 D (етилакрилату, метилметакрилату і триметиламоніоетилметакрилату сополімер [1:2:0,2]) - 4,908 мг; триетилцитрат – 0,880 мг; полісорбат 80 – 0,008 мг; тальк – 1,760 мг; барвник заліза оксид жовтий – 0,080 мг; тальк – 0,200 мг; кремнію діоксид колоїдний безводний – 0,200 мг; капсула: капсула 1 L 970/53.051: 1 шт.; індигокармін (Е 132) – 0,4 %; титану діоксид (Е 171) – 0,9 %; желатин – до 100%.

Даних про негативний вплив Кетонал®ДУО в рекомендованих дозах на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами немає. Разом з тим, пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату виникають сонливість, запаморочення, судоми або інші неприємні відчуття з боку нервової системи, включаючи порушення зору, слід утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Вагітність

Інгібування синтезу простагландинів може мати небажаний вплив на перебіг вагітності та/або на ембріональний розвиток. Дані, отримані в ході епідеміологічних досліджень при застосуванні інгібіторів синтезу простагландину на ранніх термінах вагітності, підтверджують підвищення ризику аборту мимовільного і формування вад серця (~1-1,5 %). Ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування.

Застосовувати препарат вагітним жінкам у І та ІІ триместрах вагітності можливе лише у випадку, коли передбачувана користь для матері виправдовує можливий ризик для плода. У разі доведеної користі застосування кетопрофену у жінок у І та ІІ триместрах вагітності та у жінок, які планують вагітність, слід дотримуватися мінімальної ефективної дози препарату та тривалості лікування.

Під час III триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть токсично впливати на плід, призводячи до передчасного закриття артеріальної протоки та легеневої гіпертензії, а також ниркової дисфункції, яка може призводити до ниркової недостатності та розвитку маловоддя.

У вагітних жінок під час III триместру вагітності можливий розвиток слабкості пологової активності матки та збільшення часу кровотечі навіть при застосуванні низьких доз кетопрофену.

Отже, застосування кетопрофену під час ІІІ триместру вагітності протипоказане.

Грудне вигодовування

На сьогоднішній момент відсутні дані щодо виділення кетопрофену в грудне молоко, тому застосування кетопрофену не рекомендовано при грудному вигодовуванні.

Лікарський засіб не застосовувати дітям віком до 15 років.

Симптоматична терапія хворобливих та запальних процесів різного походження, у тому числі:

• запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату:
• ревматоїдний артрит;
• серонегативні артрити: анкілозуючий спондиліт - хвороба Бехтерева,
• псоріатичний артрит, реактивний артрит (синдром Рейтера);
• подагра, псевдоподагра;
• остеоартрит;
• тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт;
• больовий синдром, у тому числі слабкий, помірний та виражений:
• головний біль;
• посттравматичний та післяопераційний больовий синдром;
• больовий синдром при онкологічних захворюваннях;
• альгодисменорея;

• підвищена чутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також саліцилатів або інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП);
• повне та неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу слизової оболонки носа або приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (в тому числі в анамнезі);
• виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення, а також шлунково-кишкові виразки, кровотечі та перфорації;
• хронічна диспепсія, запальні захворювання кишечника, виразковий коліт;
• хвороба Крона, дивертикуліт у стадії загострення;
• гемофілія та інші порушення згортання крові (у тому числі геморагічний діатез);
• дитячий вік (до 15 років);
• тяжка печінкова недостатність, активне захворювання печінки;
• тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше
  30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія;
• декомпенсована серцева недостатність, післяопераційний період після аорто-коронарного шунтування;
• цереброваскулярні та інші кровотечі;
• III триместр вагітності;
• період грудного вигодовування;
• дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.

Дорослі та діти віком від 15 років

Всередину.

Стандартна доза Кетонал®ДУО для дорослих та дітей старше 15 років становить 150 мг/добу (1 капсула з модифікованим вивільненням). Капсули слід приймати під час або після їди, запиваючи водою.

Максимальна доза кетопрофену становить 200 мг/добу. Слід ретельно оцінити ризики та користь від лікування перед застосуванням препарату в дозі 200 мг на добу (див. розділ «Особливі вказівки»).

Пацієнти з печінковою та/або нирковою недостатністю

При застосуванні у пацієнтів з печінковою та/або нирковою недостатністю рекомендується знижувати початкову дозу препарату, підтримуючи надалі мінімально ефективну дозу. Застосування кетопрофену у пацієнтів з тяжкою нирковою та/або печінковою недостатністю протипоказано.

Пацієнти похилого віку

У пацієнтів похилого віку рекомендується знижувати початкову дозу препарату, підтримуючи надалі мінімально ефективну дозу. Літні пацієнти більш схильні до розвитку небажаних реакцій.

Особливості застосування

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто ( ≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000) і дуже рідко (<1/10000); частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних).

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

рідко: геморагічна анемія;

Частота невідома: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, порушення функції кісткового мозку, гемолітична анемія, лейкопенія.

Порушення імунної системи

Частота невідома: анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок).

Порушення обміну речовин та харчування

частота невідома: гіпонатріємія, гіперкаліємія (див. розділ «Особливі вказівки»).

Порушення психіки

Частота невідома: сплутаність свідомості, емоційна лабільність.

Порушення нервової системи

нечасто: головний біль, запаморочення, сонливість;

рідко: парестезії;

Частота невідома: асептичний менінгіт, судоми, порушення смакових відчуттів, вертиго.

Порушення органу зору

рідко: нечіткий зір (див. розділ «Особливі вказівки»).

Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення

рідко: шум у вухах.

Порушення з боку серця

Частота невідома: серцева недостатність.

Порушення судин

Частота невідома: підвищення артеріального тиску, вазодилатація, васкуліт (включаючи лейкоцитокластичний васкуліт).

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

рідко: загострення бронхіальної астми;

Частота невідома: бронхоспазм (особливо у пацієнтів з гіперчутливістю до НПЗП), риніт.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

часто: нудота, блювання, диспепсія, біль у животі;

нечасто: запор, діарея, здуття живота, гастрит;

рідко: виразка, стоматит;

дуже рідко: загострення виразкового коліту або хвороби Крона, шлунково-кишкова кровотеча, перфорація, панкреатит.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів

рідко: гепатит, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, підвищення концентрації білірубіну.

Порушення з боку шкірних покривів

нечасто: висипання на шкірі, свербіж шкіри;

Частота невідома: фотосенсибілізація, алопеція, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, еритема, бульозний висип, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

Частота невідома: гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, нефритичний синдром, нефротичний синдром, аномальні значення показників функції нирок.

Спільні розлади та порушення в місці введення

нечасто: набряки;

Частота невідома: підвищена стомлюваність.

Лабораторні та інструментальні дані

рідко: збільшення маси тіла.

Дані клінічні дослідження та епідеміологічні дані дають підстави припускати, що застосування деяких НПЗП (особливо при тривалому застосуванні у високих дозах) може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда та інсульту) (див. розділ «Особливі вказівки&ra ;).

Випадки передозування відзначалися при застосуванні кетопрофену в дозах до 2,5 г.
Як і у разі інших НПЗП, при передозуванні кетопрофену можуть відзначатися нудота, блювання, біль у животі, блювання з кров'ю, мелена, порушення свідомості, пригнічення дихання, судоми, порушення функції нирок та ниркова недостатність.

При передозуванні показано промивання шлунка та застосування активованого вугілля.

Лікування – симптоматичне; вплив кетопрофену на шлунково-кишковий тракт можна послабити за допомогою засобів, що знижують секрецію залоз шлунка (наприклад, інгібіторів протонної помпи або блокаторів Н2-гістамінових рецепторів) та простагландинів.

Зберігати при температурі не вище 25 ° С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Кетонал®ДУО є нестероїдним протизапальним препаратом. Має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію.