Кардазін-З 20 мг №60 таблетки

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у коробці.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: пігулки, покриті плівковою оболонкою, від червонувато-рожевого до рожево-червоного кольору з перламутровим відтінком.

Завдяки збереженню енергетичного метаболізму в клітинах, що страждають на гіпоксію або ішемію, триметазидин запобігає зменшенню рівня внутрішньоклітинного АТФ, забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів та трансмембранного натрієво-калієвого потоку при збереженні клітинного гомеостазу

Триметазидин гальмує β-окислення жирних кислот, блокуючи довголанцюгову 3-кетоацил-КоА тіолазу (3-КАТ), що підвищує окислення глюкози. У клітинах в умовах ішемії процес отримання енергії шляхом окислення глюкози вимагає меншого кисню. порівняно з процесом одержання енергії шляхом окислення жирних кислот. Посилення процесу окиснення глюкози оптимізує енергетичні процеси у клітинах і, відповідно, підтримує достатній метаболізм енергії за умов ішемії. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця триметазидин діє як метаболічний агент, зберігаючи внутрішньоклітинні рівні високоенергійних фосфатів у міокарді. Ефекти досягаються без супутніх гемодинамічних ефектів.

Існують дані про клінічні дослідження, які продемонстрували ефективність та безпеку застосування триметазидину для лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією як монотерапія або при додаванні до інших лікарських засобів при їх недостатній ефективності.

Дослідження TRIMPOL-II рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване продемонструвало, що додавання триметазидину 60 мг на день до метопрололу 100 мг (50 мг двічі на день) протягом 12 тижнів призвело до достовірного поліпшення показників тестів з навантаженням та покращення клінічних досліджень. плацебо.

Cmax триметазидину в крові спостерігається в середньому через 5 годин після прийому таблетки. Протягом доби концентрація в плазмі стабільна: протягом 11 годин після прийому таблетки концентрація триметазидину в плазмі не менше 75% Cmax. Стан стабільної концентрації встановлюється пізніше на 60 годин. Їда не впливає на фармакокінетичні характеристики триметазидину. Vd становить 4,8 л/кг; зв'язування з білками низьке: за даними вимірювань in vitro – 16%.

Триметазидин виводиться в основному із сечею, переважно у незміненій формі. Т½ складає в середньому 7 годин для здорових осіб до 65 років та 12 годин для понад 65 років. Повне виведення триметазидину є результатом ниркового кліренсу, який безпосередньо корелюється з Clcr, та меншою мірою є результатом печінкового кліренсу, який з віком зменшується.

У пацієнтів похилого віку можливе підвищення концентрації триметазидину через вікове зниження функції нирок.

Концентрація триметазидину в крові збільшується у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (Clcr - 30-60 мл/хв) та у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (Clcr < 30 мл/хв).

Кардіологічні препарати. Триметазидин. Код АТХ С01Е В15.

Не виявлено. Триметазидин може призначатися в комбінації з гепарином, кальципарином, антагоністами вітаміну К, пероральними ліпідознижувальними препаратами, ацетилсаліцилової кислотою, блокаторами, антагоністами кальцію, препаратами дигіталісу (триметазидин не впливає на рівень дигокси).

діюча речовина: триметазидин;

1 таблетка містить триметазидину дигідрохлориду 20 мг;

інші складові: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль картопляний; повідон; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний; тальк; титану діоксиду (Е 171); кандурин (срібний блиск), що містить алюмосилікат калію, діоксид титану (E 171); гіпромелозу; фарбник «Сепісперс сухий червоний А», що містить гіпромелозу, мікрокристалічну целюлозу, червоний чарівний АС (Е 129).

Триметазидин не впливає на гемодинаміку, однак зафіксовані випадки запаморочення та сонливості, які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.

Дані щодо застосування триметазидину вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах не надають прямого чи непрямого небезпечного токсичного на репродуктивну систему. Для запобігання будь-якому ризику застосування триметазидину в період вагітності не рекомендовано.

Невідомо, чи проникає триметазидин або його метаболіти у грудне молоко. Для запобігання будь-якому ризику для новонароджених/немовлят застосування препарату не рекомендується в період годування груддю.

Безпека та ефективність триметазидину для дітей (до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.

Дорослим триметазидин показаний для симптоматичного лікування стабільної стенокардії при недостатній ефективності або непереносимості антиангінальних препаратів першої лінії.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Хвороба Паркінсона, симптоми паркінсонізму, тремор, синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, що стосуються вищезазначеного. Тяжка ниркова недостатність (Clcr < 30 мл/хв).

1 таблетка 3 рази на день під час їжі.

Після 3 місяців лікування необхідно оцінити результати лікування та за відсутності ефекту триметазидин необхідно скасувати.

Пацієнти похилого віку більш чутливі до дії триметазидину через вікове зниження функції нирок. Для пацієнтів похилого віку необхідно титрувати дозу з обережністю.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Пацієнтам із помірною нирковою недостатністю (Clcr -

30-60 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетка 2 рази на добу, тобто вранці та ввечері під час їжі.

Особливості застосування

Препарат не слід застосовувати для усунення нападів стенокардії. Його не слід призначати при нестабільній стенокардії або інфаркті міокарда як первинну терапію на догоспітальному етапі або перші дні госпіталізації.

У разі виникнення нападу нестабільної стенокардії на тлі поточної терапії необхідно переглянути стан хвороби пацієнта та відкоригувати лікування (медикаментозну терапію та можливість реваскуляризації).

Триметазидин може викликати або посилювати симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м'язів), які слід регулярно досліджувати, особливо у пацієнтів похилого віку. У сумнівних випадках пацієнтів слід спрямовувати до невропатолога для відповідних обстежень. При появі рухових розладів, таких як симптоми паркінсонізму, синдрому "неспокійних ніг", тремору, нестійкості ходи, необхідно відмінити триметазидин. Ці випадки мають низьку частоту і зазвичай зникають після припинення лікування; у більшості пацієнтів – ndash; протягом 4 місяців після припинення прийому триметазидину. Якщо симптоми паркінсонізму зберігаються понад 4 місяці після відміни препарату, необхідно звернутися до невропатолога.

Можуть бути падіння, пов'язані з нестійкістю ходи або артеріальною гіпотензією, особливо у пацієнтів, які отримують антигіпертензивне лікування.

Необхідно з обережністю призначати триметазидин пацієнтам з помірною нирковою недостатністю та пацієнтам віком від 75 років (див. спосіб застосування та дози).

Препарат містить лактозу, яку слід враховувати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості лактози, недостатністю лактази, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Побічні реакції, визначені як побічна дія, які можуть бути пов'язані із застосуванням триметазидину, наведені нижче відповідно до певної частоти: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥1/100 та <1/10); нечасті (≥1/1000 та <1/100); рідкісні (≥1/10000 та <1/1000); дуже рідкісні (10 000); частота невідома (не може бути визначена згідно з наявною інформацією).

З боку травної системи: часті – біль у абдомінальному ділянці живота, діарея, нудота, блювання, диспепсія; частота невідома – запор, гепатит.

Загальні порушення: часті – астенія.

З боку нервової системи: часті – біль голови, запаморочення; частота невідома – симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, гіпертонус м'язів), нестійкість ходи, синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади, що стосуються вищезгаданого, зазвичай проходять після припинення лікування; розлади сну (безсоння, сонливість).

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часті – висип, свербіж, кропив'янка; частота невідома – гострий генералізований екзантематозний пустульозний висип, ангіоневротичний набряк.

З боку серцево-судинної системи: рідкісні – пальпітація, екстрасистолія, тахікардія, артеріальна/ортостатична гіпотензія (може бути асоційована з нездужанням, запамороченням або падінням, зокрема у пацієнтів, які застосовують антигіпертензивні засоби), почервоніння обличчя.

З боку системи крові та лімфатичної системи: частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенію, тромбоцитопенічна пурпура.

Інформація про передозування триметазидину обмежена. Лікування симптоматичне.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Препарат показаний для симптоматичного лікування стабільної стенокардії.