Карбоплатин 10 мг/мл 60 мл (600 мг) №1 концентрат для приготування розчину для інфузій

По 60 мл у флаконі по 1 флакону у картонній пачці.

Концентрат для приготування розчину для інфузій.

ОСНОВНІ ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

прозорий, безбарвний або трохи жовтуватий розчин.

Карбоплатин є антинеопластичним агентом, який є неорганічною комплексною сполукою платини. Протипухлинна активність карбоплатину можна порівняти з активністю цисплатину щодо широкого спектру пухлин, незалежно від їх локалізації. Механізм протипухлинної дії карбоплатин пов'язаний із придушенням синтезу нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі клітини. Препарат викликає регресію первинних пухлин та метастазів.

Після введення (300-500 мг/м 2 ) при КК близько 60 мл/хв і вище концентрація в плазмі знижується двофазно: тривалість першої фази – 1,1-2 години, другий – 2,6-5,9 години . Збільшення плазмової концентрації в залежності від дози та AUC (площа під кривою) описується лінійною фармакокінетикою. Кліренс, обсяг розподілу та середній час циркуляції в крові становлять відповідно 4,4 л/год, 16 л та 3,5 години. Практично не зв'язується з білками плазми, проте звільнена з карбоплатину платина необоротно з'єднується з білками та її період напіввиведення становить 5 діб. Піддається гідролізу з утворенням сполук, які взаємодіють із молекулами ДНК. Основним шляхом елімінації є ниркова екскреція при значеннях кліренсу креатиніну 60 мл/хв і вище 65 % виводиться із сечею протягом 12 годин протягом 24 годин – 71 % і лише 3–5 % платини виділяється протягом 24–96 годин. Для пацієнтів з порушенням функції нирок та пацієнтів похилого віку (ймовірно зниження ниркової фільтрації) необхідна корекція режиму дозування та зниження дози, оскільки можлива кумуляція та збільшення часу впливу на кістковий мозок (так, при AUC 4-5 мг/мл/хв тромбоцитопенія та лейкопенія становлять 16 та 13 % відповідно, при AUC 6-7 мг/мл/хв - 33 та 34 %).

Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Код АТХ L01X A02.

У зв'язку з підвищенням ризику тромбозу та виникнення пухлин застосовують антикоагулянтну терапію. Через високу індивідуальну варіабельність коагулятивної здатності під час хвороби та сумісності пероральними коагулянтами та протипухлинними хіміотерапевтичними засобами, при лікуванні пероральними антикоагулянтами потрібен моніторинг міжнародного коефіцієнта нормалізації (INR).

При терапії карбоплатином у поєднанні з іншими мієлосупресивними препаратами пригнічення функції кісткового мозку посилюється.

З огляду на нефротоксичну дію карбоплатину, не рекомендується застосовувати його у поєднанні з аміноглікозидами та іншими нефротоксичними лікарськими засобами.

Карбоплатин не слід призначати одночасно з препаратами, що містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію карбоплатину. Експериментально встановлено, що карбоплатин діє синергічно з етопозидом та віндесином.

Застосування разом із вакцинами проти жовтої лихоманки протипоказане, оскільки є ризик розвитку летальної генералізованої інфекції.

Застосування у комбінації з живими ослабленими вакцинами (крім вакцини проти жовтої лихоманки) не рекомендується через ризик розвитку системного, ймовірно летального захворювання. Цей ризик підвищується у хворих із ослабленим імунітетом через основне захворювання. Слід застосовувати інактивовані вакцини за наявності (поліомієліт).

Не рекомендується застосовувати разом з фенітоїном, фосфенітоїн через ризик виникнення судом, оскільки цитотоксичні препарати знижують абсорбцію фенітоїну в шлунково-кишковому тракті, а також через ризик підвищення токсичності або втрати ефективності цитотоксичних препаратів у зв'язку з підвищенням метаноксів. печінки.

Циклоспорин (з екстраполяцією на такролімус та сиролімус) слід застосовувати з обережністю через надмірну імуносупресію з ризиком лімфопроліферації.

Карбоплатин у поєднанні з аміноглікозидними антибіотиками може призвести до кумулятивної нефротоксичності та ототоксичності, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю.

З обережністю слід застосовувати карбоплатин у поєднанні з петлевими діуретиками через ризик кумулятивної нефротоксичності та ототоксичності.

Діюча речовина:1 мл концентрату містить карбоплатин 10 мг
допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не досліджувалась. Однак карбоплатин може спричинити нудоту, блювання, порушення зору та ототоксичність. Таким чином, пацієнтів слід повідомити про можливий вплив цих явищ на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Не зрозуміло, наскільки безпечним є застосування карбоплатину під час вагітності. Результати досліджень на тваринах свідчать про ембріотоксичну та тератогенну дію карбоплатину, тому препарат не можна застосовувати в період вагітності. У разі застосування під час вагітності або настання вагітності під час лікування слід оцінити можливий шкідливий вплив на плід. Жінок дітородного віку слід попередити про необхідність уникнення вагітності в процесі лікування та протягом 6 місяців після лікування.

Невідомо, чи виводиться карбоплатин у грудне молоко. Тому його не можна призначати під час годування груддю.

Вплив на фертильність.

У пацієнтів, які отримують терапію антинеопластичними засобами, може виникати гонадна пригнічення, що спричиняє аменорею або азоспермію. Ці явища пов'язані з дозою та тривалістю лікування та можуть мати оборотний характер. Визначення ступеня порушення функції яєчок або яєчників ускладнюється застосуванням комбінації кількох антинеопластичних засобів, внаслідок чого важко оцінити вплив кожного компонента окремо.

Специфічних рекомендацій щодо застосування препарату дітям надати неможливо через брак даних.

У вигляді монотерапії або у комбінації з іншими антинеопластичними засобами для лікування епітеліального раку яєчників та дрібноклітинного раку легень.

Карбоплатин протипоказаний хворим при:

• гіперчутливість до карбоплатину та інших сполук платини в анамнезі
• важких формах мієлосупресії
• порушення слуху
• гострі інфекції
• пухлинах, кровоточивих та інших великих крововтратах
• одночасне застосування вакцини проти жовтої лихоманки.

ОСОБЛИВІ ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ

При застосуванні карбоплатину слід дотримуватися всіх звичайних інструкцій щодо застосування цитотоксичних препаратів. При попаданні карбоплатину на шкіру або слизові оболонки їх необхідно негайно ретельно промити водою.

Рекомендована доза препарату для раніше нелікованих дорослих з нормальною функцією нирок становить 400 мг/м² поверхні тіла. Препарат вводити шляхом коротких внутрішньовенних інфузій (тривалістю 15-60 хвилин). Курс варто повторювати не раніше ніж через 4 тижні після попереднього введення та/або поки вміст нейтрофілів не буде становити 2×10⁹/л, а вміст тромбоцитів — 100×10⁹/л.

Хворим із факторами ризику, (після проведення мієлосупресивної терапії і/або променевої терапії, хворим у тяжкому загальному стані) карбоплатин призначати у початковій дозі 300-320 мг/м² поверхні тіла. Для хворих старше 65 років, залежно від їхнього фізичного стану, може знадобитися зменшення коригування дози на початковому етапі або при подальшому лікуванні.

При проведенні початкових курсів лікування карбоплатином необхідно щотижня визначати вміст формених елементів крові для коригування дози в наступних курсах лікування.

Порушення функції нирок. При наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до показників швидкості клубочкової фільтрації. Відповідні рекомендації наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Комбіноване лікування. Оптимальне застосування карбоплатину з іншими мієлосупресивними препаратами вимагає коригування доз залежно від використаного режиму і схеми лікування.

Визначення дози за формулою.

Дози Карбоплатину також можуть бути розраховані за допомогою формули Кальверта, виходячи з швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою (ППК).

Загальна доза (мг) = бажане значення ППК × (ШКФ + 25).

При використанні формули Кальверта доза карбоплатину розраховується в міліграмах, а не в мг/м²

Інструкції персоналу

Карбоплатин вводити шляхом коротких внутрішньовенних інфузій тривалістю 15-60 хвилин після розведення 5 % розчином глюкози до концентрації карбоплатину 0,4 мг/мл.

Оскільки Карбоплатин не містить антибактеріальних консервантів, розчини для інфузій можна зберігати при температурі 2-8 °C не більше 24 годин. З мікробіологічної точки зору розведений розчин слід вводити негайно.

Карбоплатин не можна вводити через інфузійні системи, до складу яких входять алюмінієві частини, або через голки, що містять алюміній, оскільки можливе зниження його протипухлинної активності.

Набирати розчин з флакону слід безпосередньо перед використанням.

Дозволяється лише одноразовий відбір препарату з флакона.

При маніпуляціях з препаратом слід додержуватися правил роботи з цитостатиками. 

Інфекції та інвазії: рідко – інфекційні ускладнення.

Новтворення доброякісні, злоякісні та невизначені (у тому числі кісти та поліпи): дуже рідко – вторинні новоутворення на тлі терапії.

Мієлотоксичність може бути важчою у пацієнтів, які раніше отримували таке лікування, особливо у тих, що отримували цисплатин та порушення функції нирок. Для пацієнтів із слабким загальним станом характерні підвищення рівня лейкоцитів та тромбоцитів у крові. Ці явища, хоч і мають оборотний характер, викликають інфекційні або геморагічні ускладнення відповідно у 4% та 5% пацієнтів, яким вводиться карбоплатин. Ці ускладнення призвели до смерті в менш ніж 1% пацієнтів. Анемія з рівнями гемоглобіну нижче 8 г/дл спостерігалася у 15% пацієнтів із нормальними вихідними показниками. Частота виникнення анемії збільшувалася зі збільшенням експозиції карбоплатин.

З боку імунної системи: поширені – алергічні реакції, зокрема еритематозні висипання, свербіж та лихоманку. У таких випадках призначають відповідне підтримуюче лікування рідко – анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок, бронхоспазм, тахікардія, набряк обличчя.

Анафілактичні реакції, іноді летальні, можуть виникати через кілька хвилин після введення препарату: набряк обличчя, задишка, тахікардія, низький кров'яний тиск, кропив'янка, анафілактичний шок.

Метаболічні розлади: рідко – анорексія.

З боку нервової системи: часто – периферична нейропатія (розвивається у 4% пацієнтів).

У більшості хворих симптоми нейротоксичного ураження обмежуються парестезією та зниженням глибоких сухожильних рефлексів. Парестезія, яка є до початку терапії карбоплатином (зокрема викликана попередньою терапією цисплатином), може посилюватися в процесі лікування карбоплатином. Можлива зміна смакових відчуттів. Можливі галюцинації, тривога та страхи дуже рідко – інсульт. Зміни з боку нервової системи (5%), астенія, судомний синдром.

З боку органу зору: рідко – випадки тимчасового порушення зору, іноді до транзиторної втрати зору. Найчастіше такі випадки спостерігаються на тлі терапії із застосуванням високих доз препарату, при лікуванні пацієнтів із пошкодженими функціями нирок дуже рідко – втрата зору.

З боку органів слуху: дуже часто – субклінічне зниження гостроти слуху (виходячи з результатів аудіологічних обстежень) у діапазоні високих частот (4000-8000 Гц), що відзначається у 15% пацієнтів. Однак клінічні симптоми, переважно шум у вухах, спостерігаються лише у 1% хворих.

У разі лікування карбоплатином пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином їх слух може ще погіршитися рідко – втрата слуху.

З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – серцева недостатність, аритмія. Цереброваскулярні порушення, гіпотензія.

З боку судинної системи: іноді - геморагічні ускладнення (зазвичай легкі)

рідко - явища емболії. Гіпотензія.

З боку дихальної системи: (частота)? кашель, задишка, бронхоспазм, інтерстиціальне захворювання легень.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота без блювання, яка спостерігається приблизно у 15% пацієнтів. Блювота відзначається більш ніж у половини пацієнтів (приблизно у 20% з них – важке блювання). Зазначені симптоми зазвичай відбуваються протягом 24 годин після введення карбоплатину. Вони можуть бути ослаблені за допомогою антиеметиків. Приблизно у 20% хворих нудота та блювання не виникають. Біль у животі, діарея, запор або зменшення маси тіла виникають у 6 % та 4 % пацієнтів відповідно до поширених – мукозити, стоматити, запалення стравоходу. Шлунково-кишкові кровотечі, порушення функції печінки (ступінь тяжкості зростає при метастатичному ураженні).

З боку шкіри та її придатків: часто - алопеція рідко - еритема, висипання, свербіж, кропив'янка.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто - астенія.

Гепатобіліарної системи. Відхилення функціональних тестів печінки від норми спостерігалися у хворих з нормальними вихідними показниками, у тому числі підвищення рівня загального білірубіну у 5% пацієнтів, АСТ у 15% та рівня лужної фосфатази у 24% пацієнтів. Ці розлади зазвичай не виражені і назад приблизно в половині випадків.

В обмеженій групі пацієнтів, які отримували високі дози карбоплатину для ін'єкцій та яким робили автогенну трансплантацію кісткового мозку, відзначалися порушення з боку функціональних показників печінки.

На тлі застосування високих доз карбоплатину спостерігався гострий швидкоплинний некроз печінки.

З боку сечостатевої системи: дуже часто – нефротоксичні ефекти, які зазвичай не вимагають заходів на зразок гідратації великим об'ємом рідини або форсованого діурезу.

При терапії карбоплатином можливе підвищення рівнів сечовини та креатиніну у сироватці крові, а також зниження кліренсу креатиніну нижче 60 мл/хв, що свідчить про порушення функції нирок. Частота і тяжкість нефротоксичних уражень може бути більшою серед пацієнтів з порушеннями функції нирок. Точно не встановлено, чи може відповідна гідратація запобігти таким ефектам. При значних відхиленнях від результатів ниркових тестів необхідно знижувати дози або припиняти терапію карбоплатином. Гіперурикемія спостерігається приблизно у 25% пацієнтів.

Для зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці крові можна застосовувати алопуринол рідко – гемолітико-уремічний синдром. Були зафіксовані випадки гематурії та появи набряків. Болісне, утруднене сечовипускання. Аменорея, азоспермія.

Загальні порушення: часто - озноб і лихоманка, головний біль, гіпертермія, набряк обличчя, кропив'янка.

Підвищення рівня креатиніну відзначалося у 6% пацієнтів, підвищення рівня азотусічевини крові – у 14%, а рівня сечової кислоти – у 5% пацієнтів. Ці розлади, як правило, не виражені і обернено приблизно в половині випадків. КК є найбільш чутливим показником функціонального стану нирок у пацієнтів, які отримують лікування карбоплатином.

У 27% пацієнтів із вихідним показником кліренсу креатиніну 60 мл/хв або більше відзначалося зниження рівня кліренсу креатиніну під час лікування карбоплатином для ін'єкцій.

Реакції у місці введення: дуже часто: больовий синдром рідко – екстравазація, астенія дуже рідко – некроз внаслідок екстравазації. Частота невідома: некроз у місці ін'єкції, реакція у місці ін'єкції, еритема, нездужання. Повідомлялося про реакцію у місці ін'єкції (печіння, біль, почервоніння, набряк, кропив'янка, некроз з екстравазацією.

У поодиноких випадках відзначався гемолітико-уремічний синдром. Повідомлялося також про поодинокі випадки порушень з боку серцево-судинної системи (серцева недостатність, емболія) та інсульт. Повідомлялося про випадки артеріальної гіпертензії.

Лабораторні показники: дуже часто - зміни результатів аналізів, що свідчать про порушення функцій нирок (зазвичай від низького до середнього ступеня тяжкості), спостерігаються у третини пацієнтів, у яких подібні порушення були відсутні до початку терапії. Рівень лужної фосфатази підвищується частіше, ніж рівень концентрації аспартат амінотрансферази та аланінамінотрансферази або загального білірубіну. Більшість з таких порушень проходить спонтанно в період проведення курсу терапії нечасто – зниження рівня електролітів у сироватці крові (натрію, магнію, калію та кальцію) рідко – гіпонатріємія.

Інші побічні реакції

У деяких випадках спостерігалась частота? облисіння, лихоманка та озноб, запалення слизових оболонок, астенія, відчуття дискомфорту та дисгевзія.

У разі передозування очікується тяжкого пригнічення функції кісткового мозку, а також порушення функції печінки та нирок. Гемотрансфузії та пересадка кісткового мозку можуть допомогти зменшити інтенсивність побічних ефектів із боку системи крові. У разі потреби лікар призначає симптоматичну терапію. Антидот до карбоплатину невідомий.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.

Карбоплатин Амакса як монотерапія або у комбінації з іншими антинеопластичними засобами показаний для лікування злоякісних пухлин.