Кальцію фолінат-Віста призначений лише для внутрішньовенного або внутрішньом’язового застосування.
Забороняється інтратекальне застосування лікарського засобу.
Швидкість внутрішньовенного введення не має перевищувати 160 мг/хв, зважаючи на вміст кальцію у розчині.
Розчини для внутрішньовенних інфузій готують шляхом розведення лікарського засобу 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози.
Кальціумфолінатний захист при терапії метотрексатом
Оскільки дози та схеми застосування кальцію фолінату залежать від доз і схем терапії середніми та високими дозами метотрексату, за відповідною інформацією щодо дозування доцільно звертатися до протоколу лікування метотрексатом.
Кальцію фолінат слід вводити парентерально пацієнтам зі синдромом мальабсорбції або іншими шлунково-кишковими захворюваннями, коли не гарантована кишкова абсорбція лікарського засобу. Дози понад 25‑50 мг необхідно вводити лише парентерально, враховуючи ефект насичення при абсорбції кальцію фолінату в шлунково-кишковому тракті.
Кальціумфолінатний захист є необхідним у разі застосування метотрексату в дозах понад 500 мг/м2 поверхні тіла та доцільним при дозах метотрексату 100‑500 мг/м2 поверхні тіла. Нижче наведені рекомендації щодо застосування кальцію фолінату дорослим, пацієнтам літнього віку та дітям.
Дози та тривалість терапії кальцію фолінатом визначають з урахуванням доз і схеми лікування метотрексатом, наявності симптомів токсичної дії, а також індивідуальних показників екскреції метотрексату. Кальцію фолінат слід вводити у дозі 15 мг (6‑12 мг/м2 поверхні тіла) через 12‑24 години (не пізніше ніж через 24 години) після початку інфузії метотрексату. Потім такі ж дози кальцію фолінату вводять кожні 6 годин протягом 72 годин. Після кількох парентеральних введень можна перейти до перорального прийому лікарського засобу у вигляді капсул.
Через 48 годин після початку інфузії метотрексату вимірюють залишкову концентрацію метотрексату в крові. Якщо вона менша за 0,5 мкмоль/л, терапію кальцію фолінатом можна припинити. Якщо ж концентрація метотрексату перевищує 0,5 мкмоль/л, захисну терапію необхідно продовжити та інтенсифікувати. Кальцію фолінат вводять у зазначених нижче дозах кожні 6 годин ще протягом 48 годин або до досягнення концентрації метотрексату < 0,05 мкмоль/л:
- при концентрації метотрексату ≥0,5 мкмоль/л - у дозі 15 мг/м2 поверхні тіла;
- при концентрації метотрексату ≥1,0 мкмоль/л - у дозі 100 мг/м2 поверхні тіла;
- при концентрації метотрексату ≥2,0 мкмоль/л - у дозі 200 мг/м2 поверхні тіла.
На додаток до терапії кальцію фолінатом необхідно вживати заходи для прискорення екскреції метотрексату (підтримання високого діурезу, залуження сечі), а також щодня визначати рівень креатиніну в сироватці крові для контролю функції нирок.
Комбінована терапія у поєднанні з 5-ФУ
Застосовують різні схеми терапії 5‑ФУ у поєднанні з кальцію фолінатом, проте перевага якоїсь із них дотепер не доведена. Нижче описані деякі схеми лікування дорослих і пацієнтів літнього віку з поширеним або метастатичним колоректальним раком. Дані про застосування цих комбінацій для лікування дітей відсутні.
Схема з повторенням курсів кожні два тижні: у перший і другий дні курсу вводять кальцію фолінат у дозі 200 мг/м2 поверхні тіла шляхом двогодинної внутрішньовенної інфузії, а потім - 5‑фторурацил у дозі 400 мг/м2 поверхні тіла шляхом внутрішньовенної болюсної ін’єкції і 5‑фторурацил у дозі 600 мг/м2 поверхні тіла шляхом 22-годинної внутрішньовенної інфузії протягом наступних 2 днів, кожні два тижні у день 1-й та 2-й. Схема з повторенням курсів щотижня: кальцію фолінат вводять у дозі 20 мг/м2 поверхні тіла шляхом внутрішньовенної болюсної ін’єкції або у дозі 200‑500 мг/м2 поверхні тіла шляхом двогодинної внутрішньовенної інфузії; 5‑фторурацил у дозі 500 мг/м2 поверхні тіла вводять шляхом внутрішньовенної болюсної ін’єкції в середині або у кінці інфузії кальцію фолінату.
Схема з повторенням курсів щомісяця: у перші 5 днів курсу щодня вводять кальцію фолінат у дозі 20 мг/м2 поверхні тіла шляхом внутрішньовенної болюсної ін’єкції або у дозі 200‑500 мг/м2 поверхні тіла шляхом двогодинної внутрішньовенної інфузії, а потім одразу ж вводять 5‑фторурацил у дозі 425 мг/м2 або 370 мг/м2 поверхні тіла шляхом внутрішньовенної болюсної ін’єкції.
Під час комбінованої терапії 5‑фторурацилом і кальцію фолінатом може виникати необхідність у корекції доз 5‑фторурацилу та інтервалів між його введеннями, залежно від стану пацієнта, клінічної реакції на терапію і дозолімітувальних токсичних ефектів. Відповідні рекомендації наведені в інструкції для медичного застосування 5‑фторурацилу. Зниження доз кальцію фолінату не потрібне.
Необхідну кількість курсів терапії визначає лікар.
Застосування кальцію фолінату як антидоту антагоністів фолієвої кислоти триметрексату, триметоприму і піриметаміну.
Профілактика токсичних ефектів триметрексату: кальцію фолінат вводять щодня під час лікування триметрексатом і ще протягом 72 годин після введення останньої дози триметрексату. Кальцію фолінат можна вводити внутрішньовенно протягом 5‑10 хвилин у дозі 20 мг/м2 поверхні тіла кожні 6 годин (добова доза становить 80 мг/м2 поверхні тіла) або приймати перорально по 20 мг/м2 поверхні тіла 4 рази на добу через рівні проміжки часу. Добову дозу кальцію фолінату коригувати залежно від симптомів гематологічної токсичності триметрексату.
Лікування передозування триметрексату: у разі передозування (яке можливе при дозах триметрексату понад 90 мг/м2 поверхні тіла без супутнього застосування кальцію фолінату) терапію триметрексатом слід припинити і вводити внутрішньовенно кальцію фолінат у дозі 40 мг/м2 поверхні тіла кожні 6 годин протягом трьох діб.
Профілактика токсичних ефектів триметоприму: після припинення терапії триметопримом вводять кальцію фолінат у дозі 3‑10 мг/добу до нормалізації гематологічних показників.
Профілактика токсичних ефектів піриметаміну: при терапії високими дозами піриметаміну або тривалому лікуванні низькими дозами призначають супутню терапію кальцію фолінатом у дозах від 5 до 50 мг/добу, залежно від кількості формених елементів у периферичній крові.
Ін’єкційну форму кальцію фолінату застосовують для лікування мегалобластної анемії, зумовленої дефіцитом фолієвої кислоти, а також для профілактики і лікування дефіциту фолатів, коли пероральний прийом фолієвої кислоти неможливий або неефективний (наприклад, при парентеральному харчуванні або при наявності тяжкого синдрому мальабсорбції).
Особливості застосування
Кальцію фолінат можна вводити лише внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Забороняється інтратекальне застосування лікарського засобу.
Лікування кальцію фолінатом у поєднанні з метотрексатом або 5-ФУ має здійснюватися під контролем досвідченого лікаря-онколога.
Кальцію фолінат може маскувати симптоми перніціозної анемії та інших анемій, обумовлених дефіцитом вітаміну В12.
Багато цитотоксичних лікарських засобів, які є прямими або непрямими інгібіторами синтезу ДНК, спричиняють макроцитоз (зокрема гідроксикарбамід, цитарабін, меркаптопурин, тіогуанін). Такий макроцитоз не слід лікувати фоліновою кислотою. У хворих на епілепсію, які приймають фенобарбітал, фенітоїн, примідон і сукцинаміди, під час терапії кальцію фолінатом може підвищуватися частота епілептичних нападів унаслідок зниження концентрації протиепілептичних препаратів у плазмі крові. Тому в таких випадках потрібен пильний клінічний нагляд, а також, при необхідності, моніторинг концентрації протиепілептичних лікарських засобів у плазмі крові та корекція їх доз у період лікування кальцію фолінатом і після його відміни.
Застосування кальцію фолінату у поєднанні з метотрексатом.
Рекомендації щодо запобігання токсичним ефектам при терапії метотрексатом наведені в інструкції для медичного застосування метотрексату.
Кальцію фолінат не захищає від токсичних ефектів негематологічного характеру під час терапії метотрексатом (наприклад, від нефротоксичної дії унаслідок випадання осаду метотрексату та/або його метаболітів у ниркових канальцях). У пацієнтів із затримкою елімінації метотрексату на ранній фазі існує вища ймовірність розвитку оборотної ниркової недостатності та інших токсичних ефектів, пов’язаних із застосуванням метотрексату. Ниркова недостатність (яка розвинулася у процесі терапії метотрексатом або наявна до початку лікування) асоціюється із затримкою екскреції метотрексату, тому в таких випадках може бути необхідним застосування кальцію фолінату у підвищених дозах або протягом тривалішого часу.
Слід уникати застосування надмірних доз кальцію фолінату, оскільки це може спричинити зниження протипухлинної активності метотрексату, особливо у випадку пухлин центральної нервової системи, в яких спостерігається кумуляція кальцію фолінату після кількох курсів лікування.
При розвитку резистентності до метотрексату унаслідок погіршення мембранного транспорту також розвивається резистентність до кальцію фолінату, оскільки обидві речовини переносяться однією і тією ж транспортною системою.
У разі передозування антагоністів фолієвої кислоти (наприклад, метотрексату) необхідно якнайшвидше розпочинати введення кальцію фолінату. Зі збільшенням інтервалу часу між введенням метотрексату і кальцію фолінату ефективність останнього як антидоту знижується.
При виявленні відхилень лабораторних показників або клінічних симптомів токсичної дії необхідно завжди перевіряти, чи не приймає пацієнт інші лікарські засоби, що взаємодіють з метотрексатом (наприклад, впливають на елімінацію метотрексату або його зв’язування з білками плазми крові).
Застосування кальцію фолінату у поєднанні з 5-ФУ
Кальцію фолінат може посилювати токсичну дію 5-ФУ, особливо у літніх та ослаблених хворих. Найчастішими проявами токсичної дії є лейкопенія, запалення слизових оболонок, стоматит, діарея. Ці побічні ефекти можуть бути дозолімітувальними. Якщо необхідно знизити дози через токсичні ефекти при комбінованому застосуванні 5‑ФУ і кальцію фолінату, дози 5-ФУ треба знижувати більше, ніж при монотерапії 5‑ФУ. Лікування 5-ФУ у поєднанні з кальцію фолінатом не слід проводити до повного зникнення симптомів шлунково-кишкової токсичності незалежно від їх тяжкості. Оскільки діарея може бути ознакою шлунково-кишкової токсичності (яка може призвести до швидкого клінічного погіршення стану пацієнта аж до летального наслідку), пацієнти з діареєю мають перебувати під пильним наглядом до повного зникнення відповідних симптомів. Особлива обережність необхідна при лікуванні ослаблених хворих і пацієнтів літнього віку.
Рекомендується призначати нижчі початкові дози 5-ФУ пацієнтам літнього віку і тим, хто раніше одержував променеву терапію.
Не слід змішувати кальцію фолінат із 5-фторурацилом в одній внутрішньовенній ін’єкції або інфузії.
При комбінованій терапії 5-ФУ і кальцію фолінатом слід контролювати рівень кальцію і, якщо необхідно, призначати препарати кальцію.
Розчини для інфузій, приготовані шляхом розведення лікарського засобу 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози, є фізично і хімічно стабільними щонайменше протягом 24 годин у разі зберігання при температурі не вище 25 0C.
З мікробіологічної точки зору розчин для інфузій необхідно вводити одразу ж після приготування. Якщо розчин не використали негайно, за тривалістю та умовами його зберігання має слідкувати медичний персонал. Зазвичай час зберігання не має перевищувати 24 години при температурі 2-8 0C, якщо тільки розчин не готували у контрольованих та атестованих асептичних умовах.
Допоміжні речовини
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммлоль/дозу (8,25 мг/мл) натрію, тобто майже вільний від натрію.