Інтегрилін розчин для внутрішньовенного струминного (болюсного) та Інтегрилін розчин для внутрішньовенного краплинного (інфузії) введення застосовувати за наведеними нижче схемами.
Дорослі пацієнти з нестабільною стенокардією або інфарктом міокарда без зубця Q.
Чресшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика (ЧТКА)
Дозу Інтегриліну можна визначити залежно від маси тіла хворого за наступною таблицею:
Таблиця 1.
Маса тіла хворого (кг)
|
Болюс 180 мкг/кг
(З флакону 20 мг/10 мл)
|
Інфузія 2 мкг/кг/хв
(З флакону 75 мг/100 мл)
|
Інфузія 1 мкг/кг/хв
(З флакону 75 мг/100 мл)
|
37-41
|
3,4 мл
|
6,0 мл/год
|
3,0 мл/год
|
42-46
|
4,0 мл
|
7,0 мл/год
|
3,5 мл/год
|
47-53
|
4,5 мл
|
8,0 мл/год
|
4,0 мл/год
|
54-59
|
5,0 мл
|
9,0 мл/год
|
4,5 мл/год
|
60-65
|
5,6 мл
|
10,0 мл/год
|
5,0 мл/год
|
66-71
|
6,2 мл
|
11,0 мл/год
|
5,5 мл/год
|
72-78
|
6,8 мл
|
12,0 мл/год
|
6,0 мл/год
|
79-84
|
7,3 мл
|
13,0 мл/год
|
6,5 мл/год
|
85-90
|
7,9 мл
|
14,0 мл/год
|
7,0 мл/год
|
91-96
|
8,5 мл
|
15,0 мл/год
|
7,5 мл/год
|
97-103
|
9,0 мл
|
16,0 мл/год
|
8,0 мл/год
|
104-109
|
9,5 мл
|
17,0 мл/год
|
8,5 мл/год
|
110-115
|
10,2 мл
|
18,0 мл/год
|
9,0 мл/год
|
116-121
|
10,7 мл
|
19,0 мл/год
|
9,5 мл/год
|
більше 121
|
11,3 мл
|
20,0 мл/год
|
10,0 мл/год
|
Печінкова недостатність
Досвід застосування препарату хворим із печінковою недостатністю дуже обмежений. Застосовувати з обережністю хворим із печінковою недостатністю, у яких може бути порушення коагуляції.
Інструкції із введення.
Розчин Інтегриліна перед введенням необхідно оглянути наявність помутніння та сторонніх частинок. Розчин можна вводити лише за умови їх відсутності. При введенні розчин захисту від світла не потребує. Болюсне введення необхідно набрати з флакона на 10 мл препарату за допомогою шприца та вводити внутрішньовенно струминно протягом 1-2 хвилин. Відразу після болюсного введення необхідно починати безперервну інфузію Інтегріліна. При використанні інфузійного насоса Інтегрилін необхідно вводити у нерозбавленому вигляді прямо з флакону для інфузій (флакон на 100 мл). Система для введення Інтегриліну з флакона 100 мл повинна мати отвір для повітря. Голку для підключення системи до флакона слід вводити через центр пробки флакона. Залишок препарату у флаконі не підлягає подальшому використанню.
Особливості застосування
Інтегрилін слід застосовувати лише в умовах стаціонару.
Інтегрилін призначають разом з ацетилсаліциловою кислотою та нефракціонованим гепарином.
Кровотечі.
Підвищений ризик кровотеч можуть спостерігатися також у пацієнтів, яким призначали Інтегрилін раніше (наприклад, згідно з діагнозом) порівняно з отриманням його одразу перед ЧТКА. Зазначений раніше підвищений ризик кровотеч спостерігали у клінічному дослідженні раннього інгібування глікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів у пацієнтів із гострим коронарним синдромом без підвищення сегменту ST (Early ACS). На відміну від затвердженого в Європейському Союзі способу застосування у цьому клінічному дослідженні, всі пацієнти отримували подвійне болюсне введення препарату перед інфузійним.
Ризик кровотеч є найбільшим у місці артеріального доступу у хворих, яким проводиться ЧТКА. Необхідно ретельно спостерігати за місцями можливих кровотеч, у тому числі за місцем запровадження катетера, артеріальної чи венозної пункції, венесекції. Слід також бути обережним щодо можливої кровотечі зі шлунково-кишкового тракту, сечостатевих шляхів, центральної та периферичної системи, а також заочеревинних кровотеч.
Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні з іншими препаратами, що діють на систему гемостазу, включаючи тромболітичні, пероральні антикоагулянти, декстрани, аденозин, нестероїдні протизапальні засоби, а також сульфінпіразон, простациклін, дипіридамол, тиклопідин та тиклопідин. Немає досвіду застосування Інтегриліну та низькомолекулярних гепаринів.
Досвід застосування Інтегріліну хворим, яким необхідно вводити тромболітичні засоби (наприклад, при гострому трансмуральному інфаркті міокарда з новим патологічним зубцем Q, підвищенням сегмента ST або блокадою лівої ніжки пучка Гіса на ЕКГ) обмежений. Тому в таких випадках не рекомендується застосовувати Інтегрилін.
Слід негайно припинити застосування Інтегриліну у разі необхідності застосування тромболітичної терапії або операції аортокоронарного шунтування або внутрішньоаортальної балонної контрпульсації.
Якщо при застосуванні Інтегріліну виникає серйозна кровотеча, яку не вдається зупинити шляхом накладання оклюзійної пов'язки, слід негайно припинити введення як Інтегріліну, так і нефракціонованого гепарину.
Контроль доступу до стегнової артерії. При застосуванні Інтегриліна ризик кровотеч найбільший у місці введення катетера в стегнову артерію. Пункцію цієї артерії слід проводити обережно, щоб проколоти лише її передню стінку. Інтродьюсер катетера з стегнової артерії можна видалити після відновлення коагуляційної функції до норми: активований час згортання (АВС). менше 180 секунд, що зазвичай трапляється через 2-6 годин після припинення введення гепарину. Після видалення інтродьюсера слід провести гемостаз із наступним спостереженням.
Тромбоцитопенія та імуногенність, пов'язані з інгібіторами глікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів. Інтегрилін пригнічує агрегацію тромбоцитів, але не впливає на їх життєздатність. За даними клінічних досліджень частота виникнення тромбоцитопенії була низькою і подібною до такої при застосуванні плацебо.
Імуномедіаторний та/або неімуномедіаторний механізм, згідно з яким ептифібатид може викликати тромбоцитопенію в даний час, не цілком зрозумілий. Однак лікування ептифібатидом пов'язане антитілами, які дізнаються про глікопротеїн IIb/IIIa рецептори, пов'язані з ептифібатидом, через явний імуномедіаторний механізм. Виникнення тромбоцитопенії протягом першої експозиції інгібітором глікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів може бути підтверджено фактом наявності антитіл у певних осіб.
В даний час немає даних щодо застосування Інтегриліну пацієнтам з імуномедіаторною тромбоцитопенією від застосування інших парентеральних інгібіторів глікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів. Тому рекомендується призначення ептифібатиду пацієнтам з імуномедіаторною тромбоцитопенією, спричиненою інгібіторами лікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів в анамнезі.
Довжина часу кровотечі. При введенні Інтегриліну може спостерігатися оборотне п'ятикратне збільшення часу кровотечі. Час кровотечі повертається до вихідних показників протягом 26:00 після припинення введення препарату.
Застосування гепарину. Застосування гепарину рекомендується у всіх випадках, якщо відсутні протипоказання до його застосування (такі як тромбоцитопенія, асоційована із застосуванням гепарину в анамнезі).
При нестабільній стенокардії/інфаркті міокарда без зубця Q гепарин слід застосовувати під контролем АЧТВ, який необхідно підтримувати в межах 50-70 секунд. Ризик кровотеч може бути підвищеним, якщо АЧТВ перевищує 70 с:
- при масі тіла понад 70 кг - 5000 ОД болюсно, потім 1000 ОД/год інфузійно
- при масі тіла менше 70 кг - 60 ОД/кг болюсно, потім 12 ОД/кг/год інфузійно.
Під час проведення черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ЧТКА) гепарин вводиться задля підтримки активованого часу згортання (АВС). У межах 300-350 с введення гепарину необхідно припиняти, якщо АВС буде перевищувати 300 с, і не можна повторюватися поки АВС не стане менше 300 с.
При неургентному ЧКВ з інтракоронарним стентуванням гепарин слід вводити у дозі 60 ОД/кг болюсно спочатку, якщо хворому не призначали гепарин протягом 6 годин до початку КА. Для підтримки АВС в межах 200-300 сек додатково вводиться гепарин у вигляді болюса.
Моніторинг лабораторних показників. До початку застосування Інтегриліну для виявлення можливих порушень гемостазу рекомендується визначення протромбінового часу (ПВ), активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТВ), сироваткового креатиніну , кількості тромбоцитів, гемоглобіну, гематокриту Останні три показники слід безперервно контролювати протягом 6 годин після початку терапії, потім щонайменше 1 раз на добу протягом терапії (або частіше у разі зниження показників). При зменшенні кількості тромбоцитів нижче 100 000 в мм слід провести повторні аналізи для виключення псевдотромбоцитопенії, введення гепарину слід зупинити. Під час проведення ЧТКА необхідно також визначати активований час зсідання (АВС).