Слід припинити застосування препарату та негайно звернутися до лікаря у разі виникнення побічних реакцій. Побічні реакції парацетамолу зустрічаються дуже рідко (< 1/10 000).
Лабораторні показники
Невідомо: застосування парацетамолу може впливати на рівень сечової кислоти, що оцінюється за допомогою фосфорновольфрамової кислоти, та рівень глюкози крові, що оцінюється за допомогою пероксидазної оксидази.
При застосуванні рекомендованої дози аскорбінової кислоти підвищення концентрації аскорбінової кислоти в сечі може заважати адекватному оцінюванню деяких клініко-хімічних показників (глюкоза, сечова кислота, креатинін, неорганічні фосфати, прихована кров у фекаліях). Тобто достовірність методів, заснованих на кольорових реакціях, може змінюватися.
Також хлорфеніраміну малеат може зменшувати інтенсивність реакцій при проведенні шкірних алергопроб.
З боку імунної системи: анафілаксія, реакції гіперчутливості, включаючи свербіж шкіри, висип на шкірі і слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозний висип, кропив'янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (в т. ч. синдром Стівенса - Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) і підшкірної клітковини: алергічні реакції шкіри (еритема, висипання), які можуть супроводжуватися підвищенням температури (лихоманка, спричинена ліками), та пошкодження слизових, локальний медикаментозний дерматит, свербіж, кропив'янка.
З боку травної системи: диспепсичні розлади, включаючи нудоту, блювання, дискомфорт і біль в епігастрії, печію, сухість у роті, гіперсалівацію, зниження апетиту, діарею.
З боку органів зору: порушення зору та акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, розвиток глаукоми (закритокутової глаукоми), сухість очей.
З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та інших нестероїдних протизапальних препаратів.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект).
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.
З боку нервової системи: головний біль, тремор, парестезії, відчуття страху, занепокоєння, дратівливість, психомоторне збудження та порушення орієнтації, дискінезія, неспокій, седація, сонливість, порушення сну, безсоння, почуття страху, тривога, загальна слабкість запаморочення, сплутаність свідомості, в окремих випадках – кома, судоми, зміни поведінки.
З боку психіки: психотичні реакції, внутрішній занепокоєння, безсоння.
З боку метаболізму: підвищення апетиту.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, рефлекторна брадикардія, задишка, біль у серці, аритмія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія.
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, агранулоцитоз, анемія, сульфатгемоглобінемія та метгемоглобінем , гемолітична анемія, синці або кровотечі.
З боку сечовивідної системи: нефротоксичність, ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, порушення сечовипускання, дизурія, затримка сечі та утруднення сечовипускання.
При тривалому застосуванні: пошкодження гломерулярного апарату нирок, утворення уратних та/або оксалатних конкрементів у нирках та сечовивідних шляхах, ниркова недостатність; пошкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену до появи цукрового діабету; дистрофія міокарда; тромбоцитоз, тромбоутворення, гіпертромбінемія, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз, зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску); у хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази – гемоліз еритроцитів; дисбактеріоз ротової порожнини; порушення обміну цинку, міді.
Одночасний прийом препарату в рекомендованих дозах з продуктами, що містять кофеїн, може посилити побічні ефекти, зумовлені кофеїном, такі як запаморочення, підвищена збудливість, безсоння, неспокій, тривожність, дратівливість, головний біль, сторони шлунково-кишкового тракту та прискорене серцебиття.