Глутоксим має імуностимулюючу, гемостимулюючу, токсикомодифікуючу, гепатопротекторну дію, пригнічує лікарську стійкість пухлинних клітин до антибіотиків антрациклінового ряду, алкілюючих засобів; дозволяє долати лікарську стійкість Micobacterium tuberculosis до ізоніазиду, асоційовану з генами katG (ген каталази пероксидази) та inhA (ген фенол-АПБ-редуктази). Глутоксим потенціює дію доксорубіцину на пухлинні клітини, засобів хіміотерапії (ізоніазиду, рифампіцину, рифабутину, циклосерину, капреоміцину, левофлоксацину, катіонного антимікробного пептиду каталцидину) на Micobacterium
Імуномодулююча дія препарату Глутоксим зумовлена рецептор-опосередкованим впливом на кальцій-залежні сигнальні шляхи макрофагів, що призводить до підвищення:
- виживання та функціональної дієздатності тканинних макрофагів;
- екзоцитоз підмембранних гранул із внутрішньоклітинно-паразитуючими формами Micobacterium tuberculosis;
- активності лізосомальних ферментів;
- утворення активних форм кисню;
- поглинання та загибель мікроорганізмів;
- секреції цитокінів: інтерлейкіну 1, інтерлейкіну 6, фактору некрозу пухлини, інтерферонів, еритропоетину, інтерлейкіну 2; катіонних протимікробних пептидів – дефенсинів, каталецидинів.
Гемостимулююча дія препарату Глутоксим обумовлена рецептор-опосередкованим посиленням кістково-мозкового кровотворення: процесів еритропоезу, лімфопоезу та гранулоцитомоноцитопоезу. Дія на клітини-попередники різних ліній формених елементів крові опосередкована функціонуванням МАР- та інозитом кіназної системами, призводить до підвищення стійкості диференційованих гемопоетичних клітин, відновлює їхню чутливість до дії ендогенних факторів гемопоезу.
Токсикомодифікуючий та гепатопротекторний ефект препарату обумовлені рецептор-опосередкованим посиленням експресії ферментів другої фази детоксикації ксенобіотиків, включаючи глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази, глутатіон-S-транферази, глюкозо-6-фос>.
Глутоксим надає пряму інгібуючу дію на активність фактора множинної лікарської стійкості пухлинних клітин - білок Р-глікопротеїн (Pgp), що визначає стійкість пухлинних клітин до дії засобів хіміотерапії, включаючи антрациклінові антибіотики, препарати алкілуючої дії.
Глутоксим ініціює реакцію трансформації ізоніазиду - проліки, у фармакологічно активну форму - ізонікотинову кислоту, що має бактеріостатичну дію на Micobacterium tuberculosis, обумовлену негативною трансформацією генів katG (ген каталази-пероксидази) та inhA (ген фенол).
Глутоксим стимулює процеси екзоцитозу везикул з макрофагів з внутрішньоклітинно-паразитуючими мікроорганізмами, включаючи Micobacterium tuberculosis, забезпечуючи їх видалення з фармакологічного сховища та роблячи доступними для дії антибактеріальних препаратів, включаючи ізоніазид, рифампіцин.
Глутоксим посилює секрецію катіонних пептидів - дефенсинів та каталецидинів макрофагами, стимулює їх поглинання мікобактеріями туберкульозу, визначаючи опосередковану антибактеріальну дію препарату.