Механізм дії
Гардасил є ад'ювантною неінфекційною рекомбінантною квадривалентною вакциною, виготовленою з вірусоподібних частинок (ВПЛ) високого ступеня очищення основного капсидного білка (L1) вірусу папіломи людини (ВПЛ) типів 6, 11, 16 і 1.
Білки L1 продукуються шляхом роздільної ферментації культурою дріжджових клітин (Saccharomyces cerevisiae CANADE 3C-5 (Штам 1895)) за технологією рекомбінантної ДНК та утворюють ВПЛ шляхом самозбирання. ВПЛ для кожного типу очищаються та адсорбуються на аморфному ад'юванті у вигляді алюмінію гідроксифосфату сульфату (0,225 мг Al).
ВПЛ не містять ДНК вірусу, вони не можуть інфікувати клітини, не здатні до репродукції і не можуть спричинити захворювання. ВПЛ інфікує лише людей, але дослідження на тваринах з аналогічними папіломавірусами свідчать, що ефективність L1 ВПЛ вакцин опосередковується розвитком гуморальної імунної відповіді.
Було визначено, що ВПЛ 16 та ВПЛ 18 є причиною приблизно 70% випадків раку шийки матки та 75-80% раку анального каналу; 80% випадків аденокарциноми in situ (AIS); 45-70% випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки високого ступеня градації (CIN 2/3); 25% випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки низького ступеня градації (CIN 1); приблизно 70% випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії вульви (VIN 2/3) та піхви (VaIN 2/3) високого ступеня градації та 80% випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії анального каналу високого ступеня градації (AIN 2/3), пов'язаної з ВПЛ. ВПЛ типу 6 та 11 відповідає приблизно 90% випадків генітальних кондилом та 10% випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки низького ступеня злоякісності (CIN 1). CIN 3 та AIS вважаються найближчими попередниками інвазивного раку шийки матки.
Срок «передракові ураження статевих органів» означає внутрішньоепітеліальну неоплазію шийки матки високого ступеня градації (CIN 2/3), внутрішньоепітеліальну неоплазію вульви високого ступеня градації (VаIN 2/3) та внутрішньоепітеліальну неоплазію піхви високого ступеня градації (VаIN 2/3).
Термін «передракові ураження анального каналу», зазначений у розділі «Покази», означає внутрішньоепітеліальну неоплазію анального каналу високого ступеня градації (AIN 2/3).
Показання для застосування вакцини засновані на демонстрації ефективності вакцини Гардасил у пацієнтів жіночої статі віком від 16 до 45 років та у пацієнтів чоловічої статі віком від 16 до 26 років, а також на підтвердженні імуногенності вакцини Гардасил у дівчаток та хлопчиків у віці від 9 до 15 років.
Клінічні дослідження
Ефективність у пацієнтів жіночої статі віком 16-26 років
Ефективність вакцини Гардасил оцінювали в рамках 4 плацебо-контрольованих подвійних сліпих рандомізованих клінічних досліджень фази II та III за участю 20 541 пацієнтів жіночої статі віком від 16 до 26 років, яким вводили вакцину без попереднього скринінгу на наявність інфекції. >
Первинні кінцеві точки ефективності включали: ураження (генітальні бородавки, VIN, VaIN) вульви та піхви, CIN будь-якого ступеня диференціації та рак шийки матки, спричинені ВПЛ 6, 11, 16 або 18 (Протокол 013, FUTURE I) CIN 2/ 3, AIS і рак шийки матки, викликані ВПЛ 16 або 18 (Протокол 015, FUTURE II) персистуючої інфекції та захворювання, викликані ВПЛ 6, 11, 16 або 18 (Протокол 007) персистуючої інфекції, викликаної ВПЛ 0 /p>
Первинні аналізи ефективності, що стосуються типів ВПЛ вакцини (ВПЛ 6, 11, 16 та 18), проводили у передбаченій у протоколі популяції для оцінки ефективності [тобто. наявність всіх 3 вакцинацій протягом 1 року з моменту реєстрації для участі в дослідженні, відсутність значних відхилень від протоколу та відсутність ураження відповідним (і) типом (ланками) ВПЛ до введення дози 1 та протягом 1 місяця після введення дози 3 (місяць 7) ].
Результати ефективності представлені у межах комбінованого аналізу протоколів дослідження. Ефективність щодо CIN 2/3 або AIS, викликаних ВПЛ 16/18, підтверджується даними протоколів 005 (тільки кінцеві точки, пов'язані з типом 16), 007, 013 і 015, ефективність по всіх інших кінцевих точках ґрунтується на Протоколах 03 015. Середня тривалість подальшого спостереження становила 4,0-3,0; 3,0 та 3,0 роки у Протоколах 005, 007, 013 та 015 відповідно. Середня тривалість подальшого спостереження у комбінованих Протоколах (005, 007, 013 та 015) становила 3,6 року. Результати окремих досліджень підтверджують результати комбінованого аналізу. Вакцина Гардасил була ефективною проти захворювання, спричиненого будь-яким із чотирьох типів ВПЛ, що містяться у вакцині. Після закінчення дослідження учасники, включені до двох досліджень ІІІ фази (Протокол-013 та Протокол-015), спостерігалися протягом періоду до 4 років (в середньому 3,7 року).
Цервікальна внутрішньоепітеліальна дисплазія (CIN) 2/3 ступеня (середньо- або високодиференційований)дисплазія) і аденокарцинома in situ (AIS) використовувалися в клінічних випробуваннях як сурогатні маркери раку шийки матки.
У довгостроковому розширеному дослідженні з протоколом 015 у період щеплення вакциною Гардасил у межах основного дослідження здійснювалося подальше спостереження за станом 2536 дівчат та жінок віком 16-23 років. У передбаченій у протоколі популяції для оцінки ефективності жодних випадків захворювань, пов'язаних із ВПЛ (CIN тяжкого ступеня, пов'язаного з ВПЛ типів 6, 11, 16, 18), не спостерігалося протягом періоду до 14 років (середня тривалість спостереження 11,9 року) . У цьому дослідженні тривалий захист був статистично підтверджений приблизно до 12 років.
Ефективність у жінок віком 24-45 років
Ефективність вакцини Гардасил у жінок віком 24-45 років оцінювалася в 1 плацебо-контрольованому подвійному сліпому рандомізованому клінічному дослідженні III фази (Протокол 019, FUTURE III) за участю 3817 жінок, зареєстрованих та вакцинованих без доскринінгового обстеження. >
Первинні кінцеві точки ефективності включали комбіновану частоту персистуючої інфекції (протягом 6 місяців), генітальних кондилом, уражень вульви та піхви, CIN будь-якого ступеня, AIS та раку шийки матки, викликаних ВПЛ 6, 11, 16 або 18, та викликаних ВПЛ 16 або 18. Середня тривалість спостереження склала 4 роки.
У тривалому розширеному дослідженні за Протоколом 019 у період щеплення вакциною Гардасил у межах основного дослідження здійснювалося подальше спостереження за станом 685 жінок віком 24-45 років. У передбаченій у протоколі популяції для оцінки ефективності жодного випадку захворювань, пов'язаних з ВПЛ (CIN будь-якого ступеня та шпилясті кондиломи, пов'язані з ВПЛ типів 6, 11, 16, 18), не спостерігалося протягом 10,1 року (середня тривалість періоду наступного) спостереження – 8,7 року).
Ефективність у жінок, неінфікованих відповідними вакцинними типами ВПЛ
Первинний аналіз ефективності проводився в групі популяції ефективності за протоколом (PPE) (тобто всі 3 вакцинації проведено протягом 1 року, відсутність значних порушень протоколу та неінфікованість відповідними типами ВПЛ перед введенням першої дози та до закінчення 1 місяця після введення 3-й дози (місяць 7.) Ефективність оцінювалася, починаючи з візиту на сьомому місяці.Загалом 67% учасників не були інфіковані одним із 4 вакцинних типів ВПЛ (негативний результат ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) та серонегативність).
Ефективність вакцини Гардасил щодо частоти комбінованої персистуючої інфекції, генітальних кондилом, уражень вульви та піхви, CIN будь-якого ступеня, AIS та раку шийки матки, викликаних ВПЛ 6, 11, 16 або 18 становила 88,7% (95% ДІ): 78,1; 94,8).
Ефективність вакцини Гардасіл щодо частоти комбінованої персистуючої інфекції, генітальних кондилом, уражень вульви та піхви, CIN будь-якого ступеня, AIS та раку шийки матки, викликаних ВПЛ 16 або 18 становила 84,7% (95% ДІ: 97,5; ,7).
Ефективність у жінок з/без наявності в анамнезі інфекції або захворювання, спричиненого типами ВПЛ 6, 11, 16 або 18
У популяцію повного аналізу (також відомого як ITT) були включені пацієнтки (незалежно від статусу ВПЛ на 1 День), які отримали як мінімум по 1 дозі вакцини і у яких підрахунок випадків розпочався з 1 дня. Ця популяція була приблизно аналогічною до загальної популяції жінок за частотою виникнення інфекції або захворювання, викликаного ВПЛ, в момент включення в дослідження.
Ефективність вакцини Гардасил щодо частоти комбінованої персистуючої інфекції, генітальних кондилом, уражень вульви та піхви, CIN будь-якого ступеня, AIS та раку шийки матки, викликаних ВПЛ 6, 11, 16 або 18 становила 47,2% (93% 5; 58,2).
Ефективність вакцини Гардасил щодо частоти комбінованої персистуючої інфекції, генітальних кондилом, уражень вульви та піхви, CIN будь-якого ступеня, AIS та раку шийки матки, спричинених ВПЛ 16 або 18 становила 41,6% (95% ДІ: 5, 5, 24; 2).
Ефективність у пацієнтів жіночої статі (16-45 років), інфікованих вакцинним типом ВПЛ (сіропозитивний результат), не визначалася на момент вакцинації (негативний результат на ПЛР).
За даними ретроспективного аналізу в осіб (отримали не менше однієї дози вакцини), інфікованих вакцинним типом ВПЛ (сіропозитивний результат), не визначалася на момент вакцинації (негативний результат ПЛР) ефективність вакцини Гардасил щодо попередження захворювань, спричинених рецидивом того ж типу ВПЛ , яка склала 100% (95% ДІ: 62,8-100,0, 0 проти 12 випадків [n = 2572 за результатами об'єднаних досліджень у дівчат та жінок віком 16-26 років]) щодо CIN 2/3, VIN 2 /3, VaIN 2/3 та генітальних кондилом, викликаних ВПЛ 6, 11, 16 та 18 у дівчат та жінок віком 16-26 років. Ефективність склала 68,2% (95% ДІ: 17,9; 89,5; 6 проти 20 випадків [n = 832 за результатами об'єднаних досліджень у дівчат та жінок віком 16-26 років та жінок віком 27-45 років]) щодо персистуючої інфекції, викликаної ВПЛ 16 та 18 у дівчат та жінок віком 16-45 років.
Ефективність у пацієнтів чоловічої статі віком від 16 до 26 років
Ефективність оцінювали проти пов'язаних з ВПЛ типів 6, 11, 16, 18 зовнішніх пікоподібних кондилом, внутрішньоепітеліальні неоплазії пенісу/промежини/періанальної зони 1-го/2-го/3-го ступеня та персистуючої інфекції.
Ефективність вакцини Гардасил оцінювали у плацебо-контрольованому подвійному сліпому рандомізованому клінічному дослідженні III фази (Протокол 020) за участю 4055 пацієнтів чоловічої статі віком від 16 до 26 років, яким провели вакцинацію без попереднього скринінгу на наявність ВП. Середня тривалість спостереження становила 2,9 року.
У дослідженні з Протоколу 020 у підгрупі з 598 чоловіків (Гардасил = 299; плацебо = 299), які мають статеві стосунки з іншими чоловіками, оцінювали ефективність проти внутрішньоепітеліальної неоплазії анального каналу (1-й/2-й/3-й) ступеня) та раку анального каналу та внутрішньоанальної персистуючої інфекції.
Ефективність у пацієнтів чоловічої статі з попередньою інфекцією або хворобою, спричиненою ВПЛ типу 6, 11, 16 або 18 або без такої інфекції
Популяція для повного аналізу включала пацієнтів чоловічої статі, незалежно від початкового статусу ВПЛ на 1 день, яким провели мінімум одну вакцинацію та для яких підрахунок виникнення попередньої інфекції або хвороби проводили, починаючи з 1 дня. Ця популяція наближається до загальної кількості чоловіків щодо поширеності ВПЛ-інфекції або хвороби в момент включення до дослідження.
Ефективність вакцини Гардасил проти пов'язаних з ВПЛ типів 6, 11, 16, 18 зовнішніх пікоподібних кондилом становила 68,1% (95% ДІ: 48,8-79,3).
Ефективність вакцини Гардасил проти пов'язаних з ВПЛ типів 6, 11, 16, 18 внутрішньоепітеліальної неоплазії анального каналу 2-го/3-го ступеня та проти пов'язаного з ВПЛ типу 16 або 18 внутрішньоепітеліальної неоплазії анального каналу 2-го/3-го ступеня у чоловіків-гомосексуалістів становила відповідно 54,2% (95% ДІ: 18,0, 75,3, 18 випадків з 275 проти 39 випадків з 276) та 57,5% (95% ДІ: -1,8, 83, 9, 8 випадків із 275 проти 19 із 276).
Захист від тяжких наслідків хвороби, спричиненої ВПЛ, у пацієнтів чоловічої статі віком від 16 до 26 років
Вплив вакцини Гардасил на загальний ризик розвитку уражень зовнішніх статевих органів оцінювали після введення першої дози у 2545 осіб, які брали участь у дослідженні III фази для оцінки ефективності (Протокол 020). Повний аналіз ефективності вакцини в популяції визначено за загальною частотою появи уражень зовнішніх статевих органів, яка була нижчою, а ступінь зменшення частоти склала 59,3% (95% ДІ: 40,0-72,9), оскільки Гардасил не впливає на перебіг інфекцій. або захворювань, які були на час вакцинації.
ВІЛ-інфіковані особи
Безпека та імуногенність вакцини оцінювалися у дослідженні у 126 пацієнтів віком від 7 до 12 років, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), з яких 96 досліджуваних отримали Гардасил. Сероконверсія за всіма чотирма антигенами спостерігалася у понад 96% пацієнтів. Рівні СГТ (середній геометричний титр) були дещо нижчими, ніж ті, що спостерігалися у неінфікованих (ВІЛ) пацієнтів тієї ж вікової категорії в інших дослідженнях. Клінічна значимість низької відповіді невідома. Профіль безпеки дуже схожий на такий у неінфікованих (ВІЛ) пацієнтів в інших дослідженнях. Вакцинація не впливає на рівень CD4% або РНК вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) у плазмі.
Імунна відповідь на застосування вакцини Гардасил при дводозовій схемі вакцинації у осіб віком 9-13 років
Клінічне дослідження показало, що у дівчат, які отримали 2 дози вакцини проти ВПЛ протягом 6 місяців, відповідь антитіл до 4-х типів ВПЛ через 1 місяць після введення останньої дози була не менш ефективною, ніж у жінок молодого віку, які отримали 3 дози вакцини протягом 6 місяців.
На 7-му місяці в групі згідно з протоколом досліджень імунна відповідь у дівчат 9-13 років (n = 241), які отримали 2 дози вакцини Гардасил (на 0, 6 місяць), була не менш ефективною і номінально вищою, ніж імунна відповідь у дівчат та жінок віком 16-26 років (n = 246), які отримали 3 дози вакцини Гардасил (на 0, 2, 6 місяць).
Через 36 місяців періоду спостереження показник СГТ у дівчат (2 дози, n = 86) залишався не менш ефективним, ніж СГТ у жінок (3 дози, n = 86) щодо всіх 4 типів ВПЛ.
У цьому дослідженні у дівчат 9-13 років імунна відповідь після дводозової схеми введення вакцини була номінально нижчою, ніж відповідь після вакцинації трьома дозами (n = 248 на 7 місяці; n = 82 на 36 місяці). Клінічне значення цих даних невідоме.
Ретроспективній аналіз даних було проведено за результатами 120-місячного спостереження дівчат (2 дози, n = 35, 3 дози, n = 38) та жінок (3 дози, n = 30). Коефіцієнти СГТ (дівчата, які отримували 2 дози/жінки, отримували 3 дози) коливалися від 0,99 до 2,02 для всіх 4 типів ВПЛ. Коефіцієнти СГТ (дівчата, які отримували 2 дози/дівчата, які отримували 3 дози) коливалися від 1,10 до 2,82 для всіх 4 типів ВПЛ. Нижня межа 95% ДІ всіх коефіцієнтів СГТ залишалася > 0,5 протягом 120-го місяця.
Рівень серопозитивності у дівчат та жінок був > 95% для ВПЛ 6, 11 та 16, і показник серопозитивності для ВПЛ 18 був > 80% у дівчат, які отримували 2 дози, > 90% у дівчат, які отримували 3 дози, > 60% у жінок, які отримували 3 дози, у конкурентному імуноаналізі на основі Luminex.