Фармакодинамічний ефект вакцини полягає у створенні достатньо високої концентрації антитіл до вірусу кліщового енцефаліту для забезпечення захисту від вірусу кліщового енцефаліту.
Коефіцієнт захисту попереднього та існуючого покоління вакцин проти кліщового енцефаліту був визначений під час безперервного моніторингового дослідження, яке охоплювало все населення Австрії з 1984 року. У цьому моніторинговому дослідженні було встановлено, що коефіцієнт захисту після другої вакцинації становив понад 90 % і понад 97 % - після завершення схеми первинної вакцинації (3 щеплення). У цьому ж моніторинговому дослідженні за період з 1994 по 2003 рік було встановлено, що коефіцієнт захисту у дітей становив понад 98 % після завершення схеми первинної вакцинації (3 щеплення). Виходячи з результатів наступного моніторингового дослідження, що охоплювало все населення Австрії, у період з 2000 по 2006 роки, розрахований коефіцієнт захисту становив 99 %, при відсутності статистичних значимих відмінностей між віковими групами у регулярно вакцинованих осіб. Коефіцієнт захисту після перших двох щеплень має, щонайменше, таку саму величину після регулярної вакцинації, тобто до завершення базового курсу вакцинації третім щепленням, однак він суттєво нижчий у тих, хто проходив нерегулярну вакцинацію.
У деяких клінічних дослідженнях вакцини ФСМЕ-ІМУН Джуніор (0,25 мл) сероконверсія була визначена як підвищення вихідної величини, визначеної методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA), більше 126 Віденських од./мл або титр NT не менше 10 після вакцинації. Зведені дані щодо частоти серопозитивності за результатами ELISA та NT через 21 день після другої та третьої вакцинацій при застосуванні стандартної схеми імунізації представлені у таблиці 1 і таблиці 2.
Таблиця 1.
Звичайна схема імунізації, сумарні показники серопозитивної реакції1, визначені методом ELISA та NT
Діти віком від 1 до 5 років
|
ELISA2
|
NT2
|
Щеплення
|
2-е
|
3-є
|
2-е
|
3-є
|
Показник серопозитивної реакції1, %
(n/N)
|
99,4
(501/504)
|
100,0
(493/493)
|
98,5
(196/199)
|
99,5
(193/194)
|
Таблиця 2.
Звичайна схема імунізації, сумарні показники серопозитивної реакції1, визначені методом ELISA та NT
Діти віком від 6 до 15 років
|
ELISA2
|
NT2
|
Щеплення
|
2-е
|
3-є
|
2-е
|
3-є
|
Показник серопозитивної реакції1, %
(n/N)
|
97,1
(496/511)
|
99,8
(505/506)
|
95,5
(274/287)
|
99,7
(289/290)
|
1 - оцінка на 21 день після кожного щеплення
2 - порогове значення серопозитивної реакції: ELISA > 126 Віденських одиниць на мл, NT> 1:10
Найвища частота серопозитивності, визначеної за допомогою ELISA та NT, досягалась після введення третьої дози. Таким чином, завершення схеми первинної вакцинації, що включає 3 дози, є необхідним для досягнення захисних рівнів антитіл майже в усіх реципієнтів вакцини.
Через 5 місяців після другої вакцинації більше ніж у 97 % дітей віком 1-5 років та більше ніж у 93 % дітей віком 6-15 років були визначені серопозитивні рівні КЕ-антитіл, за даними ELISA та NT.
Результати дослідження з метою подальшого спостереження, в яких вивчалась персистенція антитіл до вірусу КЕ, також підтверджують необхідність першої ревакцинації не пізніше ніж через 3 роки після первинної імунізації. Аналіз сероперсистенції впродовж періоду тривалістю до 58 місяців після першої ревакцинації виявив високу частоту серопозитивності (за даними NT) в усіх вікових підгрупах: 96,6 % у дітей віком 1-2 років, 100 % у дітей віком 3-6 років та 98,1 % у дітей віком 7-15 років, що свідчить на користь 5-річного інтервалу між подальшими ревакцинаціями.
У клінічних дослідженнях вакцини ФСМЕ-ІМУН (0,5 мл) серопозитивна реакція була визначена за допомогою методу твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) величина більше 126 Віденських од./мл або титр NT не менше 10. Сумарні показники серопозитивної реакції, визначені методом ELISA і NT через 21 день після другої і третьої вакцинації за звичайною і швидкою схемою імунізації, наведені в таблицях 3 і 4.
Таблиця 3.
Звичайна схема імунізації, сумарні показники серопозитивної реакції1, визначені методом ELISA та NT, в осіб віком від 16 до 65 років
|
ELISA2
|
NT2
|
Щеплення
|
2-е
|
3-є
|
2-е
|
3-є
|
Показник серопозитивної реакції1, %
(n/N)
|
87,5
(420/480)
|
98,7
(825/836)
|
94,8
(330/348)
|
99,4
(714/718)
|
Таблиця 4.
Швидка схема імунізації, сумарні показники серопозитивної реакції1, визначені методом ELISA, і NT
|
ELISA2
|
NT2
|
Щеплення
|
2-е
|
3-є
|
2-е
|
3-є
|
Показник серопозитивної реакції в осіб віком від 16 до 49 років, % (n/N)
|
86,6
(168/194)
|
99,4
(176/177)
|
97,4
(189/194)
|
100,0
(177/177)
|
Показник серопозитивної реакції в осіб віком від 50 років, % (n/N)
|
72,3
(125/173)
|
96,3
(155/161)
|
89,0
(154/173)
|
98,8
(159/161)
|
1 - оцінка на 21 день після кожного щеплення
2 - порогове значення серопозитивної реакції: ELISA > 126 Віденських одиниць на мл, NT> 1:10
Найвища частота серопозитивності, визначеної за допомогою ELISA та NT, в обох вікових групах досягалась після введення третьої дози. Таким чином, завершення схеми первинної вакцинації, що включає 3 дози, є необхідним для досягнення захисних рівнів антитіл майже в усіх реципієнтів вакцини.
Прискорена імунізація за допомогою препарату ФСМЕ-ІМУН забезпечувала вищу частоту серопозитивності за даними NT уже через 14 днів після другої вакцинації (89,3 %) та через 7 днів після третьої вакцинації (91,7 %).
Результати дослідження з метою подальшого спостереження, в яких вивчалась персистенція антитіл до вірусу КЕ, також підтверджують необхідність першої ревакцинації не пізніше ніж через 3 роки після первинної імунізації. У дорослих віком до 50 років частота серопозитивності, визначеної за допомогою NT, залишалась високою до 5 років після першої ревакцинації (94,3 %); лише дещо нижча частота (> 90,2 %) спостерігалась в учасників дослідження віком 50-60 років, що свідчить про необхідність 5-річного інтервалу між ревакцинаціями після першої ревакцинації і надалі для людей віком до 60 років.
Вакцинація препаратами ФСМЕ-ІМУН та ФСМЕ-ІМУН Джуніор індукує статистично еквівалентні титри нейтралізуючих антитіл до вірусу КЕ проти Європейського, Сибірського та Далекосхідного штамів вірусу КЕ, а також відбувається дещо нижча, але ефективна індукція нейтралізуючих антитіл проти вірусу Омської геморагічної лихоманки.