Препарат призначений лише для ректального застосування.
Перед застосуванням наконечника флакона обов'язково змастити вазеліновим маслом!
|
Необхідно дотримуватися наступних рекомендацій, якщо лікар не дав інших вказівок.
Дорослі та особи похилого віку
1 флакон (доза вводиться – 118 мл) не більше 1 разу на добу або так, як призначив лікар.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Не застосовувати пацієнтам із клінічно значущим порушенням функції нирок.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеною функцією нирок, у яких користь від застосування перевищуватиме ризик гіперфосфатемії.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У пацієнтів з печінковою недостатністю немає потреби в корекції дози.
Порядок запровадження клізми
1. Зняти захисний ковпачок із наконечника флакона.
2. Змастити наконечник флакона вазеліновим маслом.
3. Лягти на лівий бік, зігнувши обидві ноги в колінах.
4. З постійним тиском обережно ввести наконечник флакона у пряму кишку таким чином, щоб він був спрямований до пупка.
5. Стискати флакон, поки весь вміст не перейде в кишечник.
Слід припинити введення за відчуття будь-якого опору. Примусове запровадження може завдати шкоди.
6. Обережно витягнути наконечник із прямої кишки. Можливе закінчення певної кількості рідини з флакона.
7. Залишитися в цьому положенні, поки не виникне відчуття сильного бажання до спорожнення кишечника (зазвичай воно відбувається протягом 2-5 хвилин).
8. Після використання покласти флакон назад у картонну упаковку для утилізації.
Якщо позову до дефекації протягом зазначеного часу немає, необхідно проконсультуватися з лікарем.
При епізодичних запорах препарат застосовувати тільки для надання короткострокової допомоги.
Не використовувати при наявності нудоти, блювоти або абдомінального болю без призначення лікаря.
У разі випорожнення внаслідок прийому цього лікарського засобу слід пити багато рідини для запобігання дегідратації, особливо при захворюваннях, які можуть призводити до дегідратації, або у разі прийому лікарських засобів, які можуть зменшити швидкість клубочкової фільтрації, наприклад, діуретики, інгібітори АПФ ( ІАПФ, наприклад, еналаприл, раміприл, лізиноприл), блокатори рецепторів ангіотензину (БРА, наприклад, лозартан, кандесартан, епросартан, ірбесартан, ольмезартан, телмісартану, валсартану) або нестероїдні протизапальні препарати (НПВП).
Оскільки препарат містить фосфати натрію, існує ризик підвищення концентрацій натрію та фосфату, а також зниження концентрації кальцію та калію в сироватці крові, що може призвести до гіпернатріємії, гіперфосфатемії, гіпокальціємії та гіпокаліємії з клінічними ознаками, подібними до тетанії та ниркової недостатності. /p>
Порушення балансу електролітів викликає особливе занепокоєння для дітей, які страждають на мегаколон або будь-яке інше захворювання, при якому спостерігається затримка рідини клізми, та для пацієнтів із супутніми захворюваннями.
З цієї причини препарат слід призначати з обережністю пацієнтам похилого віку або виснаженим пацієнтам та пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, асцитом, серцевими захворюваннями, змінами ректальної слизової оболонки (виразками, тріщинами), колостомією, які діуретики або інші лікарські засоби, що впливають баланс електролітів, препарати, які можуть подовжувати інтервал QT (наприклад аміодарон, триоксиду миш'яку, астемізол, азитроміцин, еритроміцин, кларитроміцин, хлорпромазин, цизаприд, циталопрам, домперидон, терфенадин, прокаїнамід) або пацієнтам з гіпокальціємія, гіпокаліємія, гіперфосфатемія або гіпернатріємія. Застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають препарати, що впливають на ниркову перфузію, ниркову функцію або гідратацію. У разі підозри на порушення балансу електролітів та наявність у пацієнтів гіпофосфатемії в анамнезі слід проводити моніторинг рівня електролітів до та після застосування препарату.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеною функцією нирок, у яких користь від застосування перевищуватиме ризик гіперфосфатемії
Багаторазове та тривале застосування препарату не рекомендується, оскільки воно може викликати звикання. Введення більш ніж однієї клізми протягом 24 годин може бути шкідливим. Якщо немає вказівок лікаря, препарат не слід застосовувати більше одного тижня.
Перед застосуванням препарату слід ознайомитися з інструкцією щодо застосування та правил введення лікарського засобу. Не слід вводити наконечник флакона у пряму кишку, якщо він попередньо не був змащений вазеліновою олією. Пацієнтів потрібно попередити про припинення введення у разі введеня опору, оскільки зусилля при введенні може викликати місцеве ушкодження. Ректальна кровотеча після застосування препарату може свідчити про тяжкий стан. У такому разі слід припинити подальше застосування препарату та проконсультуватися з лікарем.
Зазвичай випорожнення відбувається через 5 хвилин після застосування препарату, тому вміст клізми протягом більше 5 хвилин не рекомендується. Якщо після застосування препарату випорожнення не відбулися або якщо час утримання триває більше 10 хвилин, можливе виникнення серйозних побічних ефектів. У такому випадку слід припинити подальше застосування препарату та проконсультуватися з лікарем, який ухвалить рішення про призначення лабораторних аналізів з метою виявлення можливих відхилень рівнів електролітів та мінімізувати ризик розвитку тяжкої гіперфосфатемії.
Цей препарат містить на кожну дозу (118 мл) 80 мг бензалконію хлориду, який є дратівливим агентом і може спричинити шкірні реакції.
Фрифло одноразова клізма є розчином для ректального застосування.
Не ковтати.