Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції: діарея, нудота та блювання.
Побічні реакції, які спостерігалися під час проведення клінічних досліджень амоксициліну/клавуланової кислоти та післяреєстраційного спостереження, згруповані відповідно до класифікації MEDDRA.
Побічні реакції класифіковані за органами і системами та частотою їх виникнення. За частотою виникнення визначають такі категорії: дуже часто ≥1/10, часто ≥1/100 та <1/10, рідко ≥1/ 1000 та <1/100, рідко ≥1/10 000 та <1/1 000, дуже рідко <1/10 000 невідомо (неможливо оцінити за доступними даними).
Інфекції та інвазії
Часто: кандидоз шкіри та слизових.
Невідомо: надмірне зростання нечутливих мікроорганізмів.
Кровоносна та лімфатична системи
Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенію.
Невідомо: оборотний агранулоцитоз та гемолітична анемія; збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу (див. розділ «Особливості застосування»).
Імунна система
Невідомо: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироватковий синдром, алергічний васкуліт; гострий коронарний синдром, асоційований з реакцією гіперчутливості (синдром Коунісу).
Нервова система
Нечасто: запаморочення, головний біль.
Невідомо: оборотна гіперактивність, асептичний менінгіт та судоми. Судороги можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.
Травний тракт
Дуже часто: діарея.
Часто: нудота, блювання.
Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату. Вищезгадані симптоми з боку травного тракту можна знизити, якщо застосовувати препарат на початку прийому їжі.
Нечасто: порушення травлення.
Невідомо: антибіотика асоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт та геморагічний коліт), чорний волохатий язик, зміна забарвлення зубної емалі 1 .
Гепатобіліарні реакції
Нечасто: помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відзначалося у хворих, які лікувалися антибіотиками групи бета-лактамів, проте клінічного значення цього не встановлено.
Невідомо: гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникали при застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів (див. розділ «Особливості застосування»).
Шкіра та підшкірні тканини
Нечасто: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка.
Рідко: поліморфна еритема.
Невідомо: синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. «Протипоказання»); реакція фоточутливості та реакція на лікарський засіб, що супроводжується еозинофілією та ESS-.
При появі будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).
Нірки та сечовидільна система
Невідомо: інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. розділ «Передозування»).
1 Про зміну забарвлення зубної емалі дуже рідко повідомлялося у дітей. Ретельна гігієна порожнини рота може попередити таку зміну забарвлення, оскільки це явище усувається шляхом чищення зубів.
Особливості застосування
Перед початком лікування амоксициліном/клавулановою кислотою необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів (див. розділи «Протипоказання», «Побічні реакції»).
Серйозні, а іноді навіть летальні випадки гіперчутливості (включаючи анафілактоїдні та важкі шкірні побічні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції ймовірно виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі та у пацієнтів з атопією. У разі алергічної реакції терапію амоксициліном/клавуланатом слід припинити та призначити відповідне лікування.
Якщо доведено, що інфекція обумовлена мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно зважити можливість переходу з комбінації амоксицилін/клавуланова кислота на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.
Застосування амоксициліну/клавуланової кислоти не показано при високому ризику того, що патогени резистентні до β-лактамів, і для лікування пневмонії, спричиненої пеніцилінрезистентними штамами S.pneumoniae.
Під час лікування амоксициліном рідко повідомлялося прореакціях гіперчутливості (гострий коронарний синдром, асоційований з реакцією гіперчутливості, див. розділ «Побічні реакції»); при їх виникненні необхідно застосовувати відповідне лікування.
У пацієнтів з порушенням функції нирок або при прийомі високих доз можуть виникати судоми (див. «Побічні реакції»).
Флемоклав Солютаб не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при цій патології спостерігалися випадки кореподібних висипів.
Тривале застосування препарату іноді може спричинити надмірне зростання нечутливої до препарату Флемоклав Солютаб мікрофлори.
Поява на початку лікування генералізованої еритеми з лихоманкою, асоційованої з пустулами, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (див. розділ «Побічні реакції»). У такому випадку необхідно припинити лікування і надалі протипоказано.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з порушенням функції печінки (див. Спосіб застосування та дози, Протипоказання, Побічні реакції).
Про зміни з боку печінки повідомлялося переважно у чоловіків і пацієнтів похилого віку. Ці зміни можуть бути пов'язані з лікуванням протягом тривалого часу. Такі зміни рідко спостерігалися у дітей. У всіх популяціях пацієнтів симптоми зазвичай виникали в час або відразу після лікування препаратом, проте в деяких випадках вони можуть виникати протягом декількох тижнів після лікування. Ці явища зазвичай оборотні. Зміни з боку печінки можуть бути серйозними, дуже рідко повідомлялося про летальні випадки, які майже завжди виникали у пацієнтів із серйозними основними захворюваннями та у пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби з потенційним впливом на печінку (див. розділ «Побічні реакції»).
При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів повідомлялося про розвиток антибіотикасоційованого коліту від легкого ступеня тяжкості до загрози для життя (див. розділ «Побічні реакції»). Таким чином, слід завжди пам'ятати про антибіотикосоційований коліт у пацієнтів, у яких відзначається діарея під час прийому або після прийому будь-яких антибактеріальних лікарських засобів. При виникненні антибіотик-асоційованого коліту слід негайно припинити прийом амоксициліну/клавуланової кислоти, проконсультуватися з лікарем та вжити відповідних засобів. У цій ситуації протипоказані антиперистальтичні лікарські засоби.
Під час лікування тривалий час рекомендується періодично оцінювати функцію систем організму, включаючи ниркову, печінкову та гемопоетичну систему.
Зрідка у пацієнтів, які приймають амоксицилін/клавуланову кислоту і пероральні антикоагулянти, може спостерігатися понаднормове подовження протромбінового часу. При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції»).
Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення функції нирок (див. «Спосіб застосування та дози»).
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко можлива кристалурія, головним чином при парентеральному введенні амоксициліну/клавуланової кислоти. розділ «Передозування»). У пацієнтів з катетером у сечовому міхурі необхідно періодично змінювати катетер у зв'язку з тим, що амоксицилін у високих концентраціях може осідати на стінках сечового катетера (див. розділ «Передозування»).
Під час лікування амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки неферментні методи можуть давати хибнопозитивні результати.
Присутність клавуланової кислоти може викликати неспецифічне зв'язування IgG та альбуміну на мембранах еритроцитів, тому, як наслідок, можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.
Є повідомлення про хибнопозитивні результати тестів на наявність Aspergillus у пацієнтів, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (при застосуванні Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA теста). Тому такі позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.
Препарат Флемоклав Солютаб містить 0,64 ммоль (25 мг) калію на 1 таблетку.
У пацієнтів із зниженою функцією нирок або у пацієнтів, які контролюють рівень калію дієтою, слід пам'ятати про прийом калію при застосуванні препарату понад 1 ммоль на добу.