Дисульфірам: повідомлялося про випадки гострих транзиторних розладів з маренням (гострий напад марення, сплутаність свідомості) у пацієнтів, які приймали одночасно метронідазол та дисульфірам.
Алкоголь: не слід вживати алкогольні напої та вживати препарати, що містять алкоголь, під час лікування та принаймні ще один день після його закінчення через можливе виникнення дисульфірамоподібного (антабусного ефекту) ( гарячі припливи, еритема, блювання, тахікардія).
Пероральна терапія антикоагулянтами (варфариноподібні): посилення ефектів пероральних антикоагулянтів та підвищення ризику геморагічних ускладнень через уповільнення їх метаболізму в печінці. Необхідно частіше контролювати рівні протромбіну та здійснювати (міжнародне нормалізоване ставлення). Рекомендується коригувати дозу перорального антикоагулянту під час прийому метронідазолу та протягом 8 днів після його відміни.
Літій: рівень літію в плазмі крові при прийомі метронідазолу може збільшуватися. Необхідно перевіряти концентрації в плазмі літію, креатиніну та електролітів у пацієнтів, які приймають літій та метронідазол одночасно.
Циклоспорин : існує ризик підвищення рівнів циклоспорину в сироватці крові. Якщо препарати необхідно приймати одночасно, слід ретельно контролювати рівні циклоспорину та креатиніну.
>
Фенітоїн або фенобарбітал: призводить до зниження рівнів метронідазолу в плазмі крові.
5-фторурацил : зниження кліренсу 5-фторурацилу призводить до підвищення токсичності 5-фторурацилу.
Бусульфан : метронідазол може підвищувати рівні бусульфану в плазмі, що може призвести до значного токсичного впливу бусульфану.
У пацієнтів, які отримували антибактеріальну терапію, реєструвалися численні випадки посилення активності пероральних антикоагулянтів. При цьому факторами ризику, що зумовлюють схильність до такого ускладнення, є наявність інфекції або вираженого запалення, вік пацієнта та загальний стан його здоров'я. У цих обставинах складно визначити, якою мірою на порушення рівноваги МНО впливає сама інфекція або її лікування. Однак деякі класи антибіотиків відіграють при цьому велику роль, зокрема фторхінолони. , макроліди, цикліни, котримоксазол та деякі цефалоспорини.
Результати лабораторних досліджень. Метронідазол здатний іммобілізувати трепонеми, що призводить до помилково-позитивного тесту Нельсона.