Побічні реакції, що найчастіше спостерігалися під час терапії дегареліксом у ході підтверджуючого дослідження фази III (N = 409), були або пов'язані з очікуваними фізіологічними ефектами придушення секреції тестостерону, у тому числі з припливами та збільшенням маси тіла (виявлено відповідно у 25 % та 7% пацієнтів, які отримували лікування протягом одного року), або були побічними ефектами у місці ін'єкції. Минущий озноб, лихоманка або грипоподібний стан були зареєстровані протягом декількох годин після прийому препарату (у 3%, 2% та 1% пацієнтів відповідно).
Побічні реакції в місці ін'єкції, які в основному виявлялися болем та еритемою, виявлені у 28% та 17% пацієнтів відповідно, менш частими були набряки (6%), затвердіння (4%) та утворення вузликів (3%). Ці явища спостерігалися найчастіше на тлі стартової дози, тоді як при проведенні підтримуючої терапії доза 80 мг частота цих подій на 100 ін'єкцій становила 3 для болю і 1 для еритеми, набряку, затвердіння та утворення вузликів. Зазначені явища були переважно минущими, легкого та середнього ступеня вираженості і дуже рідко призводили до переривання лікування (1%). Серйозні реакції у місці ін'єкції, такі як інфекції у місці ін'єкції, абсцес або некроз у місці ін'єкції, які потребують хірургічного лікування або дренування, виникали дуже рідко.
Побічні реакції розподілені за системами органів та частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до <1/10); нечасто (≥ 1/1000 до <1/100); рідкісні (≥ 1/10000 до <1/1000). У кожній групі за частотою побічні реакції наведено як зменшення серйозності.
Частота побічних реакцій, про які повідомлялося у 1259 пацієнтів, які проходили лікування протягом всього 1781 пацієнто-року у дослідженнях фаз II та III, та у післяреєстраційний період.
З боку крові та лімфатичної системи. Поширені анемія *. Рідкісні: нейтропенічна лихоманка.
З боку імунної системи. Рідко: гіперчутливість. Рідкісні: анафілактичні реакції.
Розлади метаболізму. Часто: збільшення маси тіла *. Рідко: гіперглікемія/цукровий діабет, підвищення холестерину, зниження маси тіла, зниження апетиту, зміна рівня кальцію в крові.
З боку психіки. Часто: безсоння. Рідко: депресія, зниження лібідо.
З боку нервової системи. Часто: запаморочення, біль голови. Рідко: зниження розумової діяльності, гіпотезія.
З боку органів зору. Рідко: помутніння зору.
З боку серця. Рідко: аритмія (зокрема фібриляція передсердь), серцебиття, подовження інтервалу QT*. Рідкісні: інфаркт міокарда, серцева недостатність.
З боку судин. Дуже поширені: припливи *. Рідко: артеріальна гіпертензія, вазовагальна реакція (включаючи гіпотензію).
З боку дихальної системи та органів грудної клітки. Рідко: задишка.
З боку шлунково-кишкового тракту. Часто: діарея, нудота. Рідко: запор, блювання, біль у животі, дискомфорт у животі, сухість у роті.
З боку травної системи: Підвищення активності печінкових трансаміназ. Рідко: підвищення рівня білірубіну, підвищення рівня лужної фосфатази.
З боку шкіри та підшкірної клітковини. Часто: гіпергідроз (зокрема нічна пітливість) * висипання. Рідко: кропив'янка, вузличне висипання, алопеція, свербіж, еритема.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини. Часто: кістково-м'язовий біль та дискомфорт. Рідко: остеопороз/остеопенія, артралгія, м'язова слабкість, м'язові спазми, набряк/скутість суглобів.
З боку сечовивідної системи. Рідко: поллакіурія, невідкладний позив до сечовипускання, дизурія, ніктурія, ниркова недостатність, нетримання сечі.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз. Поширені гінекомастія *, атрофія яєчок * еректильна дисфункція *. Рідко: тестикулярний біль, біль у грудях, тазовий біль, подразнення в області статевих органів, порушення еякуляції.
Загальні порушення та реакції в місці введення.Дуже поширені: реакції в місці ін'єкції. Часто: озноб, лихоманка, підвищена стомлюваність, грипоподібний стан. Рідко: нездужання, периферичний набряк.
* Фізіологічні наслідки придушення секреції тестостерону.
Опис окремих побічних реакцій
Зміни лабораторних показників.
Зміни лабораторних показників розглядалися протягом одного року лікування у підтверджувальному дослідженні III фази (N = 409) і були в тому ж діапазоні як для дегареліксу так і ГнРГ-агоніста лейпрореліну, який був використаний як препарат порівняння. Істотне зростання (в 3 рази вище верхньої межі норми) печінкових трансаміназ (АЛТ, АСТ та ГГТ) на фоні лікування обома препаратами було помічено у 2-6% пацієнтів з нормальними значеннями таких показників до лікування. Істотне зменшення значення гематологічних показників - гематокриту (≤ 0,37) та гемоглобіну (≤ 115 г/л) - було відзначено відповідно у 40% та 13-15% пацієнтів з вихідно нормальними показаннями. Поки невідомо, якою мірою це зменшення значення гематологічних показників було зумовлено наявністю раку простати і якою мірою це було наслідком андрогенної блокади. Відхилення від норми рівня калію (≥ 5,8 ммоль/л), креатиніну (≥ 177 мкмоль/л) та азоту сечовини крові (≥ 10,7 ммоль/л) у пацієнтів з нормальними значеннями до початку лікування було відзначено у 6%, 2% та 15% пацієнтів, які отримували дегарелікс, та 3%, 2% та 14% пацієнтів, які отримували лейпрорелін відповідно.
Зміни ЕКГ.
Зміни ЕКГ, які спостерігали протягом одного року лікування у підтверджувальному дослідженні III фази (N = 409), були в тому ж діапазоні як для дегареліксу, так і для ГнРГ-агоніста лейпрореліну, який використовували як препарат порівняння. У трьох (<1%) з 409 пацієнтів, які отримували дегарелікс, та чотирьох (2%) з 201 пацієнта, які отримували лейпрорелін 7,5 мг, було виявлено подовження QTcF ≥ 500 мс. У порівнянні з вихідним значенням до кінця дослідження середнє збільшення довжини QTcF для дегареліксу склало 12 мс, а для лейпрореліну - 16,7 мс.
Відсутність впливу власне дегареліксу серцевої реполяризації (QTcF), частоту серцевих скорочень, АВ-провідність, серцеву деполяризацію або морфологію T- або U-хвиль було підтверджено під час ретельного QT-дослідження у здорових добровольців (N = 80), які отримували внутрішньовенну інфузію дегареліксу протягом 60 хв, з досягненням середнього значення Cmax 222 нг/мл, що приблизно в 3-4 рази більше за значення Cmax, отримане при лікуванні раку передміхурової залози.