Препарат слід вводити тільки внутрішньом'язово. Його не можна вводити шляхом внутрішньовенної інʼєкції чи інфузії.
Під час та після застосування препарату слід спостерігати за пацієнтами щодо виникнення симптомів реакцій гіперчутливості. Введення внутрішньомʼязових інʼєкцій можливе лише при наявності кваліфікованого персоналу, який може оцінити стан пацієнта та негайно провести відповідне лікування анафілактичної реакції та реанімаційні заходи. Після кожного введення препарату пацієнт має перебувати під наглядом лікаря щонайменше протягом 30 хвилин через ризик виникнення побічних ефектів.
Доза препарату визначається індивідуально залежно від загального дефіциту заліза; розрахунок здійснюється за формулою:
загальний дефіцит заліза, мг = |
маса тіла (кг) х [цільове значення гемоглобіну (г/л) - реальний рівень гемоглобіну (г/л)] х 0,24 + депоноване залізо (мг) |
при масі тіла до 35 кг -
при масі тіла понад 35 кг -
|
цільове значення гемоглобіну = 130 г/л депоноване залізо = 15 мг/кг маси тіла
цільове значення гемоглобіну = 150 г/л депоноване залізо = 500 мг
|
коефіцієнт корекції 0,24 =
|
0,0034 х 0,07 х 1000, де: 0,34 % - вміст заліза у гемоглобіні 7 % - загальний об'єм крові у відсотках від маси тіла 1000 - коефіцієнт перерахування грамів у міліграми
|
Приклад розрахунку:
маса тіла = 70 кг
дійсна концентрація гемоглобіну = 80 г/л
залізо, включене до гемоглобіну = 70 х 0,24 х (150 - 80) = 1200 мг
депоноване залізо= 500 мг
загальний дефіцит заліза = 1700 мг
Загальна кількість ампул на курс = загальний дефіцит заліза, мг
100 мг
Таблиця розрахунку загальної кількості ампул препарату для одного пацієнта залежно від маси тіла і рівня гемоглобіну
Маса тіла (кг) |
Загальна кількість ампул на курс лікування |
гемоглобін 60 г/л |
гемоглобін 75 г/л |
гемоглобін 90 г/л |
гемоглобін 105 г/л |
5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,0 |
10 |
3,0 |
3,0 |
2,5 |
2,0 |
15 |
5,0 |
4,5 |
3,5 |
3,0 |
20 |
6,5 |
5,5 |
5,0 |
4,0 |
25 |
8,0 |
7,0 |
6,0 |
5,5 |
30 |
9,5 |
8,5 |
7,5 |
6,5 |
35 |
12,5 |
11,5 |
10,0 |
9,0 |
40 |
13,5 |
12,0
|
11,0 |
9,5 |
45 |
15,0 |
13,0
|
11,5 |
10,0 |
50 |
16,0 |
14,0
|
12,0 |
10,5 |
55 |
17,0 |
15,0
|
13,0 |
11,0 |
60 |
18,0 |
16,0
|
13,5 |
11,5 |
65 |
19,0 |
16,5
|
14,5 |
12,0 |
70
|
20,0 |
17,5
|
15,0 |
12,5 |
75 |
21,0 |
18,5
|
16,0 |
13,0 |
80 |
22,5 |
19,5
|
16,5 |
13,5 |
85 |
23,5 |
20,5
|
17,0 |
14,0 |
90 |
24,5 |
21,5
|
18,0 |
14,5 |
Якщо загальна кількість ампул на курс лікування перевищує максимальну добову дозу, необхідно розподілити введення препарату на кілька разів. Якщо після 1-2 тижнів терапії не спостерігається нормалізації гематологічних параметрів, необхідно переглянути встановлений діагноз і схему лікування.
Розрахунок загальної дози для поповнення втрат заліза внаслідок крововтрати.
1. Якщо відома кількість втраченої крові: при введенні 200 мг заліза внутрішньом'язово (2 ампули) відбувається збільшення гемоглобіну на 1 одиницю крові (400 мл крові із вмістом гемоглобіну 150 г/л).
Загальна кількість заліза (мг), яку має отримати пацієнт = кількість втрачених одиниць крові х 200
Загальна кількість ампул препарату, яку має отримати пацієнт = кількість втрачених одиниць крові х 2
2. Якщо відомий знижений рівень гемоглобіну: для розрахунку слід використовувати нижченаведену формулу, вважаючи, що немає необхідності у поповненні депонованого заліза.
Загальна кількість заліза (мг), = маса тіла (кг) х [цільове значення гемоглобіну (г/л) - яку має отримати пацієнт реальний рівень гемоглобіну (г/л)] х 0,24
Пацієнту з масою тіла 60 кг і дефіцитом гемоглобіну 10 г/л необхідно ввести 150 мг заліза (1,5 ампули препарату).
Зазвичай розчин препарату вводять через день глибоко у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза - поперемінно у лівий і правий.
Щоб уникнути болю і забарвлення шкіри, важливо проводити внутрішньом'язову ін'єкцію належним чином, використовуючи голку довжиною 50-60 мм для дорослих (для тучних пацієнтів слід використовувати голку довжиною 80-100 мм) і 32 мм для дітей. Перед ін'єкцією слід продезінфікувати шкіру, підшкірну тканину відтягнути донизу на 2 см для зменшення розтікання введеного розчину. Після введення препарату необхідно впродовж 1 хвилини натиснути на місце ін'єкції.
Дітям вводити 0,06 мл препарату на 1 кг маси тіла на добу (3 мг заліза/кг на добу).
Дорослим і пацієнтам літнього віку - 1-2 ампули препарату (100-200 мг заліза) на добу.
Максимальні добові дози:
дітям - 0,14 мл препарату на 1 кг маси тіла (7 мг заліза/кг),
дорослим - 4 мл (200 мг або 2 ампули) препарату.
Особливості застосування
Препарат можна застосовувати тільки пацієнтам з чітко встановленими показаннями та після підтвердження стану хворого результатами лабораторних аналізів (наприклад результатами визначення феритину у сироватці крові або гемоглобіну (Hb), або гематокриту (Ht), насичення трансферину залізом або підрахунку кількості еритроцитів, або визначення їх параметрів: середнього обʼєму еритроциту, середнього вмісту або середньої концентрації Hb в еритроциті). Якщо є підозра на мальабсорбцію заліза в кишечнику, це повинно бути додатково підтверджено аналізом абсорбції заліза.
При парентеральному застосуванні препаратів заліза можливі реакції гіперчутливості, включаючи серйозні та потенційно летальні анафілактичні/анафілактоїдні реакції. Тому має бути доступним серцево-легеневе реанімаційне обладнання для виконання антиалергійної терапії. У разі виникнення слабкої алергічної реакції слід застосовувати антигістамінні засоби, у разі тяжкої анафілактичної реакції слід вводити адреналін і проводити симптоматичну терапію. Реакції гіперчутливості виникали також у пацієнтів, у яких вони були відсутні при попередньому застосуванні парентеральних комплексів заліза. Повідомлялося про реакції гіперчутливості, які прогресували до синдрому Коуніса (гострий алергічний коронарний артеріоспазм, який може спричинити інфаркт міокарда, див. розділ «Побічні реакції»).
Після введення препарату пацієнт має перебувати під наглядом лікаря щонайменше протягом 30 хвилин через ризик виникнення побічних ефектів.
Особливу групу ризику виникнення алергічних або анафілактичних реакцій становлять пацієнти з астмою, екземою, іншими атопічними алергіями або алергічними реакціями на інші парентеральні препарати заліза, хворобою Крона, прогресуючим хронічним поліартритом, а також пацієнти з низькою здатністю сироватки крові звʼязувати залізо та/або з дефіцитом фолієвої кислоти.
Необхідно бути дуже обережним при введенні препарату хворим з печінковою і нирковою недостатністю. Слід уникати застосування препаратів заліза пацієнтам з порушеною функцією печінки, викликаною перенасиченням залізом. Рекомендується проводити ретельний моніторинг вмісту заліза для уникнення перенасичення.
Під час терапії заліза у хворих із серцевою недостатністю або порушенням кровообігу можуть виникати серцево-судинні ускладнення.
Побічні ефекти, що виникають у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, можуть погіршити перебіг основного захворювання.
У пацієнтів із підвищеним рівнем феритину препарати заліза для парентерального введення можуть негативно вплинути на перебіг бактеріальної або вірусної інфекції.
Препарати заліза для парентерального введення слід застосовувати з обережністю у разі гострої або хронічної інфекції. У пацієнтів із хронічною інфекцією слід проводити оцінку співвідношення користь/ризик. Рекомендується припинити застосування препарату пацієнтам із бактеріємією.
Якщо анемія зумовлена інфекцією або пухлинним новоутворенням, залізо, що вводиться в організм, накопичується у ретикулоендотеліальній системі та починає використовуватись організмом тільки після виліковування основного захворювання.
Якщо пацієнт вживає будь-які дієтичні добавки або інші продукти, що містять солі заліза, потрібна особлива обережність при застосуванні препарату для уникнення ризиків, що повʼязані з передозуванням заліза.
При неправильному зберіганні ампул може утворюватися осад, тому перед застосуванням їх необхідно уважно оглянути. Слід застосовувати тільки ампули, які містять гомогенний розчин без осаду. Розчин слід застосувати негайно після відкриття ампули.