Фармадол макс таблетки, 10 шт.

По 10 таблеток у блістері. По 1 блістеру у пачці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки довгастої форми, з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору.

У комбінації, що складається з парацетамолу, ацетилсаліцилової кислоти та кофеїну, парацетамол діє як знеболювальний та жарознижувальний засіб. Завдяки інгібуванню синтезу простагландинів аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію чинить ацетилсаліцилова кислота (АСК), кофеїн забезпечує активацію знеболювального ефекту парацетамолу та АСК.

Ацетилсаліцилова кислота (АСК) Всмоктується швидко і повністю після перорального застосування. Гідролізується у плазмі крові до саліцилової кислоти, яка потім метаболізується головним чином у печінці та виводиться разом із метаболітами нирками. Парацетамол Парацетамол швидко та майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Зв’язування з білками плазми крові є незначним при прийомі у терапевтичних дозах. Парацетамол метаболізується у печінці та виводиться в основному зі сечею у вигляді глюкуронідів та сульфат-кон’югатів. Менше 5 % виводиться у вигляді незміненого парацетамолу. Кофеїн Кофеїн швидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, при цьому його максимальна концентрація спостерігається між 5 та 120 хвилинами після прийому лікарського засобу. Дані щодо його пресистемного метаболізму відсутні. Кофеїн рівномірно розподіляється у всіх рідинах організму. Середнє зв’язування з білками плазми крові становить 35 %. У дорослих майже повністю підлягає метаболізму у печінці. Швидкість виведення у дорослих індивідуальна. Середній період напіввиведення з плазми крові становить 4,9 години з діапазоном 1,9–12,2 години. Кофеїн майже повністю метаболізується шляхом окиснення, деметилювання та ацетилювання та видаляється зі сечею. Основними його метаболітами є 1-метилксантин, 7-метилксантин, 1,7-диметилксантин (параксантин). Супутні метаболіти: 1-метилурацилова кислота та 5-ацетиламіно-6 форміламіно-3-метилурацил (AMFU). Перехресної взаємодії трьох активних компонентів, а також збільшення ризику взаємодії з іншими препаратами при використанні активних компонентів у комбінації не відбувається. Завдяки поєднанню трьох активних речовин вміст кожної з них є низьким, що, відповідно, знижує токсичність препарату. Дані клінічних досліджень У процесі клінічних досліджень доведено ефективність застосування лікарського засобу у лікуванні гострих нападів мігрені, що полягає у полегшенні таких симптомів мігрені, як головний біль, нудота, чутливість до світла й звуків та функціональні порушення. Доведено, що дія лікарського засобу щодо зменшення симптомів мігрені починається протягом 30 хвилин. Також доведена ефективність лікарського засобу у лікуванні головного болю. Полегшення головного болю відчувалось пацієнтами через 15 хвилин та протягом 4 годин після прийняття лікарського засобу. Дані доклінічних досліджень Дані про дослідження з використанням сучасних стандартів оцінки токсичного впливу парацетамолу на здатність до запліднення та розвиток плода відсутні.

Аналгетики та антипіретики. Ацетилсаліцилова кислота, комбінації без психолептиків. Код ATХ N02B A51.

діючі речовини: ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, кофеїн; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить: ацетилсаліцилової кислоти 250 мг, парацетамолу 250 мг, кофеїну 65 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, кислота стеаринова, гідроксипропілцелюлоза; плівкова оболонка: гіпромелоза, титану діоксид (E 171), макрогол.

Дослідження щодо впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом і механізмами не проводилися.

Застосування лікарського засобу у період вагітності не рекомендується. Лікарський засіб Фармадол® Макс містить АСК, тому протягом перших двох триместрів вагітності його застосування слід уникати, крім випадків, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Якщо користь для матері перевищує ризик для плода, рекомендується зменшити дозування до мінімально можливого рівня та скоротити термін лікування. АСК протипоказана жінкам у ІІІ триместрі вагітності у зв’язку з можливістю передчасного закриття артеріальної протоки та легеневою гіпертензії та порушення діяльності нирок плода з подальшим маловоддям. Пологи можуть затриматись, а їх тривалість може зрости, при цьому збільшується ризик кровотечі як у матері, так і у дитини. Кофеїн не рекомендований під час вагітності через ризик спонтанного викидня. Велика кількість наявних даних щодо застосування парацетамолу вагітним жінкам не свідчить ані про його мальформативну дію, ані про його токсичність для плода або новонароджених. Епідеміологічні дослідження щодо розвитку нервової системи у дітей, які під час внутрішньоутробного розвитку зазнали впливу парацетамолу, дали невизначені результати. Застосування лікарського засобу у період годування груддю не рекомендується. АСК, парацетамол та кофеїн проникають у грудне молоко. Через вміст кофеїну у препараті поведінка немовляти, що вигодовується грудним молоком жінки, яка приймає препарат, може змінюватися (збудження, порушення режиму сну). Через вміст АСК препарат також потенційно може зумовлювати небажаний вплив на тромбоцитарну функцію у немовлят (може спричиняти кровотечу), хоча про жоден із таких випадків дотепер не повідомлялося. Також існує ризик розвитку синдрому Рея у немовлят, пов’язаний зі застосуванням АСК.

Застосування лікарського засобу дітям та підліткам не рекомендується, оскільки безпека та ефективність не досліджувались для цієї групи пацієнтів.

Невідкладне лікування головного болю та нападів мігрені з аурою або без неї.

Підвищена чутливість до активних речовин лікарського засобу або до інших його компонентів; наявність в анамнезі нападів астми, бронхоспазму, ангіоедеми, кропив’янки або гострого риніту, спричинених прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ); відкрита виразка шлунка або наявність шлункової виразки у минулому; шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов’язані з терапією НПЗЗ; гемофілія, гіпербілірубінемія або інші порушення згортання крові; ниркова недостатність (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) < 15 мл/хв/1,72 м2); печінкова недостатність, наявність подагри у минулому; підвищена чутливість до інших похідних ксантинів (теофілін, теобромін), інших саліцилатів; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; захворювання крові; виражена анемія; лейкопенія; стани підвищеного збудження; порушення сну; літній вік; глаукома; алкоголізм; період застосування інгібіторів моноаміноксидази (МАО), а також період протягом 2 тижнів після припинення їх застосування; тяжкі серцево-судинні захворювання, включаючи порушення ритму; виражений атеросклероз; тяжка форма ішемічної хвороби серця; виражена серцева недостатність; виражена артеріальна гіпертензія; застосування більше 15 мг метотрексату в тиждень; останній триместр вагітності.

Лікарський засіб призначений тільки для перорального застосування. Не перевищувати рекомендовану дозу. Слід застосовувати найнижчу дозу препарату, необхідну для отримання лікувального ефекту, протягом найменшого проміжку часу. При головному болю Звичайна рекомендована доза – 1 таблетка; якщо необхідно, додатково дозволяється прийняти ще 1 таблетку через 4–6 годин. У випадку помірного болю прийом 1 таблетки має бути достатнім. У випадку більш інтенсивного болю допускається прийняти 2 таблетки; якщо необхідно, додатково дозволяється прийняти ще 2 таблетки з інтервалом між прийомами 4–6 годин. Лікарський засіб призначений для епізодичного застосування при головному болю протягом не більше 4 діб. При мігрені При появі симптомів приймати 2 таблетки. Якщо необхідно, дозволяється прийняти 2 додаткові таблетки з інтервалом між прийомами 4–6 годин. Лікарський засіб призначений для епізодичного застосування при мігрені протягом не більше 3 діб. Для усіх показань: не приймати більше 6 таблеток протягом доби. При кожному застосуванні необхідно запивати лікарський засіб повною склянкою води. Застосовувати лікарський засіб пацієнтам літнього віку, особливо з низькою масою тіла, потрібно з обережністю.

Частоту приведених нижче побічних реакцій, повідомлення про які надходили в процесі постмаркетингових спостережень, з наявних даних точно визначити неможливо, проте, найімовірніше, вони є поодинокими або рідкісними (< 1/1000). Побічні реакції, обумовлені ацетилсаліциловою кислотою З боку системи крові та лімфатичної системи (частота невідома): подовжена кровотеча, тромбоцитопенія, гематоми. З боку імунної системи (частота невідома): реакції гіперчутливості (наприклад, анафілаксія, ангіоедема, бронхоспазм, кропив’янка, реакції на шкірі або риніт). З боку обміну речовин (частота невідома): затримка натрію та рідин. З боку органів слуху (частота невідома): тимчасова втрата слуху, відчуття шуму у вухах. З боку шлунково-кишкового тракту (частота невідома): шлунково-кишкова кровотеча (у тому числі кровотеча з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, шлунка, виразки шлунка, виразки дванадцятипалої кишки, заднього проходу), утворення виразок шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразки шлунка, дванадцятипалої кишки, товстого кишечника), блювання, гастрит, нудота та розлад травлення. З боку гепатобіліарної системи (частота невідома): синдром Рея, ріст концентрації амінотрансферази. З боку нирок та видільної системи (частота невідома): порушення функції нирок, збільшення концентрації сечової кислоти у крові. Побічні реакції, обумовлені парацетамолом З боку системи крові та лімфатичної системи (рідкісні): тромбоцитопенія. З боку імунної системи (рідкісні): анафілаксія, реакції гіперчутливості на шкірі, включаючи серед інших висипання на шкірі, ангіоедему, синдром Стівенса – Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння (рідкісні): бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до АСК та до інших НПЗЗ. З боку гепатобіліарної системи (рідкісні): порушення функції печінки. Побічні реакції, обумовлені кофеїном З боку центральної нервової системи (частота невідома): нервозність, запаморочення. З боку серцево-судинної системи (частота невідома): прискорене серцебиття. З боку психіки (частота невідома): безсоння, неспокій, тривожність та дратівливість, нервозність. З боку шлунково-кишкового тракту (частота невідома): шлунково-кишковий розлад. Крім того, спостерігались такі побічні реакції (частота невідома): мігрень, сонливість, артеріальна гіпотензія, задишка, астма, біль у животі, біль у верхній частині живота, печінкова недостатність, підвищення активності печінкових ферментів, еритема, висипання, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, загальне нездужання, хворобливі відчуття. Ймовірність виникнення побічних реакцій збільшується зі збільшенням дози та часу застосування лікарського засобу. Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Передозування ацетилсаліцилової кислоти Отруєння саліцилатами зазвичай відбувається при концентрації їх у плазмі крові > 350 мкг/мл (2,5 ммоль/л). Летальні випадки у більшості своїй траплялись при концентрації > 700 мкг/мл (5,1 ммоль/л) у дорослих. Малоймовірно, що одноразові дози менше 100 мг/кг викличуть серйозне отруєння. До симптомів отруєння саліцилатами належать: блювання, зневоднення, відчуття шуму/дзвону у вухах, запаморочення, глухота, підвищена пітливість, підвищення температури тіла з посиленим пульсом, прискорене дихання та гіпервентиляція. У більшості випадків відбувається порушення кислотно-лужного балансу. У дорослих та дітей віком від 4 років зазвичай спостерігається змішаний респіраторний алкалоз та метаболічний ацидоз з нормальним або високим артеріальним рН. У дітей віком до 4 років частіше виявляється метаболічний ацидоз з низьким рН. Ацидоз може підвищувати перенос саліцилатів крізь гематоенцефалічний бар’єр. Більш рідкими симптомами є блювання кров’ю, гіперпірексія, гіпоглікемія, гіпокаліємія, тромбоцитопенія, підвищені міжнародне нормалізоване відношення/протромбіновий час (INR/PTR), внутрішньосудинне згортання крові, ниркова недостатність та некардіальний набряк легень. Порушення центральної нервової системи, включаючи сплутаність свідомості, дезорієнтацію, кому та судоми, менш поширені у дорослих, ніж у дітей. Якщо є підозра, що пацієнт прийняв саліцилати у дозі більше 120 мг/кг маси тіла за останню годину, йому слід давати перорально активоване вугілля та контролювати плазмовий рівень саліцилатів. Для ефективного виведення саліцилатів із плазми крові слід вводити бікарбонат натрію. Гемодіаліз є методом вибору у випадках, якщо концентрація саліцилатів у плазмі крові становить більш ніж 700 мкг/мл у дорослих або менше – у дітей та пацієнтів літнього віку, а також у випадку тяжкого метаболічного ацидозу. Подальше лікування необхідно здійснювати відповідно до рекомендацій лікаря. Передозування парацетамолу Клінічні симптоми ураження печінки стають помітними зазвичай через 24–48 годин після передозування та досягають максимуму зазвичай через 4–6 діб. У групі високого ризику знаходяться пацієнти, які отримують терапію фермент-індукуючими лікарськими засобами, такими як карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, рифампіцин, та препаратами звіробою звичайного, а також пацієнти з алкогольною залежністю в анамнезі та пацієнти, які страждають від недостатності харчування. Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність, що може вимагати пересадки печінки або мати летальний наслідок. У випадках передозування спостерігався гострий панкреатит, зазвичай разом із порушеннями функції печінки та гепатотоксичністю. Негайна медична допомога є необхідною при передозуванні, навіть якщо симптоми передозування не спостерігаються. Якщо передозування підтверджено або навіть підозрюється, пацієнта слід доставити до найближчого медичного пункту, де йому зможуть надати невідкладну медичну допомогу та кваліфіковане лікування. Це необхідно зробити, навіть якщо симптоми передозування відсутні, через ризик відкладеного ураження печінки. За потреби слід застосовувати лікування N-ацетилцистеїном або метіоніном. Передозування кофеїну Передозування кофеїну може спричинити біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, тахікардію чи серцеву аритмію, впливати на центральну нервову систему (безсоння, неспокій, нервове збудження, хвилювання, тривожність, тремор, судоми). Клінічно важливі симптоми передозування кофеїну пов’язані також із серйозним ураженням печінки парацетамолом. Специфічного антидоту немає, але підтримувальні заходи, такі як застосування антагоністів бета-адренорецепторів, можуть полегшити кардіотоксичний ефект.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.