Дротаверин таблетки по 40 мг, 20 шт. - Досвідчений Завод ДНЦЛЗ

По 10 таблеток у блістері; по 2 блістера у коробці.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:таблетки від світло-жовтого до жовтувато-зеленого кольору.

Дротаверин - похідна ізохіноліну, чинить спазмолітичну дію безпосередньо на гладку мускулатуру шляхом інгібування дії ферменту фосфодіестерази ІV (ФДЕ IV), що призводить до збільшення концентрації циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ), і завдяки інактивації легкого ланцюжка кінаЛ гладких м'язів.

In vitro дротаверин пригнічує дію ферменту ФДЕ IV і не впливає на дію ізоферментів фосфодіестерази ІІІ (ФДЕ iii) та фосфодіестерази V (ФДЕ V). ФДЕ IV має велике функціональне значення для зниження скорочувальної активності гладких м'язів, тому вибіркові інгібітори цього ферменту можуть бути корисними для лікування хвороб, що супроводжуються гіперрухливістю, а також різних захворювань, під час яких виникають спазми шлунково-кишкового тракту.

У клітинах гладких м'язів міокарда та судин цАМФ гідролізується в основному ізоферментом ФДЕ III, тому дротаверин є ефективним спазмолітичним засобом, не має значних побічних ефектів з боку серцево-судинної системи та сильної терапевтичної дії на цю систему.

Дротаверин ефективний при спазмах гладкої мускулатури як нервового, і м'язового походження. Дротаверин діє на гладку мускулатуру шлунково-кишкового, біліарної, сечостатевої та судинної систем незалежно від типу їхньої автономної іннервації. Він посилює кровообіг у тканинах завдяки своїй здатності розширювати судини.

Дія дротаверину сильніша за дію папаверину, абсорбція більш швидка і повна, він менше зв'язується з білками плазми крові. Перевагою дротаверину є також те, що на відміну від папаверину після його парентерального введення не спостерігається такого побічного ефекту, як стимуляція дихання.

Дротаверин швидко та повністю абсорбується після перорального застосування. Він високою мірою (95‒98 %) зв’язується з альбумінами плазми, α- та β-глобулінами. Максимальна концентрація в крові після перорального застосування досягається протягом 45‒60 хвилин. Після первинного метаболізму 65 % введеної дози надходить до кровообігу у незміненому вигляді. Метаболізується у печінці. Напівперіод біологічного існування становить 8‒10 годин.
За 72 години дротаверин практично повністю виводиться з організму, приблизно 50 % виводиться із сечею та приблизно 30 % – з калом. В основному дротаверин виводиться у формі метаболітів, у незміненій формі в сечі не виявляється.

Засоби, які застосовуються при функціональних шлунково-кишкових розладах. Код АТХ А03А D02.

Інгібітори фосфодіестерази, такі як папаверин, знижують антипаркінсонічний ефект леводопи. Слід з обережністю застосовувати лікарський засіб одночасно з леводопою, оскільки антипаркінсонічний ефект останньої зменшується, а ригідність та тремор посилюються.

діюча речовина: drotaverinе;
1 таблетка містить дротаверину гідрохлориду у перерахуванні на 100 % суху речовину 40 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; повідон; магнію стеарат; натрію кроскармелоза.

Якщо у пацієнтів після застосування препарату спостерігається запаморочення, вони повинні уникати потенційно небезпечних видів діяльності, таких як керування автомобілем і роботи, що потребує підвищеної уваги.

Вагітність. Після прийому внутрішньо дротаверину тваринам не було виявлено жодних ознак прямого або непрямого впливу на вагітність, ембріональний розвиток, пологи або післяпологовий розвиток. Однак необхідно обережно призначати препарат вагітним жінкам.

Годування грудьми. Через відсутність даних у період годування груддю застосування препарату не рекомендується.

Фертильність. Даних про вплив на фертильність людини немає.

Дітям віком до 6 років застосування препарату протипоказано.

Застосовувати для лікування:

• спазмів гладкої мускулатури, пов'язаних із захворюваннями біліарного тракту: холецистолітіаз, холангіолітіаз, холецистит, перихолецистит, холангітом, папіліт;
• спазмів гладкої мускулатури при захворюваннях сечового тракту: нефролітіазі, уретролітіаз, пієліті, циститі, тенезах сечового міхура.

Як допоміжне лікування при:

• спазмах гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, гастриті, кардіо- та/або пілороспазмі, ентерит, коліт, спастичних колітах із запором та синдромі роздратованого кишечника, супроводжується метеоризмом;
• головний біль напруги;
• гінекологічні захворювання (дисменорея).

• Підвищена чутливість до дротаверину або до будь-якого компонента препарату.
• Тяжка печінкова, ниркова або серцева недостатність (синдром малого серцевого викиду).

Дорослі: звичайна середня доза становить 120-240 мг на добу в 2-3 прийоми.

У разі застосування дротаверину дітям:

для дітей 6-12 років максимальна добова доза становить 80 мг (розділити на 2 прийоми);

для дітей віком від 12 років максимальна добова доза становить 160 мг (розділити на 2-4 прийоми).

Особливості застосування

Застосовувати з обережністю при гіпотензії.

Препарат містить лактозу. Якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати препарат.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку, висипання, свербіж, гіперемію шкіри, лихоманку, озноб, підвищення температури тіла, слабкість.

З боку серцево-судинної системи: серцебиття, артеріальна гіпотензія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, запор, блювання.

Симптоми: при значному передозуванні дротаверину спостерігалися порушення серцевого ритму та провідності, у тому числі повна блокада пучка Гіса та зупинка серця, які можуть бути летальними.

При передозуванні пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом лікаря та отримувати симптоматичне лікування, включаючи викликання блювання та/або промивання шлунка.

При температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Це спазмолітичний засіб, що застосовується при функціональних розладах травного тракту. Ефективний у разі спазму мускулатури як м'язового, і нервового походження.