Дозування
- Рак передміхурової залози
Одна внутрішньом'язова або підшкірна ін'єкція Дифереліну® (11,25 мг) кожні 3 місяці.
Тривалість лікування
При лікуванні високоризикованого локалізованого або місцевопоширеного гормонзалежного раку передміхурової залози, коли лікарський засіб застосовують як супутню терапію та після радіотерапії клінічні дані продемонстрували, що радіотерапія з подальшою довготривалою антиандрогенною терапією є більш прийнятною, ніж радіотерапія з подальшою короткостроковою антиандрогенною терапією (див. розділ «Фармакодинамика»).
Тривалість антиандрогенної терапії, рекомендована протоколами лікування пацієнтів з високоризикованим локалізованим або місцевопоширеним раком передміхурової залози, які проходять радіотерапію, становить 2 - 3 роки.
Пацієнтам з метастатичним кастраційно-резистентним раком передміхурової залози, які не проходили хірургічну кастрацію та отримують агоніст ГнРГ, наприклад трипторелін, і для яких лікування абіратерону ацетатом як інгібітором біосинтезу андрогенів або ензалутамідом як інгібітором функції рецепторів андрогенів є прийнятним, терапію агоністом ГнРГ слід продовжувати.
Одна внутрішньом'язова ін'єкція лікарського засобу Дифереліну® (11,25 мг) кожні 3 місяці.
Підшкірне введення лікарського засобу жінкам не досліджувалось.
Лікування необхідно розпочинати у перші п'ять днів менструального циклу.
Тривалість лікування залежить від початкового ступеня тяжкості ендометріозу та зменшення клінічних проявів (функціональних і анатомічних) під час лікування. Як правило, курс лікування ендометріозу має становити не менше 3 місяці і не більше 6 місяців. Не рекомендується розпочинати другий курс лікування триптореліном або іншим аналогом ГнРГ.
УВАГА! Важливо, щоб ін'єкція лікарського засобу пролонгованого вивільнення була виконана з дотриманням усіх інструкцій, наведених у інструкції із застосування. Кожну невдалу ін'єкцію, після якої у шприці залишається лікарського засобу більше, ніж передбачено інструкцією, необхідно реєструвати.
- Передчасне статеве дозрівання:
Лікування дітей триптореліном потрібно проводити під ретельним наглядом дитячого ендокринолога, педіатра або ендокринолога з досвідом лікування передчасного статевого дозрівання центрального ґенезу.
Діти з масою тіла більше 20 кг: одна внутрішньом'язова ін'єкція лікарського засобу Диферелін® (11,25 мг) кожні 3 місяці.
Підшкірне введення лікарського засобу дітям не досліджувалось.
Лікування слід припинити за умови фізіологічної статевої зрілості у хлопчиків та дівчаток і не рекомендується подовжувати для дівчаток віком понад 12 років з дозріванням кісток. Щодо хлопчиків такі дані обмежені. Щодо оптимального часу припинення лікування відповідно до кісткового віку повідомлялося, що лікування слід припинити у хлопчиків з кістковим дозріванням у віці 13 - 14 років.
Лікарський засіб Диферелін® (11,25 мг) не можна вводити інтраваскулярно.
Дозування
· Рак передміхурової залози
Одна внутрішньом'язова або підшкірна ін'єкція Дифереліну® (11,25 мг) кожні 3 місяці.
Тривалість лікування
При лікуванні високоризикованого локалізованого або місцевопоширеного гормонзалежного раку передміхурової залози, коли лікарський засіб застосовують як супутню терапію та після радіотерапії клінічні дані продемонстрували, що радіотерапія з подальшою довготривалою антиандрогенною терапією є більш прийнятною, ніж радіотерапія з подальшою короткостроковою антиандрогенною терапією (див. розділ «Фармакодинамика»).
Тривалість антиандрогенної терапії, рекомендована протоколами лікування пацієнтів з високоризикованим локалізованим або місцевопоширеним раком передміхурової залози, які проходять радіотерапію, становить 2 - 3 роки.
Пацієнтам з метастатичним кастраційно-резистентним раком передміхурової залози, які не проходили хірургічну кастрацію та отримують агоніст ГнРГ, наприклад трипторелін, і для яких лікування абіратерону ацетатом як інгібітором біосинтезу андрогенів або ензалутамідом як інгібітором функції рецепторів андрогенів є прийнятним, терапію агоністом ГнРГ слід продовжувати.
· Ендометріоз:
Одна внутрішньом'язова ін'єкція лікарського засобу Дифереліну® (11,25 мг) кожні 3 місяці.
Підшкірне введення лікарського засобу жінкам не досліджувалось.
Лікування необхідно розпочинати у перші п'ять днів менструального циклу.
Тривалість лікування залежить від початкового ступеня тяжкості ендометріозу та зменшення клінічних проявів (функціональних і анатомічних) під час лікування. Як правило, курс лікування ендометріозу має становити не менше 3 місяці і не більше 6 місяців. Не рекомендується розпочинати другий курс лікування триптореліном або іншим аналогом ГнРГ.
УВАГА! Важливо, щоб ін'єкція лікарського засобу пролонгованого вивільнення була виконана з дотриманням усіх інструкцій, наведених у інструкції із застосування. Кожну невдалу ін'єкцію, після якої у шприці залишається лікарського засобу більше, ніж передбачено інструкцією, необхідно реєструвати.
· Передчасне статеве дозрівання:
Лікування дітей триптореліном потрібно проводити під ретельним наглядом дитячого ендокринолога, педіатра або ендокринолога з досвідом лікування передчасного статевого дозрівання центрального ґенезу.
Діти з масою тіла більше 20 кг: одна внутрішньом'язова ін'єкція лікарського засобу Диферелін® (11,25 мг) кожні 3 місяці.
Підшкірне введення лікарського засобу дітям не досліджувалось.
Лікування слід припинити за умови фізіологічної статевої зрілості у хлопчиків та дівчаток і не рекомендується подовжувати для дівчаток віком понад 12 років з дозріванням кісток. Щодо хлопчиків такі дані обмежені. Щодо оптимального часу припинення лікування відповідно до кісткового віку повідомлялося, що лікування слід припинити у хлопчиків з кістковим дозріванням у віці 13 - 14 років.
Лікарський засіб Диферелін® (11,25 мг) не можна вводити інтраваскулярно.
Порошок слід суспендувати в розчиннику, який додається, безпосередньо перед проведенням ін'єкції, обережно гойдаючи флакон зі сторони в сторону до отримання гомогенної суспензії молочного кольору. Для одноразового застосування.
Інструкції з відновлення лікарського засобу Диферелін® (11,25 мг) до застосування наведені у розділі «Інструкція із застосування».
Нижчезазначена інформація призначена тільки для медичних працівників
ІНСТРУКЦІЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте інструкцію.
1. ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ПЕРЕД ПРИГОТУВАННЯМ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ
Оскільки лікарський засіб слід ввести негайно після відновлення, спочатку необхідно продезінфікувати шкіру пацієнта в місці ін'єкції.
Місце введення:
- для ЖІНОК та ДІТЕЙ - сідниця (внутрішньом'язове введення).
- ТІЛЬКИ ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ - сідниця (внутрішньом'язове введення) або ділянка живота чи стегна (підшкірне введення).
2. ПІДГОТОВКА ДО ІН'ЄКЦІЇ
В упаковці міститься три голки, застосовують ЛИШЕ ДВІ з них:
Голка 1: довгу голку (довжиною 38 мм), не оснащену системою захисту, у всіх випадках застосовують для відновлення лікарського засобу
Голка 2: довгу голку (довжиною 38 мм), оснащену системою захисту, застосовують для внутрішньом'язової ін'єкції (ЧОЛОВІКАМ, ЖІНКАМ, ДІТЯМ).
Голка 3: коротку голку (довжиною 25 мм), оснащену системою захисту, застосовують для підшкірної ін'єкції (ТІЛЬКИ ЧОЛОВІКАМ).
Наявність бульбашок на поверхні ліофілізату є нормою
2a
- Візьміть ампулу з розчинником. Легенько постукайте по ампулі, щоб у її кінчику не залишилося розчину.
- Приєднайте голку 1 (не оснащену системою захисту) до шприца. Захисний ковпачок поки що не знімайте.
- Відкрийте ампулу, зламавши її у місці, де нанесено позначку.
- Зніміть захисний ковпачок з голки 1. Введіть голку в ампулу та наберіть у шприц вміст ампули повністю. Відкладіть шприц з розчинником.
2б
- Візьміть флакон з порошком. Постукайте по флакону, щоб на стінках не залишилося порошку.
- Зніміть з флакона пластмасову кришку.
- Візьміть шприц з розчинником та, тримаючи його у вертикальному положенні, введіть голку у флакон крізь гумову пробку. Повільно введіть розчинник таким чином, щоб ним максимально обмити всю внутрішню поверхню верхньої частини флакона.
2в
Витягніть голку 1 таким чином, щоб вона знаходилася вище поверхні рідини, та легенько струшуйте флакон у горизонтальному напрямку до отримання суспензії.
- Переконайтеся, що тривалість перемішування була достатньою, щоб отримати гомогенну суспензію, молочного кольору.
- Важливо: переконайтеся, що у флаконі не залишилося несуспендованого порошку (якщо залишися згустки порошку, продовжуйте струшувати флакон до їх зникнення).
2г
- Отримавши гомогенну суспензію, занурте у неї голку та, не перевертаючи флакон, втягніть суспензію в повному об'ємі. Невелику кількість суспензії, яка залишиться у флаконі, слід викинути. Для компенсації цієї кількості передбачено наповнення флакона з певним надлишком.
- Приєднуючи голку до шприца, тримайте її за кольорову канюлю. Від'єднайте від шприца голку 1, яку було застосовано для відновлення. Приєднайте до шприца необхідну голку:
Для внутрішньом'язової ін'єкції - голка 2 (довга голка, оснащена системою безпеки) або
Для підшкірної ін'єкції тільки чоловікам - голка 3 (коротка голка, оснащена системою безпеки).
- Відігніть кожух з голки в бік шприца та залиште його у такому положенні.
- Зніміть захисний ковпачок з голки.
- Видаліть зі шприца повітря та негайно виконайте ін'єкцію.
ІН'ЄКЦІЯ
- ЖІНКАМ, ДІТЯМ голкою 2 (довга голка) внутрішньом'язова ін'єкція у сідничний м'яз.
- ЧОЛОВІКАМ голкою 2 (довга голка) внутрішньом'язова ін'єкція у сідничний м'яз або голкою 3 (коротка голка) підшкірна ін'єкція у стінку живота або бокову поверхню стегна. Візьміть у складку шкіру живота або стегна, підніміть підшкірну тканину та введіть голку під кутом 30 - 45 градусів
4. ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ
- Активація системи безпеки однією рукою
Примітка: палець має весь час перебувати за кожухом
§ Спосіб А: натисніть на кожух пальцем
або
§ Спосіб Б: притисніть кожух до плоскої поверхні
В обох випадках натискайте чітким швидким рухом, доки не почуєте виразне клацання при закритті голки щитком.
Візуально переконайтеся, що голка повністю закрита.
- Викиньте голки у спеціальний контейнер для гострих предметів.
Особливості застосування
Застосування агоністів ГнРГ може викликати зниження мінеральної щільності кісткової тканини. Попередні дані показують, що у чоловіків застосування бісфосфонату разом з агоністом ГнРГ може знизити втрату мінеральної щільності кісткової тканини. Особливу увагу необхідно приділяти пацієнтам з додатковими факторами ризику захворювання на остеопороз (такими як зловживання алкоголем, паління, тривале лікування препаратами, які спричиняють зниження мінеральної щільності кісткової тканини, наприклад, протисудомними препаратами або кортикостероїдами, спадкова схильність до захворювання остеопорозом, недостатність харчування).
До призначення лікарського засобу Диферелін® (11,25) мг необхідно підтвердити відсутність у пацієнтки вагітності.
У рідкісних випадках терапія агоністами ГнРГ може виявити раніше не зафіксовану гонадотропну аденому гіпофіза. У таких пацієнтів може виникнути гіпофізарна апоплексія, що характеризується раптовими головними болями, блюванням, порушеннями зору та офтальмоплегією.
Існує підвищений ризик розвитку депресії (що може бути тяжкою) у пацієнтів, що проходять лікування агоністами ГнРГ, зокрема триптореліном. З урахуванням цього пацієнтів потрібно проінформувати та забезпечити належним лікуванням у разі появи симптомів. Пацієнти, які перебувають у стані депресії, потребують ретельного спостереження протягом терапії.
Диферелін® (11,25 мг) містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто загалом засіб вільний від натрію.
Слід з обережністю призначати цей лікарський засіб пацієнтам, які лікуються антикоагулянтами, через ризик виникнення гематом у місці ін'єкції.
Рак передміхурової залози
На початку лікування триптореліном, подібно до інших агоністів ГнРГ, призводить до тимчасового підвищення сироваткових рівнів тестостерону. В результаті протягом перших тижнів лікування можуть розвинутися поодинокі випадки тимчасового погіршення симптомів раку передміхурової залози. Протягом початкового етапу лікування слід розглянути можливість додаткового призначення відповідного антиандрогену для нейтралізації початкового збільшення рівня тестостерону в сироватці крові та попередження посилення клінічних симптомів.
Незначна кількість пацієнтів може зазнати тимчасового посилення симптомів раку передміхурової залози та тимчасового посилення болю, пов'язаного з раком (болю при метастатичному враженні), що лікується симптоматично.
Як і у разі застосування інших агоністів ГнРГ, спостерігалися поодинокі випадки виникнення компресії спинного мозку або обструкції сечівника. У разі розвитку компресії спинного мозку чи порушення функції нирок застосовують стандартні методи лікування цих ускладнень, а в надзвичайних випадках розглядають можливість проведення негайної орхіектомії (хірургічної кастрації). Протягом перших тижнів лікування показаний ретельний моніторинг, особливо пацієнтів з вертебральними метастазами, з ризиком виникнення компресії спинного мозку та/або пацієнтів з обструкцією сечових шляхів. З тієї самої причини особливу обережність слід проявляти при призначенні лікування пацієнтів з продромальними ознаками компресії спинного мозку.
Після проведення хірургічної кастрації трипторелін не приводить в подальшому зниження рівня тестостерону в сироватці крові.
Тривала нестача андрогену внаслідок двобічної орхіектомії або введення аналогів ГнРГ підвищує ризик втрати кісткової маси та може призвести до захворювання на остеопороз, а також підвищує ризик перелому кісток.
Андроген-деприваційна терапія може спричинити подовження інтервалу QT. У пацієнтів з подовженням інтервалу QT в анамнезі або відповідними факторами ризику, а також у пацієнтів, що одночасно проходять терапію з застосуванням лікарських засобів, які можуть подовжувати інтервал QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), лікарям слід оцінити співвідношення користі та ризику, зокрема потенційну можливість шлуночкової тахікардії типу «пірует», перш ніж розпочинати лікування лікарським засобом Диферелін®.
До того ж, згідно з епідеміологічними даними було визначено, що під час антиандрогенної терапії у пацієнтів можуть відбуватися зміни в обміні речовин (наприклад, порушення толерантності до глюкози) або підвищення ризику захворювань серцево-судинної системи. Хоча проспективні дані не підтвердили зв'язок між терапією аналогами ГнРГ і підвищенням летальності від серцево-судинних захворювань, пацієнти з високим ризиком порушення обміну речовин і виникнення серцево-судинних захворювань мають бути ретельно обстежені перед початком лікування, і їм необхідно перебувати під належним наглядом протягом проведення антиандрогенної терапії.
У зв'язку з тривалою нестачею андрогену лікування аналогами ГнРГ може підвищити ризик анемії. Цей ризик потребує оцінювання у пацієнтів, які отримують лікування, та належного спостереження.
Застосування триптореліну в терапевтических дозах перешкоджає роботі гіпофізарно-гонадної системи. Як правило, її нормальне функціонування відновлюється після припинення терапії. Тому дані діагностичних тестів на функцію гіпофізарно-гонадної системи, які проводяться під час терапії аналогами ГнРГ та після її припинення, можуть бути хибними.
Може спостерігатися підвищення активності кислої фосфатази під час початкового періоду терапії.
Може бути корисним проведення періодичної перевірки рівня тестостерону в крові за допомогою точного методу, оскільки його показник не повинен перевищувати 1 нг/мл.
У жінок
Необхідно переконатися, що пацієнтка не вагітна, перед призначенням лікарського засобу Диферелін® (11,25 мг). При застосуванні агоністів ГнРГ існує значний ризик зниження мінеральної щільності кісткової тканини, в середньому, на 1% на місяць під час шестимісячного курсу терапії. Зниження мінеральної щільності кісткової тканини на 10% підвищує ризик перелому кісток у 2 - 3 рази.
Згідно з наявними даними, зниження кісткової щільності у більшості жінок припиняється після завершення терапії.
Наразі не існує конкретної інформації щодо пацієнток з виявленим остеопорозом або факторами ризику захворювання на остеопороз (наприклад, зловживання алкоголем, паління, тривале лікування засобами, які спричиняють зниження мінеральної щільності кісткової тканини, наприклад, протисудомними засобами або кортикостероїдами, спадкова схильність до захворювання на остеопороз, недостатність харчування, наприклад, нервово-психічна анорексія). Оскільки зниження мінеральної щільності кісткової тканини може бути згубним для таких пацієнток, рішення про використання триптореліну слід приймати індивідуально, і терапію необхідно розпочинати, лише якщо позитивний ефект перевищує ризик згідно з ретельно проведеною оцінкою. Необхідно приділити увагу додатковим заходам для протидії зниженню мінеральної щільності кісткової тканини.
Застосування лікарського засобу Диферелін® (11,25 мг) спричиняє постійну гіпогонадотропну аменорею.
При виникненні генітальної кровотечі після першого місяця необхідно провести аналіз рівня естрадіолу в плазмі крові, і якщо показник становить менше ніж 50 пг/мл, необхідно провести дослідження на можливе органічне ураження.
Оскільки менструація має припинитися в період лікування триптореліном, слід повідомити пацієнтку про необхідність поінформувати свого лікаря у випадку продовження звичайного менструального циклу.
Під час проходження курсу терапії та протягом 1 місяця після введення останньої ін'єкції необхідно застосовувати негормональні методи контрацепції (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Після припинення терапії функція яєчників відновлюється, і овуляція відбувається приблизно через 5 місяців після введення останньої ін'єкції.
Передчасне статеве дозрівання
Лікування дітей з прогресуючою пухлиною головного мозку необхідно розпочинати після ретельної оцінки ризику та користі від лікування.
У дівчаток початкова гонадна стимуляція може спричинити протягом першого місяця вагінальну кровотечу слабкої або середньої інтенсивності.
Після завершення терапії відбувається розвиток характеристик статевого дозрівання.
Інформація про фертильність у майбутньому все ще обмежена. У більшості дівчаток початок регулярного менструального циклу встановлюється в середньому через рік після припинення терапії.
Диферелін® (11,25 мг) не показаний при транзиторному передчасному статевому дозріванні, а також при нормальних варіантах статевого розвитку (передчасне телархе, пубархе та менархе) та при поодинокій менструації, що може (проте не обов'язково) бути пов'язана з розвитком молочних залоз при неузгодженій відповіді на тест на рилізинг-фактор лютеїнізуючого гормону та при наявності функціонуючих кіст яєчника.
Необхідно виключити можливість псевдопередчасного статевого дозрівання (гонадна пухлина та пухлина надниркової залози, а також гіперплазія) і гонадотропіннезалежного передчасного статевого дозрівання (тестикулярний токсикоз, родинна гіперплазія клітин Лейдіга).
Під час лікування передчасного статевого дозрівання центрального ґенезу агоністами ГнРГ може знижуватись мінеральна щільність кісткової тканини. Однак після припинення лікування відбувається подальше накопичення кісткової маси, а на максимальну кісткову масу у пізньому пубертатному періоді лікування не впливає.
Після припинення лікування агоністами ГнРГ може розвиватися епіфізеоліз голівки стегна. Існує теорія про те, що низька концентрація естрогену під час лікування агоністами ГнРГ ослаблює епіфізарну пластинку. Прискорення росту після завершення лікування призводить до скорочення сили зрізання, необхідної для зміщення епіфізу.