Солодка гола (Glycyrrhiza glabra). Може виявляти відхаркувальну, обволікаючу, сечогінну, протизапальну, антигістамінну дію, бере участь у регулюванні водно-сольового обміну в організмі, може застосовуватися при кашлі, бронхіті, бронхіальній астмі та інших запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.
Корінь солодки містить багато діючих речовин, такі як:
- Гліциризинова кислота: допомагає знімати запалення, стимулювати діяльність надниркових залоз. Вона може гальмувати біосинтез холестерину, вступати з ним у реакції й утворювати нерозчинний комплекс.
- Флавоноїди: сприяють зняттю напруги гладкої мускулатури, запалення, нормалізації рівня проникності стінок кровоносних судин.
- Сапоніни: допомагають посилити секреторну функцію слизової оболонки дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту, м’яко обволікають, допомагають захистити від подразнення, розріджувати мокротиння і полегшувати відкашлювання. Можуть виявляти протизапальну та дезінфікуючу дію.
Базилік священний (Ocimum sanctum). В аюрведі базилік тисячоліттями використовувався як одна з основних рослин. Його часто використовують при застуді, головному болі, хворобах шлунку та різного виду отруєннях. Дослідження показують, що базилік містить в собі велику кількість евгенолу (1-гідрокси-2-метокси-4-аліл-бензил), що може надавати базиліку знеболювальні властивості. Він також сприяє зниженню рівня холестеролу й сприятливо впливає на рівень глюкози в крові за рахунок своїх властивостей антиоксиданту.
Імбир лікарський (Zingiber officinale). У хімічний склад кореня імбиру входить набір ефірних олій, цінгіберін, цінгерол, шагеол, а також жирні олії, крохмаль і дубильні речовини. Крім того він містить всі незамінні амінокислоти, такі як триптофан, лейзин, метіонін, валін, феніланін, треонін та інші. Імбир в аюрведі використовується при застудних захворюваннях, як засіб, що
допомагає розігрівати кров, знищувати шкідливі бактерії, сприяє відхаркуванню при кашлі. Імбир може застосовуватися при синуситах і бронхітах. Чай з коренем імбиру відновлює сили, сприяє покращенню мозкового кровообігу, допомагає зняти втому і подолати наслідки стресу.
М’ята перцева (Mentha piperita). Листя м’яти перцевої містить ефірну олію, до складу якої входить ментол, пінени, лимонен, феландрен, цинеол та інші терпеноїди, а також флавоноїди, кислота урсолова і олеанолова, бетаїн, каротин, гесперидин, дубильні речовини, органічні кислоти, мікроелементи. М’ята перцева входить до складу багатьох продуктів різного спектру
дії. Листя м’яти перцевої можуть прийматися у вигляді настоїв при безсонні, істерії та невралгії; сприяють стимуляції серцевої діяльності, покращенню кровообігу та можуть застосовуватися
при атеросклерозі. М’яту активно застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту: гастритах, колітах, метеоризмі, нудоті, проносі, блювоті і закрепі. Вона також сприяє пригніченню життєдіяльності ряду спороутворюючих бактерій та золотистого стафілокока.
Коричник цейлонський (Cinnamomum zeylanicum). У складі олії коричника цейлонського міститься евгенол (до 10%), бета-каріофіллен, ціннамальдегід, ліналоол, метілхавікол, фелландрен, а також присутня особлива речовина – альдегід коричної кислоти. Дія коричника на організм заснована на тому, що олія подразнює шкіру і слизові оболонки, допомагає підсилювати кровообіг і підвищувати температуру тіла. Вчені встановили факт знищення ефіром коричника патогенних грибків роду Кандіда. Може використовуватися для схуднення, нормалізації обмінних процесів і спалювання надлишкової підшкірної клітковини, сприяє приведенню в норму роботу кишечника та може застосовуватися при бродінні, газоутворенні і здутті.