Бікалутамід таблетки в/плівк. обол. 50 мг блістер № 28

По 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі, білого кольору таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакодинаміка. Бікалутамід є нестероїдним антиандрогеном, що не має іншого впливу на ендокринну систему. Препарат зв’язується з андрогенними рецепторами, не активуючи експресію генів, таким чином пригнічуючи андрогенні стимули. В результаті такого пригнічення спостерігається регресія пухлини передміхурової залози. При відміні Бікалутаміду Дженефарм у певної частини пацієнтів може виникнути синдром відміни. Бікалутамід Дженефарм є рацемічною сумішшю із антиандрогенною активністю, представленою майже виключно (R)-енантіомером. Фармакокінетика. Абсорбція Бікалутамід добре абсорбується при пероральному прийомі. Докази клінічно значущого впливу прийому їжі на біодоступність препарату відсутні. Розподіл Бікалутамід має високий ступінь зв’язування з білками (рацемат 96%, (R)-енантіомер > 99%) і піддається інтенсивному метаболізму (шляхом окислення та глюкуронізації); його метаболіти виводяться нирками та з жовчю приблизно в однаковій кількості. Біотрансформація (S)-енантіомер дуже швидко виводиться в порівнянні з (R)-енантіомером; виведення останнього з плазми становить приблизно 1 тиждень. При щоденному прийомі Бікалутаміду Дженефарм (R)-енантіомер внаслідок його тривалого періоду напіввиведення кумулюється в плазмі крові в 10-кратній концентрації. Плато концентрації (R)-енантіомера на рівні приблизно 9 мкг/мл спостерігається при призначенні денної дози 50 мг бікалутаміду. У стабільній фазі на частку переважно активного (R)-енантіомера припадає 99% загальної кількості циркулюючих енантіомерів. Елімінація (виведення) Під час клінічного дослідження середня концентрація (R)-бікалутаміду в спермі чоловіків, які отримували бікалутамід 150 мг, становила 4,9 мкг/мл. Кількість бікалутаміду, яка потенційно потрапляє в організм жінки-партнерки під час статевого акту, низька і може становити приблизно 0,3 мкг/мл, що нижче, ніж рівень, який у лабораторних тварин чинить вплив на потомство. Особливі групи пацієнтів Фармакокінетика (R)-енантіомера не залежить від віку, наявності ураження нирок або наявності легкого чи помірного ураження печінки. Є докази, що у пацієнтів з тяжкими ураженнями печінки (R)-енантіомер повільніше виводиться з плазми крові.

Антиандрогенні засоби. Код АТX L02B B03.

Не існує доказів фармакодинамічної чи фармакокінетичної взаємодії бікалутаміду та аналогів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону. Дослідження іn vitro показали, що R-бікалутамід є інгібітором CYP3A4 і виявляє менший інгібіторний ефект на активність CYP 2С9, 2С19 та 2D6. Хоча клінічні дослідження, в ході яких застосовували антипірин як маркер активності цитохрому Р450 (CYP), не свідчать про потенційну взаємодію із бікалутамідом, середня концентрація мідазоламу (площа під фармакокінетичною кривою) збільшилась до 80% після одночасного його прийому протягом 28 днів із бікалутамідом. У разі застосування препаратів з вузьким терапевтичним діапазоном таке підвищення може мати велике значення. Відповідно, одночасне застосування із терфенадином, астемізолом та цизапридом є протипоказаним (див. розділ «Протипоказання»). Також бікалутамід слід з обережністю застосовувати із такими сполуками, як циклоспорин та блокатори кальцієвих каналів. Може виникнути необхідність у зменшенні дози цих препаратів, особливо якщо є ознаки посилення впливу препарату чи виникають побічні ефекти в результаті його застосування. При застосуванні циклоспорину рекомендують проводити ретельне спостереження за його концентрацією у плазмі та за клінічним станом пацієнта після початку чи припинення лікування Бікалутамідом Дженефарм. З обережністю слід призначати Бікалутамід Дженефарм при застосуванні препаратів, які можуть пригнічувати окислення препаратів, таких як циметидин, кетоконазол. Теоретично це може призвести до підвищення концентрації бікалутаміду плазмі, що може зумовити посилення побічних ефектів препарату. Дослідження іn vitro показали, що бікалутамід може витісняти кумариновий антикоагулянт варфарин із ділянок його зв’язування з білками. Повідомлялося про посилення ефектів варфарину та інших кумаринових антикоагулянтів при їх одночасному прийомі з бікалутамідом. Тому під час застосування Бікалутаміду Дженефарм у пацієнтів, які одночасно отримують кумаринові антикоагулянти, рекомендують проводити ретельний моніторинг протромбінового часу (ПЧ) та міжнародного нормалізованого відношення (МНВ), — може бути потрібним коригування дози антикоагулянтів (див. розділи «Особливості застосування» і «Побічні реакції»). У зв’язку з тим, що антиандрогенна терапія може призводити до подовження інтервалу QT, слід з обережністю призначати Бікалутамід Дженефарм одночасно з лікарськими засобами, які здатні подовжити інтервал QT або спричинити розвиток шлуночкової тахікардії типу пірует (torsade de pointes), такими як антиаритмічні препарати класу IA (хінідин, дизопірамід) або класу III (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), метадон, моксифлоксацин, нейролептики тощо (див. розділ «Особливості застосування»). Діти. Дослідження взаємодії проводили тільки за участю дорослих.

діюча речовина: бікалутамід; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 50 мг бікалутаміду; допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон К-25; натрію крохмальгліколят (тип А); магнію стеарат; оболонка таблетки: гіпромелоза (5сР); титану діоксид (Е 171); пропіленгліколь.

Бікалутамід Дженефарм протипоказаний для застосування дітям.

Для лікування розповсюдженого раку простати у комбінації з аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону (РФЛГ) або хірургічною кастрацією.

Бікалутамід Дженефарм протипоказаний для застосування жінкам та дітям (див. розділ «Застосування у період вагітності та годування груддю»). Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин. Одночасний прийом Бікалутаміду Дженефарм з терфенадином, астемізолом або цизапридом протипоказаний (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дозування Дорослі чоловіки, включаючи пацієнтів літнього віку: одна таблетка (50 мг) один раз на добу. Лікування Бікалутамідом Дженефарм слід починати щонайменше за 3 дні до початку терапії аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону або одночасно із хірургічною кастрацією. Ниркова недостатність: корекція дози для пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібна. Печінкова недостатність: корекція дози для хворих з легкою печінковою недостатністю не потрібна. Підвищена кумуляція можлива у хворих з помірною та тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Особливості застосування»).

Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до ≤1/100), рідко (від ≥1/10000 до ≤1/1000), дуже рідко (≤1/10 000), частота невідома (на основі наявних даних неможливо встановити частоту виникнення).

Система органів	Частота	Побічна реакція
Розлади з боку крові та лімфатичної системи	Дуже часто	Анемія
Розлади з боку імунної системи	Нечасто	Підвищена чутливість, ангіоневротичний набряк, кропив’янка
Розлади з боку системи обміну речовин та харчування	Часто	Зменшення апетиту
Психічні розлади	Часто	Зниження лібідо, депресія
Розлади з боку нервової системи	Дуже часто	Запаморочення
	Часто	Сонливість
Розлади з боку серця	Часто	Інфаркт міокарда (надходили повідомлення про летальні випадки)4, серцева недостатність4
	Частота невідома	Пролонгація QT (див. розділи «Особливості застосування» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)
Судинні порушення	Дуже часто	Припливи
Розлади з боку органів середостіння, грудної клітки та дихальної системи	Нечасто	Інтерстиціальна легенева хвороба5 (надходили повідомлення про летальні випадки)
Розлади з боку травної системи	Дуже часто	Біль у животі, запор, нудота
	Часто	Диспепсія, метеоризм
Гепатобіліарні розлади	Часто	Гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ1
	Рідко	Печінкова недостатність2 (надходили повідомлення про летальні випадки).
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини	Часто	Алопеція, гірсутизм / відновлення росту волосся, сухість шкіри, свербіж, висип
	Нечасто	Реакція підвищеної чутливості до світла
Розлади з боку нирок та сечовидільної системи	Дуже часто	Гематурія
Розлади з боку репродуктивної системи та молочних залоз	Дуже часто	Гінекомастія та болючість молочних залоз3
	Часто	Еректильна дисфункція
Загальні порушення та реакції в місця введення	Дуже часто	Астенія
	Часто	Набряк, біль у грудях
Обстеження	Часто	Збільшення маси тіла

¹ Зміни з боку печінки рідко бувають тяжкими та часто минають або слабшають при продовженні лікування чи після його припинення. ² Включено до переліку побічних реакцій на лікарський засіб після розгляду післяреєстраційних даних. Частота була визначена за частотою повідомлень про побічні явища печінкової недостатності у хворих, які отримували лікування бікалутамідом 150 мг у відкритих дослідженнях Early Prostate Cancer programme (EPC). ³ Може зменшитись при супутній кастрації. ⁴ Спостерігалося під час фармако-епідеміологічного дослідження застосування агоністів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону та антиандрогенів для лікування раку передміхурової залози. Ризик збільшувався, якщо бікалутамід 50 мг застосовували у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, проте збільшення ризику не було відмічено при застосуванні бікалутаміду 150 мг як монотерапії для лікування раку передміхурової залози. ⁵ Включено до переліку побічних реакцій на лікарський засіб після розгляду післяреєстраційних даних. Частота була визначена за частотою повідомлень про інтерстиціальну пневмонію як побічне явище у хворих, які отримували лікування бікалутамідом 150 мг у відкритих дослідженнях EPC. Збільшення ПЧ/МНВ: у звітах протягом післяреєстраційного спостереження повідомлялося про взаємодію кумаринових антикоагулянтів із бікалутамідом (див. розділи «Особливості застосування» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користі/ризику лікарського засобу. Фахівці охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Дані про передозування у людей відсутні. Специфічного антидоту не існує; лікування симптоматичне. Діаліз може бути неефективним, оскільки бікалутамід значною мірою зв’язується з білками та не виявляється у незміненому вигляді в сечі. При передозуванні показана загальна підтримувальна терапія, у тому числі моніторинг життєво важливих показників.

Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання.