Застосовувати внутрішньо перед вживанням їжі, запиваючи водою.

При астенічних та тривожно-невротичних станах дорослим: призначати по 250-500 мг 3 рази на добу. Вищі разові дози: для дорослих – 750 мг, пацієнтам літнього віку – 500 мг.

Курс лікування становить 2-3 тижні. У разі необхідності курс лікування можна збільшити до 4-6 тижнів.

Дітям віком від 11 років – по 250 мг 3 рази на добу; дітям віком від 14 років – дози для дорослих.

Для усунення запаморочення при дисфункції вестибулярного апарату інфекційного генезу і при хворобі Меньєра у період загострення: Біфрен^® призначати по 750 мг 3 рази на добу протягом 5-7 днів, при зменшенні вираженості вестибулярних розладів – по 250-500 мг 3 рази на добу протягом 5-7 днів,

а потім по 250 мг 1 раз на добу протягом 5 днів. При відносно легкому перебігу захворювань Біфрен^® застосовувати по 250 мг 2 рази на добу протягом 5-7 днів, а потім по 250 мг 1 раз на добу протягом 7-10 днів.

Для усунення запаморочення при дисфункціях вестибулярного апарату судинного та травматичного генезу: Біфрен^® призначати по 250 мг 3 рази на добу протягом 12 днів.

Для профілактики захитування: призначати у дозі 250-500 мг одноразово за 1 годину до передбачуваного початку захитування або при появі перших симптомів.

Дія препарату Біфрен^® посилюється при збільшенні дози препарату.

У разі наявності виражених проявів (блювання, нудота) застосування препарату є малоефективним навіть у дозі 750-1000 мг.

Для купірування алкогольного абстинентного синдрому: Біфрен^® у перші дні лікування призначають по 250-500 мг 3 рази на день і 750 мг на ніч, з поступовим зниженням добової дози до звичайної для дорослих.

Якщо прийом одної або кількох доз був пропущений, продовжують прийом у раніше призначених дозах.

При необхідності, або при погіршенні самопочуття хворому слід проконсультуватися з лікарем.

Особливості застосування

Слід дотримуватись обережності хворим з патологією травного тракту через подразливу дію препарату Біфрен^®. Цим хворим призначати менші дози. При тривалому застосуванні слід контролювати клітинний склад крові, показники функціональних печінкових проб.