Бібрайт таблетки по 250 мг, 20 шт.

По 10 таблеток у блістері. По 2 блістери у коробці з картону.

Таблетки. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору, овальної форми з двоопуклою поверхнею.

Фенібут є похідною речовиною γ-аміномасляної кислоти та фенілетиламіну. Домінуючою його дією є антигіпоксична та антиамнестична дія. Фенібут поліпшує пам’ять та увагу, сприяючи процесам навчання, підвищує фізичну та розумову працездатність. Психологічні показники (увага, пам’ять, швидкість і точність сенсорно-моторних реакцій) під впливом фенібуту покращуються. Встановлено, що фенібут збільшує енергетичний потенціал нейрона за рахунок покращення функцій мітохондрій. Також фенібут має властивості транквілізатора: усуває психоемоційне напруження, тривожність, страх, емоційну лабільність, дратівливість, покращує сон, подовжує та посилює дію снодійних, наркотичних, нейролептичних і протисудомних засобів. Фенібут зв'язується в головному мозку виключно з рецепторами ГАМК-β, тому проявляє помірну заспокійливу дію, але не викликає небажаної седативної дії: сонливості, запаморочення, зниження уваги та працездатності. Препарат подовжує латентний період і скорочує тривалість і вираженість ністагму, має антиепілептичну дію. Не впливає на холіно- та адренорецептори. БіБрайт помітно зменшує прояви астенії та вазовегетативні симптоми, включаючи головний біль, відчуття тяжкості в голові. У хворих з астенією і в емоційно лабільних осіб при застосуванні фенібуту покращується самопочуття без збудження.

Абсорбція та розповсюдження Фенібут добре всмоктується після перорального прийому та добре проникає у всі тканини організму, добре проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр (у тканину мозку проникає близько 0,1 % введеної дози препарату причому у осіб молодого і літнього віку значно більшою мірою). Найбільше зв’язування фенібуту відбувається у печінці (80 %), воно не є специфічним. Біотранформація та екскреція 80–95 % фенібуту метаболізується у печінці, метаболіти фармакологічно неактивні. Розподіл у печінці та нирках близький до рівномірного, а в мозку та крові – нижче рівномірного. За 3 години помітну кількість введеного фенібуту виявляють у сечі, одночасно концентрація препарату у тканині мозку не зменшується - його виявляють у мозку ще за 6 годин. Наступного дня фенібут можна виявити лише у сечі; його знаходять у сечі ще за 2 дні після прийому, але виявлена кількість становить лише 5 % від введеної дози. При повторному введенні кумуляції не спостерігають.

Інші психостимулятори та ноотропні засоби. Код АТХ N06B X22.

Фенібут можна комбінувати з іншими психотропними лікарськими засобами, зніжуючи дози БіБрайту та лікарських засобів, які застосовують супутньо. Фенібут посилює та подовжує дію снодійних, наркотичних, нейролептичних та протипаркінсонічних лікарських засобів.

діюча речовина: фенібут; 1 таблетка містить фенібуту 250 мг; допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; кальцію стеарат.

Препарат можна застосовувати дітям віком від 8 років.

Астенічні та тривожні-невротичні стани: неспокій, страх, тривожність. Безсоння, нічний неспокій у людей літнього віку. Профілактика стресових станів перед операціями чи болючими діагностичними дослідженнями. Хвороба Меньєра, запаморочення, пов’язані з дисфункцією вестибулярного аналізатора різного походження. Профілактика кінетозу (специфічний стан, що характеризується нудотою, блюванням, прострацією та вестибулярною дисфункцією, спричиненими перебуванням у рухомому об’єкті, такому як корабель чи літак). Заїкання, тики у дітей віком від 8 років до 14 років. Як допоміжний засіб під час лікування абстинентного синдрому при алкоголізмі.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Гостра ниркова недостатність. Період вагітності та годування груддю.

БіБрайт приймають перорально перед їжеюТаблетку ковтають цілою, запиваючи достатньою кількістю води. З метою зниження подразнювальної дії фенібуту на шлунково-кишковий тракт (див. розділ «Особливості застосування») лікарський засіб можна приймати після їди. При астенічних та тривожно-невротичних станах дорослим призначають по 250–500 мг (1–2 таблетки) 3 рази на добу. Найвищі разові дози: для дорослих – 750 мг, для пацієнтів літнього віку – 500 мг. Курс лікування становить 2–3 тижні. У разі необхідності курс лікування можна збільшити до 4–6 тижнів. Дітям віком від 8 років до 14 років– по 250 мг (1 таблетка) 3 рази на добу. БіБрайт таблетки по 250 мг можуть використовуватися як альтернативна лікарська форма. Курс лікування становить 2-6 тижнів. Хвороба Меньєра та запаморочення, пов’язані з дисфункцією вестибулярного апарату різного походження. При дисфункції вестибулярного апарату інфекційного походження і хворобі Меньєра в період загострення БіБрайт призначають по 750 мг ( 3 таблетки ) 3 рази на добу протягом 5−7 днів, при зменшенні вираженості вестибулярних розладів – по 250−500 мг (1-2 таблетки) 3 рази на добу протягом 5−7 днів, а потім по 250 мг 1 раз на добу протягом 5 днів. При відносно легкому перебігу захворювання БіБрайт застосовують по 250 мг (1 таблетка) 2 рази на добу протягом 5−7 днів, а потім – по 250 мг 1 раз на добу протягом 7−10 днів. Для усунення запаморочення при дисфункції вестибулярного апарату судинного та травматичного генезу БіБрайт призначають по 250 мг 3 рази на добу протягом 12 днів. Для профілактики кінетозу лікарський засіб приймають у дозі 250–500 мг одноразово за одну годину до передбачуваного початку хитавиці або при появі перших симптомів захитування. Для купірування алкогольного абстинентного синдрому БіБрайт у перші дні лікування призначають по 250–500 мг 3 рази на день і 750 мг на ніч, з поступовим зниженням добової дози до звичайної для дорослих. Пацієнти з печінковою недостатністю У пацієнтів з печінковою недостатністю високі дози препарату можуть викликати гепатотоксичність. Цій групі пацієнтів призначають менші дози. Пацієнти з нирковою недостатністю Немає даних щодо несприятливої дії БіБрайт на пацієнтів з порушеннями функцій нирок при застосуванні терапевтичних доз. Не спостерігалося розвитку лікарської залежності, синдрому відміни під час використання цього лікарського засобу. Відомо про поодинокі випадки толерантності до фенібуту можна знайти в літературних джерелах.

Дані щодо передозування відсутні. БіБрайт – малотоксичний лікарський засіб, лише у добовій дозі 7–14 г у разі тривалого застосування він може бути гепатотоксичним. Зазначені дози значно перевищують рекомендовані середні терапевтичні дози, відповідно до віку пацієнта (середня терапевтична доза становить 500–2000 мг). Симптоми: сонливість, нудота, блювання, запаморочення. При тривалому застосуванні високих доз фенібуту можливий розвиток артеріальної гіпотензії, гострої ниркової недостатності, еозинофілія та жирової дистрофії печінки. Лікування: промивання шлункаТерапія симптоматична. Специфічного антидоту немає.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.