Дані дослідження in vitro.
Мірабегрон транспортується та метаболізується різними шляхами. Мірабегрон є субстратом для цитохрому Р450 (CYP) 3A4, CYP2D6, бутирилхолінестерази, уридиндифосфо-глюкуроносіл-трансферази (UGT), транспортера Р-глікопротеїну (P-gp) і транспортерів органічних катіонів (ОСТ) OCT. Дослідження мірабегрону з використанням мікросом печінки людини та рекомбінантних ферментів CYP людини показали, що мірабегрон є помірним інгібітором із залежністю від часу CYP2D6 та слабким інгібітором CYP3A. Мірабегрон у високих концентраціях пригнічував транспортування лікарських засобів, опосередковане Р-глікопротеїном.
Дані дослідження in vivo.
Поліморфізм CYP2D6.
Генетичний поліморфізм CYP2D6 має мінімальний вплив на середню концентрацію світубегрону в плазмі крові (див. розділ «фармакокінетичні властивості»).
Не очікується і не досліджувалась взаємодія світубегрону з відомим інгібітором CYP2D6. У пацієнтів, які приймають інгібітори CYP2D6, та пацієнтів із уповільненим метаболізмом CYP2D6, потреба в корекції дози миробегрону відсутня.
Взаємодія з лікарськими засобами.
Вплив одночасного застосування лікарських засобів на фармакокінетику мірабегрону та вплив мірабегрону на фармакокінетику інших препаратів досліджувався при прийомі разової та багаторазових доз. Більшість лікарських взаємодій вивчалася при призначенні мірабегрону в дозі 100 мг, при застосуванні у формі пероральних таблеток з контрольованим вивільненням (OCAS). У дослідженнях взаємодії мірабегрону з метопрололом та метформіном використовували мірабегрон у лікарській формі з негайним вивільненням (IR) у дозі 160 мг. Не очікується клінічно значущої лікарської взаємодії між мірабегроном та лікарськими засобами, які інгібують, індукують або є субстратом або транспортером одного з ферментів CYP, за винятком інгібуючого впливу мірабегрону на метаболізм субстратів CYP2D6.
Вплив на інгібітори ферментів.
У здорових добровольців у присутності кетоконазолу, сильного інгібітора CYP3A/P-глікопротеїну, показники експозиції мірабегрону (AUC) збільшувалися в 1,8 раза. При одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A та/або Р-глікопротеїну корекцію дози лікарського засобу Бетміга проводити не потрібно. Однак для пацієнтів з нирковою недостатністю від легкого до середнього ступеня тяжкості (ШКФ від 30 до 89 мл/хв/1,73 м2) або з печінковою недостатністю легкого ступеня (клас А за Чайлдом – П'ю) при одночасному застосуванні з такими сильними інгібіторами CYP3A , як ітраконазол, кетоконазол, ритонавір та кларитроміцин, рекомендована доза становить 25 мг один раз на добу незалежно від прийому їжі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). При одночасному застосуванні з сильними інгібіторами CYP3A не рекомендується застосовувати лікарський засіб Бетміга пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ від 15 до 29 мл/хв/1,73 м2) або пацієнтам з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (клас B за Чайлдом); (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).
Вплив на індуктори ферментів.
Речовини, які є індукторами СУР3А або P-глікопротеїну, знижують концентрацію мірабегрону в плазмі крові. При застосуванні рифампіцину або інших індукторів CYP3A у терапевтичних дозах або P-глікопротеїнів не потрібно проводити корекцію дози миробегрону.
Вплив миробігрону на субстрати CYP2D6.
У здорових добровольців мірабегрон помірно інгібує CYP2D6, активність якого відновлюється через 15 днів після припинення застосування мірабегрону. Щоденний разовий прийом мірабегрону у лікарській формі з негайним вивільненням призводив до збільшення Cmax та AUC метопрололу, який приймали одноразово, на 90% та на 229% відповідно. Щоденний разовий прийом мірубегрону призводив до збільшення Cmax на 79% та AUC дезіпраміну на 241% при його прийомі в разовій дозі.
Слід дотримуватись обережності при одночасному прийомі мірабегрону з лікарськими засобами з вузьким терапевтичним індексом та сильним впливом на метаболізм CYP2D6, такими як тіоридазин, антиаритмічними засобами типу 1С (наприклад з флекаїнідом, пропафеноном) та трициклічним антидепресантом. Також слід з обережністю застосовувати мірабегрон одночасно з субстратами CYP2D6, для яких потрібно індивідуально титрувати дозу.
Вплив миробігрону на транспортери ферментів.
Мірабегрон є слабким інгібітором Р-глікопротеїну (P-GP). При прийомі дигоксину у здорових добровольців світу бегрон може збільшити його показники Cmax та AUC на 29% та 27% відповідно. Для пацієнтів, які одночасно починають приймати лікарський засіб Бетміга та дигоксин, слід призначати найнижчу дозу дигоксину. Для отримання бажаного клінічного ефекту необхідно контролювати концентрацію дигоксину в крові та титрувати дозу дигоксину. Слід брати до уваги потенціал інгібування Р-глікопротеїну мірабегроном при застосуванні препарату Бетміга одночасно з лікарськими засобами, чутливими субстратами P-GP, наприклад, з дабігатраном.
Інші взаємодії. Не відзначалося жодних клінічно значущих взаємодій світубегрону при одночасному застосуванні в терапевтичних дозах із соліфенацином, тамсулозином, варфарином, метформіном або з комбінованими пероральними контрацептивами, що містять етілестрадіол та левоноргестрел. Не потрібно коригувати дозу.
Посилення впливу мірабегрону при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами може виражатися у збільшенні частоти пульсу.