Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Інструкція для Ауроподокс таблетки в/о 200 мг № 10
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 10 таблеток, покритих плівковою оболонкою, по 100 мг або 200 мг у блістері у картонній пачці.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 200 мг: таблетки від коралового до червоного кольору, вкриті плівковою оболонкою, еліптичної форми, з маркуванням тисненням «С» з одного боку та «62» - з іншого.
Цефподоксим - добре абсорбований ефір 3-ї генерації, складається із рацемічної суміші R(+) та S(-) енантіомерів. Бета-лактамний антибактеріальний препарат для перорального застосування, широкого спектра дії. Бактерицидна дія препарату зумовлена пригніченням синтезу бактеріальної стінки мікроорганізмів. Препарат активний щодо багатьох грампозитивних, грамнегативних, аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Не руйнується більшістю бета-лактамаз. Спектр дії цефподоксиму охоплює такі мікроорганізми:
Фармакологічна дія препарату зумовлена властивостями цефподоксиму проксетил. Доведено біоеквівалентність за всіма показниками, що вивчалися.
Середні значення фармакокінетичних параметрів цефподоксиму проксетилу, які основані на одноразовому внутрішньому застосуванні таблеток по 200 мг здоровими добровольцями після вживання їжі, наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Параметри
Середнє значенння
Межа
Час досягнення максимальної концентрації у плазмі (Тmax), години
3,509
[2,424-4,594]
Максимальна концентрація у плазмі (Сmax), нг/мл
3703,054
[3056,177-4349,931]
Середній період напіввиведення (Т1/2), години
2,320[1,972- 2,668]
Площа під фармакокінетичною кривою у межах тривалості спостереження (АUС0-t), мкг х год/мл
190488, 352
[188100,210-192876,490]
Площа під фармакокінетичною кривою від часу 0 до безкінечності (AUCinf), нг х годин/мл
20317,873 ±2775,7142
[17542,159-23093,587]
Константа швидкості виведення (Kel )
0,3054 ± 0,04693
[0,2585-0,3523]
Біодоступність. Ауроподокс застосовують перорально під час вживання їжі для покращення всмоктування за рахунок фактора їжі, яка підвищує біодоступність цефподоксиму проксетилу.
Абсорбція. Цефподоксим проксетил – неактивна сполука (проліки), що всмоктується зі шлунково-кишкового тракту та деетерифікується до свого активного метаболіту – цефподоксиму. Тому цефподоксим майже не впливає на кишкову флору.
В епітеліальних клітинах кишечнику ефірна група відщеплюється і, таким чином, цефподоксим потрапляє у кров.
Розподіл. Середній об’єм розподілу (Vd/F) після одноразового перорального прийому таблеток у дозі 100 мг або 200 мг становить від 0,7 до 1,15 л/кг.
Період напіввиведення. Середній період напіввиведення цефподоксиму становить 2,4 години, що дає змогу застосовувати препарат 2 рази на добу.
Зв’язування з білками. Цефподоксим помірно зв’язується з білками крові – 40 %, переважно з альбуміном.
Проникнення у тканини і рідини. Цефподоксим проникає у тканини і рідини, у тому числі в паренхіму легень, слизову оболонку бронхів, плевральну рідину, піднебінні мигдалики, в тканини передміхурової залози, утворюючи в них концентрацію, яка перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) для більшості мікроорганізмів.
Концентрація цефподоксиму в тканинах і рідинах наведена в таблиці 2.
Таблиця 2
Протимікробні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини третього покоління. Код АТС J01D D13.
Препарати, що блокують гістамінові Н2-рецептори й антацидні засоби, знижують біодоступність препарату. Одночасне застосування препарату з петльовими діуретиками може підвищити нефротоксичність. Рекомендується проводити ретельний моніторинг ниркової функції, якщо Ауроподокс призначають одночасно з препаратами, що виявляють нефротоксичний ефект. Рівні цефподоксиму в плазмі підвищуються, якщо препарат призначається з пробенецидом.
допоміжні речовини: кальцію кармелоза, лактози моногідрат, гідроксипропілцелюлоза, натрію лаурилсульфат, кросповідон (тип Б), крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, вода очищена; плівкова оболонка: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), барвник жовтий захід FCF (Е 110), пропіленгліколь; FD&C червоний № 40 (Е 129) (для таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 200 мг); заліза оксид жовтий (Е 172) (для таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 100 мг).
Даних немає, однак передбачається, що при застосуванні цефподоксиму проксетилу може виникнути ризик запаморочення, що може вплинути на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.
Дані про безпеку застосування препарату жінкам у період вагітності відсутні. Тому в цей період лікарський засіб можна призначати лише за життєвими показаннями у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, особливо в перші місяці вагітності.
Цефподоксим проксетил проникає в грудне молоко, тому в разі необхідності його застосування слід припинити годування груддю.
Дітям до 12 років цей лікарський засіб у формі таблеток покритих оболонкою, не призначають.
Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату збудниками, таких як:
інфекції ЛОР-органів, включаючи синусит, тонзиліт, фарингіт;
інфекції нижніх дихальних шляхів, включаючи гостру негоспітальну пневмонію;
Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів, пеніцилінів. Спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози.
Таблетки приймають внутрішньо під час вживання їжі для посилення абсорбції.
Термін лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається індивідуально.
Рекомендовані дози для дорослих і дітей віком від 12 років з нормальною функцією нирок:
Таблиця 3
Інфекції
Загальна добова доза, мг
Режим дозування
Інфекції ЛОР-органів:
синусит;
інші інфекції (у т.ч. тонзиліт, фарингіт)
400
200
200 мг 2 рази на добу 100 мг 2 рази на добу
Інфекції дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви або загострення хронічного бронхіту, бактеріальну пневмонію)
200-400 (залежно від чутливості збудника)
100-200 мг
2 рази на добу
Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів:
верхніх (гострий пієлонефрит);
нижніх (цистит)
400
200
200 мг 2 рази на добу
100 мг 2 рази на добу
Інфекції шкіри та м’яких тканин (абсцес, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули і виразки)
400
200 мг 2 рази на добу
Неускладнений гонококовий уретрит
Використовують таку класифікацію частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1 /100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (<1 /10 000).
Побічні ефекти, спричинені цефподоксимом проксетилом, незначні й виникають рідко.
Дані про побічні реакції наведені в таблиці 5.
Таблиця 5
Органи та системи
Побічна реакція
Частота виникнення
Інфекції та інвазії
Суперінфекція, спричинена деякими грибами роду Candida, нечутливими до цефподоксиму.
Коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків.
Рідко
Дуже рідко
З боку кровоносної та лімфатичної системи
Еозинофілія.
Лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, агранулоцитоз, зниження концентрації гемоглобіну, гемолітична анемія.
Рідко
Дуже рідко
З боку імунної системи
Гіперчутливість, анафілактичні реакції
Рідко
З боку обміну речовин і харчування
Зневоднення, подагра, периферійний набряк, збільшення маси тіла
Рідко
З боку скелетно- м’язової системи
Міалгія
Рідко
З боку нервової системи
Симптоми: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея. У разі передозування, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, можливе виникнення енцефалопатії. Випадки енцефалопатії, зазвичай, оборотні при низьких рівнях цефподоксиму у плазмі крові.