Ризик розвитку міопатії під час лікування статинами підвищується при одночасному застосуванні похідних фіброєвої кислоти, ліпідомодифікуючої доз ніацину, циклоспорину або потужних інгібіторів CYP3A4.
Потужні інгібітори CYP3A4. Аторвастатин метаболізується цитохромом P450 3A4 і є субстратом для печінкових транспортерів, транспортного поліпептиду органічних аніонів 1B1 (OATP1B1) та 1B3 (OATP1B3). Метаболіти аторвастатину є субстратами OATP1B1. Аторвастатин також ідентифікований як субстрат протеїну множинної лікарської резистентності 1 (MDR1) та протеїну резистентності раку молочної залози (BCRP), що може обмежувати абсорбцію в кишечнику та біліарний кліренс аторвастатину.
Одночасне застосування препарату аторвастатину-Тева з потужними інгібіторами CYP3A4 або транспортних білків може призвести до підвищення концентрації аторвастатину в плазмі крові (див. Таблицю 2 та детальну інформацію, наведену нижче) та підвищення ризику розвитку міопатії. Цей ризик може також підвищуватися при одночасному застосуванні аторвастатину з іншими лікарськими засобами, які можуть спричинити розвиток міопатії, такі як похідні фібрової кислоти та езетимиб. Ступінь взаємодії та посилення дії залежать від мінливості впливу на CYP3A4. Слід по можливості уникати одночасного застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад з циклоспорином, телітроміцином, кларитроміцином, делавірдином, стирипентолом, кетоконазолом, вориконазолом, ітраконазолом, посаконазол, деякими противірусними засобами. у тому числі ритонавіром, лопінавіром, атазанавіром, індинавіром, дарунавіром). Якщо неможливо уникнути одночасного застосування цих препаратів з аторвастатином, слід розглянути можливість застосування нижчої початкової та максимальної доз аторвастатину. Також рекомендується проводити належний моніторинг стану пацієнта (див. Таблицю 2).
Помірні інгібітори CYP3A4 (наприклад, еритроміцин, дилтіазем, верапаміл та флуконазол) можуть збільшувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові (див. Таблицю 2). Одночасне застосування еритроміцину та статинів супроводжується підвищенням ризику розвитку міопатії. Дослідження взаємодії лікарських засобів для оцінки впливу аміодарону або верапамілу на аторвастатин не проводилися. Відомо, що аміодарон та верапаміл пригнічують активність CYP3A4, а отже, одночасне призначення цих препаратів з аторвастатином може призвести до збільшення експозиції аторвастатину. Таким чином, при одночасному застосуванні аторвастатину та цих помірних інгібіторів CYP3A4 слід розглянути можливість призначення нижчих максимальних доз аторвастатину. Також рекомендується проводити клінічний моніторинг стану пацієнта. Після лікування інгібітором або після корекції його дози рекомендується проводити клінічний моніторинг стану пацієнта.
Грейпфрутовий сік містить один або більше компонентів, які пригнічують CYP3A4 і можуть підвищувати концентрації аторвастатину в плазмі крові, особливо при надмірному споживанні грейпфрутового соку (більше 1,2 л на добу).
Кларитроміцин. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалося при одночасному застосуванні аторвастатину-Тева у дозі 80 мг та кларитроміцину (500 мг двічі на добу) порівняно із застосуванням тільки препарату аторвастатину-Тева. Отже, пацієнтам, які приймають кларитроміцин, слід з обережністю застосовувати Аторвастатин-Тева у дозі понад 20 мг.
Комбінація інгібіторів протеаз. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалося при одночасному застосуванні аторвастатину-Тева з декількома комбінаціями інгібіторів протеази ВІЛ, а також з інгібітором протеази вірусу гепатиту С тілапревіром у порівнянні з застосуванням тільки препарату . Тому для пацієнтів, які приймають інгібітор протеази ВІЛ типранавір + ритонавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту C тілапревір, слід уникати одночасного застосування аторвастатину-Тева. Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, які приймають інгібітор протеази ВІЛ лопінавір + ритонавір, та застосовувати у найпотрібнішій дозі. Для пацієнтів, які приймають інгібітори протеази ВІЛ саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір або фосампренавір + ритонавір, доза аторвастатину-Тева не повинна перевищувати 20 мг, і ці препарати слід застосовувати з обережністю. Для пацієнтів, які приймають інгібітор протеази ВІЛ нелфінавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту С боцепревір, доза аторвастатину-Тева не повинна перевищувати 40 мг, також рекомендується проведення ретельного клінічного моніторингу стану пацієнтів.
Ітраконазол. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалося при одночасному застосуванні аторвастатину-Тева у дозі 40 мг та ітраконазолу у дозі 200 мг. Отже, пацієнтам, які приймають ітраконазол, слід бути обережними, якщо доза аторвастатину-Тева перевищує 20 мг.
Циклоспорин. Аторвастатин та його метаболіти є субстратами транспортера OATP1B1. Інгібітори OATP1B1 (наприклад, циклоспорин) можуть підвищувати біодоступність аторвастатину. Значення AUC аторвастатину значно підвищувалося при одночасному застосуванні аторвастатину-Тева у дозі 10 мг та циклоспорину у дозі 5,2 мг/кг/добу порівняно із застосуванням тільки препарату аторвастатину-Тева. Слід уникати одночасного застосування аторвастатину-Тева та циклоспорину.
Медичні рекомендації щодо застосування лікарських препаратів, що взаємодіють, підведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Взаємодії лікарських засобів, пов'язані з підвищеним ризиком розвитку міопатії/рабдоміолізу
Препарати, що взаємодіють
|
Медичні рекомендації щодо застосування |
Циклоспорин, інгібітори протеази ВІЛ (типранавір + ритонавір), інгібітор протеази вірусу гепатиту С (телапревір) |
Уникати застосування аторвастатину |
Інгібітор протеази ВІЛ (лопінавір + ритонавір) |
Застосовувати з обережністю та низькою необхідною дозою |
Кларитроміцин, ітраконазол, інгібітори протеази ВІЛ (саквінавір + ритонавір * даранавір + ритонавір, фосампренавір, фосампренавір + ритонавір)
|
Перевищувати дозу 20 мг аторвастатину на добу |
Інгібітор протеази ВІЛ (нелфінавір)
Інгібітор протеази вірусу гепатиту С (боцепревір)
|
Перевищувати дозу 40 мг аторвастатину на добу |
* Застосовувати з обережністю та низькою необхідною дозою.
Гемфіброзіл. У зв'язку з підвищеним ризиком розвитку міопатії/рабдоміолізу при одночасному прийомі інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази з гемфіброзилом слід уникати одночасного застосування аторвастатину-Тева з гемфіброзилом.
Інші фібрати. Монотерапія фібратами в деяких випадках була пов'язана з порушеннями м'язів, у тому числі з рабдоміолізом. Ризик розвитку цих подій здатний підвищуватися при одночасному застосуванні похідних фіброєвої кислоти та аторвастатину. Оскільки відомо, що ризик розвитку міопатії під час лікування інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази підвищується при одночасному прийомі інших фібратів, Аторвастатин-Тева слід застосовувати з обережністю одночасно з іншими фібратами. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування, слід застосовувати найнижчу для досягнення терапевтичної мети дозу аторвастатину, а для пацієнтів слід встановити належний моніторинг.
Ніацин. Ризик виникнення побічних явищ з боку скелетних м'язів збільшується при застосуванні препарату в комбінації з ніацином, а отже, за таких умов слід розглянути можливість зниження дози аторвастатину-Тева.
Рифампіцин або інші індуктори цитохрому P450 3A4. Одночасне застосування препарату з індукторами цитохрому P450 3A4 (наприклад ефавіренз, рифампіцин, препарати звіробою) може призводити до нестійкого зменшення концентрації плазми. Через механізм подвійної взаємодії рифампіну (індукція цитохрому Р450 3А та інгібування транспортера захоплення OATP1B1 гепатоцитів) рекомендується одночасне застосування аторвастатину-Тева з рифампіном, оскільки було показано, що відстрочене застосування препарату після введення рифампіну пов'язано з плазмою. Однак вплив рифампіну на концентрацію аторвастатину в гепатоцитах невідомий, і якщо неможливо уникнути одночасного застосування цих лікарських засобів, слід ретельно контролювати їх ефективність для пацієнтів.
Ділтіазему гідрохлорид. Одночасний прийом аторвастатину (40 мг) та дилтіазему (240 мг) супроводжується підвищенням концентрації аторвастатину в плазмі.
Циметидин. У результаті проведених досліджень ознак взаємодії аторвастатину та циметидину не виявлено.
Антациди. Одночасний пероральний прийом аторвастатину та суспензії антацидного препарату, що містить магнію та алюмінію гідроксид, супроводжується зниженням концентрації аторвастатину у плазмі крові на 35%. При цьому гіполіпідемічну дію аторвастатину без змін.
Колестипол. Концентрація аторвастатину в плазмі нижче (приблизно на 25%) при одночасному прийомі аторвастатину та колестиполу. При цьому гіполіпідемічна дія комбінації аторвастатину та колестиполу перевищувала ефект, що досягається при прийомі кожного з цих препаратів окремо.
Азитроміцин. Одночасне застосування аторвастатину (10 мг 1 раз на добу) та азитроміцину (500 мг 1 раз на добу) не супроводжувалося змінами концентрації аторвастатину в плазмі.
Інгібітори транспортних білків. Інгібітори транспортних білків (наприклад, циклоспорин) здатні підвищувати рівень системної експозиції аторвастатину (див. Таблицю 2). Вплив придушення накопичувальних транспортних білків на концентрацію аторвастатину у клітинах печінки невідомий. Якщо уникнути одночасного призначення цих препаратів неможливо, рекомендується зниження дози та проведення клінічного моніторингу ефективності аторвастатину (див. Таблицю 2).
Езетиміб. Застосування езетимибу як монотерапії пов'язують із розвитком явищ із боку м'язової системи, зокрема рабдоміолізу. Таким чином, при одночасному застосуванні езетимибу та аторвастатину ризик розвитку цих явищ збільшується. Рекомендується проводити належний клінічний моніторинг таких пацієнтів.
Фузідієва кислота. Дослідження взаємодії аторвастатину та фузидієва кислота не проводилися. Як і у випадку з іншими статинами, у постмаркетинговий період при одночасному прийомі аторвастатину та фузидієвої кислоти спостерігалися явища з боку м'язової системи (у тому числі рабдоміоліз). Механізм цієї взаємодії залишається невідомим. Отримані відомості про виникнення рабдоміолізу (включаючи кілька летальних випадків) у пацієнтів, які застосовували цю комбінацію. Якщо терапія фузидієва кислота у лікарській формі системної дії є вкрай необхідним, лікування аторвастатином необхідно припинити протягом усього періоду лікування фузидієвою кислотою. Пацієнти потребують ретельного спостереження.
Дігоксин. При одночасному застосуванні багаторазових доз препарату аторвастатину-Тева та дигоксину рівноважні концентрації дигоксину в плазмі крові підвищуються приблизно на 20%. Слід контролювати стан пацієнтів, які приймають дигоксин.
Пероральні контрацептиви. Одночасне застосування препарату Аторвастатину з оральними контрацептивами підвищувало значення AUC норетистерону та етинілестрадіолу. Це слід враховувати під час вибору перорального контрацептиву для жінки, яка приймає Аторвастатин-Тева.
Варфарін. Аторвастатин-Тева не надавав клінічно значущої дії на протромбіновий час у пацієнтів, які проходили тривале лікування варфарином. У клінічному дослідженні у пацієнтів, які отримували постійну терапію варфарином, одночасне застосування аторвастатину в дозі 80 мг на добу з варфарином призвело до невеликого зменшення ПВ приблизно на 1,7 с. протягом перших 4 днів прийому лікарського засобу це значення повернулося до норми через 15 днів лікування аторвастатин. Хоча повідомляли лише про дуже рідкісні випадки виникнення клінічно значущих антикоагулянтів взаємодій, перед початком терапії аторвастатином у пацієнтів, які застосовують непрямих антикоагулянтів, і досить часто на початку терапії слід визначити протромбіновий час, щоб уникнути значних змін протромбінового часу. Документально підтверджено, що після стабілізації протромбіновий час можна контролювати з інтервалами, як зазвичай рекомендують для пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулянти. Якщо доза аторвастатину змінюється або припиняється, цю процедуру слід повторити. Терапія аторвастатином не пов'язана з кровотечею або змінами ПВ у пацієнтів, які не приймають антикоагулянти.
Колхіцин. При одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином повідомлялося про випадки міопатії, у тому числі рабдоміолізу, тому слід з обережністю призначати аторвастатин з колхіцином.
Інші лікарські засоби. Клінічні дослідження показали, що одночасне застосування аторвастатину та гіпотензивних препаратів та їх застосування в ході естрогензамісної терапії не супроводжувалося клінічно значущими побічними ефектами. Дослідження взаємодії з іншими препаратами не проводилося.
Таблиця 2.
Вплив одночасно застосовуваних препаратів на фармакокінетику аторвастатину
Додаткові препарати та режим дозування |
Аторвастатин |
Доза (мг) |
Зміна AUC & |
Клінічні рекомендації # |
Глекапревір 400 мг 1 раз на добу / пібрентасвір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів |
10 мг 1 раз на добу протягом 7 днів |
8,3 |
Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять глекапревір або пібрентасвір, протипоказано. |
# Типранавір 500 мг 2 рази на добу/ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 8 днів (з 14 по 21 день) |
40 мг на перший день, 10 мг на двадцятий день |
9,4 раза |
У випадках, коли одночасне застосування з аторвастатином необхідне, застосовують не більше 10 мг аторвастатину на добу. Рекомендований клінічний моніторинг стану здоров'я таких пацієнтів. |
# Телапревір 750 мг кожні 8 годин, 10 днів |
20 мг, разова доза |
7,9 раза |
# Циклоспорин 5,2 мг/кг/добу, стабільна доза |
10 мг 1 раз на добу протягом 28 днів |
8,7 раза |
Лопінавір 400 мг 2 рази на добу / ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 14 днів |
20 мг 1 раз на добу протягом 4 днів |
5,9 раза |
У випадках, коли необхідне одночасне застосування з аторвастатином, рекомендується зниження підтримуючих доз аторвастатину. При застосуванні аторвастатину у дозах, що перевищують 20 мг, рекомендується клінічний моніторинг стану цих пацієнтів. |
# Кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу, 9 днів |
80 мг 1 раз на добу протягом 8 днів |
4,4 раза |
#, ‡ Саквінавір 400 мг 2 рази на добу/ритонавір 400 мг 2 рази на добу, 15 днів |
40 мг 1 раз на добу протягом 4 днів |
3,9 раза |
У випадках, коли необхідне одночасне застосування з аторвастатином, рекомендується зниження підтримуючих доз аторвастатину. При застосуванні аторвастатину у дозах, що перевищують 40 мг, рекомендується клінічний моніторинг стану цих пацієнтів. |
# Дарунавір 300 мг 2 рази на добу/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 9 днів |
10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів |
3,4 раза |
# Ітраконазол 200 мг 1 раз на добу, 4 дні |
40 мг, разова доза |
3,3 рази |
# Фосампренавір 700 мг 2 рази на добу / ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 14 днів |
10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів |
2,5 раза |
# Фосампренавір 1400 мг 2 рази на добу, 14 днів |
10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів |
2,3 раза |
Єлбасвір 50 мг 1 раз на добу / гразопревір 200 мг 1 раз на добу, 13 днів |
10 мг, разова доза |
1,95 |
Доза аторвастатину не повинна перевищувати добову дозу 20 мг під час супутнього застосування з лікарськими засобами, що містять елбасвір / гразопревір. |
# Нелфінавір 1250 мг 2 рази на добу, 14 днів |
10 мг 1 раз на добу протягом 28 днів |
1,74 раза |
Відсутні специфічні рекомендації. |
# Грейпфрутовий сік, 240 мл 1 раз на добу * |
40 мг, разова доза |
37% |
Не рекомендується одночасне вживання великої кількості грейпфрутового соку та застосування аторвастатину. |
Ділтіазем 240 мг 1 раз на добу, 28 днів |
40 мг, разова доза |
51% |
Після початку прийому або подальшого коригування дози дилтіазему рекомендовано відповідний клінічний моніторинг цих пацієнтів. |
Ерітроміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів |
10 мг, разова доза |
33% |
Рекомендується зниження максимальної дози та клінічний моніторинг таких пацієнтів. |
Амлодипін 10 мг, разова доза
|
80 мг, разова доза |
18% |
Відсутні специфічні рекомендації. |
Циметидин 300 мг 4 рази на добу, 2 тижні |
10 мг 1 раз на добу протягом 4 тижнів |
↓ Найменше 1% |
Відсутні специфічні рекомендації. |
Колестипол 10 г 2 рази на добу, 2-4 тижні |
40 мг 1 раз на добу протягом 8 тижнів |
0,74** |
Відсутні специфічні рекомендації. |
Антацидна суспензія гідроксидів магнію та алюмінію 30 мл 4 рази на добу, 2 тижні |
10 мг 1 раз на добу протягом 4 тижнів |
↓ 35% |
Відсутні специфічні рекомендації. |
Ефавіренз 600 мг 1 раз на добу, 14 днів |
10 мг протягом 3 днів |
↓ 41% |
Відсутні специфічні рекомендації. |
# Рифампін 600 мг 1 раз на добу, 7 днів (при одночасному введенні) † |
40 мг, разова доза |
30% |
Якщо супутнього застосування не можна уникнути, рекомендується одночасне застосування аторвастатину з рифампіном в умовах клінічного моніторингу. |
# Рифампін 600 мг 1 раз на добу, 5 днів (в окремих дозах) †
|
40 мг, разова доза |
↓ 80% |
# Гемфіброзіл 600 мг 2 рази на добу, 7 днів |
40 мг, разова доза |
35% |
Рекомендується зниження початкової дози та клінічний моніторинг таких пацієнтів. |
# Фенофібрат 160 мг 1 раз на добу, 7 днів |
40 мг, разова доза |
3% |
Рекомендується зниження початкової дози та клінічний моніторинг таких пацієнтів |
# Боцепревір 800 мг 3 рази на добу, 7 днів |
40 мг, разова доза |
2,3 раза |
Рекомендується зниження початкової дози та клінічний моніторинг таких пацієнтів. Доза аторвастатину не повинна перевищувати добову дозу 20 мг під час супутнього застосування з боцепревіром |
& - Дані, зазначені як зміна в х разів, є простим співвідношенням між випадками одночасного застосування препаратів і застосуванням лише аторвастатину (тобто 1-кратний = без зміни). Дані, зазначені в % зміни, є відсотковою різницею щодо показників при застосуванні аторвастатину окремо (тобто 0% = без зміни).
# - Про клінічну значимість див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».
* - Повідомлялося про велике підвищення AUC (до 2,5 рази) та/або Cmax (до 71%) при надмірному споживанні грейпфрутового соку (750 мл - 1,2 літра на добу або більше).
** - Одиночний зразок, взятий через 8-16 годин після прийому препарату.
† - Через механізм подвійної взаємодії рифампіну рекомендується одночасне застосування аторвастатину з рифампіном, оскільки було показано, що відстрочене застосування аторвастатину після застосування рифампіну пов'язане із значним зниженням концентрацій аторвастатину в плазмі.
‡ - Доза комбінації препаратів саквінавір + ритонавір у цьому дослідженні не є клінічно застосовуваною дозою. Підвищення експозиції аторвастатину при застосуванні в клінічних умовах, ймовірно, буде вищим, ніж те, що спостерігалося в цьому дослідженні. Тому слід з обережністю застосовувати препарат у низькій дозі.
Таблиця 3.
Вплив аторвастатину на фармакокінетику одночасно застосовуваних лікарських засобів
Аторвастатин |
Підставлення, що застосовується одночасно, та режим дозування |
Препарат/доза (мг) |
зміна AUC |
Клінічні рекомендації |
80 мг 1 раз на добу протягом 15 днів
|
Феназон * 600 мг одноразово |
3% |
Відсутні специфічні рекомендації. |
80 мг 1 раз на добу протягом 10 днів
|
# Дігоксин 0,25 мг 1 раз на добу, 20 днів |
15% |
Пацієнти, які приймають дигоксин, слід встановити ретельний моніторинг. |
40 мг 1 раз на добу протягом 22 днів
|
Пероральні контрацептиви 1 раз на добу, 2 місяці
- норетистерон 1 мг
- етинілестрадіол 35 мкг
|
28%
19%
|
Відсутні специфічні рекомендації. |
10 мг, разова доза |
Тіпранавір 500 мг 2 рази на добу / ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 7 днів |
без змін |
Відсутні специфічні рекомендації. |
10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів |
Фосампренавір 1400 мг 2 рази на добу, 14 днів |
↓ 27% |
Відсутні специфічні рекомендації. |
10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів |
Фосампренавір 700 мг 2 рази на добу / ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 14 днів |
без змін |
Відсутні специфічні рекомендації. |
* - При одночасному прийомі багаторазових доз аторвастатину та феназону продемонстровано незначний вплив або його відсутність на кліренс феназону.
# - Про клінічну значимість див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».