Антимігрен таблетки від мігрені по 50 мг, 3 шт.

По 3 таблетки в блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого з жовтуватим відтінком кольору.

Суматриптан – це селективний агоніст 5НТ1-рецепторів, що не впливає на інші 5НТ-рецептори. Ці рецептори містяться, головним чином, у черепно-мозкових кровоносних судинах. В експериментальних дослідженнях було встановлено, що суматриптан чинить селективну вазоконстрикторну дію на судини у системі сонних артерій, але не впливає на мозковий кровообіг. Система сонних артерій постачає кров до екстра- та інтракраніальних тканин, наприклад мозкових оболонок. Внаслідок розширення цих судин розвивається мігрень. Додатково за допомогою експериментальних даних було доведено, що суматриптан гальмує активність трійчастого нерва. Це два можливі механізми, через які виявляється антимігренева активність суматриптану. Клінічний ефект спостерігається через 30 хв після перорального прийому 100 мг препарату.

Після перорального застосування суматриптан швидко всмоктується, досягаючи 70 % максимальної концентрації через 45 хв. Після прийому 100 мг середня максимальна концентрація у плазмі крові становить 45 нг/мл.

Біодоступність після перорального застосування становить 14 %, частково внаслідок пресистемного метаболізму, частково як результат неповного всмоктування. Зв’язування з протеїнами плазми низьке (14–21 %), середній об’єм розподілу – 17 л. Середній загальний плазмовий кліренс становить приблизно 1160 мл/хв, а середній нирковий кліренc – приблизно 260 мл/хв. Ненирковий кліренс становить приблизно 80 % загального кліренсу, це дає підставу вважати, що суматриптан виводиться, головним чином, у формі метаболітів.

Головний метаболіт, індолоцтовий аналог суматриптану, виводиться із сечею, де він міститься у вигляді вільної кислоти та кон’югованої сполуки з глюкуронідом. Він не виявляє 5НТ1- та 5НТ2-активності. Інші метаболіти не ідентифіковані. Фармакокінетика перорального суматриптану суттєво не змінюється під час нападу мігрені.

Препарати, що застосовуються для лікування мігрені. Селективні агоністи 5НТ1-рецепторів серотоніну. Суматриптан.

Код АТХ N02C C01.

Немає даних про взаємодію з пропранололом, флюнаризином, пізотифеном або алкоголем.
Дані щодо сумісного застосування з лікарськими засобами, що містять ерготамін або інші агоністи триптан/5-HT1-рецепторів, обмежені. Теоретично можливі пролонговані вазоспастичні реакції, тому таке сумісне застосування протипоказане.

Часовий проміжок, якого слід дотримуватися між прийомом суматриптану та лікарських засобів, що містять ерготамін або інші агоністи триптан/5-HT1-рецепторів, невідомий. Це залежить від доз та типу лікарських засобів, що застосовуються. Оскільки ці ефекти можуть бути підсилені прийомом суматриптану, необхідно дотримуватися 24-годинного інтервалу між прийомом препаратів, що містять ерготамін та інші агоністи триптан/5-HT1-рецепторів, та прийомом суматриптану. Відповідно препарати, що містять ерготамін та інші агоністи триптан/5-HT1-рецепторів, не можна застосовувати протягом 6 годин після прийому суматриптану.

Взаємодія може виникнути між суматриптаном та інгібіторами МАО, тому одночасне їх застосування протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Є поодинокі постмаркетингові повідомлення про розвиток у пацієнтів серотонінового синдрому (включаючи змінений психічний стан, вісцеральну нестабільність, нейром’язові порушення) після прийому селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та суматриптану. Є повідомлення про розвиток серотонінового синдрому при одночасному застосуванні триптанів та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (ІЗЗСН) (див. розділ «Особливості застосування»).

діюча речовина: суматриптан;

1 таблетка містить суматриптану 50 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон; целюлоза мікрокристалічна; кальцію стеарат; натрію кроскармелоза; кремнію діоксид колоїдний безводний; титану діоксид (Е 171); гіпромелоза.

Сонливість може стати наслідком як мігрені, так і її лікування засобом Антимігрен-Здоров’я, тому слід уникати керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Вагітність

Доступні дані стосовно післяреєстраційного застосування суматриптану у понад 1000 жінок у І триместрі вагітності. Хоча цих даних недостатньо, щоб зробити остаточні висновки, вони не вказують на підвищений ризик вроджених вад. Досвід застосування суматриптану у ІІ та ІІІ триместрах обмежений.
В експериментальних дослідженнях на тваринах не виявлено прямого тератогенного впливу або шкідливого впливу на перинатальний та постнатальний розвиток, проте є данні, що у кролів страждала ембріофетальна життєздатність.

Застосування суматриптану слід розглядати лише у тому випадку, якщо очікувана користь для матері є більшою за будь-який можливий ризик для плода.

Годування груддю

Доведено, що після підшкірного введення суматриптан екскретується в грудне молоко. Вплив на дитину, яку годують груддю, можна мінімізувати, утримуючись від грудного годування протягом 12 годин після прийому препарату. Грудне молоко, виділене протягом цього часу, необхідно утилізувати.

Застосовувати не рекомендується, оскільки до цього часу ефективність і безпека застосування суматриптану для лікування дітей та підлітків не встановлені.

Таблетки Антимігрен-Здоров’я призначають для швидкого полегшення стану при нападах мігрені, з аурою чи без неї.

Таблетки Антимігрен-Здоров’я застосовують лише при чітко встановленому діагнозі мігрені.

• Гіперчутливість до будь-якого компонента лікарського засобу.
• Інфаркт міокарда в анамнезі, ішемічна хвороба серця, стенокардія Принцметала, захворювання периферичних судин або симптоми, характерні для ішемічної хвороби серця.
• Інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу в анамнезі.
• Помірна або тяжка артеріальна гіпертензія та легка неконтрольована артеріальна гіпертензія.
• Тяжка печінкова недостатність.
• Супутнє застосування ерготаміну або його похідних (включаючи метизергід).
• Супутнє застосування будь-якого агоніста триптан/5-гідрокситриптамін-рецепторів (5-HT1).
• Одночасне застосування інгібіторів моноаміноксидази (МАО) та Антимігрену-Здоров’я.
• Антимігрен-Здоров’я не слід застосовувати протягом 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО.

Таблетки Антимігрен-Здоров’я не можна застосовувати з метою профілактики нападу.
Рекомендовані дози Антимігрену-Здоров’я не можна перевищувати.
Антимігрен-Здоров’я рекомендується застосовувати якомога раніше після початку нападу мігрені, хоча він є однаково ефективним на кожній стадії.

Рекомендована доза Антимігрену-Здоров’я для дорослих – 50 мг. В окремих випадках доза може бути підвищена до 100 мг.

Якщо доза препарату виявиться неефективною, не потрібно застосовувати ще одну дозу під час цього ж нападу. В таких випадках можна застосовувати парацетамол або ацетилсаліцилову кислоту чи інші нестероїдні протизапальні препарати. Наступну дозу Антимігрену-Здоров’я можна застосувати під час наступних нападів.

Якщо пацієнт відреагував на першу дозу, але симптоми відновлюються, другу дозу можна застосувати протягом наступних 24 годин, мінімальний інтервал між цими дозами повинен бути не менше 2 годин. Загальна добова доза протягом будь-яких 24 годин не повинна перевищувати 300 мг.
Антимігрен-Здоров’я призначається як монотерапія для швидкого полегшення стану при нападах мігрені і не застосовується одночасно з ерготаміном або його похідними (включаючи метизергід) (див. розділ «Протипоказання»).

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою.

Пацієнти літнього віку (понад 65 років)

Досвіду застосування суматриптану для лікування пацієнтів віком від 65 років недостатньо. Хоча фармакокінетика препарату не відрізняється від такої в осіб більш молодого віку, доки не будуть одержані додаткові клінічні дані, призначення Антимігрену-Здоров’я літнім пацієнтам не рекомендується.

З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, порушення чутливості, включаючи парестезії і гіпестезії; судоми (хоча деякі з цих випадків відзначались у хворих із судомами або зі станами, що можуть до них призвести, в анамнезі, є випадки розвитку судом у пацієнтів без будь-якої схильності до них), тремор, дистонія, ністагм, скотома.

З боку серцево-судинної системи: транзиторне підвищення артеріального тиску одразу після прийому препарату, приплив крові, брадикардія, тахікардія, посилене серцебиття, порушення ритму, транзиторні ішемічні зміни на ЕКГ, спазм коронарних артерій, стенокардія, інфаркт міокарда, гіпотензія, хвороба Рейно.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку травної системи: нудота і блювання, що виникають у деяких пацієнтів, але їх зв’язок із застосуванням препарату до кінця не з’ясований; ішемічний коліт, діарея.

З боку скелетно-м’язової системи і сполучної тканини: відчуття тяжкості, міалгія (ці симптоми зазвичай є минущими, можуть мати інтенсивний характер і впливати на будь-яку частину тіла, включаючи грудну клітку і горло), ригідність м’язів шиї, артралгія.

Загальні розлади: біль, відчуття тепла або холоду, стискання або напруженості (ці симптоми зазвичай є минущими, можуть мати інтенсивний характер і впливати на будь-яку частину тіла, включаючи грудну клітку і горло), відчуття слабкості, втомлюваність (ці симптоми головним чином мають легкий або помірний характер і є минущими).

Лабораторні дані: спостерігалися незначні зміни у функціональних печінкових тестах.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості – від шкірної гіперчутливості до випадків анафілаксії.

З боку органів зору: мерехтіння, диплопія, зниження гостроти зору, втрата зору (зазвичай минуща). Однак порушення зору можуть бути наслідком самого нападу мігрені.

Психічні порушення: збудження.

З боку шкіри і підшкірної тканини: гіпергідроз.

Дози, що перевищували 400 мг (перорально), не спричиняли інших побічних реакцій, крім тих, що зазначені нижче.

Якщо сталося передозування, слід спостерігати за хворим не менше 10 годин і застосовувати звичайні підтримувальні заходи.

Вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на рівень Антимігрену-Здоров’я в плазмі не встановлено.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Цей лікарський засіб входить до групи препаратів, що застосовуються для лікування мінгренозних нападів. Застосовується для усунення нападів на різних стадіях.