Ацетонемічний синдром (кетонемія, кетоацидоз) – сукупність симптомів, обумовлених підвищеним вмістом у крові кетонових тіл (ацетону, ацетооцтової кислоти та бета-гідроксимасляної кислоти), які є продуктами неповного окислення жирних кислот.
На фоні інфекційного захворювання, коли спостерігаються підвищення температури тіла, блювання, діарея та голодування, збільшується потреба організму в енергії, що призводить до розщеплення жирних кислот (ліполізу) з наступним їх метаболізмом у печінці до ацетилкоензиму-А. При відносній недостатності вільних вуглеводів (глюкози) з нього синтезуються у печінці кетонові тіла.
Надлишок кетонових тіл виводиться у незмінному вигляді нирками, легенями та шлунково-кишковим трактом, при цьому відчувається запах ацетону у видихуваному повітрі, а при проведенні аналізу сечі виявляється позитивна реакція на кетонові тіла.
Пряма токсична дія кетонових тіл на центральну нервову систему та метаболічні процеси у печінці призводить до виникнення збудливості чи апатії, артеріальної гіпертензії, багаторазового блювання, болю в животі, які посилюють порушення енергетичного обміну, призводять до зневоднення та порушення електролітного складу крові.
Загальні властивості
А-КЕТОН є унікальним комплексом необхідних амінокислот, коензимів, вітамінів та органічних кислот, що спеціально розроблений з метою нормалізації обмінних процесів організму та відновлення функції печінки.
ДЕКСТРОЗА (ГЛЮКОЗА) – головне та незамінне джерело енергії для організму. Повноцінне окислення жирних кислот до вуглекислого газу та води неможливе без глюкози. При дефіциті глюкози окислення жирів відбувається до проміжних продуктів – кетонів, що зумовлює виникнення ацетонемічного синдрому (кетоацидозу). Глюкоза забезпечує поповнення енергозатрат, активізує метаболічні процеси, покращує антитоксичну функцію печінки, посилює скорочувальну активність міокарда, розширює судини. Забезпечує повне окислення кетонових тіл і зворотній розвиток ацетонемічного синдрому.
L-КАРНІТИН – похідна молекула амінокислот, єдиний переносник жирних кислот через мембрану мітохондрій, де відбувається їх повне окислення. Застосування L-карнітину та коензиму Q10 дозволяє стабілізувати та зберегти нормальну функцію мембран мітохондрій, а отже відновити транспорт жирних кислот та їх повне окислення при ацетонемічному синдромі.
КОЕНЗИМ Q10 (УБІХІНОН) – вітаміноподібна речовина, яка є ключовим коферментом у процесах тканинного дихання та утворення енергії в процесі окислення жирів та вуглеводів у мітохондріях кожної клітини організму. Сприяє покращенню енергетичного обміну, ефективно знешкоджує вільні радикали, які можуть бути причиною пошкодження клітин.
КОКАРБОКСИЛАЗА(ТІАМІНУ ПІРОФОСФАТ) – це активна форма (коензим) вітаміну В1, яка є основною складовою частиною ферменту карбоксилази. Кокарбоксилаза покращує засвоєння глюкози організмом (яка необхідна для окислення кетонових тіл) та зменшує ацидоз, який також завжди виявляється при ацетонемії.
ІОНИ ЦИТРАТУ сприяють процесу травлення, зменшують диспептичні прояви, які є частими при ацетонемічному синдромі (нудота, відчуття важкості у шлунку, метеоризм). Цитрат також зменшує ацидоз (порушення кислотно-основного стану крові), який завжди спостерігається при ацетонемічному синдромі, оскільки кетонові тіла є кислотами за своєю хімічною структурою.
ЦИТРАТ ТА МАЛАТ (ЯБЛУЧНА КИСЛОТА). Цитрат разом із малатом є органічними кислотами, які приймають участь у циклі трикарбонових кислот (Кребса), у якому відбувається повне окислення ацетилкоензиму-А (а отже і кетонових тіл) до вуглекислого газу та води.
ЦІАНОКОБАЛАМІН (ВІТАМІН В12). Його активні форми є коферментами у двох надзвичайно важливих реакціях організму – метилювання та ізомеризації. За участі коферменту вітаміну В12 із токсичного для організму гомоцистеїну утворюється амінокислота метіонін, яка згодом перетворюється у глутатіон – головний внутрішньоклітинний антиоксидант, який забезпечує захист та нормальне функціонування клітин печінки.
АСКОРБІНОВА КИСЛОТА (ВІТАМІН С) – один із самих головних антиоксидантів організму. Попереджає перекисне окислення жирів, зв’язує вільні радикали, обмежує запальні реакції та бере активну участь в імунних механізмах захисту організму, підвищуючи його опірність.
L-АРГІНІН – умовно незамінна амінокислота, бере участь у виведенні та знешкодженні аміаку, сприяє виведенню кінцевого азоту, знижує утворення шкідливих для клітин печінки вільних радикалів, покращує внутрішньоклітинний обмін у гепатоцитах, стимулює їх активність, зменшує гіпоксію та запалення, сприяє регенерації клітин печінки, чим посилює її детоксикаційну функцію.
L-аргінін може зменшувати вегетативні ефекти кетонових тіл у вигляді артеріальної гіпертензії.
БЕТАЇН – бере участь у синтезі фосфоліпідів, окисленні та утилізації жирів, чим сприяє їх більш повному окисленню. Захищає клітини, білки та ферменти від впливу факторів навколишнього середовища (вірусні інфекції, стрес, інтоксикація). Бетаїн сприяє зменшенню загальної слабкості та втоми.