АНАЛЬДИМ

Для чого призначають Анальдим

Анальдим призначають для симптоматичного лікування гострого болю та лихомарок різного походження, у тому числі:

• головний біль, зубний біль, мігрень;
• біль у м'язах і суглобах;
• біль при травмах і опіках;
• біль при застудах і інфекційних захворюваннях;
• лихоманка при застудах і інфекційних захворюваннях.

Анальдим - це комбінований препарат, що містить метамізол натрію (знеболювальний і жарознижувальний засіб) і дифенгідрамін (антигістамінний засіб).

Протипоказання до застосування Анальдима

Анальдим протипоказаний при таких станах:

• підвищена чутливість до метамізолу натрію, дифенгідраміну або інших компонентів препарату;
• гостра порфірія;
• печінкова недостатність;
• ниркова недостатність;
• геморагічний діатез;
• агранулоцитоз;
• лейкопенія;
• мієлосупресія;
• бронхіальна астма;
• закритокутова глаукома;
• гіперплазія передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням;
• вагітність і період годування груддю.

Спосіб застосування та дозування Анальдима

Анальдим випускається у вигляді свічок для ректального введення.

Дітям старше 5 років і дорослим призначають по 1 свічці (250 мг метамізолу натрію та 20 мг дифенгідраміну) 2-3 рази на день.

Тривалість лікування не повинна перевищувати 3-4 днів.

Перед застосуванням свічки необхідно ретельно вимити руки.

Свічки слід вводити в пряму кишку, попередньо змастити їх невеликою кількістю вазелінового масла.

Для введення свічки необхідно прийняти колінно-ліктьове положення або лягти на бік, підтягнувши одну ногу до грудей.

Свічки слід вводити глибоко в пряму кишку, намагаючись не торкатися їх руками.

Після введення свічки необхідно полежати протягом 10-15 хвилин.

Якщо біль або лихоманка зберігаються після застосування 3-4 свічок, необхідно звернутися до лікаря.

Особливі вказівки

• Анальдим слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, а також у пацієнтів із підвищеною чутливістю до НПЗЗ.
• При застосуванні Анальдима у високих дозах або протягом тривалого часу необхідно контролювати картину периферичної крові.
• Анальдим не слід застосовувати у дітей віком до 5 років.

Чи можна використовувати Анальдім під час вагітності?

Анальдім - це комбінований препарат, що містить метамізол натрію (аналгезуючий та жарознижувальний засіб) і дифенгідрамін (антигістамінний засіб).

Анальдім протипоказаний до застосування під час вагітності, оскільки може чинити негативний вплив на розвиток плода.

Дослідження на тваринах показали, що метамізол натрію може викликати вади розвитку плода.

У одному дослідженні було показано, що у щурів, які отримували метамізол натрію протягом вагітності, у потомства збільшувалася частота вроджених вад серця.

У іншому дослідженні було показано, що у кроликів, які отримували метамізол натрію протягом вагітності, у потомства збільшувалася частота загибелі ембріонів і дитинчат.

Людських досліджень щодо безпеки застосування метамізолу натрію під час вагітності недостатньо.

Однак, є дані про те, що метамізол натрію може викликати у вагітних жінок такі побічні ефекти, як тромбоцитопенія, агранулоцитоз та апластична анемія.

Ці побічні ефекти можуть бути небезпечними для здоров'я матері та плода.

Тому, Анальдім не слід застосовувати під час вагітності.

Якщо під час вагітності виникає необхідність у прийомі знеболювального або жарознижувального засобу, слід проконсультуватися з лікарем.

Лікар може підібрати безпечний для вагітних жінок препарат.

Ось деякі безпечні для вагітних жінок знеболювальні та жарознижувальні засоби:

• парацетамол;
• ібупрофен;
• аспірин.

Ці препарати можна приймати відповідно до інструкції з застосування.

Передозування та побічні ефекти Анальдіму

Симптоми передозування Анальдіму:

• нудота, блювання, діарея;
• головний біль, запаморочення, сонливість;
• зниження артеріального тиску;
• тахікардія;
• порушення функції дихання;
• судоми.

У разі передозування необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.

Побічні ефекти Анальдіму:

• з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі, гастрит, ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки;
• з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, збудження, судоми;
• з боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, тахікардія;
• з боку органів дихання: бронхоспазм;
• з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні алергічні реакції, у тому числі кропив'янка, свербіж, набряк Квінке, анафілактичний шок;
• з боку системи кровотворення: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.

При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.