Дозування
Таблиця 1. Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг
Показання |
Дозування |
Невиховна пневмонія та загострення хронічного бронхіту |
750 мг кожні 8 годин (внутрішньовенно або внутрішньом'язово)
|
Інфекції м'яких тканин: целюліти, еризепілоїд, ранові інфекції |
Інфекції черевної порожнини |
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т.ч. пієлонефрит |
1,5 г кожні 8 годин (внутрішньовенно або внутрішньом'язово)
|
Важкі інфекції |
750 мг кожні 6 годин (внутрішньо)
1,5 г кожні 8 годин (внутрішньо)
|
Профілактика виникнення інфекцій після операцій на шлунково-кишковому тракті, після ортопедичних, гінекологічних операцій (в т.ч. кесарів розтин) |
1,5 г при введенні анестезії.
Можна доповнити двома дозами по 750 мг (внутрішньом'язово) через 8 годин та 16 годин.
|
Профілактика виникнення інфекцій після серцево-судинних операцій та операцій на стравоході |
1,5 г під час введення анестезії, а потім 750 мг (внутрішньом'язово) кожні 8 годин протягом ще 24 годин |
Таблиця 2. Діти з масою тіла < 40 кг
Показання |
Немовлята та діти у віці > 3 тижні та діти з масою тіла < 40 кг |
Немовлята (з народження до 3 тижнів) |
Нешпитальна пневмонія |
від 30 до 100 мг/кг/добу (внутрішньовенно) розділених на 3 або 4 дози; для більшості інфекцій оптимальною дозою є 60 мг/кг/добу |
від 30 до 100 мг/кг/добу (внутрішньовенно) розділених на 2 або 3 дози
|
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т.ч. пієлонефрит |
Інфекції м'яких тканин: целюліти, еризепілоїд, ранові інфекції |
Інфекції черевної порожнини |
Порушення функції нирок
Цефуроксим у більшості випадків виводиться нирками. Тому, як і при застосуванні інших подібних антибіотиків, пацієнтам із вираженим порушенням функції нирок рекомендується знижувати дозу Євроксиму для компенсації повільнішої екскреції препарату.
Таблиця 3. Рекомендовані дози препарату Євроксим у разі порушення функції нирок
Кліренс креатиніну |
T½ (години) |
Дозування (мг) |
> 20 мл/хв/1,73 м² |
1,7-2,6 |
Не потрібно зменшувати стандартну дозу (750 мг - 1,5 г тричі на добу). |
10-20 мл/хв/1,73 м² |
4,3-6,5 |
750 мг двічі на добу |
< 10 мл/хв/1,73 м² |
14,8-22,3 |
750 мг один раз на добу |
Пацієнти, які проходять гемодіаліз |
3,75 |
При гемодіалізі необхідно вводити 750 мг внутрішньовенно або внутрішньом'язово наприкінці кожного сеансу діалізу. Додатково до парентерального введення цефуроксим натрію можна додавати до перитонеальної діалізної рідини (зазвичай 250 мг на кожні 2 літри діалізної рідини). |
Пацієнти з нирковою недостатністю, що знаходяться на безперервному артеріовенозному гемодіалізі (БАВГ) або високопотоковій гемофільтрації (ВПГ) у відділеннях інтенсивної терапії. |
7,9-12,6 (БАВГ)
1,6 (ВПГ)
|
750 мг двічі на день. Пацієнтам, які знаходяться на низькопотоковій гемофільтрації, слід дотримуватися схеми дозування як для лікування при порушенні функції нирок.
|
Порушення функції печінки
Цефуроксим переважно виводиться нирками. У пацієнтів з дисфункцією печінки не виявлено впливу на фармакокінетику цефуроксиму.
Спосіб застосування
Євроксим слід вводити шляхом внутрішньовенної ін'єкції протягом 3-5 хвилин безпосередньо у вену або через краплинну трубку або інфузію протягом 30-60 хвилин або шляхом глибокої внутрішньом'язової ін'єкції.
Місцем для внутрішньом'язової ін'єкції є великий сідничний м'яз і в одне місце слід вводити не більше 750 мг. Дози понад 1,5 г слід вводити внутрішньовенно.
Інструкції щодо розведення лікарського засобу перед введенням
- |
Додаткові обсяги та концентрації, які можуть бути корисними, коли необхідні фракциновані дози |
Об'єм флакона |
Спосіб застосування |
Фізичний стан |
Кількість води, що додається (мл) |
Приблизна концентрація цефуроксиму (мг/мл)**
|
- |
750 мг порошку для приготування розчину для ін'єкції або інфузії. |
750 мг |
внутрішньом'язово
внутрішньовенно болюсно
Внутрішньовенна інфузія
|
суспензія
розчин
розчин
|
3 мл
не менше 6 мл
не менше 6 мл
|
216
116
116
|
- |
1,5 г порошку для приготування розчину для ін'єкції або інфузії |
1,5 г |
внутрішньом'язово
внутрішньо болісно
Внутрішньовенна інфузія
|
суспензія
розчин
розчин
|
6 мл
не менше 15 мл
15 мл*
|
216
94
94
|
* Відновлений розчин для додавання до 50 або 100 мл сумісної інфузійної рідини (див. інформацію про сумісність нижче).
** Отриманий об'єм розчину цефуроксиму у відновленому середовищі підвищується через коефіцієнт переміщення лікарської речовини, що призводить до перерахованих концентрацій в мг/мл.
Сумісність
1,5 г Євроксиму, розчиненого в 15 мл води для ін'єкцій, можна застосовувати разом з ін'єкцією метронідазолу (500 мг/100 мл), обидва препарати зберігають свою активність протягом 24 годин при температурі нижче 25°С.
1,5 г Євроксиму сумісні з 1 г азлоциліну (15 мл розчинника) або з 5 г (50 мл розчинника) протягом 24 годин при температурі 4°С та 6 годин при температурі до 25°С.
Євроксим (5 мг/мл) можна зберігати протягом 24 годин при температурі 25°С у 5% або 10% розчині ксилітолу для ін'єкцій.
Євроксим сумісний з розчинами, що містять до 1% лідокаїну гідрохлориду.
Євроксим сумісний з більшістю загальновживаних розчинів для внутрішньовенних ін'єкцій. Він зберігає свої властивості протягом 24 годин при кімнатній температурі наступних розчинах: 0,9% розчин хлориду натрію для ін'єкцій; 5% розчин глюкози для ін'єкцій; 0,18% розчин натрію хлориду з 4% розчином глюкози для ін'єкцій; 5% розчин глюкози з 0,9% розчином натрію хлориду для ін'єкцій; 5% розчин глюкози з 0,45% розчином натрію хлориду для ін'єкцій; 5% розчин глюкози з 0,225% розчином натрію хлориду для ін'єкцій; 10% розчин глюкози для ін'єкцій; 10% розчин інвертованої глюкози у воді для ін'єкцій; розчин Рінгера; розчин Рінгера-лактату; М/6 розчин лактату натрію; розчин Хартмана.
Стабільність Євроксиму в 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій з 5% розчином глюкози не змінюється за наявності гідрокортизону фосфату натрію.
Євроксим також сумісний протягом 24 годин при кімнатній температурі при розведенні розчину для інфузій:
- з гепарином (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій;
- з розчином хлориду калію (10 або 40 мекв/л) у 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій.
Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.
Особливості застосування
Реакції гіперчутливості
Як і при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків повідомлялося про важкі і часом летальні реакції гіперчутливості. При виникненні тяжких реакцій гіперчутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заходів.
Перед початком лікування слід визначити у пацієнта наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або бета-лактамних лікарських засобів. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам, які мали в анамнезі реакції гіперчутливості на інші бета-лактамні антибіотики.
Одночасне лікування сильнодіючими діуретиками або аміноглікозидами
Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які одночасно одержують лікування сильнодіючими діуретиками, такими як фуросемід, або аміноглікозиди повідомлялося про випадки порушення функції нирок при такому поєднанні ліків. Функцію нирок необхідно моніторувати у цих хворих так само, як у хворих похилого віку, а також у пацієнтів з існуючою нирковою недостатністю (див. «Спосіб застосування та дози»).
Надмірне зростання резистентних мікроорганізмів
Застосування цефуроксиму може призвести до надмірного зростання грибка Candida. Тривале застосування цефуроксиму може призвести до надмірного зростання резистентних мікроорганізмів (наприклад, Enterococci, Clostridium difficile), що може вимагати припинення лікування (див. розділ «Побічні реакції»).
При застосуванні антибіотиків повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту різного ступеня тяжкості: від легкого до такого, що загрожує життю. Тому важливо враховувати визначення цього діагнозу у пацієнтів, у яких виникла діарея під час або після застосування антибіотика (див. розділ «Побічні реакції»). Слід розглянути необхідність припинення терапії цефуроксимом та специфічного лікування проти збудника Clostridium difficile. Не рекомендується застосовувати лікарські препарати, що пригнічують перистальтику кишок.
Інтракамеральне використання та очні побічні реакції.
Євроксим не призначений для інтракамерального застосування. Індивідуальні випадки та низка серйозних побічних реакцій були зареєстровані після інтракамерального застосування цефуроксиму натрію, призначеного для внутрішньовенного/внутрішньом'язового застосування. Ці реакції включали макулярний набряк, набряк сітківки, відшарування сітківки, токсичність сітківки, порушення зору, зниження гостроти зору, розмивання зору, помутніння рогівки та набряк рогівки.
Інфекції черевної порожнини
Через свій спектр активності цефуроксим не підходить для лікування інфекцій, спричинених грамнегативними неферментуючими бактеріями (див. розділ Фармакодинаміка).
Вплив на діагностичні тести
Під час лікування цефуроксимом були повідомлення про позитивний результат тесту Кумбса. Цей феномен може впливати на перехресну пробу на сумісність крові (див. «Побічні реакції»).
Може спостерігатись незначна інтерференція з методами редукції міді (Benedict's, Fehling's, Clinitest). Однак це не повинно призводити до хибно-позитивних результатів, як це може спостерігатися при застосуванні деяких інших цефалоспоринів.
Оскільки при фероціанідному тесті може спостерігатися хибнонегативний результат, для визначення рівня глюкози в крові/плазмі пацієнтам, які лікуються цефуроксимом натрію, рекомендується використовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методики.
Важлива інформація про допоміжні речовини
Лікарський засіб Євроксим (флакон по 750 мг) містить 42 мг натрію на флаконі, що відповідає 2,1% рекомендованої ВООЗ максимальної добової дози 2 г натрію для дорослого.
Лікарський засіб Євроксим (флакон по 1.5 г) містить 83 мг натрію на флаконі, що відповідає 4,15% рекомендованої ВООЗ максимальної добової дози 2 г натрію для дорослого.