Вентер таблетки 1000 мг № 50

По 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:  білі, овальні таблетки з насічкою з обох боків.

Сукральфат - аніонний сульфатований дисахарид, що складається з сульфату сахарози та алюмінію гідроксиду. Сукральфат прискорює загоєння виразок і попереджає їх рецидив, не чинить системної дії.

Сукральфат зв'язується з білками некротичної тканини у місці виразки, утворюючи захисне покриття, що знижує дії пепсину, шлункового соку та жовчних солей на уражені тканини. Сукральфат знижує активність пепсину до 30%.

Сукральфат прискорює лікування виразки дванадцятипалої кишки та виразки шлунка, лікуючи незначні та помірні запалення стравоходу. Він запобігає рецидивам виразки дванадцятипалої кишки та утворенню виразок, що розвиваються внаслідок стресу, а також поглинанню фосфатів із шлунково-кишкового тракту.

Абсорбується менше 5% сукральфату, внаслідок чого препарат не має системних впливів. Також всмоктується 0,005% алюмінію, що міститься у препараті. Абсорбована частина препарату виводиться нирками. Основна частина введеного препарату виводиться, не засвоюючись, у незміненому вигляді з калом.

Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Код АТХ A02B X02.

Можно призначати антациди під час лікування сукральфатом, проте їх слід застосовувати як мінімум за півгодини до або через півгодини після прийому сукральфату.

Ліки, що містять алюміній (наприклад деякі антациди), можуть спричинити накопичення алюмінію в організмі деяких пацієнтів, які мають знижену здатність виводити алюміній.

Сукральфат може зменшити засвоєння деяких ліків, таких як тетрациклін, циметидин, ранітидин, фторохінолони, дигоксин, теофілін пролонгованої дії, варфарин, кетоконазол, L-тироксин, хінідин та фенітоїн. Ці ліки слід застосовувати як мінімум за 2 години до прийому сукральфату.

Сукральфат може зв'язуватися з деякими білками, які містяться в їжі та інших ліках. Тому може викликати безоар у пацієнтів із уповільненим випорожненням шлунка та у хворих, яких годують через назогастральний зонд. Пацієнтам, яких годують через назогастральний зонд, треба вводити сукральфат окремо від їжі та інших препаратів.

Одночасне застосування алюмінію гідроксиду та цитратів може призвести до підвищення рівнів алюмінію, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю.

діюча речовина:  сукральфат;

1 таблетка містить 1 г сукральфату;

допоміжні речовини:  крохмаль кукурудзяний, тальк, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.

Пацієнтів слід попередити, що іноді можуть мати місце запаморочення, сонливість та вертиго, які можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем та іншими механізмами. Таким пацієнтам слід утриматися від керування автотранспортом та іншими механізмами.

Немає даних про загрозу здоров'ю плода або дитини при прийомі сукральфату, але клінічні дослідження не проводилися, тому препарат можна призначати лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Слід врахувати вміст іонів алюмінію, які можуть бути причиною запору та погіршувати перебіг запорів, які часто спостерігаються під час вагітності. Слід уникати тривалого застосування та перевищення доз препарату.

Немає даних про проникнення сукральфату в грудне молоко, тому його слід з обережністю призначати під час годування груддю.

Препарат не слід застосовувати для лікування дітей віком до 14 років.

• У складі комплексного лікування та профілактики рецидиву пептичних виразок шлунка та дванадцятипалої кишки.
• Ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, зумовлене стресом або застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (профілактика та лікування).
• Лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
• Зниження гіперфосфатемії у пацієнтів з уремією, які перебувають на діалізі.

• Гіперчутливість до сукральфату або інших компонентів препарату.
• Важка ниркова недостатність.
• Хвороба Альцгеймера, звичайна запор, хронічна діарея, тяжкий біль у животі неуточненого генезу, гіпофосфатемія.

Рекомендується застосовувати внутрішньо дорослим та дітям старше 14 років натщесерце за півгодини або за 1 годину до їди. Таблетки можна ковтати повністю, запиваючи водою, або розчинити їх у ½ склянки води та випити отриманий розчин.

Пептичні виразки шлунка або дванадцятипалої кишки.

По 1 таблетці 4 рази на добу по 1 таблетці перед кожним основним прийомом їжі (сніданок, обід, вечеря) та 1 таблетка безпосередньо перед сном. Лікар може також призначити по 2 таблетки двічі на добу. Курс лікування визначає лікар залежно від типу та перебігу захворювання. Зазвичай тривалість лікування виразки становить 4-6 тижнів. У разі потреби лікування можна продовжити, але його тривалість не повинна перевищувати 12 тижнів. Препарат слід приймати протягом 4-8 тижнів або доки загоєння виразки не буде підтверджено дослідженнями.

Профілактика рецидиву Helicobacter pylori - негативної виразки дванадцятипалої кишки.

По 1 таблетці 2 рази на добу. Препарат слід приймати протягом 4-8 тижнів після загоєння виразки.

Профілактика та лікування стресових виразок.

По 1 таблетці 6 разів на добу. Максимальна добова доза – 8 г сукральфату (8 таблеток). Препарат можна безпечно приймати принаймні протягом 2 тижнів.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.

По 1 таблетці 4 рази на добу по 1 таблетці перед кожним основним прийомом їжі (сніданок, обід, вечеря) та 1 таблетка безпосередньо перед сном. Курс лікування – до 12 тижнів.

Гіперфосфатемія.

По 1 таблетці 4 рази на добу по 1 таблетці перед кожним основним прийомом їжі (сніданок, обід, вечеря) та 1 таблетка безпосередньо перед сном. Щоденну дозу можна зменшити. Препарат для короткочасного застосування. Курс лікування визначає лікар.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Не потрібно коригувати дозу. Через ризик накопичення алюмінію в організмі пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю або пацієнтів, які перебувають на діалізі, препарат пацієнтам цієї групи має бути короткочасним.

Особливості застосування

Невелика кількість алюмінію, що міститься в сукральфаті, абсорбується у шлунку чи кишечнику. Цей хімічний елемент добре виводиться за нормальної функції нирок і може накопичуватися в організмі при тяжких порушеннях функції нирок. Ризик накопичення підвищується при одночасному застосуванні інших ліків, які містять алюміній (наприклад, деяких антацидів). Акумульований алюміній може спричинити токсичну дію.

Гідроксид алюмінію може призвести до запору, може викликати або посилити обструкцію кишечника та кишкову непрохідність. Гідроксид алюмінію може бути небезпечним для пацієнтів з порфірією, які отримують гемодіаліз.

З боку нервової системи: вертиго, запаморочення, сонливість.

У пацієнтів з нирковою недостатністю може підвищитись рівень алюмінію в тканинах. Існує ризик появи токсичних ефектів алюмінію (енцефалопатія).

З боку травного тракту: запор, діарея, нудота, блювання, метеоризм, сухість у роті, безоар.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: сип, кропив'янка, свербіж.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: біль у нижній частині спини.

Можливо зменшення вмісту фосфору в організмі при тривалому застосуванні препарату або при його застосуванні у високих дозах, або навіть при застосуванні звичайних доз препарату у пацієнтів, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору, не призводить до посилення процесів резорбції у кістковій тканині, гіперкальціурія , остеомаляція. У пацієнтів з нирковою недостатністю тривале застосування великих доз солей алюмінію може призводити до розвитку деменції, мікроцитарної анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом.

Гідроксид алюмінію може бути небезпечним для пацієнтів з порфірією, які отримують гемодіаліз.

Зазвичай навіть великі дози сукральфату малотоксичні, але зареєстровано кілька повідомлень про виникнення нудоти, блювання та болю у шлунку. Лікування є симптоматичним.

Довготривале застосування великих доз, особливо у пацієнтів з пригніченою функцією нирок, може призвести до накопичення алюмінію в організмі. Алюміній може викликати різні токсичні ефекти, з яких найважчими є енцефалопатія (дизартрія, апраксія, міоклонус, деменція, судоми, у тяжких випадках – кома та летальний кінець) та остеомаляція (біль, патологічні переломи та деформації кісток).

У таких випадках прийом препарату Вентер слід відмінити, провести мікрофільтрацію діалізату та призначити прийом препарату, який виводить алюміній з тканин та підвищує його рівень у сироватці крові (дефероксамін). Алюміній можна вивести із сироватки крові шляхом гемодіалізу, гемофільтрації або перитонеального діалізу.

Зберігати при температурі не вище 25°С в оригінальній упаковці для захисту від впливу вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Вентер – гастропротекторні (що захищають шлунок) ліки. Активний компонент, взаємодіючи з білками некротизованої (відмерлої) тканини виразок або ерозій, формує захисний шар, який протягом тривалого часу захищає уражені ділянки слизової оболонки шлунка від впливу агресивних факторів (пепсину, соляної кислоти, жовчних кислот).