Застосовувати препарат слід лише під контролем лікаря, який має досвід лікування легеневої гіпертензії.
Дозування
Доза протягом однієї процедури інгаляції
Лікування препаратом Вентавіс слід розпочинати з низької дози, що становить 2,5 мкг илопросту (відповідає дозі, що доставляється через трубку інгалятора) для першої інгаляції. При нормальній переносимості препарату дозу можна збільшити до 5 мкг илопросту (доза, що доставляється через трубку інгалятора) та підтримувати на цьому рівні. При поганій переносимості 5 мкг илопросту дозу необхідно зменшити до 2,5 мкг. Для кожної процедури інгаляції слід використовувати одну ампулу (2 мл) препарату Вентавіс, 10 мкг/мл.
Добова доза
Дозу, що відповідає процедурі інгаляції, слід застосовувати 6-9 разів на добу залежно від потреб та переносимості кожного конкретного пацієнта (відповідно протягом доби використовується від 6 до 9 ампул (по 2 мл) препарату Вентавіс, 10 мкг/мл) .
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від клінічного статусу і визначається лікарем. При погіршенні стану пацієнта під час терапії слід розглянути питання внутрішньовенного введення простацикліну.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з порушеною функцією печінки. Виведення илопросту з організму знижується у пацієнтів з порушенням функції печінки (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Щоб уникнути небажаної кумуляції препарату протягом дня, необхідний особливий контроль за цією групою пацієнтів під час титрування початкової дози. Спочатку дози по 2,5 мкг препарату Вентавіс, 10 мкг/мл (доза, що доставляється через трубку інгалятора), слід вводити з інтервалами, що становлять щонайменше 3-4 години (відповідає введенню максимально 6 разів на добу). Після цього інтервали між дозуванням можна скоротити з урахуванням переносимості препарату пацієнтом. Якщо показано подальше підвищення дози до 5 мкг (доза, що доставляється через трубку інгалятора), препарат слід спочатку вводити з інтервалами, що становлять 3-4 години, які можна згодом скоротити в залежності від переносимості препарату пацієнтом. Наступна небажана кумуляція препарату після лікування протягом декількох днів є малоймовірною через перерву на ніч.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Немає потреби в корекції дози для пацієнтів з кліренсом креатиніну > 30 мл/хв (що визначається за сироватковим рівнем креатиніну за формулою Cockroft-Gault). Пацієнти з кліренсом креатиніну ≤ 30 мл/хв не брали участь у клінічних дослідженнях препарату Вентавіс. На підставі даних, отриманих для ілопросту для внутрішньовенного введення, при нирковій недостатності, що потребує діалізу, виведення препарату з організму зменшується. Таким чином, слід застосовувати рекомендації щодо дозування як для пацієнтів з порушенням функції печінки (див. вище).
Спосіб застосування
Вентавіс призначений для застосування шляхом інгаляції за допомогою небулайзера.
Для кожної процедури інгаляції слід ввести вміст однієї відкритої ампули препарату Вентавіс (2 мл) у небулайзерну камеру перед застосуванням.
Готовий до застосування розчин Вентавіс вводять за допомогою відповідних інгаляційних пристроїв (інгаляторів).
Пацієнтам, стан яких стабілізований при використанні певного небулайзера, не слід переходити на використання іншого небулайзера без нагляду лікаря, оскільки різні небулайзери продукують аерозоль із різними фізичними характеристиками та швидкістю доставки розчину.
I-Neb AAD System – це портативна ручна небулайзерна система з використанням технології сітки, що вібрує. Система генерує краплі за допомогою ультразвуку, що проштовхує розчин через сітку. Небулайзер I-Neb AAD також можна застосовувати для інгаляцій препарату Вентавіс, 10 мкг/мл. Мас-медіанний аеродинамічний діаметр (ММАД) аерозольних крапель, виміряний при застосуванні небулайзерної системи I-Neb, обладнаної рівнем потужності диска 10, становить близько 2 мікрометрів.
Доза, що доставляється небулайзерною системою I-Neb AAD, контролюється небулайзерною камерою та контрольним диском. Кожна заслінка має кодовий колір та контрольний диск відповідного кольору (див. таблицю 1).
Початкова доза препарату Вентавіс при застосуванні небулайзерної системи I-Neb AAD повинна становити 2,5 мкг илопросту, що доставляється через трубку інгалятора. Якщо ця доза добре переноситься, то дозу слід збільшити до 5 мкг илопросту (відповідає дозі ліків у трубці інгалятора) та підтримувати на цьому рівні. Якщо доза 5 мкг погано переноситься, її слід зменшити до 2,5 мкг илопросту.
Ця небулайзерна система проводить моніторинг характеру дихання для визначення необхідного часу розпилення ного дозування 2,5 мкг або 5 мкг илопросту.
Для дози 2,5 мкг препарату Вентавіс, 10 мкг/мл, слід застосовувати небулайзерну камеру з червоною заслінкою та червоний контрольний диск.
Для дози 5 мкг препарату Вентавіс, 10 мкг/мл, слід застосовувати небулайзерну камеру з пурпурною заслінкою та пурпурний контрольний диск.
Для кожної процедури інгаляції слід ввести вміст однієї ампули препарату Вентавіс 10 мкг/мл у небулайзерну камеру безпосередньо перед застосуванням.
Таблиця 1
Лікарський засіб
|
Кольорові кільця ампули
|
Дозування
|
I-Neb AAD
|
Очікувана тривалість інгаляції
|
Заслінка небулайзерної камери
|
Контрольний диск
|
Вентавіс,
10 мкг/мл
|
Ампули по 1 мл позначені кольоровими кільцями (біле – жовте).
|
2,5 мкг
|
червона
|
червоний
|
3,2 хв
|
5 мкг
|
пурпурно
|
пурпурний
|
6,5 хв
|
Venta-Neb – це портативний ультразвуковий небулайзер з живленням від акумуляторної батареї, що підходить для застосування препарату Вентавіс, 10 мкг/мл, розчину для небулайзера (ампули по 2 мл). ММАД аерозольних крапель складав 2,6 мкм.
Початкова доза препарату Вентавіс при застосуванні небулайзерної системи Venta-Neb повинна становити 2,5 мкг илопросту, що доставляється через трубку інгалятора. Якщо ця доза добре переноситься, її слід збільшити до 5 мкг илопросту (доза, що доставляється через трубку інгалятора) та підтримувати на цьому рівні. Якщо доза 5 мкг погано переноситься, її слід зменшити до 2,5 мкг илопросту.
Ця небулайзерна система проводить моніторинг характеру дихання для визначення необхідного часу розпилення попередньо встановленого дозування 2,5 мкг або 5 мкг илопросту, що доставляється через трубку інгалятора.
Для кожної процедури інгаляції із застосуванням небулайзерної системи Venta-Neb слід ввести вміст однієї ампули (2 мл) препарату Вентавіс 10 мкг/мл у небулайзерну камеру безпосередньо перед застосуванням.
Можна використовувати дві програми:
Р1 Програма 1: 5 мікрограм діючої речовини в трубці інгалятора, 25 інгаляційних циклів (вдихів).
Р2 Програма 2: 2,5 мікрограма діючої речовини в трубці інгалятора, 10 інгаляційних циклів (вдихів).
Установка за промовчанням виконується лікарем.
Venta-Neb нагадує пацієнту про інгаляцію за допомогою оптичного та акустичного сигналу. Система зупиняється після введення дози.
Для отримання крапель оптимального розміру (при застосуванні препарату Вентавіс) необхідно використовувати зелену розпилювальну пластину. Для отримання докладніших відомостей див. інструкції з використання небулайзера Venta-Neb.
Таблиця 2
Лікарський засіб
|
Кольорове кільце ампули
|
Дозування
|
Очікувана тривалість інгаляції
|
Вентавіс, 10 мкг/мл
|
Ампули по 2 мл відзначені кольоровими кільцями (біле – рожеве)
|
2,5 мкг
5 мкг
|
4 хв
8 хв
|
Інші небулайзерні системи
Ефективність та переносимість илопросту, введеного інгаляційним шляхом з використанням інших небулайзерних систем з різними характеристиками розпилення илопросту розчину, не досліджувалися.
Особливі заходи безпеки
Для кожної процедури інгаляції слід ввести вміст однієї відкритої ампули Вентавіса у небулайзерну камеру безпосередньо перед застосуванням.
Після кожної процедури інгаляції слід видалити залишки розчину з небулайзеру. Крім того, слід ретельно дотримуватися інструкцій з гігієни та очищення небулайзерів, наданих виробниками.
Невикористаний лікарський засіб та відходи необхідно утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Особливості застосування
Застосування препарату Вентавіс не рекомендується пацієнтам з нестабільною легеневою гіпертензією, з прогресуючою недостатністю правих відділів серця. При загостренні або прогресуванні недостатності правих ялин серця слід розглянути доцільність застосування інших лікарських засобів.
Артеріальна гіпотензія
На початку лікування препаратом Вентавіс слід контролювати АТ. Для хворих зі зниженим системним тиском, постуральною гіпотензією або для одержують терапію препаратами, які можуть знижувати артеріальний тиск (АТ), необхідно вжити заходів проти подальшого зниження АТ. Лікування препаратом Вентавіс не слід розпочинати, якщо у пацієнта систолічний артеріальний тиск нижче 85 мм рт.ст.
Лікарі повинні звертати особливу увагу на наявність у пацієнта супутніх хвороб або одночасне застосування лікарських засобів, які можуть підвищувати ризик розвитку гіпотензії або синкопального стану.
Синкопальні стани
Вазодилататорний ефект илопросту у вигляді легеневих інгаляцій нетривалий (1-2 години). Синкопальний стан є симптомом хвороби, але також спостерігається під час терапії. Пацієнти з легеневою гіпертензією, у яких розвивається синкопальний стан, повинні уникати надмірної напруги, наприклад, під час фізичного навантаження. Перед фізичним навантаженням рекомендується інгаляція. Збільшення частоти синкопальних станів може відображати недоліки режиму терапії та/або загострення захворювання, у цьому випадку слід розглянути питання необхідності адаптації та/або зміни схеми.
Пацієнти із захворюваннями дихальних шляхів
Інгаляція препаратом Вентавіс може підвищувати ризик розвитку бронхоспазму, особливо у пацієнтів з гіперреактивністю бронхів. Користь від терапії не підтверджена для пацієнтів з наявністю хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та тяжкої астми. Пацієнти з супутніми інфекційними захворюваннями легень у гострій стадії, з хронічним обструктивним захворюванням легень та тяжкою астмою повинні перебувати під ретельним контролем лікаря.
Пацієнти з супутніми гострими легеневими інфекціями, ХОЗЛ та тяжкою астмою вимагають ретельного спостереження.
Венооклюзивне захворювання легень
Легенні судинорозширюючі засоби можуть значно погіршити серцево-судинний статус пацієнта з веноклюзивним захворюванням легень. При появі ознак набряку легень при застосуванні илопросту у вигляді інгаляцій у пацієнтів з легеневою гіпертензією слід розглянути питання наявності асоційованого венооклюзивного захворювання легень. У такому разі лікування слід припинити.
Припинення лікування
При припиненні терапії препаратом Вентавіс існує ризик виникнення ефекту рикошету. Слід забезпечити ретельний моніторинг стану пацієнта під час припинення інгаляцій илопросту. Для хворих у критичному стані слід розглянути альтернативне лікування.
Пацієнти з печінковою та нирковою недостатністю
При нирковій недостатності, що потребує діалізу, та порушенні функції печінки виведення препарату з організму знижується, що було продемонстровано у дослідженнях внутрішньовенного застосування илопросту. Рекомендується акуратне титрування вихідної дози з інтервалами у застосуванні, що становлять не менше 3-4 годин.
Рівень глюкози у сироватці крові
При тривалому пероральному застосуванні илопросту клатрату у тварин протягом року спостерігалося незначне підвищення рівня глюкози у сироватці крові натще. Не слід виключати таку ймовірність у людини при тривалому застосуванні препарату Вентавіс.
Небажаний вплив препарату Вентавіс
З метою мінімізації випадкового впливу препарату Вентавіс рекомендується застосовувати його з небулайзерами з інгаляційно-тригерною системою, а також добре провітрювати приміщення.
Новонародженим, грудним дітям та вагітним жінкам не слід перебувати в кімнаті, де застосовують препарат Вентавіс.
Попадання на шкіру, очі та всередину
Розчин для інгаляцій Вентавісу не повинен потрапляти на шкіру, очі; слід уникати перорального застосування препарату. Під час сеансів інгаляцій не рекомендується використовувати маску, а слід використовувати трубку інгалятора.
Препарат Вентавіс містить етанол.
Вентавіс містить етанол у невеликій кількості (спирт) (менше 100 мг/1 дозу).