Фармакодинаміка.
Вітамін B12 необхідний для перетворення пропіонової кислоти в янтарну кислоту. Крім того, як і фолієва кислота, вітамін B12 бере участь в утворенні лабільних метильних груп, які передаються до інших акцепторів метилу за допомогою процесів трансметилювання. Вітамін В12 також впливає на синтез нуклеїнових кислот, зокрема під час гемопоезу та інших процесів дозрівання клітин. Вітамін В12 (ціанокобаламін) необхідний для процесів клітинного метаболізму. Він впливає на функцію кровотворення.
В організмі (переважно у печінці) перетворюється у коферментну форму — аденозилкобаламін, або кобамамід, який є активною формою вітаміну В12. Кобамамід входить до складу численних ферментів, зокрема до складу редуктази, що відновлює фолієву кислоту у тетрагідрофолієву.
Ознаки дефіциту вітаміну B12. Погіршення або відсутність всмоктування вітаміну В12 зрештою призведуть до клінічних симптомів, якщо плазмові рівні опускаються нижче 200 пг/мл. Наслідками є мегалобластна анемія і неврологічний дефіцит в периферичній і центральній нервовій системі. Ранні ознаки дефіциту можуть включати втому і блідість, поколювання в руках і ногах, нестійку ходу і зниження фізичної сили.
Симптоми, спричинені дефіцитом вітаміну В12, можуть бути усунені тільки прийомом вітаміну В12.
Фармакокінетика.
Вітамін B12 абсорбується двома різними шляхами. Активне абсорбування в тонкій кишці за участю внутрішнього фактора. Транспортування вітаміну В12 в тканини включає прикріплення до транскобаламіну.
Незалежно від внутрішнього чинника, вітамін В12 також може потрапляти в кровотік за допомогою пасивної дифузії через шлунково-кишковий тракт або слизові оболонки. Приблизно 1–3% всмоктується у кров при пероральному прийомі залежно від дози. Таким чином, у разі прийому високих пероральних доз (~ 1000 мкг/добу) всмоктування забезпечується навіть у пацієнтів з відсутністю внутрішнього фактора.
До 90% запасів вітаміну В12 в організмі знаходяться в печінці, де вітамін зберігається у вигляді активного коферменту зі швидкістю втрати від 0,5 до 0,8 мкг на добу. У здорових дорослих людей загальний вміст вітаміну В12 в організмі становить від 3 до 5 мг. Зазвичай для появи клінічних ознак дефіциту вітаміну В12 потрібно 3–5 років.
Вітамін B12 виводиться головним чином через жовчний міхур і до 1 мкг реабсорбується через ентерогепатичну циркуляцію. Якщо обсяг зберігання в організмі перевищено через високі дози, зокрема після парентерального введення, частина виводиться з сечею.