Ципроліт пігулки по 250 мг, 10 шт.

Покази

добова доза, мг

Тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)

Інфекції нижніх дихальних шляхів

Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу

7-14 днів

Хронічний гнійний середній отит

Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу

7-14 днів

Загострення хронічного синуситу

Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу

7-14 днів

Інфекції сечового тракту

Неускладнений гострий цистит

Від 250 мг двічі на добу до 500 мг двічі на добу

3 дні

Жінкам перед менопаузою можна застосовувати разову дозу 500 мг

Неускладнений гострий цистит

Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу

Не менше 10 днів, при деяких особливих клінічних випадках (таких як абсцеси) лікування можна продовжити до 21 дня

Неускладнений гострий цистит

500 мг двічі на добу

7 днів

Неускладнений гострий цистит

Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу

Від 2 до 4 тижнів (гострий) та від 4 до 6 тижнів (хронічний)

500 мг двічі на добу

1 день

Діарея, викликана Shigella dysenteriae, тип 1

500 мг двічі на добу

5 днів

Діарея, викликана Vibrio cholerae

500 мг двічі на добу

3 дні

Тифоїдна лихоманка

500 мг двічі на добу

7 днів

Інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями

500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу

Від 5 до 14 днів

Інфекції шкіри та м'яких тканин

Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу

Від 7 до 14 днів

Інфекції кісток та суглобів

Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу

Максимально 3 місяці

Лихорадка у пацієнтів з нейтропенією, спричиненою бактеріальною інфекцією

Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу

Терапію слід продовжувати протягом усього періоду нейтропенії

Легенева форма сибірки

500 мг двічі на добу

60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis

Покази

добова доза, мг

Тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)

Бронхо-легеневі інфекції з кістозним фіброзом

20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній дозі 750 мг

Від 10 до 14 днів

Ускладнені інфекції сечового тракту та гострий пієлонефрит

Від 10 мг/кг маси тіла двічі на добу до 20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максималі

Ніркова та печінкова недостатність

Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів з порушеною функцією нирок:

У пацієнтів з печінковою недостатністю немає потреби у зміні дозування ципрофлоксацину.

Дослідження щодо дозування ципрофлоксацину для дітей з порушеною нирковою та/або печінковою функцією не проводили.

Спосіб застосування

Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи рідиною. Їх можна приймати незалежно від їди. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом з молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад, з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У тяжких випадках або якщо пацієнт нездатний приймати таблетки (зокрема при ентеральному харчуванні) рекомендується розпочинати терапію з внутрішньовенного шляху введення ципрофлоксацину, доки не буде можливим перехід на пероральний прийом.

Особливості застосування

Застосування ципрофлоксацину слід уникати пацієнтам, у яких спостерігалися серйозні побічні реакції у минулому при застосуванні фторхінолонів. Лікування таких пацієнтів ципрофлоксацином слід розпочинати лише за відсутності альтернативних видів лікування та після ретельної оцінки користі – ризику (див. Розділ «Протипоказання»).

Тяжкі інфекції та/або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями

Ципрофлоксацин не застосовувати як монотерапію для лікування важких інфекцій та інфекцій, викликаних грампозитивними або анаеробними бактеріями.

Для лікування важких інфекцій, інфекцій, викликаних стафілококами або анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.

Стрептококові інфекції (включаючи Streptococcus pneumoniae)

Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.

Інфекції статевої системи

Гонококовий уретрит, цервіцит, орхоепідідиміт та запальні захворювання органів малого тазу можуть бути викликані резистентними до фторхінолонів ізолятами Neisseria gonorrhoeae.

Ципрофлоксацин слід призначати одночасно з іншими відповідними антибактеріальними препаратами (наприклад, цефалоспорином), за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, лікування слід переглянути.

Інфекції сечового тракту

У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до фторхінолонів з боку Escherichia coli, поширеного збудника, викликає інфекції сечовивідних шляхів. При призначенні курсу терапії лікарям рекомендується враховувати локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.

Очікується, що разова доза ципрофлоксацину, яка може бути використана при неускладненому циститі у жінок, які перебувають у менопаузі, має низьку ефективність, ніж триваліша тривалість лікування. Це тим більше необхідно враховувати підвищення рівня резистентності Escherichia coli до хінолонів.

Інтраабдомінальні інфекції

Дані про ефективність ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтраабдомінальних інфекцій обмежені.

Діарея мандрівників

При виборі препарату слід враховувати інформацію про резистентність до ципрофлоксацину збудників у країнах, які пацієнт відвідав.

Інфекції кісток та суглобів

Ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

Легенева форма сибірки

Застосування людям ґрунтується на даних визначення чутливості in vitro, дослідів на тваринах та на обмежених даних, отриманих при застосуванні людині. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірки.

Антибіотик-асоційована діарея, викликана Clostridium difficile

Відомо про випадки антибіотик-асоційованої діареї, викликаної Clostridium difficile, яка може варіювати за тяжкістю від легкої діареї до летального коліту, при застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі при застосуванні ципрофлоксацину. Лікування антибактеріальними препаратами призводить до зміни нормальної флори товстого кишечника, що, у свою чергу, призводить до надмірного зростання Clostridium Difficile.

Clostridium difficile продукує токсини А та В, які сприяють розвитку антибіотик-асоційованої діареї. Clostridium difficile продукує велику кількість токсину, призводить до підвищення захворюваності та летальності через можливу стійкість збудника до антимікробної терапії та необхідності проведення колектомії. Потрібно пам'ятати про можливість виникнення антибіотик-асоційованої діареї, викликаної Clostridium difficile, у всіх пацієнтів з діареєю після застосування антибіотиків. Необхідний ретельний збір медикаментозного анамнезу, оскільки можливий розвиток антибіотик-асоційованої діареї, спричиненої Clostridium difficile, протягом 2 місяців після застосування антибактеріальних препаратів. Якщо діагноз антибіотик-асоційованої діареї, викликаної Clostridium difficile, розглядається або вже підтверджено, застосування антибіотиків, які не діють на Clostridium difficile, можливо, необхідно буде припинити. Залежно від клінічних даних необхідно проводити корекцію водно-електролітного балансу, розглянути необхідність додаткового запровадження білкових препаратів, застосувати антибактеріальні препарати, яких чутлива Clostridium difficile. Також може виникнути потреба у хірургічному втручанні.

Діти та підлітки

Застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам слід проводити відповідно до чинних офіційних рекомендацій. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину проводить тільки лікар з досвідом ведення дітей та підлітків, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

Ципрофлоксацин викликав артропатію опорних суглобів у незрілих тварин. Дані про безпеку отримані з рандомізованого подвійного сліпого дослідження застосування ципрофлоксацину дітям (ципрофлоксацин: n = 335, середній вік = 6,3 роки; група порівняння: n = 349, середній вік = 6,2 роки; віковий діапазон = від 1 до 17 років ), показали частоту виникнення артропатії, яка, ймовірно, пов'язана із застосуванням препарату (відмінна від клінічних ознак та симптомів, пов'язаних з ураженням безпосередньо суглобів), на 42-й день від початку застосування препарату в межах 7,2% та 4,6% для основної та групи порівняння відповідно. Частота виникнення артропатії, пов'язаної з препаратом, через 1 рік спостереження була 9% та 5,7% відповідно. Зростання кількості випадків артропатії, пов'язаних із застосуванням препарату, було статистично незначним. Однак лікування ципрофлоксацином дітей та підлітків має починатися тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або оточуючими тканинами.

Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі

У клінічних випробуваннях було включено дітей та підлітків віком 5-17 років. Більш обмежений досвід лікування дітей віком від 1 до 5 років.

Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит

Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту із застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливе. Лікування має ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження.

За даними клінічних досліджень оцінювали застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам 1-17 років.

Інші специфічні важкі інфекції

Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане за результатами мікробіологічного дослідження при інших інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки користі-ризику, коли інше лікування не можна застосувати, або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.

Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, крім згаданих вище, не оцінювалися під час клінічних випробувань, а клінічний досвід обмежений. Отже, до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.

Підвищена чутливість до препарату

У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть спостерігатися вже після першого прийому ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»), про що слід негайно повідомити лікаря.

В окремих випадках анафілактичні/анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку, що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються після першого прийому ципрофлоксацину. У такому разі прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити та негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).

Кістково-м'язова система

Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожилля/розладами, пов'язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Незважаючи на це, в окремих випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих важких інфекційних процесів, а саме - у разі неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт або розрив сухожилля (особливо ахіллового сухожилля), іноді двосторонній, який може статися у перші 48 годин лікування. Були повідомлення про випадки виникнення розривів сухожиль через кілька місяців після припинення лікування. Ризик тендинопатії може бути підвищеним у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів з порушенням функції нирок, у пацієнтів, які перенесли трансплантацію органів та тих, які одночасно приймають кортикостероїди, тому слід уникати одночасного застосування кортикостероїдів із цим лікарським засобом. (Див. розділ «Побічні реакції»).У разі виникнення будь-яких ознак тендиніту (таких, як хворобливий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину слід припинити та розглянути альтернативні види лікування. Уражену кінцівку слід забезпечити спокій і не використовувати кортикостероїди при ознаках тендинопатії.

Ципрофлоксацин застосовується з обережністю пацієнтам з міастенією гравіс через можливе загострення симптоматики вказаного захворювання (див. розділ «Побічні реакції»).

Фоточутливість

Доведено, що ципрофлоксацин викликає фотосенсибілізацію. Пацієнтам, які приймають ципрофлоксацин, рекомендується при лікуванні уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінювання (див. розділ «Побічні реакції»).

Порушення зору

При погіршенні зору або будь-якому відчутному впливі на очі слід негайно звернутися до лікаря.

Центральна нервова система

Хінолони викликають судоми або знижують поріг судомної готовності. Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю пацієнтам із розладами ЦНС, які можуть мати схильність до виникнення судом. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину слід припинити (див. розділ «Побічні реакції»). Навіть після першого прийому ципрофлоксацину можуть виникнути 

психотичні реакції. У поодиноких випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У цих випадках прийом ципрофлоксацину слід припинити та вжити заходів, необхідних у цій клінічній ситуації.

Периферична нейропатія

У пацієнтів, які приймали ципрофлоксацин, повідомляли про випадки сенсорної або сенсомоторної поліневропатії, яка виявлялася парестезією, гіпестезією, дизестезією або слабкістю (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м'язова слабкість, окремо або у комбінації). Прийом ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам, які мають симптоми невропатії, зокрема біль, печіння, неприємні відчуття, оніміння та/або слабкість та отримати консультацію лікаря до продовження лікування з метою запобігання розвитку незворотних станів (див. Розділ «Побічні реакції»).< /p>

Серцеві розлади

Застосування ципрофлоксацину пов'язують з подовженням інтервалу QT (див. розділ «Побічні реакції»).

Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, зокрема:

• при спадковому синдромі подовження інтервалу QT;
• при одночасному застосуванні препаратів, які можуть подовжувати інтервал QT (наприклад, антиаритмічні засоби класів IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);
• при невідкоригованому електролітному дисбалансі (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
• за наявності захворювань серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

Жінки та пацієнти похилого віку можуть виявляти більшу чутливість до препаратів, які подовжують QTc. Тому слід обережно застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, цим групам хворих (див. Розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Застосування», «Передозування», «Побічні реакції»).

Шлунково-кишковий тракт

У разі виникнення протягом або після лікування важкої та стійкої діареї (навіть через кілька тижнів після лікування) про це слід повідомити лікаря, оскільки цей симптом може маскувати тяжке шлунково-кишкове захворювання (наприклад псевдомембранозний коліт, може мати летальний кінець), яке потребує негайного лікування (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити та розпочати застосування відповідної терапії (наприклад, ванкоміцину, 4×250 мг на добу перорально). Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, є протипоказаними.

Нірок та сечовидільної системи

Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно у незміненому вигляді нирками, у пацієнтів з порушеннями функції нирок необхідно проводити корекцію дози відповідно до зазначеного у розділі «Спосіб застосування та дози», щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.

Повідомлялося про кристалурію, пов'язану із застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні мати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.

Гепатобіліарна система

Під час прийому ципрофлоксацину повідомляли про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності з загрозою для життя пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи будь-яких ознак та симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки) лікування слід припинити. Також може визначатися тимчасове збільшення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, розвиток холестатичної жовтяниці, особливо у пацієнтів із попереднім пошкодженням печінки, які отримували ципрофлоксацин (див. розділ «Побічні реакції»).

Дефіцит глюкозо-6-фосфат дегідрогенази

При прийомі ципрофлоксацину повідомляли про гемолітичні реакції у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину цим пацієнтам, за винятком випадків, коли потенційна користь перевищує потенційний ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.

Резистентність

Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені з або без клінічно визначеної суперінфекції.Може існувати певний ризик виділення ципрофлоксацин-резистентних бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus та Pseudomonas.

Цитохром Р450

Ципрофлоксацин помірно пригнічує CYP450 1A2 і тому може спричинити підвищення концентрації у сироватці крові одночасно призначених речовин, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад, теофіліну, метилксантинів, кофеїну, дулоксетину, клозапіну, оланзапіну, ропінірола, ропінірола). Одночасне призначення ципрофлоксацину та тизанідину протипоказане. Підвищення концентрації у плазмі крові, що асоціюється зі специфічними для лікарських засобів побічними реакціями, визначається пригніченням їх 

метаболічного кліренсу ципрофлоксацином. Отже, станом пацієнтів, які приймають ці препарати одночасно з ципрофлоксацином, слід уважно спостерігати щодо можливого виникнення клінічних ознак передозування. Також може виникнути потреба у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад, тефлон) (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Метотрексат

Одночасне призначення ципрофлоксацину та метотрексату не рекомендується (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вплив на результати лабораторних аналізів

Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати сівби на Mycobacterium spp. шляхом пригнічення зростання культури мікобактерій, що може призвести до помилково-негативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

Пацієнти з підвищеним ризиком аневризми та розшарування аорти

Епідеміологічні дослідження повідомляють про підвищений ризик аневризми та розшарування аорти після прийому фторхінолонів, особливо у пацієнтів похилого віку.

Таким чином, фторхінолони слід використовувати тільки після ретельної оцінки користі - ризику та після розгляду інших варіантів терапії у пацієнтів з позитивною сімейною історією хвороби аневризми, у пацієнтів з діагнозом аневризми аорти та/або розшаруванням аорти, або у наявності інших факторів ризику або Умови, що призводять до аневризми та розшарування аорти (наприклад, синдром Марфана, синдром Елерса-Данлоса судин, артеріїт Такаясу, гігантоклітинний артеріїт, хвороба Бехчета, гіпертензія, атеросклероз). лікаря відділення невідкладної допомоги.

Коливання рівня глюкози крові

Фторхінолони можуть спричинити порушення рівня глюкози в крові, включаючи гіперглікемію та гіпоглікемію (див.Розділ «Побічні реакції» зазвичай у пацієнтів з діабетом, які отримують супутнє лікування пероральними гіпоглікемічними засобами (наприклад, глібенкламідом) або інсуліном. Існують дочки про тяжкі випадки гіпоглікемії, що призводили до коми. Для таких пацієнтів рекомендується ретельний моніторинг рівня глюкози у крові.

Довготривалі, з втратою працездатності, потенційно незворотні серйозні побічні реакції.

Дуже рідко надходили повідомлення про довготривалі (від кількох місяців до років), із втратою працездатності, потенційно незворотні серйозні побічні реакції, які впливали на різні, іноді одночасно кілька систем органів (кістково-м'язову, нервову системи, психіку та органи почуттів) у пацієнтів, які отримували лікування хінолонами та фторхінолонами незалежно від віку та раніше виявлених факторів ризику. Застосування ципрофлоксацину слід негайно припинити з появою перших ознак або симптомів будь-яких серйозних побічних реакцій та негайно звернутися до лікаря.

Побічні ефекти

Найчастіше повідомляли про такі побічні реакції на препарат як нудота та діарея.

Дані про побічні реакції на ципрофлоксацин, отримані в ході клінічних досліджень та постмаркетингового спостереження (пероральний, парентеральний та послідовний способи застосування), наведені нижче.

При аналізі частоти беруться до уваги дані орального та внутрішньовенного шляхів застосування ципрофлоксацину.

Прояви з боку систем органів	Часто (≥ 1/100 до <1/10)	Нечасто (≥ 1/1000 до <1/100)	Одиночні (≥ 1/10000 до <1/1000)	Рідкісні (≤ 1/10 000)	Частота невідома (неможливо розрахувати за даними, що існують на даний момент)
Інфекції та інвазії		Грибкові суперінфекції	Антибіотик-асоційований коліт (дуже рідко – з можливою летальністю) (див.Розділ «Особливості застосування»
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи		Еозинофілія	Лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцито-співи, тромбоцитемія	Гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (небезпечна для життя), пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя)
З боку імунної системи			Алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк	Анафілактичні реакції, анафілактичний шок (небезпечний для життя) (див. розділ «Особливості застосування»), реакції, подібні до сироваткової хвороби
З боку метаболізму та харчування		Зниження апетиту, анорексія	Гіперглікемія, гіпоглікемія (див.Розділ «Особливості застосування»		Гіпоглікемічна кома
Психічні розлади *		Психомоторна збудливість/тривожність	Сплутаність свідомості та дезорієнтація, тривожність, патологічні сновидіння, депресія (з можливими суїцидальними ідеями/думками або спроби/вчинення самогубства), галюцинації	Психотичні реакції (з можливими суїцидальними ідеями/думками або спроби/вчинення самогубства) (див. Розділ «Особливості застосування»)	Манія, гіпоманія
З боку нервової системи *		Головний біль, слабкість, розлади сну, порушення смаку, запаморочення	Парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми (включаючи епілептичний статус) (див. розділ «Особливості застосування»), вертиго	Мігрень, порушення координації, порушення ходи, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлини мозку	Периферична нейропатія та полінейропатія (див.Розділ «Особливості застосування»
З боку органів зору *			Порушення зору (наприклад, диплопія)	Порушення колірного сприйняття
З боку органів слуху та рівноваги *			Дзвін у вухах, втрата слуху/порушення слуху
З боку серця			Тахікардія		Шлуночкова аритмія, пірует тахікардія (torsades de pointes) (визначали переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT
Судинні розлади			Вазодилатація, гіпотензія, синкопальний стан	Васкуліт
З боку органів дихання, торакальні та медіастинальні розлади			Задишка (включаючи астматичні стани)
З боку шлунково-кишкового тракту	Нусота, діарея	Блювота, біль у ділянці шлунка та кишечника, біль у животі, диспепсичні розлади, метеоризм, зниження апетиту, анорексія	Антибіотико-асоційований коліт (дуже рідко - з можливим летальним кінцем) (див. Розділ «Особливості застосування»)	Панкреатит
З боку травної системи		Підвищення рівня трансаміназ та білірубіну	Порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, гепатит	Некроз печінки (дуже рідко прогресує до печінкової недостатності, що загрожує життю) (див.Розділ «Особливості застосування»
З боку шкірних покривів та підшкірної клітковини		Висип, свербіж, кропив'янка	Реакції фотосенсибілізації (див. Розділ «Особливості застосування»)	Петехії, мультиформна еритема, вузлувата еритема, синдром Стівенса-Джонсона (з потенційною загрозою життю), токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю)	Гострий генералізований висип-тозний пустульоз (AGEP), реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS).
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини *		М'язово-скелетні болі (наприклад, біль у кінцівках, попереку, грудній клітині), артралгії	Міалгії, артрит, підвищення м'язового тонусу та судоми м'язів	М'язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахілових) (див. розділ «Особливості застосування»), загострення симптомів міастенії гравіс (див. розділ «Особливості застосування»)
З боку нирок та сечовидільної системи		Порушення функції нирок	Ніркова недостатність, гематурія, кристалурія (див.Розділ «Особливості застосування»), тубулоінтер-інтерстиціальним нефритом
Розлад загального стану та реакції в місці введення *		Астенія, лихоманка	Набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз)
Лабораторні показники		Підвищення рівня печінкових ферментів (активності лужної фосфатази крові, підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня білірубіну)	Відхилення від норми рівня протромбіну, підвищення активності амілази та ліпази, коливання рівня глюкози крові (гіперглікемія, гіпоглікемія)		Підвищення рівня міжнародного нормалізованого відношення (МНО) (у пацієнтів, які отримують лікування антагоністами вітаміну К)
З боку ендокринної системи					Синдром порушення секреції антидіуретичного гормону (СПСАДГ)

* Ці реакції фіксувалися під час постмаркетингового періоду і спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику. ролонгації інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).

Застосування для дітей

Частота випадків артропатії, зазначена вище, ґрунтується на даних, отриманих під час досліджень за участю дорослих пацієнтів. Діти артропатія спостерігається частіше (див. розділ «Особливості застосування»).

Також були зареєстровані побічні реакції на препарат як алергічний набряк зменшення апетиту та кількості їжі, що вживається; гіпоглікемія порушення поведінки; суїцидальні думки; спроба самогубства; гіперестезія; бульбашки; гострий генералізований екзантематозний пустульоз; погане самопочуття; порушення ходи; збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНО) у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К; тимчасове порушення функції печінки; біль; серцебиття; тріпотіння передсердь шлуночкові ектопії; артеріальна гіпертензія; стенокардія; інфаркт міокарда; зупинка серця; тромбоз судин головного мозку; флебіт; безсоння маніакальна реакція; Атаксія; летаргія; сонливість, слабкість, нездужання; фобія; деперсоналізація; болючість слизової оболонки порожнини рота; кандидоз слизової оболонки ротової порожнини; дисфагія; перфорація кишківника; шлунково-кишкові кровотечі; лімфаденопатія; збільшення рівня ліпази; суглобові порушення; загострення подагри; нефрит; поліурія; порушення сечовипускання; уретральна кровотеча вагініт; ацидоз, біль у грудних залозах; кровотеча з носа; набряк легень або гортані; гикавка; кровохаркання; бронхоспазм, легенева емболія; фототоксичні реакції; припливи; озноб; набряк особи; шиї; губ; кон'юнктиви; рук; шкірний кандидоз; гіперпігментація; пітливість; зниження гостроти зору; двоїння в очах; біль в очах; порушення смаку; ахроматопсія.

Побічні реакції на ципрофлоксацин, зареєстровані протягом постмаркетингового спостереження, включали: ажитації, ексфоліативний дерматит, еритема, гіперестезію, гіпертонію, метгемоглобінемію, збільшення МНО; у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, кандидоз (оральний, шлунково-кишковий, вагінальний), міастенію, ністагм, полінейропатію, гіперкаліємії, зміни протромбінового часу, психоз, підвищення рівня тригліцеридів, гаммаглутамілтрансферази крові, сечової кислоти, зниження рівня гемо збільшення рівня моноцитів, лейкоцитоз, циліндрурія, випадки гіпоглікемічної коми.

* Дуже рідко надходили повідомлення про довготривалі (від кількох місяців до кількох років), із втратою працездатності, потенційно незворотні серйозні побічні реакції, які впливали на різні, іноді одночасно на кілька систем органів та органів чуття (включаючи такі реакції, як тендиніт, розрив сухожилля, артралгію, біль у кінцівках, порушення ходи, нейропатії, асоційовані з парестезією, депресією, стомлюваністю, порушенням пам'яті, розладами сну, порушенням слуху, зору, смаку та нюх) у пацієнтів, які отримували лікування хінолонами та фторхінолонами незалежно від раніше виявлених факторів ризику.

Передозування

кількість ципрофлоксацину (<10%).

У разі передозування необхідно застосовувати симптоматичне лікування. ЕКГ-моніторинг слід проводити через можливість продовження інтервалу QT.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Опис

Білі або майже білі круглі двоопуклі таблетки з гладкою поверхнею з обох боків, покриті плівковою оболонкою. Вид на зламі – біла або майже біла маса.

Відгуки про товар

(0)

Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.

Залишити відгук

Залишити відгук