Чутливість до антибіотика змінюється залежно від регіону та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до місцевих даних щодо чутливості до антибіотика.
Зазвичай тривалість лікування становить 7 днів (може бути від 5 до 10 днів).
Для кращого засвоєння препарат рекомендується приймати після їди.
Дозування препарату для дорослих та дітей залежно від інфекції наведено у таблицях 1, 2.
Таблиця 1. Дорослі та діти (³ 40 кг)
Показання до застосування |
Доза |
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит |
250 мг 2 рази на добу |
Гострий середній отит |
500 мг 2 рази на добу |
Загострення хронічного бронхіту |
500 мг 2 рази на добу |
Цистит |
250 мг 2 рази на добу |
Пієлонефрит |
250 мг 2 рази на добу |
Неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин |
250 мг 2 рази на добу |
Хвороба Лайма |
500 мг 2 рази на добу протягом 14 днів (терапія може тривати від 10 до 21 дня) |
Таблиця 2. Діти (< 40 кг)
Показання до застосування |
Доза |
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит |
10 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 125* мг 2 рази на добу |
Діти віком від 2 років із середнім отитом або, за необхідності, при більш серйозних інфекціях |
15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 250 мг 2 рази на добу |
Цистит |
15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 250 мг 2 рази на добу |
Пієлонефрит |
15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 250 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів |
Неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин |
15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 250 мг 2 рази на добу |
Хвороба Лайма |
15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 250 мг 2 рази на добу протягом 14 днів (від 10 до 21 дня) |
*Застосовувати препарат цефуроксиму у відповідному дозуванні.
Таблетки Цефутил® не можна розламувати, тому їх не призначають пацієнтам, які не можуть їх проковтнути. Дітям рекомендується призначати препарат у формі суспензії.
Цефуроксим випускають також у вигляді натрієвої солі для парентерального застосування. Це дає можливість проводити послідовну терапію одним антибіотиком при переході з парентерального введення на пероральне, якщо для цього є клінічні показання.
Цефутил® ефективний для послідовного лікування загострень хронічного бронхіту після попереднього парентерального застосування цефуроксиму натрію.
Послідовна терапія
Загострення хронічного бронхіту: 750 мг цефуроксиму 2-3 рази на добу (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) протягом 48-72 годин із подальшим застосуванням препарату Цефутил® по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 5-10 днів.
Тривалість як парентерального, так і перорального лікування слід визначати з урахуванням тяжкості інфекції та стану хворого.
Хворі з нирковою недостатністю
Цефуроксим виводиться головним чином нирками. У пацієнтів із вираженим порушенням функції нирок рекомендується зменшити дозу цефуроксиму, щоб компенсувати його повільнішу екскрецію (див. таблицю 3).
Таблиця 3
Кліренс креатиніну мл/хв |
T1/2 (години) |
Рекомендоване дозування |
≥30 |
1,4–2,4 |
Корегування дози не потрібно (застосовувати стандартну дозу від 125* мг до 500 мг 2 рази на добу) |
10–29 |
4,6 |
Стандартна індивідуальна доза кожні 24 години |
<10 |
16,8 |
Стандартна індивідуальна доза кожні 48 годин |
упродовж гемодіалізу |
2-4 |
Одну додаткову стандартну дозу слід застосовувати після кожного діалізу |
*Застосовувати препарат цефуроксиму у відповідному дозуванні.
Хворі з печінковою недостатністю
Немає даних про застосування цього лікарського засобу пацієнтам із порушеннями функції печінки. Цефуроксим виводиться головним чином нирками, тому очікується, що наявні порушення функції печінки не впливатимуть на фармакокінетику цефуроксиму.
Особливості застосування
Реакції гіперчутливості
Особливої обережності потрібно дотримуватися при наявності у пацієнтів в анамнезі алергічної реакції на пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики, оскільки існує ризик появи перехресної чутливості. Як і при застосуванні усіх бета-лактамних протимікробних лікарських засобів, були зафіксовані серйозні та поодинокі летальні випадки реакцій гіперчутливості. У випадку появи тяжких реакцій гіперчутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та надати пацієнту відповідну невідкладну медичну допомогу.
Перед початком терапії необхідно визначити, чи спостерігалися у пацієнта в минулому тяжкі реакції підвищеної чутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або бета-лактамних лікарських засобів інших типів. Цефуроксим слід з обережністю призначати пацієнтам, які в анамнезі мають випадки нетяжких реакцій підвищеної чутливості до інших бета-лактамних лікарських засобів.
Застосування цефуроксиму аксетилу (так само, як і інших антибіотиків) може призвести до надмірного росту Candida. Тривале лікування може також призвести до надмірного росту інших нечутливих мікроорганізмів (наприклад, Enterococci, Clostridium difficile), що може, зі свого боку, вимагати припинення лікування.
При застосуванні антибіотиків може спостерігатися псевдомембранозний коліт, який може проявлятися від легкої форми до загрозливого для життя стану. Тому важливо враховувати це, якщо у пацієнтів виникає тяжка діарея під час або після антибактеріальної терапії. Якщо виникає тривала або виражена діарея або пацієнт відчуває раптовий переймоподібний біль у животі, лікування необхідно негайно припинити, пацієнту слід провести ретельне обстеження.
Під час лікування препаратом Цефутил® хвороби Лайма спостерігалася реакція Яриша–Герксгеймера, яка виникає безпосередньо через бактерицидну дію препарату на мікроорганізм, що спричиняє хворобу Лайма, – спірохету Borrelia burgdorferi. Пацієнтам необхідно пояснити, що це звичайний наслідок антибіотикотерапії хвороби Лайма, який минає без лікування.
При проведенні послідовної терапії час переходу з парентеральної терапії на пероральну визначається тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю патогенного мікроорганізму. При відсутності клінічного покращення протягом 72 годин парентеральну терапію слід продовжувати. Перед початком проведення послідовної терапії слід ознайомитися з відповідною Інструкцією для медичного застосування цефуроксиму натрію.
До складу препарату Цефутил® входить лактоза, тому при встановленні непереносимості деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.