Тобраміцин є швидкодіючим бактерицидним антибіотиком з групи аміноглікозидів. Його головна дія спрямована на бактеріальні клітини, пригнічуючи комплекс поліпептидів та синтез у рибосомах.
Резистентність до тобраміцину виникає шляхом кількох різних механізмів, включаючи (1) зміни рибосомальних субодиниць у бактеріальній клітині; (2) порушення транспортування тобраміцину до клітини, та (3) інактивацію тобраміцину групою аденілюючих, фосфорилюючих та ацетилюючих ферментів. Генетична інформація щодо продукування інактивуючих ферментів може переноситися у хромосомах або плазмідах бактерій. Можливе виникнення перехресної резистентності до інших аміноглікозидів.
Нижченаведені граничні значення та спектр активності in vitro базуються на системному застосуванні. Ці значення можуть бути непридатними при застосуванні лікарського засобу місцево в око, оскільки при місцевому застосуванні досягаються більші концентрації, та місцеві фізичні/хімічні умови можуть впливати на активність препарату у місці введення. Відповідно до Європейського комітету з визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST), для тобраміцину визначені наступні граничні значення:
- Enterobacteriaceae S ≤ 2 мг/л, R > 4 мг/л,
- Pseudomonas spp. S ≤ 4 мг/л, R > 4 мг/л,
- Acinetobacter spp. S ≤ 4 мг/л, R > 4 мг/л,
- Staphylococcus spp. S ≤ 1 мг/л, R > 1 мг/л,
- Невидоспецифічні S ≤ 2 мг/л, R > 4 мг/л.
Інформація, наведена нижче, надає приблизні дані щодо того, чи будуть мікроорганізми чутливими до тобраміцину у складі препарату Тобросопт®. В інструкції наведені тільки ті види бактерій, що зазвичай спричиняють зовнішні інфекції ока, такі як кон’юнктивіт.
Розповсюдженість набутої резистентності може змінюватися географічно та у часі для відповідних видів мікроорганізмів, тому бажано мати місцеву інформацію щодо резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, що активність тобраміцину, принаймні проти деяких видів інфекцій, є сумнівною.
Чутливі види
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Bacillus megaterium, Bacillus pumilus, Corynebacterium accolens, Corynebacterium bovis, Corynebacterium macginleyi, Corynebacterium pseudodiphtheriticum, Kocuria kristinae, Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну), Staphylococcus haemolyticus (чутливі до метициліну).
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter junii, Acinetobacter ursingii, Citrobacter koseri, Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Moraxella oslonensis, Morganella morganii, Neisseria perflava, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Serratia liquifaciens.
Умовно резистентні види
Acinetobacter baumanii, Bacillus cereus, Bacillus thuringiensis, Kocuria rhizophila, Staphylococcus aureus (стійкі до метициліну), Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus (стійкі до метициліну)*, Staphylococcus, інші коагулазонегативні види, Serratia marcescens.
Резистентні мікроорганізми
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococci faecalis, Streptococcus mitis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus sanguis.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Chryseobacterium indologenes, Haemophilus influenzae, Stenotrophomonas maltophilia.
Анаеробні мікроорганізми: Propionibacterium acnes.
* резистентність становить більше 50 %.
Доклінічні дані щодо безпеки
Дані щодо системної токсичності є добре вивченими. Системний вплив тобраміцину при токсичних дозах, які набагато перевищують дозу при місцевому застосуванні в око, може бути пов’язаний із нефротоксичністю та ототоксичністю.
Дослідження тобраміцину in vitro та in vivo мутагенної дії не виявили.
Тобраміцин проникає крізь плаценту у кровообіг плода та навколоплідні води. Дослідження на тваринах при системному застосуванні вагітним тваринам великих доз тобраміцину під час органогенезу виявили ниркову токсичність та ототоксичність плода. Інші дослідження, які були проведені на щурах та кролях із застосуванням тобраміцину у дозах вище 100 мг/кг/добу при парентеральному введенні (> 400 разів за максимальну клінічну дозу), не виявили жодних випадків порушення фертильності або шкідливого впливу на плід.
Не було проведено будь-яких досліджень для оцінки канцерогенної дії тобраміцину.
Діти
Понад 600 дітей взяли участь у 10 клінічних дослідженнях із застосуванням очних крапель або мазей, що містять тобраміцин, для лікування бактеріальних кон’юнктивітів, блефаритів або блефарокон’юнктивітів. Ці пацієнти були віком від 1 до 18 років. У цілому профіль безпеки у дітей був такий же, як і в дорослих пацієнтів. Не рекомендується призначати препарат дітям віком до 1 року через недостатність даних.