Внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струминно або крапельно) . При інфузійному способі введення препарат слід розводити в фізіологічному розчині натрію хлориду. Струминно Тіамекс вводити повільно протягом 5-7 хвилин, крапельно - зі швидкістю 40-60 крапель на хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Тіамекс застосовувати у перші 10-14 днів - внутрішньовенно крапельно по 200-500 мг 2-4 рази на добу, потім - внутрішньом'язово по 200-250 мг 2-3 рази на добу протягом 2 діб.
При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Тіамекс слід застосовувати краплинно у дозі 200-500 мг 1-2 рази на добу протягом 14 днів. Потім-внутрішньом'язово по 100-250 мг на добу протягом 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат вводити внутрішньом'язово по 200-250 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних розладах препарат застосовують внутрішньом'язово у дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі Тіамекс вводити в дозі 200-500 мг внутрішньовенно або внутрішньом'язово 2-3 рази на добу протягом 5-7 днів.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами препарат вводити внутрішньовенно у дозі 200-500 мг на добу протягом 7-14 днів.
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначати у першу добу як у передопераційному, так і в післяопераційному періоді. Дози що вводяться залежать від форми і тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного перебігу. Відміна препарату повинна здійснюватися поступово, тільки після стійкого позитивного клініко-лабораторного ефекту.
При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Тіамекс призначати по 200-500 мг 3 рази на добу, внутрішньовенно крапельно (в фізіологічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом'язово. Легка ступінь тяжкості некротичного панкреатиту - по 100-200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (в фізіологічному розчині натрію хлориду) і внутрішньом'язово. Середній ступінь тяжкості - по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно крапельно (з фізіологічним розчином натрію хлориду). Тяжкий перебіг-у пульс-дозуванні 800 мг на добу, при двократному режимі введення далі-по 200-500 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг-у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування проявів панкреатогенного шоку, після стабілізації стану-по 300-500 мг 2 рази на добу внутрішньовенно крапельно (в фізіологічному розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
Особливості застосування.
В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів з бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості.