При застосуваннi тамоксифену в поєднаннi з iншими гормональними препаратами, що мiстять естрогени, можливе зниження ефективностi обох лiкарських засобiв (зокрема ненадiйний контрацептивний ефект вiдповiдних препаратiв).
Повiдомлялося про збiльшення частоти тромбоемболiчних подiй при терапiї тамоксифеном у поєднаннi з iншими препаратами xiмioтepaпiї.
При комбiнованому застосуваннi тамоксифену та iнгiбiторiв агрегації тромбоцитiв може посилюватися тенденцiя до кровотеч пiд час можливої тромбоцитопенiчної фази.
Застосування тамоксифену у поєднаннi з антикоагулянтами кумаринового ряду, наприклад, варфарином, можливе значне посилення антикоагулянrnого ефекту. Пацiєнтам, якi приймають кумариновi антикоагулянти з тамоксифеном рекомендується пильно контролювати коагуляцiйний статус, особливо на початку лiкування.
Тамоксифен метаболiзується до свого активного метаболiту ендоксифену за участю CYP2D6. Таким чином, iнгiбiтори CYP2D6 можуть клiнiчно значною мiрою впливати на метаболiзм тамоксифену i вiдповiдно призводити до зменшення або втрати ефективностi лiкарського засобу Тамоксифен Сандоз®. Крiм того, СУРЗА4 i, меншою мiрою, СУР2С9 i СУР2С19 також приймають участь у метаболiзмi тамоксифену.
Одночасне застосування тамоксифену та iнгiбiторiв ароматази пiд час ад'ювантної терапiї не показали пiдвищення ефективностi порiвняно iз застосуванням самого лише тамоксифену.
Основним вiдомим шляхом метаболiзму тамоксифену в людини є деметилювання, спричинене ензимами СУРЗА4. У лiтературi повiдомлялось про фармакокiнетичну взаємодiю з iндуктором СУРЗА4 рифампiцином, внаслiдок якої вiдбувається зниження рiвня тамоксифену в плазмi кровi. Клiнiчна значимiсть цього зниження невiдома.
У лiтературi повiдомлялося про фармакокiнетичнi взаемодiї з iнгiбiторами CYP2D6, якi впливають на зниження рівня активного метаболiту тамоксифену 4-гiдрокси-N-дезметилтамоксифену (ендоксифену) в плазмi кровi.
Препарати, що iнгiбують дiю цитохрому CYP2D6, знижують на 65-75 % рiвень концентрацiї ендоксифену, активного метаболiту тамоксифену, що призводить до зниження ефективностi його терапевтичної дiї. У процесi окремих дослiджень при одночасному застосуваннi препарату з деякими антидепресантами - селективними iнгiбiторами зворотного захоплення серотонiну (СIЗЗС) (наприклад, пароксетином)- вiдмiчалося зниження ефективностi тамоксифену. Тому, по можливостi, слiд уникати застосування потужних iнгiбiторiв цитохрому CYP2D6, таких як пароксетин, флуоксетин, хiнiдин, цинакальцет або бупропiон.
При застосуваннi анастразолу в перiод лiкування тамоксифеном не спостерiгалося посилення ефективностi порiвняно з терапiєю одним лише тамоксифеном.
У випадку одночасного застосування тамоксифену та iнгiбiтора ароматази летрозолу, плазмовi концентрацiї летрозолу зменшились на 37 %.
При супутнiй терапiї бромкриптином пiдвищуються концентрацiї тамоксифену та його активного метаболiту N-дезметилтамоксифену в сироватцi кровi.
Особливості щодо застосування
Хворi з естроген-рецептор-позитивними пухлинами та пацієнтки в постменопаузі краще вiдповiдають на терапiю тамоксифеном.
Тамоксифен слiд з обережнiстю призначати пацiєнтам iз порушеннями функцiї печiнки або нирок, цукровим дiабетом, тромбоемболiчними захворюваннями в анамнезi, а також офтальмологiчними порушеннями.
У жiнок передклiмактеричного вiку, якi застосовують тамоксифен для лiкування раку молочної залози, можливе припинення менструацiй.
Повiдомлялося про пiдвищену частоту розвитку змiн в ендометрiї, включаючи гiперплазiю, полiпи, рак i саркому матки (переважно злоякiснi мюллерiвськi змiшанi пухлини) у хворих, якi лiкувалися тамоксифеном. Частота та характер цих змiн свiдчать про те, що вони можуть бути спричиненi естрогенною дiєю тамоксифену.
Перед початком лiкування, а також кожнi 6 мiсяцiв у подальшому пацiєнтки повиннi проходити гiнекологiчне обстеження. При появi будь-яких незвичних симптомiв (зокрема аномальних вагiнальних кровотеч, порушень менструального циклу, вагiнальних видiлень, болю або вiдчуття тиску в дiлянцi таза) необхiдно негайно провести ретельне обстеження.
Необхiдно уважно стежити за ознаками можливого розвитку гiперплазiї ендометрiя у хворих, якi приймають тамоксифен для профiлактики раку молочної залози. У разi розвитку атипової гiперплазiї ендометрiя тамоксифен вiдмiняють, призначають вiдповiдне лiкування та оцiнюють доцiльнiсть проведения гiстеректомiї, перш нiж продовжувати терапiю тамоксифеном.
Пiд час клiнiчних дослiджень пiсля лiкування тамоксифеном раку молочної залози були вiдмiченi випадки розвитку iнших первинних пухлин, локалiзованих не в ендометрiї або в протилежнiй молочнiй залозi. Причинний взаємозв'язок цих подiй не встановлений i клiнiчна значимiсть цих спостережень залишається неясною.
Повiдомлялося про порушення зору, зокрема зниження гостроти зору, помутнiння рогiвки, розвиток катаракти та ретинопатiїї у пацiєнтiв, якi приймали тамоксифен. Тому до початку терапiї та перiодично в процесi лiкування тамоксифеном рекомендується проводити офтальмологiчнi обстеження з метою раннього виявлення уражень рогiвки або сiткiвки, якi можуть бути оборотними в разi своєчасного припинення лiкування препаратом.
При наявностi у пацiєнта захворювань печiнки в анамнезi необхiдно ретельно контролювати функцiю печiнки. У всiх хворих необхiдно перiодично визначати кiлькiсть формених елементiв кровi (особливо тромбоцитiв), показники функції печiнки та нирок, а також рiвень кальцiю та глюкози в сироватцi кровi. 3 метою раннього виявлення можливих метастазiв рекомендується періодично проводити ренттенологічні дослідження легенiв кісток, а також ультразвукове дослідження печінки.
Рекомендується перiодично контролювати кiлькiсть формених елементiв кровi, в тому числі тромбоцитiв, показники функцiї печiнки та рiвень кальцiю у сироващi кровi.
3 друкованих джерел вiдомо, що в пацiєнтiв iз недостатньою швидкiсно метаболiчної бiотрансформацiї з участю цитохрому CYP2D6 вiдмiчаеться низький рiвень ендоксифену, одного з найважливiших активних метаболiтiв тамоксифену. Одночасне застосування препаратiв, що iнгiбують дiю цитохрому CYP2D6, може спричинити зниження концентрацiї активного метаболiту ендоксифену. Вiдповiдно, якщо можливо, пiд час терапiї тамоксифеном слiд уникати застосування потужних iнгiбiторiв цитохрому CYP2D6, таких як пароксетин, флуоксетин, хiнiдин, цинакальцет або бупропiон.
При лiкуваннi тамоксифеном збiльшується ризик розвитку венозної тромбоемболiї. Такий ризик зростає у пацiєнтiв iз високим ступенем ожирiння, зi збiльшенням вiку, при супутнiй xiмioтepaпiї та при наявностi iнших факторiв розвитку тромбоемболiчних явищ. Для деяких пацiентiв, хворих на рак молочної залози, у яких виявлено декiлька факторiв ризику розвитку венозної тромбоемболiї, слiд розглянути можливiсть призначення довгострокового лiкування антикоагулянтами. Якщо у пацiєнта виявлено венозну тромбоемболiю, необхiдно негайно припинити лiкування тамоксифеном та розпочати антитромбоцитарну терапiю. Не слiд застосовувати тамоксифен для лiкування пацiєнтiв, у яких у минулому були зафiксованi випадки тромбоемболiчних явищ.
При вiдстроченiй мiкрохiрургiчнiй реконструкцiї грудей тамоксифен може збiльшити ризик мiкроваскулярних ускладнень, пов'язаних iз пересадженим лоскутом.
Застосування тамоксифену може давати позитивнi результати при перевiрцi на допiнг.
Вплив їжi на абсорбцiю тамоксифену не вивчався. Однак малоймовiрно, що вживания їжi може впливати на рiвноважнi фармакокiнетичнi показники тамоксифену.
Препарат мiстить лактозу, що треба враховувати хворим iз непереносимiстю лактози та галактози.
У зв 'язку з лiкуванням тамоксифеном спостерiгалися тяжкi шкiрнi побiчнi реакцiї, включаючи синдром Стiвенса - Джонсона та токсичний епiдермальний некролiз (ТЕН), який може загрожувати життю або призвести до летального наслiдку. Пiд час призначення лiкарського засобу пацiєнтам слiд повiдомляти про ознаки та симптоми тяжких шкiрних реакцiй та ретельно спостерiгати за ними. Якщо з'являються ознаки та симптоми, що вказують на цi реакцiї, слiд негайно вiдмiнити препарат та розглянути алыернативне лiкування (за необхiдностi). Якщо пiд час застосування тамоксифену у пацiєнта розвинулась така серйозна реакцiя, як синдром Стiвенса - Джонсона або токсичний епiдермальний некролiз, лiкування препаратом необхiдно негайно припинити і ніколи не застосовувати його надалi.
У пацiєнтiв зi спадковим ангiоневротичним набряком тамоксифен може iндукувати або посилювати симптоми ангiоневротичного набряку.
Цей лiкарський засiб мiстить менше 1 ммоль натрiю (23 мг) на 1 таблетку, тобто вважається таким, що «не мiстить натрiю».
Пацiєнти з рiдкiсними спадковими проблемами непереносимостi галактози, зниження активностi лактази або порушенням всмоктування глюкози-галактози не повиннi приймати цей лiкарський засiб.