Спіронолактон таблетки 100 мг №20

20 таблеток (2 блістери по 10 шт)

таблетки для внутрішнього застосування

діюча речовина спіронолактон; 1 таблетка містить 100 мг спіронолактону; допоміжні речовини: кальцію сульфату дигідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон 30, магнію стеарат, ароматизатор «М’ята», Opadry White 03F180011 [гіпромелоза, макрогол 8000, титану діоксид (Е 171)], заліза оксид жовтий (Е 172).

У деяких пацієнтів спостерігалася сонливість та запаморочення, особливо на початку лікування. Тому на початку лікування слід бути обережним при керуванні автомобілем та іншими механізмами, робота з якими пов’язана з підвищеним ризиком травматизму, поки не буде встановлена реакція пацієнта на лікарський засіб.

На фоні застосування спіронолактону у дослідженнях на тваринах спостерігалася фемінізація статевих органів потомства чоловічої статі. Тому лікарський засіб не слід застосовувати під час вагітності, якщо не має крайньої необхідності. Канренон, метаболіт спіронолактону, може проникати в грудне молоко. Тому не рекомендується призначати спіронолактон матерям-годувальницям. У разі необхідності лікування грудне годування слід припинити.

Набряки у дітей Початкова доза становить 1,5–3,0 мг/кг маси тіла на добу у декілька прийомів. Дозування слід коригувати залежно від відповіді на лікування та переносності. Можна приготувати суспензію, подрібнивши таблетки Спіронолактону по 25 мг і, розчинивши їх у невеликій кількості гліцерину, а потім розчинити у сиропі. Стабільність суспензії гарантується протягом 1 місяця при зберіганні в холодильнику.

Есенціальна гіпертензія. Спіронолактон призначати разом з іншими антигіпертензивними засобами, коли звичайні засоби неефективні або викликають небажані ефекти. Гіпертонія. При підвищеній секреції альдостерону, гіпокаліємії та метаболічному алкалозі. Набряки при серцевій недостатності. Особливо у пацієнтів, які отримують терапію дигіталісом, та у пацієнтів з ризиком гіпокаліємії, викликаної прийомом діуретиків. Цироз печінки з асцитом. Цей стан часто пов’язаний з дуже високим рівнем альдостерону. Нефротичний синдром. Коли звичайні заходи, такі як обмеження споживання води і солі, та терапія звичайними діуретиками не дають бажаного результату. Ідіопатичний набряк. При наявності вторинного альдостеронізму. Первинний гіперальдостеронізм. Діагностика і терапія.

Застосування спіронолактону протипоказано: при гострій нирковій недостатності; при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатинину < 30 мл/хв); при анурії; при хворобі Аддісона; при гіперкаліємії; при гіпонатріємії; у разі одночасного застосування еплеренону; при гіперчутливості до спіронолактону або до будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу; у період вагітності або грудного годування.

Як правило, спіронолактон призначають разом із звичайними діуретиками, оскільки повного ефекту від спіронолактону можна чекати не раніше 3-го дня лікування. Дорослі можуть приймати добову дозу одноразово або в декілька прийомів. Підтримуюча доза завжди повинна встановлюватись індивідуально. Есенціальна гіпертензія Звичайна початкова доза для дорослих становить 50–100 мг на добу одноразово або у 2 прийоми протягом дня і бажано приймати спіронолактон в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами. У тяжких випадках дозу можна збільшити з інтервалом у 2 тижні до 200 мг на добу. Успіх лікування слід оцінювати не раніше ніж через 2 тижні, оскільки ефект спіронолактону часто проявляється із затримкою. Потім проводиться індивідуальне дозування. При тривалому лікуванні спіронолактоном завжди показано зниження дози. Додаткова терапія при артеріальній гіпертензії у разі підвищеної секреції альдостерону, гіпокаліємії і метаболічного алкалозу У комбінації з іншими антигіпертензивними засобами початкова доза становить 100 мг на добу. Якщо потрібно, дозу можна збільшити до 200 мг на добу протягом 2 тижнів. Набряки при серцевій недостатності Звичайна доза для дорослих становить 100 мг на добу. В складних випадках дозу можна збільшити до 200 мг на добу. Після появи діурезу можна спробувати знизити дозу. Для підтримувальної терапії звичайно призначають 25–100 мг на добу. Цироз печінки з асцитом Якщо співвідношення Na/K в сечі більше 1, то добова доза становить 100 мг. Якщо співвідношення менше 1, то доза лікарського засобу має становити 200–400 мг/добу. Після стабілізації ваги слід вибрати мінімальну можливу дозу для підтримувальної терапії, щоб попередити будь-які небажані ефекти терапії діуретиками. Нефротичний синдром Звичайна доза становить 100–200 мг на добу. Спіронолактон не має протизапальної дії і не впливає на основний процес хвороби. Тому спіронолактон слід застосовувати тільки у тих випадках, коли обмеження споживання рідини і солі та застосування звичайних діуретиків неефективні. Ідіопатичний набряк 100 мг на добу.

Найпоширенішими побічними реакціями у пацієнтів, які отримували спіронолактон, були гіперкаліємія та гінекомастія. З боку нервової системи: часто — сплутаність свідомості, запаморочення; нечасто — головний біль, сонливість, млявість, атаксія. З боку серця: часто — небезпечна гіперкаліємія (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок), яка може призвести до серцевої аритмії та гіперкаліємічного паралічу. З боку шлунково-кишкового тракту: часто — нудота; нечасто — шлунково-кишкові розлади, такі як діарея та судоми, блювання; рідко —гастрит, кровотеча із слизової оболонки шлунка, виразки. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто — свербіж, еритематозні або макулопапульозні висипи; нечасто — кільцеподібна еритема, кропив’янка, алопеція, гіпертрихоз, гірсутизм, зміни шкіри, подібні до червоного вовчака та червоного плаского лишаю; частота невідома — синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозна реакція з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром). З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини: часто — судоми м’язів нижніх кінцівок; рідко — остеомаляція. З боку нирок і сечовивідних шляхів: часто — гостра ниркова недостатність. З боку статевих органів та молочної залози: часто — переважно оборотна гінекомастія (розвиток залежить від дози та тривалості лікування), у чоловіків: мастодинія; нечасто — еректильна дисфункція, імпотенція, зниження рухливості та кількості сперматозоїдів, зміни лібідо, у жінок: нерегулярні менструації або аменорея, постменопаузні кровотечі, мастодинія. Загальні розлади і порушення в місці введення: часто — нездужання; частота невідома — гарячка. У деяких випадках можливі необоротні зміни голосу, наприклад у вигляді осиплості, а у жінок — також поглиблення висоти голосу.

Симптоми Гостре передозування спіронолактону може викликати такі стани і симптоми, як нудота, блювання, сонливість, сплутаність свідомості, макулопапульозний або еритематозний висип, діарея. Може виникнути електролітний дисбаланс (наприклад, гіперкаліємія, гіпонатріємія) або дегідратація. Також можливе порушення утворення і проведення імпульсів в серці (наприклад атріовентрикулярна блокада, фібриляція передсердь, фібриляція шлуночків, зупинка серця) та зміни ЕКГ (високі зубці Т та прогресуюче розширення комплексу QRS). Лікування Необхідно вжити симптоматичні та підтримувальні заходи. Викликати блювоту або промити шлунок. Специфічного антидоту немає. Лікування зневоднення, електролітного дисбалансу та гіпотензії стандартними засобами. Гіперкаліємію можна лікувати швидким введенням глюкози (20–50 %) і звичайного інсуліну (0,25–0,5 ОД/г глюкози). Також можна використовувати діуретики, що вивільняють калій, іонообмінні смоли. Слід припинити прийом спіронолактону та обмежити споживання калію (включаючи продукти, що містять калій).

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.