Сорбілакт 400 мл розчин

По 400 мл у пляшці, по 1 пляшці в пачці;

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина; теоретична осмолярність – 1658 мОсмоль/л; РН 6,00-7,60; Іонний склад: 1 л препарату містить: Nа ⁺ – 272,20 ммоль; К ⁺ – 4,02 ммоль; Са ⁺⁺ – 0,90 ммоль; Мg ⁺⁺ – 2,10 ммоль; Сl ^– – 112,69 ммоль; Lac ^– – 169,55 ммоль.

Лікарський засіб має протишокову, енергетичну, дезінтоксикаційну, залужуючу, діуретичну дію та стимулює перистальтику кишечника.

Основними фармакологічно активними речовинами препарату є сорбітол (в гіпертонічній концентрації) і лактат натрію (в ізотонічній концентрації). Гіпертонічний розчин сорбітолу виявляє на гладкі м'язи кишечника виражену стимулюючу дію. перетворюється на глюкозу, а потім на глікоген. Частина сорбітолу використовується для термінових енергетичних потреб, інша частина відкладається як запас глікогену. Гіпертонічний розчин сорбітолу має великий осмотичний тиск і виражену здатність посилювати діурез.

На відміну від розчину бікарбонату, корекція метаболічного ацидозу за допомогою лактату натрію проходить повільніше при включенні його в обмін речовин, не виникає різких коливань рН. Дія лактату натрію проявляється через 20-30 хвилин після введення.

Натрію хлорид має дезінтоксикаційну, регідратуючу дію, заповнює дефіцит іонів натрію та хлору при різних патологічних станах.

Кальція хлорид заповнює дефіцит іонів кальцію. Іони кальцію необхідні для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних та гладких м'язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, згортання крові. Знижує проникність клітин та судинної стінки, запобігає розвитку реакцій, що підвищує стійкість організму до інфекцій.

Калію хлорид відновлює водно-електролітний баланс. Виявляє негативну хроно- та батмотропну дію, у високих дозах – негативна іно-, дромотропна та помірна діуретична дія. Бере участь у процесі проведення нервових імпульсів. Підвищує вміст ацетилхоліну і призводить до порушення симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Покращує скорочення скелетних м'язовій дистрофії, міастенії.

Сорбітол швидко включається в загальний метаболізм, 80-90% його утилізується в печінці і накопичується у вигляді глікогену, 5% відкладається в тканинах мозку, серцевому м'язі та скелетній мускулатурі, 6-12% виділяється із сечею.  судинне русло з лактату натрію вивільняється натрій, З₂ і Н₂О, які утворюють бікарбонат натрію, що призводить до збільшення лужного резерву крові. Активною вважається лише половина введеного лактату натрію (ізомер L), а друга половина (ізомер D) не метаболізується та виділяється із сечею.

Натрію хлорид швидко виводиться із судинного русла лише тимчасово збільшуючи об'єм циркулюючої крові. Посилює діурез.

Розчини, що впливають на електролітний баланс. Електроліти у поєднанні з іншими препаратами. Код АТХ В05В В04.

Не застосовувати як розчинник-носій для інших лікарських засобів.

Сорбілакт не можна змішувати з фосфато- та карбонатвмісними розчинами.

Не застосовувати як розчинник-носій для інших лікарських засобів.

діючі речовини: 1 мл розчину містить: сорбітолу 200 мг; натрію лактату (у перерахунку на 100% речовину) 19 мг; натрію хлориду 6 мг; кальцію хлориду дигідрату (у перерахунку на кальцію хлорид) 0,1 мг; калію хлориду 0,3 мг; магнію хлориду гексагідрату (у перерахунку на магнію хлорид) 0,2 мг;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Оскільки препарат слід застосовувати в умовах стаціонару, даних про такі дії немає.

Даних щодо протипоказань у період вагітності або годування груддю немає.

Даних про досвід застосування дітям недостатньо.

Для зменшення інтоксикації за рахунок гіперосмолярності розчину, поліпшення мікроциркуляції, корекції кислотно-лужного стану, поліпшення гемодинаміки при: травматичному, операційному, гемолітичному та опіковому шоці, перитоніті та непрохідності кишечника (у перед- та післяопераційному періоді), гострій етіології, сепсисі, холециститі, різних захворюваннях печінки (гепатиті, дистрофії печінки, печінковій комі), підвищеному внутрішньочерепному тиску при набряку головного мозку.

Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу. Сорбілакт не застосовувати при алкалозі, зневодненні, а також у випадках, коли протипоказано вливання великих об'ємів рідини (крововиливи в мозок, тромбоемболія, серцево-судинна декомпенсація, III ниркова недостатність, набряк легень (анурія, олігурія).

Сорбілакт вводити дорослим внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 40-60 крапель/хв.

При необхідності допускається струменеве введення препарату після проведення проби шляхом краплинного введення зі швидкістю 30 крапель/хв. Після введення 15 крапель застосування лікарського засобу слід припинити, а через 3 хвилини при відсутності реакції Сорбілакт вводити струменево.

При травматичному, опіковому, післяопераційному та гемолітичному шоках дорослим вводити по 200-600 мл (3-10 мл/кг маси тіла) одноразово і по 200-400 мл повторно, спочатку струминно, потім краплинно. При захворюваннях печінки вводити дорослим у дозі 200 мл (3,5 мл/кг маси тіла) крапельно щодня або через день.

При гострій нирковій недостатності дорослим вводити в разовій дозі 200-400 мл (2,5-6,5 мл/кг маси тіла) краплинно або струминно (повторно через 8-12 годин у дозі 200 мл).

Для профілактики післяопераційного парезу кишечника дорослим вводити в разовій дозі по 150-300 мл (2,5-5 мл/кг маси тіла) крапельно; можливі повторні інфузії по 200 мл препарату через кожні 12 годин протягом перших 2- 3 діб після оперативного втручання. Для лікування післяопераційних парезів дорослим вводити в дозі 200-400 мл (3,5-6,5 мл/кг маси тіла) крапельно через кожні 8 годин до нормалізації моторики кишечника. При набряку мозку дорослим спочатку струминно, потім крапельно (60-80 крапель на хвилину) в дозі 5-10 мл/кг маси тіла. При значній дегідратації внутрішньовенні інфузії Сорбілакту необхідно проводити тільки краплинно (не більше 200 мл розчину на добу). /p>

Діти.

Даних про досвід застосування дітям недостатньо.

При застосуванні лікарського засобу слід контролювати показники кислотно-лужного стану та електролітів крові, функціонального стану печінки та АТ. З обережністю вводити хворим на калькульозний холецистит. Препарат застосовувати з урахуванням осмолярності крові та сечі, а також кислотно-лужного стану . Введення Сорбілакту хворим цукровим діабетом необхідно здійснювати, контролюючи вміст цукру в крові.

Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід застосовувати цей препарат.

З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, гіпертермія.

З боку серцево-судинної системи: підвищення або зниження АТ, тахікардія, задишка, акроціаноз.

Неврологічні розлади: тремор, головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний висип, кропив'янка, відчуття сверблячки.

Шлунково-кишкові розлади: біль у животі, нудота, блювання.

Загальні порушення: зміни в місці введення, включаючи біль та печіння.

Можуть виникати явища алкалозу або дегідратації (за рахунок гіперосмолярності розчину), колапс, зневоднення (за рахунок посилення діурезу).

Виникають явища алкалозу, зневоднення, що швидко зникають самі по собі за умови негайного припинення введення препарату. При перевищенні швидкості введення можливий розвиток тахікардії, підвищення АТ, задишка, головний біль, біль у животі. по собі після припинення або значного зменшення швидкості введення розчину. При виникненні дегідратації застосовувати симптоматичну терапію.

Зберігати при температурі не вище 25°С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Сорбілакт 400 мл – розчин, що впливає електролітний баланс. Застосовувати лише за призначенням лікаря. Використовується для зменшення інтоксикації