Соматулін Аутожель розчин для ін'єкцій пролонгованого вивільнення, 120 мг

Лікарський засіб поставляється в попередньо наповненому шприці (поліпропілен), оснащеному автоматичною системою захисту із захисним пристроєм ходу поршня (бромбутилова гума) та голкою (нержавіюча сталь), закритою пластмасовим ковпачком. Кожен готовий для використання попередньо наповнений шприц розміщений на пластиковому лотку та упакований у багатошаровий пакетик та картонну коробку. Коробка містить один наповнений шприц 0,5 мл та одну голку (1,2 мм×20 мм).

Розчин для ін’єкцій пролонгованого вивільнення. Для глибокого підшкірного введення.

Основні фізико-хімічні властивості: гелеподібний розчин від білого до блідо-жовтого кольору.

Ланреотид є октапептидом, аналогом природного соматостатину. Подібно до природного соматостатину, ланреотид пригнічує ряд ендокринних, нейроендокринних, екзокринних та паракринних механізмів. Виявлено виражену тропність ланреотиду до соматостатинових рецепторів людини SSTR 2 та 5, низька тропність до SSTR 1, 3 та 4. Вважається, що активація соматостатинових рецепторів людини SSTR 2 та 5 є основним механізмом, що лежить в основі пригнічення секреції гормону росту (GH). Ланреотид більш активний, ніж природний соматостатин, та має більш тривалу дію. При цьому виражена селективність відносно гормону росту порівняно з інсуліном дає змогу застосовувати лікарський засіб у лікуванні акромегалії.

Ланреотид, подібно до соматостатину, чинить загальну екзокринну антисекреторну дію. Він пригнічує базальну секрецію мотиліну, шлункових інгібуючих пептидів та поліпептидів підшлункової залози, але не чинить значної дії на секрецію травних ферментів або шлункову секрецію. Окрім того, він знижує рівень плазмового хромограніну А та 5-HIAA (5-гідроксиіндолоцтової кислоти) сечової кислоти у пацієнтів із GEP-NETs і підвищеним рівнем цих пухлинних маркерів. Ланреотид значно пригнічує пов’язане з прийомом їжі посилення кровообігу у верхній брижовій артерії та ворітній вені. Ланреотид значно зменшує гідроелектролітичну секрецію в порожній кишці (секрецію води, натрію, калію та хлоридів), яка стимулюється простагландином Е1. Ланреотид знижує рівень пролактину у пацієнтів із акромегалією, які отримують лікування протягом тривалого часу. Ланреотид чинить пригнічувальну дію на екзокринну кишкову секрецію, травні гормони та механізм утворення кліткових протофібрил при його застосуванні в терапії симптомів ендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту, особливо карциноїдних пухлин.

Було проведено 96-тижневе рандомізоване, подвійне сліпе, багатоцентрове дослідження третьої фази фіксованої тривалості із застосуванням лікарського засобу Соматулін Аутожель пацієнтам із нейроендокринними пухлинами шлунково-кишкового тракту або підшлункової залози для оцінювання антипроліферативної дії ланреотиду. Пацієнти були рандомізовані 1:1 для отримання лікарського засобу Соматулін Аутожель 120 мг кожні 28 днів (n=101) або ж плацебо (n=103). Рандомізація була стратифікована за попередньою терапією та наявністю/відсутністю прогресування на вихідному рівні за оцінкою RECIST 1.0 (Критерії оцінювання відповіді при солідних пухлинах) протягом скринінгової фази тривалістю 3-6 місяців. Пацієнти страждали на неоперабельні метастатичні та/або місцевопоширені захворювання з гістологічно підтвердженими добре або помірно диференційованими пухлинами з первинною локалізацією у підшлунковій залозі (44,6 % пацієнтів), середній кишці (35,8 % пацієнтів), задній кишці (6,9 %) або ж із іншою/невідомою первинною локалізацією (12,7 %). 69 % пацієнтів із GEP-NETs мали пухлини 1-го ступеня диференціювання (G1), що визначалися за індексом проліферації Ki67 ≤ 2 % (50,5 % від загальної популяції пацієнтів) або ж мітотичним індексом <2 мітози/10 у полі зору (18,5 % від загальної популяції пацієнтів), а 30 % пацієнтів із GEP-NET мали пухлини в нижньому діапазоні 2-го ступеня (G2), що визначалися за індексом Ki67>2 %-≤10 %. У 1 % пацієнтів відомості про ступінь були недоступні. З дослідження були виключені пацієнти з GEP-NET ступеня G2 із вищим індексом проліферації клітин (Ki 67>10 %-≤20 %) і нейроендокринними карциномами шлунково-кишкового тракту або підшлункової залози ступеня G3 (індекс Ki 67 > 20 %).

Загалом, 52,5 % пацієнтів мали печінкове пухлинне навантаження ≤10 %, 14,5 % мали печінкову пухлинну масу >10, а ≤25 % і 33 % мали печінкову пухлинну масу >25 %.

Основною кінцевою точкою була виживаність без прогресування захворювання (PFS), вимірювана до прогресування захворювання за RECIST 1.0 або ж смерті протягом 96 тижнів після початку лікування. При аналізі PFS використовувалося незалежне централізоване радіологічне оцінювання прогресування захворювання.

Сприятливий вплив ланреотиду на зниження ризику прогресування або смерті був постійним, незалежно від локалізації первинної пухлини, печінкового пухлинного навантаження, попередньої хіміотерапії, вихідного значення Ki67, ступеня диференціювання пухлини або ж інших попередньо визначених характеристик. Клінічно значущий позитивний ефект від лікування лікарським засобом Соматулін Аутожель спостерігався у пацієнтів із пухлинами підшлункової залози, середньої кишки або іншого/невідомого походження, як у загальній популяції дослідження. Обмежена кількість пацієнтів із пухлинами задньої кишки (14 з 204) ускладнює інтерпретування результатів у цій підгрупі. На підставі наявних даних можна припустити відсутність ефекту ланреотиду в цих пацієнтів. Із плацебо на немаскований Соматулін Аутожель у розширеному дослідженні перейшли 45,6 % (47 зі 103) пацієнтів.

Фармакокінетичні параметри ланреотиду після внутрішньовенного введення здоровим добровольцям визначають обмежений позасудинний розподіл з рівноважним об’ємом розподілу 16,1 л. Загальний кліренс становив 23,7 л/год, період напіввиведення - 1,14 години, а середній час утримання - 0,68 години. При проведенні досліджень екскреції менше 5 % ланреотиду потрапляли в сечу та менше 0,5 % - у незміненому вигляді в кал, що свідчить про деяку біліарну екскрецію.

Після глибокого підшкірного введення Соматуліну Аутожелю 60 мг, 90 мг і 120 мг у здорових добровольців концентрація ланреотиду збільшується. Середня максимальна концентрація в сироватці крові становить 4,25, 8,39 і 6,79 нг/мл відповідно. Cmax досягається протягом першої доби після введення через 8, 12 і 7 годин відповідно (середнє значення). У середньому період напіввиведення становить 23,3, 27,4 і 30,1 дня відповідно. Через 4 тижні середня концентрація ланреотиду в сироватці становила 0,9, 1,11 і 1,69 нг/мл відповідно. Абсолютна біодоступність - 73,4, 69,0 і 78,4 % відповідно.

Після глибокого підшкірного введення Соматуліну Аутожелю 60 мг, 90 мг і 120 мг у пацієнтів з акромегалією значення середньої максимальної концентрації в сироватці крові 1,6, 3,5 і 3,1 нг/мл досягається протягом першої доби після введення через 6, 6 і 24 години відповідно з подальшим зниженням цього показника. Через 4 тижні після введення лікарського засобу середня концентрація ланреотиду в сироватці становила 0,7, 1,0 і 1,4 нг/мл відповідно.

Стійкий рівень ланреотиду досягається в середньому після 4 ін’єкцій кожні 4 тижні. В середньому після 4 ін’єкцій кожні 4 тижні середні значення Cmax становили 3,8, 5,7 і 7,7 нг/мл для дозувань 60 мг, 90 мг і 120 мг відповідно, середні значення Cmin становили 1,8, 2,5 і 3,8 нг/мл.

Лінійні фармакокінетичні профілі вивільнення спостерігалися після глибокого підшкірного введення лікарського засобу Соматулін Аутожель 60 мг, 90 мг і 120 мг у пацієнтів з акромегалією. Рівень ланреотиду у сироватці, отриманій після трьох глибоких підшкірних ін’єкцій лікарського засобу Соматулін Аутожель 60 мг, 90 мг або 120 мг кожні 28 днів, схожий з рівнем ланреотиду у сироватці у пацієнтів з акромегалію, які раніше отримували внутрішньом’язові ін’єкції Соматуліну 30 мг кожні 14, 10 і 7 днів відповідно.

У популяції фармакокінетичного аналізу у 290 пацієнтів з GEP-NET, які отримували Соматулін Аутожель у дозі 120 мг, спостерігалося швидке початкове вивільнення з середнім значенням Cmax 7,49 ± 7,58 нг/мл, що досягалося протягом першого дня після одноразового введення. Статична концентрація була досягнута після 5 ін’єкцій лікарського засобу Соматулін Аутожель 120 мг кожні 28 днів і підтримувалася до останньої оцінки (до 96 тижнів після першої ін’єкції). У стаціонарному стані середнє значення Cmax було 13,9 ± 7,44 нг/мл, а середній рівень в сироватці становив 6,56±1,99 нг/мл. Середній період напіврозпаду становив 49,8 ± 28,0 днів.

Ниркова/печінкова недостатність

У ході дослідження у пацієнтів з гострою нирковою недостатністю спостерігається у середньому 2-кратне зниження загального сироваткового кліренсу з поступовим підвищенням періоду напіввиведення та AUC. У пацієнтів із помірною та гострою печінковою недостатністю спостерігалося 30-відсоткове зниження кліренсу. Об’єм розподілу та середній час утримання зросли у всіх дорослих учасників дослідження з печінковою недостатністю всіх стадій. Вплив на кліренс ланреотиду не спостерігався в популяції фармакокінетичного аналізу у пацієнтів з GEP-NET, включаючи 165 пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (106 і 59 пацієнтів відповідно), які отримували Соматулін Аутожель. У пацієнтів з GEP-NET і тяжкими порушеннями функції нирок такі дані не вивчалися. У пацієнтів з GEP-NET та порушенням функції печінки (показники за Child-Pugh) такі дані не вивчалися. Немає необхідності змінювати початкову дозу для пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю, оскільки припускають, що концентрація ланреотиду в сироватці у такої групи пацієнтів буде в межах показників сироваткової концентрації, що безпечно переносяться здоровими добровольцями.

Літні пацієнти

У літніх пацієнтів підвищується період напіввиведення та показник середнього утримання порівняно з такими у здорових молодих добровольців. Немає необхідності змінювати початкову дозу для літніх пацієнтів, оскільки припускають, що концентрація ланреотиду в сироватці у такої групи пацієнтів буде в межах показників сироваткової концентрації, що безпечно переносяться здоровими добровольцями.

У популяції фармакокінетичного аналізу у пацієнтів з GEP-NET, включаючи 122 пацієнти віком від 65 до 85 років, не спостерігалося ніякого впливу віку на кліренс та об’єм розподілу ланреотиду.

Гормони гіпофіза та гіпоталамуса та їх аналоги; соматостатин та їх аналоги. Код ATX H01C B03.

Взаємодії, що передбачають дотримання запобіжних заходів у разі застосування

Циклоспорин (перорально): зниження рівня циклоспорину в крові (зниження всмоктування циклоспорину в кишечнику). Збільшити дозу циклоспорину з проведенням контролю за рівнем циркуляції крові та знизити дозу після припинення лікування ланреотидом.

Інсулін, глітазони, репаглінід, препарати сульфонілсечовини: ризик гіпоглікемії та гіперглікемії: зниження потреби в лікуванні діабету після зниження або підвищення секреції ендогенного глюкагону. Необхідно посилити контроль за глікемією пацієнта, а дози лікарських засобів, які застосовують у терапії діабету, слід у разі необхідності коригувати під час лікування ланреотидом.

• Сумісне застосування лікарських засобів, індукуючих брадикардію (наприклад бета-блокаторів), може спричинити адитивний ефект на дещо знижений ритм серцевих скорочень, спричинених ланреотидом. Може бути необхідною корекція такого сумісного застосування лікарських засобів.
• Обмежені опубліковані дані показують, що аналоги соматостатину можуть знижувати метаболічний кліренс сполук, які, як відомо, метаболізуються ферментами цитохрому Р450. Можливо, це відбувається через пригнічення гормону росту. Оскільки неможливо виключити те, що ланреотид може мати подібний ефект, інші лікарські засоби, які головним чином метаболізуються ферментом CYP3A4 та які мають невисокий терапевтичний індекс (наприклад хінідин), слід застосовувати з обережністю.

Інша інформація

Взаємодія з лікарськими засобами, які мають високий ступінь зв’язування з плазмою, є малоймовірною з огляду на помірну здатність ланреотиду до зв’язування з білками сироватки крові.

Діюча речовина: lanreotide;

1 попередньо наповнений шприц містить ланреотид (у вигляді ланреотиду ацетату) 120 мг або 60 мг, або 90 мг;

допоміжні речовини: кислота оцтова льодяна, вода для ін’єкцій.

Жодного ефекту на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами не встановлено, проте на тлі застосування лікарського засобу повідомлялося про випадки запаморочення. Якщо в пацієнта спостерігається така реакція, слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Вагітність. Дослідження на тваринах не виявили будь-якої тератогенної дії, пов’язаної з ланреотидом, під час органогенезу. Кількість вагітних, які приймають ланреотид, дуже обмежена. Лікарський засіб слід призначати вагітним тільки у разі нагальної потреби.

Годування груддю. Невідомо, чи потрапляє даний лікарський засіб у грудне молоко. Оскільки багато лікарських засобів потрапляє в грудне молоко, необхідно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення застосування лікарського засобу, беручи до уваги необхідність лікування для матері.

Фертильність. Зниження фертильності спостерігалось у самок щурів за рахунок інгібування секреції гормону росту при застосуванні в дозах, що перевищують терапевтичні дози для людини.

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Соматулін Аутожель дітям та підліткам не встановлені.

• Лікування акромегаліїпри підвищеному рівні циркулюючого гормону росту (GH) та інсуліноподібного фактора росту (IGF-1) після оперативного втручання та/або радіотерапії або у разі, якщо протипоказані оперативне втручання та/або радіотерапія.
• Лікування клінічних симптомів, спричинених акромегалією.
• Лікування клінічних симптомів карциноїдних пухлин.
• Лікування нейроендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту або підшлункової залози (GEP-NETs) 1-го ступеня диференціювання та підмножини пухлин 2-го ступеня диференціювання (індекс Ki67 до 10 %) походженням з середньої кишці, підшлункової залозі або з невідомим походженням, при виключенні походження з ділянок задньої кишки, у дорослих пацієнтів при нерезектабельних місцевопоширених або метастатичних пухлинах.

Соматулін Аутожель не можна призначати пацієнтам з гіперчутливістю до активної речовини, соматостатину або споріднених пептидів або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу, вказаних у розділі «Склад».

Соматулін Аутожель, розчин для ін’єкцій пролонгованого вивільнення, представлений у трьох дозуваннях: 60 мг, 90 мг, 120 мг.

Акромегалія та лікування симптомів, спричинених карциноїдними пухлинами

Початок лікування

Акромегалія

На початку лікування рекомендована доза становить 60–120 мг кожні 28 днів. Наприклад:

• у пацієнтів, що раніше отримували лікування Соматуліном 30 мг (порошок та розчинник для суспензії для ін’єкцій пролонгованого вивільнення (для внутрішньом’язових ін’єкцій)) кожні 14 днів, початкова доза Соматуліну Аутожелю повинна становити 60 мг кожні 28 днів;
• у пацієнтів, що раніше отримували лікування Соматуліном 30 мг (порошок та розчинник для суспензії для ін’єкцій пролонгованого вивільнення (для внутрішньом’язових ін’єкцій)) кожні 10 днів, початкова доза Соматуліну Аутожелю повинна становити 90 мг кожні 28 днів;
• у пацієнтів, що раніше отримували лікування Соматуліном 30 мг (порошок та розчинник для суспензії для ін’єкцій пролонгованого вивільнення (для внутрішньом’язових ін’єкцій)) кожні 7 днів, початкова доза Соматуліну Аутожелю повинна становити 120 мг кожні 28 днів.

Лікування симптомів, спричинених карциноїдними пухлинами

На початку лікування рекомендована доза становить 90 мг кожні 28 днів (4 тижні) протягом 2 місяців.

Адаптація лікування

Необхідно окремо коригувати терапію для кожного пацієнта в спеціалізованому відділенні. Дозу підбирають індивідуально, залежно від реакції пацієнта, яку оцінюють шляхом контролю за рівнем гормону росту (GH) та інсуліноподібного фактора росту (IGF-1) в плазмі, а також на підставі оцінки зміни клінічних симптомів.

Акромегалія

Рекомендується:

• зменшити дозу при нормалізації концентрацій (рівень гормону росту (GH) < 1 нг/мл та нормалізація рівня інсуліноподібного фактора росту (IGF-1) та/або зникнення клінічних симптомів);
• залишити дозу без змін, якщо рівень гормону росту (GH) знаходиться у межах від 2,5 нг/мл до 1 нг/мл;
• підвищити дозу при рівні гормону росту (GH) вище 2,5 нг/мл.

Пацієнтам, у яких на фоні лікування аналогами соматостатину було досягнуто ефективного контролю за захворюванням, можна призначити Соматулін Аутожель у дозі 120 мг кожні 42 або 56 днів.

Лікування симптомів, спричинених карциноїдними пухлинами

У разі недостатньої реакції, що оцінюється на підставі клінічних симптомів (припливи крові до обличчя та м’які випорожнення), дозу можна підвищити до 120 мг кожні 28 днів (4 тижні).

Якщо реакція достатня, що оцінюється на підставі клінічних симптомів (припливи крові до обличчя та м’які випорожнення), дозу можна знизити до 60 мг кожні 28 днів (4 тижні).

Лікування нейроендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту або підшлункової залози (GEP-NETs) 1-го ступеня диференціювання та підмножини пухлин 2-го ступеня диференціювання (індекс Ki67 до 10 %) походженням з середньої кишці, підшлункової залозі або з невідомим походженням, при виключенні походження з ділянок задньої кишки, у дорослих пацієнтів при нерезектабельних місцевопоширених або метастатичних пухлинах

Рекомендована доза становить одну ін’єкцію лікарського засобу Соматулін Аутожель 120 мг кожні 28 днів. Лікування лікарським засобом Соматулін Аутожель слід продовжити стільки, скільки необхідно для контролю над пухлиною.

Пацієнти з порушенням функції нирок та печінки

Зміна дози не потрібна.

Пацієнти літнього віку

Зміна дози не потрібна.

Спосіб введення лікарського засобу

Розчин для ін’єкцій потрібно вводити глибоко підшкірно в верхній зовнішній квадрант сідниці або в верхню зовнішню ділянку стегна. Ін’єкції повинен проводити медичний працівник. У разі якщо пацієнти отримують стабільну дозу Соматуліну Аутожелю, ін’єкції може проводити сам пацієнт або його близькі після належного тренування, проведеного медичним працівником. При самостійному проведенні ін’єкції пацієнтом лікарський засіб необхідно вводити у верхню зовнішню ділянку стегна. Рішення щодо введення лікарського засобу пацієнтом чи особою, що пройшла тренування, приймає лікар. Незалежно від місця введення ін’єкції, шкіру не слід збирати в складку, а голку потрібно вводити швидко на всю її довжину перпендикулярно до поверхні шкіри. Необхідно вводити препарат по черзі в праву та ліву сідниці або стегна.

Інструкції із застосування лікарського засобу

Зазначений лікарський засіб призначений для негайного та одноразового застосування після першого відкриття захисного пакетика. Важливо чітко дотримуватися інструкцій із застосування лікарського засобу. Не використовуйте лікарський засіб у разі пошкодження чи відкриття багатошарового пакетику. Невикористаний лікарський засіб та відходи необхідно утилізувати згідно з інструкціями, отриманими від медичного працівника.

Правила введення лікарського засобу

Увага: будь ласка, перед проведенням ін’єкції уважно прочитайте всі інструкції. Лікарський засіб застосовують глибоко підшкірно, що вимагає певної техніки введення, яка відрізняється від звичайних підшкірних ін’єкцій. Наведені нижче інструкції пояснюють, як вводити Соматулін Аутожель.

Соматулін Аутожель поставляється в готовому для використання попередньо наповненому шприці, оснащеному автоматичною системою захисту. Голка втягується і автоматично фіксується після введення лікарського засобу для запобігання уколу голкою після використання.

1. Дістаньте Соматулін Аутожель з холодильника за 30 хвилин до проведення ін’єкції. Ін’єкція холодного лікарського засобу може викликати больові відчуття. Не відкривайте пакетик до проведення ін’єкції.
2. Увага! Перед тим як відкрити пакетик, переконайтеся, що він непошкоджений і термін придатності лікарського засобу не минув. Не використовуйте попередньо наповнений шприц якщо Ви впустили або пошкодили попередньо наповнений шприц або якщо попередньо наповнений шприц чи пакетик виглядають пошкодженими; якщо скінчився термін придатності лікарського засобу; дата закінчення терміну придатності вказана на картонній коробці і на пакетику. У будь-якій з цих ситуацій зверніться до свого лікаря або фармацевта.
3. Вимийте руки з милом.
4. Відкрийте пакетик уздовж пунктирної лінії та дістаньте попередньо наповнений шприц. Вміст попередньо наповненого шприца — це гелеподібний розчин від білого до блідо-жовтого кольору, який має в’язкі характеристики. Перенасичений розчин також може містити мікробульбашки, які можуть зникнути під час ін’єкції. Ці відмінності є нормою і не впливають на якість лікарського засобу. Після відкриття захисного багатошарового пакетика лікарський засіб необхідно застосувати негайно.
5. Виберіть місце ін’єкції: 5a. Якщо ін’єкцію проводить медичний працівник або близька Вам людина, яка пройшла навчання, оберіть для ін’єкції верхній зовнішній квадрант сідниць. 5b. При самостійному проведенні ін’єкції пацієнтом слід обрати верхню зовнішню частину стегна (якщо Ви самостійно вводите лікарський засіб). Чергуйте місце ін’єкції (правий та лівий бік) кожного разу, коли вводите Соматулін Аутожель. Уникайте ділянок шкіри з родимками, шрамами, почервонілою шкірою або ділянок, на яких утворилися бугорки.
6. Продезінфікуйте місце передбачуваної ін’єкції.
7. Перед ін’єкцією візьміть попередньо наповнений шприц з лотка. Лоток викиньте у смітник.
8. Зніміть ковпачок з голки, потягнувши за нього, та викиньте його у смітник.
9. Розпряміть шкіру навколо місця ін’єкції великим і вказівним пальцями руки, в якій Ви не тримаєте попередньо наповнений шприц, щоб розтягнути шкіру. Не збирайте шкіру в складку. Міцним, цілеспрямованим рухом, подібним до кидання дротика, швидко введіть голку на всю довжину в шкіру перпендикулярно до шкіри (під кутом 90 градусів). Дуже важливо ввести голку повністю. Ви не повинні бачити голку після введення на всю довжину. Не аспирувати (не тягнути поршень шприца назад).
10. Відпустіть місце ін’єкції, яке розгладжували рукою. Тисніть на поршень рівномірним рухом. Лікарський засіб густий, і його важче вводити, ніж очікується. Зазвичай необхідно 20 секунд. Вводьте повну дозу до повного натискання на поршень до моменту, коли відчуєте, що поршень далі не рухається. Примітка: Продовжуйте утримувати поршень великим пальцем в натиснутому стані, щоб уникнути спрацювання автоматичної захисної системи.
11. Не відпускаючи поршень, витягніть голку з місця ін’єкції.
12. Відпустіть поршень. Голка автоматично втягується в захисну систему, де вона буде заблокована назавжди.
13. Прикладіть сухий ватний тампон або стерильну марлю до місця ін’єкції, щоб запобігти кровотечі. Не слід розтирати і масажувати місце ін’єкції після введення.
14. Утилізуйте використаний шприц згідно з інструкцією, наданою Вашим лікарем або медичним працівником. Не викидайте пристрій до загальних побутових відходів.

Якщо Ви отримали зазначений лікарський засіб у більшій дозі, вам необхідно проконсультуватись зі своїм лікарем. Якщо Ви отримали більшу дозу лікарського засобу Соматулін Аутожель, то можете відчути додаткові або більш тяжкі побічні реакції.

Під час проведення клінічних досліджень було зафіксовано побічні реакції у пацієнтів з акромегалією та GEP-NETs. Побічні реакції представлені відповідно до такої класифікації: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100 до <1/10); нечасті (≥1/1000 до <1/100), невідомо (існуючі дані не дозволяють встановити частоту виникнення побічної реакції). Найбільш частими побічними реакціями після лікування ланреотидом є порушення з боку шлунково-кишкового тракту (частіше діарея, біль у животі, зазвичай легені або помірні та тимчасового характеру), жовчнокам'яна хвороба (частіше безсимптомна) та реакції в місці введення (біль, вузлики, затвердіння) . Профіль побічних реакцій аналогічний до всіх показань.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу здійснювати постійний моніторинг співвідношення користі та ризику застосування лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які можливі побічні реакції через національну систему повідомлення.

При передозуванні показано симптоматичну терапію.

Зберігати в холодильнику (2 °С - 8 °С). Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Після вилучення з холодильника лікарський засіб, який залишається в оригінальному запаяному пакетику, можна знов покласти в холодильник (за умови, що кількість коливань температури не перевищує трьох випадків) для продовження його зберігання та пізнішого використання за умови, що він зберігався не більше 24 годин загалом за температури не вище 40 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Препарат є октапептидом, аналогом природного соматостатину.