Синелія (Synelia) таблетки в/плівк. обол. блістер № 20

По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері. По 2 блістери в картонній коробці.

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, масою 1,25 г (g) містить:

Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, тальк, кальцію карбонат, заліза оксид жовтий, повідон К-30, аеросил. Без ГМО.

* Добові референсні величини споживання вітамінів та мінеральних речовин (для осіб старше 18 років), закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», документ 2639-VIII.

** Добова доза не встановлена.

Поживна цінність на 100 г (g) продукту: енергетична цінність (калорійність) – 1018,08 кДж (kJ) / 242,4 ккал, жири – 22 мг (mg), вуглеводи – 8 мг (mg), білки – 4 мг (mg).

Дієтична добавка SYNELIA (СИНЕЛІЯ) рекомендується як додаткове джерело біологічно активних речовин для покращення роботи печінки; як додатковий компонент для відновлення клітин при токсичному або інфекційному ураженні печінки, жировому гепатозі, інсулінорезистентності, порушеннях толерантності до глюкози.

Застосування дієтичної добавки може бути рекомендовано лікарем як додаткова терапія при гепатитах різної етіології, цирозі печінки, перед- та післяопераційному лікуванні при хірургічному втручанні в печінку та жовчовивідні шляхи.

Не рекомендовано особам з підвищеною чутливістю до будь-якого компонента продукту.

Дорослим по 1 таблетці 2 рази на добу під час вживання їжі, запиваючи достатньою кількістю питної води. Перед застосуванням необхідна консультація лікаря. Рекомендований курс застосування від 1 до 3-х місяців.

Під зручним режимом застосування мається на увазі можливість вживати 1 таблетку на прийом, і знизити кількість прийомів до 2 на добу в порівнянні з традиційним дозуванням есенціальних фосфоліпідів (зазвичай, по 2 таблетки/капсули 3 рази на добу).

Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ℃. Зберігати у захищеному від вологи місці.

Дієтична добавка SYNELIA (СИНЕЛІЯ) є додатковим джерелом силімарину та есенціальних фосфоліпідів для підтримки нормального функціонування гепатобіліарної системи зі зручним режимом застосування.

При відхиленнях від здорової дієти (“західна дієта” з високим вмістом жирів та процесованої їжі, підсолоджених цукром напоїв, “фруктоїди” - високе споживання фруктози), інтоксикаціях (алкогольних, неякісна їжа, медикаменти та хімікати тощо), інсулінорезистентності, захворюваннях печінки, мембрани та структурні компоненти клітин печінки зазнають ушкоджень. Це може призводити до зміни активності ферментів печінки, порушення метаболічної функції клітини та зниження інтенсивності регенерації печінки. I якщо раніше основними причинами погіршення функції та здоров’я печінки вважалися вживання алкоголю та інфекції, тепер доволі розповсюдженим явищем стало надмірне відкладання жиру у печінці, що погіршує її функціонування та якість життя людини.

Есенціальні фосфоліпіди – це складні речовини природного походження (ефіри холінофосфорної кислоти (фосфатидилхолін) та ненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова, олеїнова)), які складають структурно-функціональну основу клітинних мембран.

Есенціальні фосфоліпіди подібні до ендогенних фосфоліпідів, але мають набагато вищий вміст поліненасичених (есенціальних) жирних кислот. Ці молекули вбудовуються переважно у структури клітинних мембран та полегшують відновлення ушкоджених тканин печінки, внаслідок чого фізіологічне протікання основних метаболічних процесів печінки покращується.

Фосфоліпіди впливають на порушений ліпідний метаболізм шляхом регуляції метаболізму ліпопротеїнів, у результаті чого нейтральні жири та холестерин перетворюються на форми, придатні для транспортування, особливо завдяки збільшенню здатності ліпопротеїнів високої щільності приєднувати холестерин, та спрямовуються для подальшого окиснення. Під час виведення фосфоліпідів через жовчовивідні шляхи літогенний індекс знижується і відбувається стабілізація жовчі.

Cилімарин – збірна назва біологічно активних речовин, основними з яких є силібін, силідіанін та силікристин. Гепатопротекторна та антиоксидантна дія силімарину добре відома, вона полягає у гальмуванні проникнення токсинів різного походження (алкоголь, харчові отруєння тощо) у клітини печінки, а також спричиняє фізико-хімічну стабілізацію клітинної мембрани печінки (гепатоцитів). Це обмежує та попереджає втрату внутрішньоклітинних ферментів та речовин, сприяє нормалізації процесів запалення та імунної відповіді, створює сприятливі умови для відновлення тканин печінки.

Антиоксидантний ефект силімарину полягає у взаємодії силібініну з вільними радикалами у печінці та перетворенням їх у менш токсичні сполуки. Тим самим переривається процес перекисного окислення ліпідів та не відбувається подальшого руйнування клітинних структур; токсини знешкоджуються фізіологічним природним шляхом, сприяючи регенерації клітин печінки.