Сервонекс таблетки при деменції по 10 мг, 28 шт.

По 14 пігулок у блістері. По 2 блістери у картонній упаковці.

Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, гладенькі з обох боків.

Донепезилу гідрохлорид – селективний та оборотний інгібітор ацетилхолінестерази, що є основним типом холінестерази у головному мозку. Інгібуючи холінестеразу у головному мозку, донепезил блокує розпад ацетилхоліну, що здійснює передачу нервового збудження у центральну нервову систему. Донепезил інгібує ацетилхолінестеразу більш ніж у 1000 разів сильніше, ніж бутирилхолінестеразу, що міститься у структурах, розташованих здебільшого поза центральною нервовою системою.

Після одноразового прийому донепезилу у дозах 5 мг або 10 мг ступінь пригнічення активності ацетилхолінестерази, оцінена у мембранах еритроцитів, становила 63,6 % та 77,3 % відповідно.

Інгібування ацетилхолінестерази в еритроцитах під дією донепезилу корелює зі змінами шкали ADAS-cog (шкала оцінки когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера).

Максимальна концентрація в плазмі досягає піку приблизно через 3-4 години після прийому препарату. Концентрації у плазмі крові та площа під фармакокінетичною кривою підвищуються пропорційно дозі. Період напіввиведення становить близько 70 годин, тому повторне застосування препарату 1 раз на добу поступово призводить до рівноважного стану, що досягається протягом 3 тижнів від початку терапії. У рівноважному стані концентрація донепезилу у плазмі крові та відповідна фармакодинамічна активність незначно змінюються протягом дня. Їжа не впливає на всмоктування донепезилу.

Донепезил зв'язується з білками плазми на 95%. Розподіл донепезилу у різних тканинах вивчено недостатньо. Теоретично донепезил та його метаболіти можуть залишатися в організмі до 10 діб.

Метаболізм/виведення. Донепезилу гідрохлорид виводиться із сечею у незміненому вигляді та піддається біотрансформації системою цитохрому Р450 з утворенням численних метаболітів деякі з них не встановлені.

Після одноразового введення 5 мг донепезилу, міченого 14С, частка незміненого донепезилу в плазмі крові становить 30% введеної дози, 6-О-десметилдонепезилу – 11% (єдиний метаболіт, який має схожу активність з донепезилу), донепезил-цис-N-оксиду – 9%, 5-O-десметилдонепезилу – 7% та глюкуронового кон'югату 5-О-десметилдонепезилу – 3%. Приблизно 57% введеної дози дози виявлено у сечі (17% у незміненому вигляді донепезилу) та 14,5% було виявлено у калі; це свідчило про те, що первинними шляхами виведення препарату є біотрансформація та екскреція із сечею. Інформації щодо можливості ентеропочечної рециркуляції донепезилу та/або будь-якого його метаболіту немає. Зниження концентрації донепезилу в плазмі відбувається з періодом напіввиведення близько 70 годин.

Середні рівні донепезилу у плазмі крові хворих відповідають таким у здорових молодих добровольців. Порушення функції печінки легкого та середнього ступеня, а також порушення функції нирок не суттєво впливають на кліренс донепезилу.

Засоби для застосування при деменції. Інгібітори холінестерази. Код АТХ N06D A02.

Донепезилу гідрохлорид та/або його метаболіти пригнічують метаболізм теофіліну, варфарину, циметидину або дигоксину. Одночасний прийом дигоксину або циметидину не впливає на метаболізм донепезилу.

У метаболізмі донепезилу бере участь ізофермент цитохрому Р450 3А4 та меншою мірою 2D6. Кетоконазол та хінідин є інгібіторами цих ізоферментів, за рахунок чого вони пригнічують метаболізм донепезилу. Також на метаболізм донепезилу можуть впливати й інші препарати, що інгібують ці ферменти, наприклад, ітраконазол, еритроміцин, флуоксетин. У здорових добровольців кетоконазол підвищував рівень плазмової концентрації донепезилу на 30%.

Індуктори ферментів, такі як рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін та алкоголь, можуть знижувати рівень донепезилу. Оскільки величина інгібуючого або індукуючого ефекту невідома, такі комбінації лікарських засобів слід застосовувати з обережністю.

Донепезилу властивий потенціал лікарської взаємодії з препаратами, які мають антихолінергічну дію. Крім того, при одночасному застосуванні донепезил може посилювати дію сукцинілхоліну та інших міорелаксантів або агоністів холінергічних рецепторів та бета-блокаторів, що впливають на провідність серця.

При одночасному застосуванні з донепезилом інших холіноміметиків та четвертинних антихолінергічних препаратів, таких як глікопіролатом, були описані випадки атипових змін артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.

Діюча речовина: donepezil;

1 таблетка містить донепезилу гідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, коповідон К 28, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, Opadry II White 31G58920 (тальк, титану діоксид (Е 171), гіпромелоза, поліетиленгліколь, лактози моногідрат).

Донепезил чинить мінімальний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Деменція Альцгеймерівського типу може супроводжуватися порушенням здатності керування автотранспортом і складною технікою. Крім того, донепезил, в основному на початку лікування чи при збільшенні дози, може спричинити підвищену втомлюваність, запаморочення і судоми. Питання про керування автотранспортом та складними механізмами має вирішувати лікар після оцінки індивідуальної реакції пацієнта.

Вагітність.

Достовірні дані щодо застосування донепезилу вагітним жінкам відсутні.

Донепезил не слід застосовувати у період вагітності, за винятком випадків крайньої необхідності.

Годування груддю.

Невідомо, чи проникає донепезилу гідрохлорид у грудне молоко у людини; дослідження у жінок, які годують груддю, не проводили. Отже, жінкам, які застосовують донепезил, слід припинити годування груддю.

Сервонекс® не рекомендується призначати дітям віком до 18 років, оскільки безпеку застосування препарату дітям не вивчали.

Симптоматичне лікування деменції Альцгеймерівського типу легкого та середнього ступеня тяжкості.

Протипоказаний хворим з відомою гіперчутливістю до донепезилу гідрохлориду, похідних піперидину або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Препарат призначати дорослим у початковій дозі 5 мг 1 раз на добу. Сервонекс® приймати внутрішньо увечері перед сном. Прийом у початковій дозі 5 мг 1 раз на добу продовжувати протягом 1 місяця до досягнення рівноважної концентрації донепезилу та визначення раннього терапевтичного ефекту. Після клінічної оцінки місячного лікування в дозі 5 мг 1 раз на добу, доза Сервонекса може бути збільшена до 10 мг 1 раз на добу. Максимальна рекомендована добова доза – 10 мг. Застосування доз понад 10 мг 1 раз на добу не вивчалось.

Лікування слід розпочинати та продовжувати під контролем лікаря, який має досвід діагностики деменції альцгеймерівського типу та лікування таких пацієнтів. Захворювання необхідно діагностувати відповідно до загальноприйнятих рекомендацій (наприклад, DSM IV або ICD 10 – Міжнародна класифікація хвороб, 10-й випуск).

Терапію донепезилом можна починати тільки в тому випадку, коли є особа, яка доглядає хворого і вона постійно контролюватиме прийом таблеток пацієнтом.

Підтримуючу терапію можна продовжувати, поки зберігається терапевтичний ефект препарату. У зв'язку з цим слід регулярно оцінювати ефект донепезилу. Доцільність припинення лікування слід розглядати у разі зникнення його ефекту. Індивідуальну відповідь на донепезил передбачити неможливо.

Після припинення лікування відбувається поступове зменшення сприятливих ефектів донепезилу.

Порушення функції нирок та печінки. Можна застосовувати загальноприйняті дози препарату для лікування хворих з порушеннями функції нирок, оскільки кліренс донепезилу не змінюється при цьому стані.

Через можливе зростання експозиції при легкій або помірній печінковій недостатності збільшення дози слід проводити залежно від індивідуальної переносимості препарату. Дані про пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю відсутні.

Найчастішими побічними ефектами є: діарея, судоми, підвищена стомлюваність, нудота, блювання та безсоння.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості.

Інфекції та інвазії: застуда.

З боку обміну речовин та метаболізму: анорексія.

З боку психіки: галюцинації **, ажитація **, агресивна поведінка **, нічні кошмари **.

З боку нервової системи: синкопе*, запаморочення, безсоння, епілептичні напади, судоми*, екстрапірамідні симптоми, злоякісний нейролептичний синдром.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, синоатріальна та AV-блокада.

З боку травного тракту: нудота, діарея, блювання, диспепсія, дискомфорт у животі, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки (ризик освіти зростає при спільному прийомі з нестероїдними протизапальними препаратами), шлунково-кишковий кровотеча.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: порушення функції печінки, включаючи гепатит ***.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж.

З боку кістково-м'язової системи: судоми м'язів, рабдоміоліз ****.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: нетримання сечі.

Загальні прояви: головний біль, підвищена стомлюваність, біль.

Лабораторні дані: незначне підвищення концентрації в сироватці крові м'язової КФК (КФК).

Травми та отруєння: травматизм.

* При обстеженні пацієнтів щодо синкопе або судом слід розглянути можливість серцевої блокади або тривалих синусових пауз.

** Повідомлялося, що галюцинації, нічні кошмари, ажитація та агресивна поведінка зникали після зменшення дози або відміни препарату.

*** У випадках печінкової дисфункції, яка не пояснюється очевидними причинами, слід розглянути можливість припинення лікування донепезилом.

**** Про рабдоміоліз повідомляли незалежно від злоякісного нейролептичного синдрому та тісного тимчасового зв'язку з початком лікування донепезилом та підвищенням дози.

Передозування інгібіторів холінестерази може призвести до холінергічного кризу, що характеризується вираженою нудотою, блюванням, салівацією, підвищеною пітливістю, брадикардією, артеріальною гіпотензією, пригніченням дихання, колапсом і судомами. Можлива м’язова слабкість, що наростає і може призвести до летального наслідку у випадку ураження дихальних м’язів.

Показано симптоматичне лікування. Як антидот донепезилу при його передозуванні можуть бути застосовані антихолінергічні засоби групи третинних амінів (атропін). Рекомендується внутрішньовенне введення атропіну сульфату, дозу якого слід титрувати до досягнення ефекту: початкова доза становить 1-2 мг внутрішньовенно, потім дозу добирати залежно від клінічного ефекту. При одночасному застосуванні інших холіноміметиків у поєднанні з антихолінергічними засобами групи четвертинних амонієвих сполук (глікопіролат) відзначені атипові зміни артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Невідомо, чи видаляються донепезилу гідрохлорид та/або його метаболіти при діалізі (гемодіалізі, перитонеальному діалізі або гемофільтрації).

Зберігати при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Сервонекс таблетки використовуються для симптоматичного лікування деменції альцгеймерівського типу.