Коротка характеристика профілю безпеки препарату
До найчастіших побічних реакцій при лікуванні октреотидом належать порушення з боку шлунково-кишкового тракту, нервової системи, печінки та жовчного міхура, метаболізму і трофіки.
Найбільш частими побічними реакціями під час клінічних досліджень октреотиду були діарея, біль у животі, нудота, метеоризм, головний біль, холелітіаз, гіперглікемія та запори. Іншими частими побічними реакціями були запаморочення, місцевий біль, жовчні конкременти, дисфункція щитовидної залози (наприклад знижений рівень ТТГ, знижений рівень загального Т
4 та вільного Т
4), рідкі випорожнення, порушення переносимості глюкози, блювання, астенія та гіпоглікемія.
Іноді шлунково-кишкові побічні ефекти можуть нагадувати гостру кишкову непрохідність із прогресуючим здуттям живота, сильним болем в епігастральній ділянці, чутливістю та напруженням м’язів абдомінальної ділянки.
Хоча виведення жиру з калом може збільшуватися, відсутні дані про те, що тривале лікування Сандостатином
® ЛАР може призводити до розвитку дефіциту трофіки внаслідок порушень всмоктування (мальабсорбція).
Дуже рідко повідомлялося про гострий панкреатит, який розвивався протягом перших годин або днів лікування Сандостатином
® ЛАР і минав після відміни препарату. Крім того, повідомлялося про випадки панкреатиту, спричиненого холелітіазом, у пацієнтів, які отримували довгострокове лікування Сандостатином
® ЛАР.
Як у пацієнтів з акромегалією, так і з карциноїдним синдромом при терапії октреотидом спостерігали такі зміни на ЕКГ, як подовження інтервалу QT, зсуви осі, рання реполяризація, низький вольтаж, R/S перехід, раннє збільшення хвилі R, неспецифічні зміни хвилі ST-T. Взаємозв’язку між цими явищами та октреотидом не встановлено, оскільки багато з цих пацієнтів мають основне кардіологічне захворювання.
Побічні реакції, наведені нижче, було зареєстровано під час клінічних випробувань октреотиду та подано за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000 ); дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення. У кожній частотній групі побічні реакції вказані у порядку зниження серйозності.
Побічні реакції на препарат, про які повідомлялося під час клінічних досліджень
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Дуже часто: діарея, біль у животі, нудота, запор, метеоризм.
Часто: диспепсія, блювання, здуття живота, стеаторея, часті рідкі випорожнення, знебарвлення калових мас.
|
Порушення з боку нервової системи
Дуже часто: головний біль.
Часто: запаморочення.
|
Порушення з боку ендокринної системи
Часто: гіпотиреоз, порушення функції щитовидної залози (наприклад знижений рівень ТТГ, знижений рівень загального T4, знижений рівень вільного T4).
|
Порушення з боку гепатобіліарної системи
Дуже часто: холелітіаз.
Часто: холецистит, жовчні конкременти, гіпербілірубінемія.
|
Порушення з боку метаболізму і трофіки
Дуже часто: гіперглікемія.
Часто: гіпоглікемія, порушення переносимості глюкози, анорексія.
Нечасто: дегідратація.
|
Загальні порушення і порушення в місці введення
Дуже часто: реакції у місці ін’єкції.
Часто: астенія.
|
Лабораторні показники
Часто: підвищення рівнів трансаміназ.
|
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини
Часто: свербіж, висипання, алопеція.
|
Порушення з боку дихальної системи
Часто: диспное.
|
Порушення з боку серця
Часто: брадикардія.
Нечасто: тахікардія.
|
Постмаркетингові дослідження
Про побічні реакції, у постмаркетинговий період, повідомляли добровільно спонтанно, при цьому не завжди можна достовірно встановити частоту або причинно-наслідковий зв’язок з прийомом препарату.
Побічні реакції на препарат, про які повідомлялося у спонтанних повідомленнях
Порушення з боку крові та лімфатичної системи Тромбоцитопенія. |
З боку імунної системи Анафілаксії, алергія/ реакції гіперчутливості. |
Захворювання шкіри та підшкірної клітковини Кропив’янка. |
Порушення з боку гепатобіліарної системи Гострий панкреатит, гострий гепатит без холестазу, холестатичний гепатит, холестаз, жовтяниця, холестатична жовтяниця. |
Порушення з боку серця Аритмії. |
Дослідження Підвищені рівні лужної фосфатази, підвищення рівня гаммаглутамілтрансферази. |
Опис деяких побічних реакцій
Жовчний міхур та пов’язані з ним реакції
Аналоги соматостатину можуть пригнічувати скорочуваність жовчного міхура та знижувати виділення жовчі, що може призвести до патологій жовчного міхура або появи осаду. Про утворення жовчних каменів повідомлялось у 15 — 30% реципієнтів, яким вводили підшкірно Сандостатин
®, в рамках довгострокових досліджень. Частота захворюваності у населення в цілому (віком від 40 до 60 років) становить від 5 до 20%. Довготривалий вплив препарату Сандостатин
® ЛАР у пацієнтів з акромегалією або пухлинами гастроентеропанкреатичної системи свідчить про те, що лікування препаратом Сандостатин
® ЛАР не підвищує частоту утворення жовчних каменів у порівнянні з лікуванням препаратами для підшкірного введення. Утворення жовчних каменів, як правило, протікає безсимптомно; симптоматичне лікування каменів включає розчинення в жовчному міхурі і хірургічне втручання.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
У поодиноких випадках побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту можуть нагадувати гостру кишкову непрохідність, включаючи прогресуюче здуття живота, виражений біль в ділянці епігастрію, болючість живота та м’язову напругу.
Відомо, що при продовженні лікування препаратом частота побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту зменшується.
Реакції гіперчутливості та анафілактичні реакції
Протягом постреєстраційного періоду повідомлялося про реакції гіперчутливості та алергічні реакції, які вражають переважно шкіру, рідко — ротову порожнину та дихальні шляхи. Повідомлялось про окремі випадки анафілактичного шоку.
Реакції у місці введення
Пацієнти, які отримували Сандостатин
® ЛАР, звичайно повідомляли про такі реакції у місці введення: біль, почервоніння, кровотеча, свербіж, набряк або затвердіння; у більшості випадків жодна медична допомога не знадобилася.
Порушення метаболізму та трофіки
Хоча виділення жиру з калом може зростати, дотепер немає доказів того, що тривале лікування октреотидом може призводити до розвитку дефіциту поживних речовин внаслідок мальабсорбції.
Порушення з боку підшлункової залози
Повідомлялося про дуже рідкісні випадки гострого панкреатиту, що розвивався в перші години або дні введення Сандостатину
® підшкірно і зникав після відміни препарату. Крім того, при тривалому введенні Сандостатину
® підшкірно спостерігалися випадки панкреатиту, пов’язаного з холелітіазом.
Порушення з боку серцево-судинної системи
Брадикардія є частим побічним ефектом при лікуванні аналогами соматостатину. За даними ЕКГ-дослідження у пацієнтів з акромегалією і у пацієнтів з карциноїдним синдромом на фоні застосування препарату спостерігалися: подовження інтервалу QT, відхилення електричної осі серця, рання реполяризація, низьковольтний тип ЕКГ, зміщення перехідної зони, ранній зубець R та неспецифічні зміни сегмента ST і зубця Т. Оскільки багато з цих пацієнтів страждають на захворювання серця, причинно-наслідковий зв'язок між розвитком цих явищ та октреотиду ацетатом не встановлено.
Тромбоцитопенія
Протягом постреєстраційного періоду повідомлялося про розвиток тромбоцитопенії, особливо при лікуванні препаратом Сандостатин
® (внутрішньовенно) у пацієнтів з цирозом печінки, а також при лікуванні препаратом Сандостатин
® ЛАР. Вважається, що це явище минає після припинення лікування.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу вести безперервний моніторинг балансу показника користь/ризик препарату.