Рінгера розчин р-н д/інф. пляшка 200 мл

По 200 мл або 400 мл у пляшках; по 250 мл або 500 мл у пакетах.

Розчин для інфузій. Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина; теоретична осмолярність — 309 мосмоль/л; pH 5.0–7.5.

Фармакодинаміка. Рінгера розчин — це ізотонічний розчин електролітів (Na⁺, K⁺, Ca²⁺ та Cl^-) у тій же концентрації, що і в плазмі крові, тому його застосування не призводить до підвищення концентрації зазначених електролітів у плазмі крові за умови дотримання дозування. Рінгера розчин — регідратуючий засіб, чинить дезінтоксикаційну дію, нормалізує водний та електролітний склад крові. При використанні в якості засобу поповнення об’єму циркулюючої крові, через швидкий вихід із судинного русла у міжклітинний простір, ефект зберігається лише протягом 30–40 хвилин (розчин придатний тільки для короткочасного заповнення об’єму циркулюючої крові). Електроліти Na⁺, K⁺, Ca²⁺ та Cl^- застосовують для підтримки або корекції водно-електролітного гомеостазу (включаючи об'єм крові, осмотичний баланс, кислотно-лужний статус, а також властивості конкретних іонів). Інфузія великої кількості іонів хлору може спричинити втрату іонів бікарбонату, що призведе до ацидозу. Фармакокінетика. Оскільки Рінгера розчин вводиться внутрішньовенно, його біодоступність становить 100%. Натрій та хлор переважно розподіляються у позаклітинному просторі, калій та кальцій розподіляються внутрішньоклітинно. Нирки є головним регулятором водно-електролітного балансу. Натрій та хлор переважно виводяться через нирки, також у невеликих кількостях через шкіру та шлунково-кишковий тракт. 90% калію виводиться із сечею, 10% через шлунково-кишковий тракт. Кальцій виводиться приблизно в рівних пропорціях нирками та через шлунково-кишковий тракт. Фармакокінетика кожного компонента розчину не змінюється при одночасному їх введенні.

Розчини для внутрішньовенного введення. Розчини, що застосовуються для корекції порушень електролітного балансу. Код АТХ В05В В01.

Взаємодія через присутність натрію в розчині Одночасне застосування таких лікарських засобів як стероїди/кортикоїди, у тому числі андрогенів, естрогенів, анаболічних гормонів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів, карбеноксолону, може супроводжуватися набряками, гіпертонією, що були спричинені затримкою натрію та води в організмі. Взаємодія через присутність калію в розчині При одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками (амілорид, спіронолактон, тріамтерен і подібними), інгібіторами АПФ та, можливо, інгібіторами рецепторів ангіотензину ІІ, а також із такролімусом, циклоспорином, суксаметонієм і препаратами калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії. Підвищення концентрації калію у плазмі крові може призвести до потенційно летальної гіперкаліємії, особливо в разі ниркової недостатності. Застосування калію може зменшити терапевтичний ефект серцевих глікозидів. Кортикостероїди та петльові діуретики можуть збільшувати ниркову екскрецію калію. Взаємодія через присутність кальцію в розчині Оскільки кальцій посилює дію серцевих глікозидів, одночасне застосування такої комбінації може призвести до серйозної, у т.ч. летальної серцевої аритмії. Одночасне застосування препаратів кальцію з тіазидними діуретиками або вітаміном D може призвести до гіперкальціємії. При одночасному застосуванні з кальційвмісними розчинами бісфосфонатів, фторидів, фторхінолонів та тетрациклінів біодоступність (зниження абсорбції) вищезазначених препаратів може зменшуватися. Взаємодія з цефтриаксоном Не застосовувати одночасно Рінгера розчин та цефтриаксон, навіть якщо використовуються різні інфузійні системи та різні місця для введення (див. розділ «Особливості застосування»).

діючі речовини: натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлорид дигідрат; 1 мл розчину містить: натрію хлориду — 8,60 мг; калію хлориду — 0,30 мг; кальцію хлориду дигідрату — 0,33 мг; допоміжна речовина: вода для ін’єкцій. Іонний склад лікарського засобу: натрій-іон ̶ 147,15 ммоль/л; калій-іон ̶ 4,0 ммоль/л; кальцій-іон ̶ 2,2 ммоль/л; хлорид-іон ̶ 155,6 ммоль/л.

Дослідження щодо застосування Рінгера розчину у дітей не проводили.

Корекція порушень водно-електролітного балансу при різних патологічних станах, у тому числі гіпохлоремічному алкалозі; поповнення організму хлоридами; короткочасне поповнення об'єму циркулюючої крові; ізотонічна дегідратація; гіпотонічна дегідратація; розчинник для сумісних концентрованих електролітичних розчинів та лікарських засобів.

Позаклітинна гіпергідратація або гіперволемія; гіпертонічна дегідратація; гіперкаліємія; гіпернатріємія; гіперкальціємія; гіперхлоремія; гіперкоагуляція; тромбофлебіт; метаболічний алкалоз; тяжка ниркова недостатність (з олігурією/анурією); декомпенсована серцева недостатність; тяжка артеріальна гіпертензія; генералізовані набряки (у т. ч. набряк легень, мозку) та асцит, спричинений цирозом печінки; одночасне застосування з глікозидами наперстянки.

Розчин призначений тільки для внутрішньовенного застосування. Швидкість та тривалість інфузії, об'єм введеного розчину залежить від клінічного стану пацієнта, маси тіла, віку, виду та ступеня дегідратації/гіповолемії, лабораторних показників та застосування інших лікарських засобів. Максимальна добова доза. До 40 мл/кг маси тіла на добу, що відповідає: 5,88 ммоль натрію/кг маси тіла і 0,16 ммоль калію/кг маси тіла на добу. Максимальна добова доза електролітів. Максимальна добова доза калію становить 2 ммоль/кг/добу. Максимальна добова доза натрію залежно від потреби становить 3–6 ммоль/кг/добу. Максимальна швидкість введення. Максимальна швидкість інфузії становить 5 мл/кг маси тіла на годину. Максимальна швидкість крапельного введення становить приблизно 1,7 краплі/кг маси тіла за хвилину. При одночасному застосуванні Рінгера розчину з іншими лікарськими засобами, що вводять внутрішньовенно, необхідно враховувати їх сумісність. Дозування 30 мл/кг маси тіла на добу задовольняє лише основну фізіологічну потребу організму в електролітах. У післяопераційному періоді та у пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії через обмежену концентраційну функцію нирок та підвищеного накопичення кінцевих продуктів метаболізму рекомендується збільшити дозу приблизно до 40 мл/кг маси тіла на добу. Базова потреба катіонів становить приблизно 1,5–3,0 ммоль натрію/кг/добу та 0,8–1,0 ммоль калію/кг/добу.

Можуть спостерігатися порушення обміну електролітів (калію, кальцію, натрію, хлору), хлорний ацидоз, гіпергідратація; серцева недостатність — у пацієнтів із захворюваннями серця або набряком легень; тахікардія; реакції гіперчутливості, алергічні реакції; реакції у місці введення. Побічні реакції можуть виникнути у результаті порушень техніки введення: фебрильні реакції, інфекції у місці введення, біль або реакція у місці введення, подразнення вен, тромбоз вен або флебіт, який поширюється з місця введення, а також екстравазація. Побічні реакції можуть виникнути в результаті додавання додаткових лікарських засобів до розчину; природа доданої речовини/лікарського засобу визначає імовірність появи відповідної побічної реакції. У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати допомогу. Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу відіграють важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користі та ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники галузі охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Передозування або занадто швидке введення розчину може призвести до перевантаження рідиною і натрієм із ризиком виникнення набряку, особливо при наявності порушень виведення натрію нирками. У цьому випадку може бути необхідним проведення гемодіалізу. Надмірне введення розчину може призвести до порушення електролітного та кислотно-лужного балансу (гіпернатріємії, гіперкальціємії, гіперхлоремії), гіпергідратації. При передозуванні лікарського засобу, який призначають одночасно з Рінгера розчином, слід застосовувати відповідну терапію. Лікування. Відміна лікарського засобу, застосування діуретиків із постійним контролем електролітного балансу, корекція електролітичних порушень, в окремих випадках може знадобитися проведення гемодіалізу. Терапія симптоматична.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Рінгера розчин застосовується при гіповолемії та позаклітинній дегідратації внаслідок тривалого блювання, діареї, значних опіків, відмороження, перитоніту, тяжких інфекційних захворювань, шокових станів, колапсу; під час оперативного втручання та у післяопераційному періоді. Використовується для розведення концентрованих електролітних розчинів.