Препарат призначений для зовнішнього застосування у розчиненому та нерозчиненому вигляді.
Не слід змішувати препарат з гарячою водою. Припустиме лише короткочасне нагрівання до температури тіла.
Дозування.
Нерозведений розчин Раностоп® застосовувати для обробки рук і шкіри перед хірургічною операцією, катетеризацією сечового міхура, ін’єкціями, пункціями тощо.
Розчини можна застосовувати 2-3 рази на добу.
Гігієнічна дезінфекція рук: 2 рази по 3 мл нерозведеного розчину – кожна доза по 3 мл залишається на шкірі протягом 30 секунд.
Хірургічна дезінфекція рук: 2 рази по 5 мл нерозведеного розчину – кожна доза по 5 мл залишається на шкірі протягом 5 хвилин.
Для дезінфекції шкіри нерозведений розчин після його застосування залишається до висихання.
За зазначеними вище показаннями розчин можна застосовувати після розведення водопровідною водою. При операціях, а також при антисептичній обробці ран та опіків для розведення слід застосовувати 0,9 % розчин натрію хлориду або розчин Рінгера.
Рекомендуються такі розведення:
Таблиця 1.
Показання
|
Розведення
|
Об’єм препарату/
об’єм розчинника
|
Вологий компрес
|
1:5–1:10
|
200 мл – 100 мл/1 л
|
Занурення та сидячі ванни
|
1:25
|
40 мл/1 л
|
Передопераційна ванна
|
1:100
|
10 мл/1 л
|
Гігієнічна ванна
|
1:1000
|
10 мл/10 л
|
Спринцювання піхви
Введення ВМС
Зрошення проміжності
Зрошення в урології
|
1:25
|
4 мл/100 мл
|
Зрошення хронічних і післяопераційних ран
|
1:2–1:20
|
50 мл – 5 мл/100 мл
|
Зрошення в ортопедії і травматології
Зрошення при операціях у порожнині рота
|
1:10
|
10 мл/100 мл
|
Розчин слід розводити безпосередньо перед застосуванням.
Застосування повідон-йоду може зменшити поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких обстежень і процедур (сцинтиграфії щитовидної залози, визначення білковозв’язуючого йоду, діагностичні процедури із застосуванням радіоактивного йоду), у зв’язку з чим планування лікування захворювання щитовидної залози препаратами йоду може бути неможливим. Після припинення лікування повідон-йодом необхідно зробити перерву не менше 1–4 тижнів.
Не слід застосовувати препарат пацієнтам до або після лікування раку щитовидної залози радіоактивним йодом або проведення сцинтографії радіоактивним йодом.
Значні кількості йоду можуть спричинити гіпертиреоз у хворих із порушенням функції щитовидної залози (наприклад вузликовий колоїдний зоб, ендемічний зоб). Тому їм обмежують застосовування мазі щодо часу і площі поверхні шкіри, що обробляється.
Навіть після закінчення лікування потрібно спостерігати за виникненням ранніх симптомів гіпертиреозу та контролювати функцію щитовидної залози.
Окислювальна дія повідон-йоду може призвести до хибно-позитивних результатів діагностичних тестів (наприклад толуїдинова і гваякова проба на гемоглобін та глюкозу у калі та сечі).
Окислювальна дія повідон-йоду може спричинити корозію металів, тоді як пластмасові і синтетичні матеріали зазвичай не чутливі до повідон-йоду. В окремих випадках може спостерігатися зміна кольору, що зазвичай відновлюється.
Повідон-йод легко видаляється з текстильних та інших матеріалів теплою водою з милом. Плями, що важко видаляються, слід обробити розчином аміаку або тіосульфатом натрію.
Розчин не призначений для внутрішнього застосування.
При передопераційною дезінфекцією шкіри слід стежити, щоб під хворим не залишалися залишки розчину (через можливість подразнення шкіри).
Оскільки неможливо виключити розвиток гіпертиреозу, довготривале (більше 14 днів) застосування повідон-йоду або його застосування у значних кількостях на обширних поверхнях (понад 10 % поверхні тіла) пацієнтам (особливо літнього віку) з латентними порушеннями функції щитовидної залози допустиме тільки після ретельного співвідношення очікуваної користі і можливого ризику. Стан таких пацієнтів слід контролювати щодо виявлення ранніх ознак гіпертиреозу і належного обстеження функції щитовидної залози, навіть після припинення застосування препарату (на термін до 3 місяців).
У разі орофарингеального застосування можливе виникнення пневмоніту.