Тривалість лікування залежить від характеру захворювання.
Капсули глибоко вводити в піхву в положенні лежачи на спині.
Перед кожним застосуванням препарату потрібно ретельно вимити руки, щоб на руках не залишилося миючого засобу.
У середньому доза становить 200 мг прогестерону на добу (1 капсула по 200 мг або 2 капсули по 100 мг, розподілених на 2 прийоми, вранці та ввечері, які вводять глибоко у піхву, при необхідності - за допомогою аплікатора). Дозу можна збільшити залежно від реакції пацієнтки.
- При частковій недостатності лютеїнової фази (дизовуляція, порушення менструального циклу) добова доза становить 200 мг протягом 10 діб (зазвичай з 17 до 26 доби циклу).
- При повній недостатності лютеїнової фази [повна відсутність прогестерону у жінок з нефункціонуючими (відсутніми) яєчниками (донація яйцеклітин)]: доза прогестерону становить 100 мг на 13 та 14 добу циклу перенесення. З 15 по 25 добу циклу доза прогестерону становить 200 мг, розподілених на 2 прийоми (вранці та ввечері). Починаючи з 26-ї доби, у разі ранньої діагностики вагітності, доза збільшується поступово (щотижня) на 100 мг прогестерону на добу, досягаючи максимуму 600 мг прогестерону на добу, розподілених на 3 прийоми. Це дозування слід дотримуватись до 60-го дня.
- Підтримка лютеїнової фази при проведенні циклу екстракорпорального запліднення: лікування проводиться починаючи з вечора дня перенесення ембріона з розрахунку по 600 мг на добу в 3 прийоми (200 мг одноразово через кожні 8 годин) .
- У разі загрози викидня або для профілактики звичних викиднів через лютеїнову недостатність: 200-400 мг на добу (100-200 мг на 1 прийом через кожні 12 годин) до 12 тижнів вагітності .
- Профілактика передчасних пологів у жінок з короткою шийкою матки або у жінок з наявністю передчасних спонтанних пологів в анамнезі: доза становить 200 мг на добу і застосовується ввечері перед сном з 22 по 36- й тиждень вагітності.
Особливості застосування
Лікування в рекомендованих дозах не має контрацептивного ефекту.
Якщо курс лікування починається дуже рано на початку місячного циклу, особливо до 15-ї доби циклу, можуть спостерігатися скорочення циклу або кровотеча.
При маткових кровотечах не призначати препарат без уточнення їх причини, зокрема при обстеженні ендометрію.
З обережністю слід застосовувати лікарський засіб пацієнтам із затримкою рідини (наприклад, пацієнтам з гіпертензією, захворюваннями серцево-судинної системи, нирок, пацієнтам з епілепсією, мігренню, бронхіальною астмою), з депресією в анамнезі, з цукровим діабетом, порушеннями функції печінки , фоточутливістю.
Перед призначенням препарату слід ретельно обстежити пацієнтів з наявністю новоутворень у сімейному анамнезі та пацієнтів з рецидивним холестазом або постійним відчуттям свербежу у період вагітності, порушеннями функції печінки, серцевою або нирковою недостатністю, фіброцистською мастопатією, епілепсією, дилепсією. системним червоним вовчаком.
Через тромбоемболічний та метаболічний ризик, який не можна повністю виключити, слід припинити прийом препарату у разі появи:
- зорових порушень, таких як втрата зору, двоїння в очах, судинні ураження сітківки, проптоз, набряк диска зорового нерва;
- тромбоемболічні венозні або тромботичні ускладнення незалежно від ділянки ураження;
- сильний головний біль, мігрені.
При появі аменореї в процесі лікування слід підтвердити або виключити вагітність, яка може бути причиною аменореї.
Можливі маслянисті виділення, що пов'язано з лікарською формою препарату.
Більше половини ранніх мимовільних абортів спричинені генетичними ускладненнями. Також інфекційні прояви та механічні порушення можуть бути причиною ранніх абортів, єдиним обґрунтуванням призначення прогестерону була б тоді затримка вигнання мертвого яйця. Отже, призначення прогестерону за рекомендацією лікаря має бути передбачене у випадках, коли секреція прогестерону є недостатньою.
Перед початком лікування пацієнт повинен пройти ретельне медичне та точне гінекологічне обстеження, включаючи внутрішньовагінальне та мамологічне обстеження, мазок Папаніколау, з урахуванням даних анамнезу, протипоказань та запобіжних заходів при застосуванні. При лікуванні рекомендується проходити регулярні огляди лікаря. Жінкам, які отримують замісну гормональну терапію (ЗГТ), слід ретельно оцінити всі ризики/корисність, пов'язані з терапією.
У пацієнток з постменопаузальними симптомами, які отримують або отримували ЗГТ, існує слабке або помірне збільшення ймовірності діагностування раку молочної залози. Це може бути пов'язане з ранньою діагностикою пацієнтів або фактичною користю ЗГТ, а також їх комбінацією. Ризик діагностики раку молочної залози зростає зі збільшенням тривалості лікування та відновлюється до початкових значень через п'ять років після припинення ЗГТ. Рак молочної залози, що діагностується у пацієнток, які отримують або недавно отримували ЗГТ, менш інвазивний, ніж той, що виникає у жінок, які не пройшли лікування ЗГТ. Лікар повинен обговорити вищу ймовірність розвитку раку молочної залози з пацієнтками, які отримують довгострокову гормональну терапію, оцінюючи переваги ЗГТ.
Лікарський засіб ПРОГІНОРМ ГЕСТА містить арахісову олію та соєвий лецитин. При алергії на арахіс або сою не слід застосовувати цей лікарський засіб.