Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Препарати для серцево-судинної системи
Ліки від підвищеного тиску
ПЕРИНДОПРИЛ
Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт.
Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт.
Дата оновлення препарату: 28.01.2025
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 86.40 ₴ до 185.00 ₴
Характеристики
Категорія
Дозування
4 мг
Виробник
ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», Україна
Країна-виробник
Україна
Торгова назва
Форма випуску
Таблетки
Термін придатності
2 роки
Активні речовини
Периндоприл
Кількість в упаковці
30
Спосіб введення
перорально
Код Моріон
662388
Код АТС/ATX
C09A A04
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
з обережністю
ВОДІЯМ
з обережністю
ДІТЯМ
Протипоказано
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію як медичні рекомендації. Діагноз встановлює та методику лікування обирає тільки ваш сімейний лікар. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли у результаті використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальніше про Відмова від відповідальності.
Інструкція для Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 3 контурні чарункові упаковки в пачці.
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою та ризиком.
Периндоприл - інгібітор ферменту, який перетворює ангіотензин I на ангіотензин II (АПФ). Перетворювальний фермент, або кіназа - це екзопептидаза, яка уможливлює перетворення ангіотензину I на судинозвужувальну ангіотензин II, а також викликає розпад вазодилататора брадикініну до неактивного гептапептид. Інгібування АПФ призводить до зменшення концентрації ангіотензину II у плазмі крові, що підвищує активність реніну у плазмі крові (за механізмом зворотного зв'язку) та знижує секрецію альдостерону. Оскільки АПФ інактивує брадикінін, інгібування АПФ також призводить до підвищення активності циркулюючої та місцевої калікреїн-кінінової системи (і, таким чином, також призводить до активації системи простагландинів). Цей механізм дії призводить до зниження артеріального тиску інгібіторами АПФ та частково відповідає за появу деяких побічних ефектів (наприклад, кашлю).
Периндоприлу трет-бутиламін діє через свій активний метаболіт – периндоприлату. Інші метаболіти не демонструють активності придушенні АПФ в експериментальних умовах.
Артеріальна гіпертензія
Периндоприл ефективно знижує артеріальний тиск при всіх ступенях артеріальної гіпертензії - легкому, помірному та тяжкому; зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску спостерігається у хворого як у положенні лежачи, так у положенні стоячи.
Периндоприл зменшує опір периферичних судин, що призводить до зниження артеріального тиску. Внаслідок цього збільшується периферичний кровотік без впливу на частоту серцевих скорочень.
Зазвичай збільшується і нирковий кровообіг, тоді як швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) зазвичай не змінюється.
Максимальний антигіпертензивний ефект розвивається через 4-6 годин після одноразового прийому та зберігається не менше 24 годин: співвідношення Т/Р (мінімальна ефективність/максимальна ефективність протягом доби) периндоприлу становить 87-100%.
Артеріальний тиск швидко знижується. У пацієнтів, у яких застосування лікарського засобу виявилося ефективним, нормалізація артеріального тиску відбувається протягом місяця та зберігається без тахіфілаксії.
У разі відміни периндоприлу ефекту відміни не виникає.
Периндоприл зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
У процесі клінічних досліджень було доведено, що периндоприл має судинорозширюючі властивості. Він покращує еластичність великих артерій та зменшує співвідношення товщини стінки до просвіту судини для малих артерій.
Комбінована терапія з тіазидними діуретиками має адитивний синергічний ефект. Комбінація інгібітору АПФ та тіазидного діуретика також зменшує ризик розвитку гіпокаліємії, спричиненої діуретиком.
Серцева недостатність
Периндоприлу трет-бутиламін полегшує роботу серця шляхом зменшення перед- та постнавантаження на серце.
Дослідження за участю пацієнтів із серцевою недостатністю продемонстрували:
- зменшення тиску наповнення правого та лівого шлуночків;
- зниження системного периферичного опору;
- збільшення серцевого індексу та покращення серцевого викиду;
- збільшення регіонального кровотоку в м'язах міокарда.
У процесі порівняльних досліджень перше призначення 2 мг периндоприлу пацієнтам із серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня не було пов'язане з будь-яким достовірним зниженням артеріального тиску порівняно з таким при застосуванні плацебо.
Абсорбція
Після прийому периндоприл швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 1 години. Період напіврозпаду периндоприлу в плазмі становить 1 годину.
Периндоприл є проліками. 27% загальної кількості прийнятого периндоприлу визначається у крові у вигляді активного метаболіту – периндоприлату. Крім активного метаболіту, периндоприлат лікарський засіб утворює 5 метаболітів, які є неактивними. Максимальна концентрація периндоприлату в плазмі досягається через 3-4 години після прийому препарату.
Єди зменшує перетворення периндоприлу в периндоприлату, отже, зменшується його біодоступність, тому добову дозу периндоприлу трет-бутиламіну рекомендується приймати одноразово вранці перед їдою.
Простежується лінійна залежність між дозою периндоприлу та його концентрацією у плазмі крові.
Розподіл
Об'єм розподілу незв'язаного периндоприлату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв'язування периндоприлату з білками плазми становить 20%, головним чином - з АПФ, але цей показник є дозозалежним.
Висновок
Периндоприлат виводиться із сечею. Період остаточного напіввиведення незв'язаної фракції становить приблизно 17 годин. Стадія рівноважної концентрації в плазмі досягається через 4 дні від початку лікування.
Особливі групи пацієнтів
Виведення периндоприлату сповільнюється у пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю. Рекомендується підбирати дозу для пацієнтів з нирковою недостатністю, враховуючи ступінь недостатності (КК).
Діалізний кліренс периндоприлату – 70 мл/хв.
Кінетика периндоприлу змінюється у хворих на цироз печінки печінковий кліренс периндоприлу зменшується вдвічі. Однак кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується. Отже, таким хворим не слід коригувати дозу.
Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), монокомпонентні. Периндоприл. Код АТХ C09A A04.
Дані клінічних досліджень свідчать про те, що подвійна блокада ренін-ангіотензин-(РААС) шляхом одночасного прийому інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскіреном асоціюється з більш високою частотою побічних реакцій, таких як артеріальна гіпотензія, гіперкалієм та (включаючи гостру ниркову недостатність) порівняно із застосуванням одного препарату, що впливає на РААС.
Лікарські засоби, що викликають гіперкаліємії
Деякі лікарські засоби або терапевтичні класи лікарських засобів можуть викликати гіперкаліємію, а саме: аліскірен, солі калію, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), такі як гепарин, , тріметоприм. Одночасне застосування зазначених лікарських засобів підвищує ризик виникнення гіперкаліємії.
Протипоказані комбінації
Протипоказано одночасне застосування периндоприлу з аліскіреном пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або пацієнтам з порушеннями функції нирок враховуючи підвищений ризик виникнення гіперкаліємії, порушення функції нирок, кардіоваскулярної захворюваності та летальності, але не рекомендується всім іншим групам пацієнтів.
При використанні екстракорпоральних методів лікування, які призводять до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями, такими як високопроточні мембрани для діалізу або гемофільтрації (наприклад, поліакрилові мембрани) та для аферезу ліпопротеїнів низької щільності з декстрансульфатом - підвищується ризик виникнення важких анафіл. У разі потреби такого лікування слід розглянути можливість використання діалізної мембрани іншого типу або застосування іншого класу антигіпертензивних препаратів.
Сакубітрил/валсартан
Одночасне застосування периндоприлу з сакубітрилом/вальзартаном протипоказане, оскільки одночасне застосування інгібіторів АПФ та сакубітрилу/валсартану підвищує ризик розвитку ангіоневротичного набряку. Починати застосування сакубітрилу/валсартану слід не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози периндоприлу. Терапію периндоприлом слід розпочинати не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилу/валсартану.
Одночасне застосування не рекомендується
Одночасне застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину. Опубліковані дані про те, що у пацієнтів з встановленим атеросклерозом, серцевою недостатністю або цукровим дибетом з ураженням органів-мішеней одночасне застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину супроводжувалося підвищенням частоти виникнення артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушенням функції нирок недостатності) у порівнянні з такими при монотерапії лікарськими засобами, що впливають на РААС. Подвійна блокада (тобто комбінація інгібітору АПФ з антагоністами рецепторів ангіотензину II) може бути застосована в індивідуальних випадках та під ретельним контролем функції нирок, рівня калію та артеріального тиску.Естрамустин. Підвищується ризик виникнення побічних реакцій, таких як ангіоневротичний набряк (ангіоневротичний набряк).
Бісептол (триметоприм/сульфаметоксазол)
У пацієнтів, які одночасно застосовують ко-тримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), підвищується ризик виникнення гіперкаліємії.
Калійсзберігаючі діуретики (наприклад, тріамтерен, амілорид), солі калію. Можливе виникнення гіперкаліємії (в т.ч. летальної), особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю (адитивний гіперкаліємічний ефект). Зазначені лікарські засоби не рекомендовані для одночасного застосування з периндоприлом. Але, якщо одночасне призначення зазначених речовин необхідне, їх слід застосовувати з обережністю та ретельно контролювати рівень калію в плазмі.
Літій. При застосуванні інгібіторів АПФ з препаратами літію можливе оборотне підвищення концентрації літію в плазмі крові і, відповідно, підвищення ризику його токсичної дії. Не рекомендується застосовувати периндоприл із препаратами літію. У разі доведеної необхідності такого призначення обов'язково слід ретельно контролювати рівень літію у плазмі.
Одночасне застосування, що потребує особливої уваги
Протидіабетичні засоби (інсулін, пероральні цукрознижувальні засоби). Епідеміологічні дослідження дозволяють припустити, що одночасне застосування інгібіторів АПФ та цукрознижувальних засобів (інсулін, пероральні цукрознижувальні засоби) може призвести до посилення цукрознижувального ефекту з ризиком розвитку гіпоглікемії. Найімовірніше, цей феномен може виникати в перші тижні комбінованого лікування і у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Баклофен. Посилюється антигіпертензивний ефект. У разі потреби слід контролювати артеріальний тиск та адаптувати дозу антигіпертензивних засобів.
Діуретики. У пацієнтів, які приймають діуретики, і особливо у тих, у кого порушено водно-електролітний обмін, можливе надмірне зниження артеріального тиску після початку лікування інгібіторами АПФ. Імовірність розвитку гіпотензивного ефекту знижується завдяки відміні діуретика, підвищенню об'єму циркулюючої крові або споживанню солі перед початком терапії периндоприлу третбутиламіном. Лікування слід починати з низьких доз і поступово збільшувати їх.
При артеріальній гіпертензії, коли попередньо призначений діуретик міг спричинити недостатність води/електролітів, його необхідно відмінити перед початком лікування інгібітором АПФ (у таких випадках прийом діуретика може бути відновлений з часом) або необхідно призначити інгібітор АПФ у низькій дозі з поступовим її підвищенням. .
При застійній серцевій недостатності на фоні прийому діуретика прийом інгібітору АПФ слід починати з мінімальної дози, можливо після зниження дози діуретика.
У будь-якому випадку необхідно контролювати функцію нирок (рівень креатиніну) протягом перших тижнів лікування інгібітором АПФ.
Калійсзберігаючі діуретики (еплеренон, спіронолактон). У разі одночасного застосування еплеренону або спіронолактону в дозах від 12,5 до 50 мг на добу з низькими дозами інгібітору АПФ необхідно мати на увазі, що:
- у разі недотримання рекомендацій щодо призначення даної комбінації ризик виникнення гіперкаліємії (можливо, летальної) при лікуванні пацієнтів із серцевою недостатністю II-IV класу за NYHA та фракцією викиду <40%, які попередньо лікувалися інгібіторами АПФ та петльовим діуретиком; li>
- перед призначенням такої комбінації слід переконатися у відсутності гіперкаліємії та ниркової недостатності;
- рекомендується проводити ретельний моніторинг каліємії та креатинінемії щотижня під час першого місяця лікування та щомісяця надалі.
НПЗЗ, включаючи ацетилсаліцилову кислоту ≥ 3 г/добу. Можливе ослаблення антигіпертензивного ефекту при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ з НПЗЗ, такими як: ацетилсаліцилова кислота у протизапальних дозах, інгібітори ЦОГ-2, неселективні НПЗЗ. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та нестероїдних протизапальних засобів може призвести до збільшення ризику порушення функції нирок, у тому числі ймовірності розвитку гострої ниркової недостатності, підвищення рівня калію в плазмі, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок в анамнезі. Таку комбінацію слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам похилого віку. Пацієнтів слід забезпечити адекватною кількістю рідини та моніторити функцію нирок відразу після призначення комбінованої терапії та періодично надалі.
Рацекадотрил
Відомо, що інгібітори АПФ (наприклад, периндоприл) можуть призвести до розвитку ангіоневротичного набряку. Цей ризик зростає при одночасному застосуванні з рацекадотрилом (лікарським засобом, який застосовують для лікування гострої діареї).
Інгібітори mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсіролімус)
У пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори mTOR, підвищується ризик розвитку ангіоневротичного набряку.
Одночасне застосування, що потребує певної уваги
Антигіпертензивні засоби та вазодилататори. Одночасне застосування антигіпертензивних засобів може підвищити гіпотензивний ефект периндоприлу трет-бутиламіну. Одночасне застосування з нітрогліцерином та іншими нітратами або іншими вазодилататорами може сприяти додатковому зниженню артеріального тиску.
Гліптини (лінагліптин, саксагліптин, ситагліптин, вільдагліптин). У пацієнтів, яким судилося комбінацію гліптину та інгібітора АПФ, можливе підвищення ризику виникнення ангіоедеми через те, що гліптин знижує активність дипептилпептидази-IV (ДПП-IV).
Одночасне застосування анестетиків, трициклічних антидепресантів або антипсихотичних засобів з інгібіторами АПФ може призвести до подальшого зниження артеріального тиску.
Симпатоміметики можуть послаблювати гіпотензивну дію інгібіторів АПФ
Препарати золота. Нітратоподібна реакція (симптоми: почервоніння обличчя, нудота, блювання та артеріальна гіпотензія) виникають рідко у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ, включаючи периндоприл, та ін'єкційні препарати золота (натрію ауротіомалат).
Діюча речовина: perindopril;
1 таблетка містить 4 мг периндоприлу трет-бутиламіну, що відповідає 3,338 мг 6,676 мг периндоприлу;
допоміжні речовини: лактоза; целюлоза мікрокристалічна кремнію діоксид гідрофобний; магнію стеарат.
Периндоприлу трет-бутиламін не має прямого впливу на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Але деякі пацієнти можуть мати індивідуальні реакції, пов'язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними лікарськими засобами.
Як результат, здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами може бути знижена.
Вагітність. Застосування інгібіторів АПФ протипоказане під час вагітності. Лікарський засіб не можна застосовувати вагітним або жінкам, які планують вагітність. Якщо під час лікування підтверджується вагітність, застосування препарату необхідно негайно припинити та замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосування вагітним.
Епідеміологічні дані щодо ризику виникнення тератогенного ефекту в результаті прийому інгібіторів АПФ під час першого триместру вагітності остаточні, тому незначного підвищення ризику не можна виключати. Відомо, що прийом інгібіторів АПФ під час ІІ та ІІІ триместрів вагітності призводить до фетотоксичності та неонатальної токсичності.
Якщо жінка приймала інгібітор АПФ під час Другого триместру вагітності, дитині рекомендується провести ультразвукове дослідження функції нирок та кісток черепа. Новонароджені, матері яких приймали інгібітори АПФ у період вагітності, повинні перебувати під ретельним наглядом через можливість виникнення артеріальної гіпотензії.
Період годування груддю. Не рекомендується застосування периндоприлу трет-бутиламіну в період годування груддю через відсутність даних про його проникнення в грудне молоко. У період годування груддю бажано призначити альтернативне лікування з більш дослідженим профілем безпеки, особливо в період годування новонародженого або недоношеного немовляти.
Фертильність. Вплив на репродуктивну здатність або фертильність відсутній.
Ефективність та безпеку застосування препарату дітям не вивчали, тому периндоприлу трет-бутиламін не рекомендується призначати дітям.
- Артеріальна гіпертензія;
- серцева недостатність;
- запобігання повторному інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями;
- запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документально підтвердженою стабільною ішемічною хворобою серця.
Тривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності (за результатами дослідження EUROPA).
- Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу, або до іншого інгібітору АПФ;
- ангіоневротичний набряк в анамнезі після застосування інгібітору АПФ;
- ідіопатичний або спадковий ангіоневротичний набряк;
- одночасне призначення з лікарськими засобами, що містять діючу речовину аліскірен, пацієнтам, хворим на цукровий діабет або нирковою недостатністю (СКФ <60 мл/хв/1,73 м2);
- вагітність або період планування вагітності;
- одночасне застосування з сакубітрилом/вальзартаном;
- екстракорпоральні методи лікування, які призводять до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями;
- значний двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки.
Для перорального застосування.
Таблетки Периндоприл-Дарниця по 4 мг та 8 мг можна ділити навпіл для досягнення дози 2 мг та 4 мг.
Пігулки рекомендується приймати 1 раз на добу вранці перед їдою.
Дозу підбирати індивідуально, залежно від показників артеріального тиску.
Артеріальна гіпертензія
Периндоприлу трет-бутиламін можна призначати як монотерапію або в комбінації з лікарськими засобами інших класів антигіпертензивних засобів.
Рекомендована початкова доза становить 4 мг 1 раз на добу вранці.
Пацієнти з високою активністю РААС (особливо пацієнти з реноваскулярною гіпертензією, порушенням водно-електролітного балансу, серцевою декомпенсацією або тяжкою гіпертензією) можуть зазнати надмірного зниження артеріального тиску після прийому першої дози. Таким пацієнтам рекомендується розпочинати лікування з дози 2 мг і почати терапію проводити під наглядом лікаря.
Дозу можна підвищити до 8 мг 1 раз на добу через 1 місяць лікування.
На початку застосування периндоприлу трет-бутиламіну можливе виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії; це можливо у пацієнтів, які одночасно приймають діуретики. Таким пацієнтам розпочинати лікування периндоприлом слід з обережністю, оскільки у них може бути дефіцит води та/або солі.
Якщо це можливо, слід припинити прийом діуретиків за 2-3 дні до початку терапії периндоприлу трет-бутиламіном.
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією, яким не можна припинити застосування діуретиків, лікування слід розпочинати з дози 2 мг. У таких пацієнтів слід контролювати функцію нирок та рівень калію у сироватці крові. Подальше підвищення дози периндоприлу трет-бутиламіну слід здійснювати залежно від показників артеріального тиску. У разі потреби терапію діуретиком можна відновити.
Пацієнтам похилого віку лікування слід розпочинати з дози 2 мг, яка може бути підвищена до 4 мг через 1 місяць лікування, а потім, у разі потреби, до 8 мг з урахуванням функції нирок (див. Таблицю 1).
>Серцева недостатність
Пацієнтам із серцевою недостатністю, яким периндоприлу трет-бутиламін зазвичай слід призначають одночасно з діуретиком, що виводить калій, та/або дигоксином та/або блокаторами, лікування рекомендується починати під ретельним контролем і з початкової дози 2 мг, слід приймати вранці. Через 2 тижні за умови хорошої переносимості дозу збільшувати до 4 мг 1 раз на добу. Дозу підбирати індивідуально, залежно від клінічного стану пацієнта.
Пацієнтам з тяжкою серцевою недостатністю та іншим пацієнтам із групи високого ризику (пацієнти з порушеннями функції нирок та тенденцією до порушень рівня електролітів, пацієнти, які отримують одночасну терапію діуретиками та/або вазодилататорами) лікування слід розпочинати під ретельним контролем.
>У пацієнтів з високим ризиком виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії (пацієнти з дефіцитом електролітів, з гіпонатріємією або без неї, пацієнти з гіповолемією або ті, хто отримував інтенсивну терапію діуретиками) слід провести корекцію зазначених станів, якщо можливо, до призначення лікарського засобу. Артеріальний тиск, функцію нирок та рівень калію у сироватці крові потрібно ретельно контролювати як до, так і під час лікування.
Профілактика повторного інсульту у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями.
Рекомендована початкова доза становить 2 мг (½ таблетки лікарського засобу Периндоприл-Дарниця 4 мг) 1 раз на добу вранці. Після 2 тижнів лікування дозу збільшувати до 4 мг (1 таблетка лікарського засобу Периндоприл-Дарниця 4 мг) 1 раз на добу вранці.
Якщо після 2 тижнів застосування лікарського засобу Периндоприл-Дарниця 4 мг пацієнт потребує додаткового контролю артеріального тиску, можна призначити індапамід у дозі 1 таблетка на добу. Лікування можна розпочинати у будь-який час у термін від 2 тижнів до кількох років після первинного інсульту.
Запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документально підтвердженою стабільною ішемічною хворобою серця.
Лікування починати з лікарського засобу Периндоприл-Дарниця 4 мг (1 таблетка на добу, вранці). Через 2 тижні за умови хорошої переносимості та з урахуванням функції нирок дозу слід збільшувати до 8 мг.
Пацієнтам похилого віку лікування слід розпочинати з дози 2 мг (½ таблетки лікарського засобу Периндоприл-Дарниця 4 мг) 1 раз на добу, вранці, через тиждень дозу підвищувати до 4 мг (1 таблетка лікарського засобу Периндоприл-Дарниця 4 мг) через 2 тижні з урахуванням функції нирок дозу збільшувати до 8 мг (Периндоприл-Дарниця 8 мг, 1 таблетка на добу) (див. Таблицю 1). Підвищення дози можливе лише за умови хорошої переносимості попередньої дози.
Особливі групи пацієнтів
Дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю має базуватися на КК, як зазначено в Таблиці 1.
Таблиця 1.
Підбір доз при нирковій недостатності
КК ( мл / хв ) Рекомендоване дозування ClCR ≥ 60 4 мг на добу 30 <ClCR <60 2 мг на добу 15 <ClCR <30 2 мг за добу Пацієнти, що знаходяться на гемодіалізі1 ClCR <15 2 мг на день проведення діалізу 1 Діалізний кліренс периндоприлату 70 мл/хв. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, слід приймати дозу після проведення гемодіалізу.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Пацієнти з печінковою недостатністю не потребують добору дози лікарського засобу.
Профіль безпеки периндоприлу відповідає профілю безпеки інгібіторів АПФ.
Найчастіші побічні реакції, що спостерігалися при застосуванні периндоприлу в процесі клінічних досліджень: запаморочення, головний біль, парестезії, вертиго, порушення зору, дзвін у вухах, гіпотензія, кашель, задишка, біль у животі, запор, діарея, збочення смаку (дисгевзія), диспепсія, нудота, блювання, свербіж, шкірні висипання, судоми м'язів, астенія.
При застосуванні периндоприлу при клінічних дослідженнях та післяреєстраційному періоді спостерігалися побічні ефекти, зазначені нижче, з такою частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000, <1/100), рідко (≥ 1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявною інформацією).
MedDRA
Класи систем органів Побічні реакції Частота З боку органів зору порушення зору часто З боку органів слуху та вестибулярного апарату дзвін у вухах часто З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння кашель часто задишка часто бронхоспазм нечасто еозинофільна пневмонія дуже рідко риніт дуже рідко З боку шлунково-кишкового тракту біль у животі часто запор часто діарея часто перекручення смаку (дисгевзія) часто диспепсія часто нудота часто блювота часто сухість у роті нечасто панкреатит дуже рідко З боку печінки та жовчовивідних шляхів цитолітичний або холестатичний гепатит дуже рідко З боку нирок та сечовидільної системи ниркова недостатність нечасто гостра ниркова недостатність дуже рідко З боку обміну речовин метаболізму гіпоглікемія нечасто гіперкаліємія, оборотна при скасуванні
нечасто гіпонатріємія нечасто З боку нервової системи запаморочення часто головний біль часто парестезії часто вертиго часто сонливість нечасто непритомність нечасто сплутаність свідомості дуже рідко З боку психіки зміни настрою нечасто порушення сну нечасто З боку серця пальпітація нечасто тахікардія нечасто стенокардія дуже рідко аритмія дуже рідко інфаркт міокарда може виникати через надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з високим ризиком дуже рідко З боку судинної системи гіпотензія (і пов'язані з нею симптоми)
часто васкуліт нечасто інсульт може виникати внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів із високим ризиком
дуже рідко феномен Рейно частота невідома З боку крові та лімфатичної системи еозинофілія нечасто агранулоцитоз або панцитопенія
дуже рідко зниження рівня гемоглобіну та гематокриту
дуже рідко лейкопенія/нейтропенія дуже рідко гемолітична анемія у пацієнтів з вродженою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
дуже рідко тромбоцитопенія дуже рідко З боку імунної системи реакції гіперчутливості, включаючи анафілактоїдні реакції нечасто З боку шкіри та підшкірної клітковини свербіння
часто шкірні висипання часто кропивниця нечасто ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосової щілини та/або гортані нечасто фотосенсибілізація нечасто пемфігоїд нечасто посилення симптомів псоріазу рідко гіпергідроз нечасто мультиформна еритема дуже рідко З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
судоми м'язів часто артралгія нечасто міалгія нечасто З боку репродуктивної системи та функції молочних залоз
еректильна дисфункція нечасто Спільні розлади
астенія часто біль у грудній клітці нечасто нездужання нечасто периферичні набряки нечасто гіпертермія нечасто Лабораторні показники
підвищення рівня сечовини в крові нечасто підвищення креатиніну в плазмі нечасто підвищення рівня білірубіну в плазмі рідко підвищення рівня печінкових ферментів рідко Ушкодження, отруєння та ускладнення прийому
падіння нечасто Під час застосування інших інгібіторів АПФ повідомлялося про випадки виникнення синдрому порушення секреції АДГ (СПАДГ). Тому можна розцінювати СПАДГ як ймовірне ускладнення, пов'язане із застосуванням інгібіторів АПФ, зокрема периндоприлу, із частотою виникнення дуже рідко.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь / ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.
Інформації про передозування периндоприлу недостатньо. Можливі симптоми, пов'язані з передозуванням інгібіторів АПФ, артеріальна гіпотензія, циркуляторний шок, порушення електролітного балансу, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, пальпітація, брадикардія, запаморочення, тривожність, кашель тощо.
При передозуванні рекомендується введення розчину натрію хлориду 0,9% (9 мг/мл). У разі виникнення артеріальної гіпотензії пацієнту необхідно прийняти горизонтальне положення з низьким узголів'ям. По можливості слід забезпечити пацієнтові інфузії ангіотензину II та/або введення катехоламінів. Периндоприл можна видалити із системного кровообігу за допомогою гемодіалізу. У разі виникнення резистентної для лікування брадикардії показано застосування штучного водія ритму. Необхідно встановити постійний моніторинг за основними показниками життєдіяльності, концентрацією електролітів та креатиніну у сироватці крові.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
"Периндоприл-Дарниця" застосовується при артеріальній гіпертензії, серцевій недостатності.
Тривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності (за результатами дослідження EUROPA).
Часті запитання
- Ціна на препарат Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт. в Україні від 86.4 до 185
- Діючі речовини у Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт. є Периндоприл
- Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт. є безрецептурним препаратом, та відпускається без рецепту
- Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт. з обережністю приймати перед керуванням транспорту
- Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт. приймати вагітним
- Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт. приймати під час грудного вигодовування
- Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт. з обережністю приймати алергікам
- Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт. з обережністю приймати діабетикам
- Рекомендована температура для зберігання Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт. від 5°C до 25°C
- Рекомендований термін зберігання Периндоприл-Дарниця пігулки по 4 мг, 30 шт. 2 роки
Відгуки про товар
Валентина
від 10 квітня 2024
Спасибо за помощь в поиске выгодной цены, удобно что можно посмотреть на карте куда идти нужно.